Справа № 185/2410/22

Провадження № 1-кс/185/428/22

У Х В А Л А

22 березня 2022 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , поручителя ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділення СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Великоолександрівка Васильківського району Дніпропетровської області, освіта повна середня, військовозобов`язаного, працюючого: ТРО - заступник командира взводу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2022 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся начальник відділення СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2022 року за №12022041370000266, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Відповідно до зазначеного клопотання 14 березня 2022 року (точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_10 виник конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_11 з приводу того, що останній хотів вивезти їх спільну малолітню доньку ОСОБА_12 , 2012 року народження, до Польщі.

В послідуючому, 19 березня 2022 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_10 в телефонній розмові поскаржилась своєму цивільному чоловіку ОСОБА_13 , який на той час був зарахований до лав територіальної оборони та перебував на місці несення служби, при цьому мав при собі закріплену вогнепальну зброю автомат АКСУ № НОМЕР_1 , про свій конфлікт з колишнім чоловіком та повідомила, що донька перебуває з останнім за місцем його мешкання та між ними відбувається щось незрозуміле.

Надалі, 19 березня 2022 року у вечірній час доби (точного часу під час досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_13 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення та в послідуючому незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 з метою залякування останнього та недопущення вивозу малолітньої ОСОБА_14 за кордон шляхом катування, тобто умисного заподіяння моральних страждань шляхом інших насильницьких дій відносно ОСОБА_11 . Надалі, ОСОБА_13 розповів про вищевказану ситуацію та свої наміри товаришам по службі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 та запропонував останнім проїхати за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , щоб поговорити з останнім з приводу виниклого конфлікту та з метою залякування. ОСОБА_5 та ОСОБА_15 на пропозицію ОСОБА_13 погодились та попрямували на службовому автомобілі марки «Audi A6», державний номер НОМЕР_2 , за місцем мешкання ОСОБА_11 за вищевказаною адресою.

У послідуючому, 19 березня 2022 року у вечірній час доби (точного часу під слідством не встановлено) ОСОБА_5 , вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , на вищевказаному автомобілі, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне позбавлення волі та викрадення людини з застосуванням катування, тобто умисного заподіяння моральних страждань, приїхали до двору будинку АДРЕСА_3 , в якому мешкає ОСОБА_11 зі своєю малолітньою донькою. Надалі, ОСОБА_13 залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_5 та ОСОБА_15 попрямували до квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку, в якій мешкає ОСОБА_11 . Вхідні двері до квартири відімкнула малолітня ОСОБА_14 та, таким чином, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_15 потрапили до квартири, при цьому один з них мав при собі вогнепальну зброю АК. Перебуваючи у приміщенні квартири, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_15 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі і викрадення людини, діючи умисно, спільно, з метою послаблення волі потерпілого до опору, діючи всупереч положень ст.ст. 21, 28, 29 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 4, 12, 13 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, умисно та цілеспрямовано, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, заподіяли моральне страждання шляхом інших насильницьких дій, а саме повалили ОСОБА_11 на підлогу, заламали йому руки назад за спину та вдягли на них кайданки з метою в подальшому примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а також з метою залякування. В послідуючому, ОСОБА_5 за попередньою з ОСОБА_15 , утримуючи потерпілого ОСОБА_11 та обмежуючи його право свободу пересування, за допомогою застосування сили, вивели його з приміщення квартири та підвели до автомобіля марки «Audi A6», державний номер НОМЕР_2 , в якому в той час перебував ОСОБА_13 та, одягнувши на голову та обличчя потерпілого ОСОБА_11 балаклаву, з метою позбавлення останнього зору та оцінки обстановки довкола, почали силоміць садити його до автомобіля. В свою чергу ОСОБА_11 , в результаті фізичного насильства, не в змозі був надавати опір, враховуючи також фізичну та кількісну переваги зловмисників, виконав наказ та сів до автомобіля, тим самим ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 викрали ОСОБА_11 та поїхали до приміщення, в якому тимчасово несуть службу працівники територіальної оборони, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .

Рухаючись по місту Павлограду в указаному автомобілі, в якому незаконно перевозили потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , продовжуючи сумісні протиправні дії, діючи за попередньою змовою, усвідомлюючи безпорадний стан ОСОБА_11 , використовуючи слова, які ображають честь та гідність останнього, нанесли ОСОБА_11 не менше шести ударів по голові, заподіюючи фізичного болю. При цьому, ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та ОСОБА_15 усвідомлювали, що вказаний психологічний і фізичний тиск викликає у потерпілого стан неспокою, почуття жаху, муки, меншовартості та стрес.

У послідуючому, через деякий час, зазначені особи на вказаному автомобілі під`їхали до приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , де силою завели потерпілого ОСОБА_11 до підвалу приміщення і усадили його на стілець, при цьому у потерпілого на руках, які були заведені за спиною, були вдягнуті кайданки. У послідуючому ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , з метою залякування потерпілого ОСОБА_11 , з метою примушування потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а також присікання опору зі сторони останнього, нанесли один удар останньому в область живота, який заподіяв потерпілому фізичний біль та не спричинив тілесних ушкоджень. В послідуючому, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 , та ОСОБА_15 нанесли потерпілому не менше чотирьох ударів по обличчю та один удар прикладом автомата в область лівого плеча, при цьому намагались дізнатись у потерпілого ОСОБА_11 , яким саме чином він збирається вивозити малолітню доньку до Польщі, тим самим своїми протиправними діями ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 заподіяли фізичних страждань ОСОБА_11 та спричинили тілесні ушкодження у виді гематоми м`яких тканин лівої половини обличчя, лівого плечового суглоба та правої сідниці, саден волосистої частини голови. В послідуючому, коли ОСОБА_11 почав задавати запитання, один з правопорушників, з метою залякування останнього, почав словесно погрожувати застосуванням вогнепальної зброї.

У послідуючому, в той же день 19 березня 2022 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , продовжуючи сумісні протиправні дії, діючи сумісно, усвідомлюючи безпорадний стан ОСОБА_11 , вивели останнього з підвалу та, сівши до автомобіля марки «Audi A6», державний номер НОМЕР_2 , відвезли його до лісосмуги, де один зі зловмисників, тримаючи в руках вогнепальну зброю, зняв запобіжник з положення запобігання на автоматі, діславши патрон до патронника, почав словесно погрожувати її застосуванням ОСОБА_11 . В послідуючому, правопорушники зняли з ОСОБА_11 кайданки та відвезли потерпілого за місцем проживання.

Незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням страждань потерпілому, із застосуванням зброї та катування, тобто умисне заподіяння моральних страждань шляхом інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а також з метою залякування, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене ОСОБА_5 , кваліфікується за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Підозра ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях обґрунтована та підтверджується:

-показами потерпілого ОСОБА_11 ;

-показами малолітнього свідка ОСОБА_14 ;

-оглядом предмета мобільного телефону, що був добровільно виданий підозрюваним ОСОБА_13 , за допомогою якого фіксувались (знімались) злочинні дії;

-протоколом огляду відеозапису подій, що перебував в телефоні у підозрюваного ОСОБА_13 ;

-оглядом предмета - автомобіля марки «Audi A6», державний номер НОМЕР_2 ;

-оглядом предмета, а саме вогнепальної зброї пістолета марки «ПМ» № НОМЕР_3 калібру 9 мм, який перебував у підозрюваного ОСОБА_5 ;

-оглядом предмета, а саме вогнепальної зброї автомата АКСУ, калібру 5,45 мм, що перебував у підозрюваного ОСОБА_13 ;

-показами свідка ОСОБА_16 .

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочини, один з яких відноситься до тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи також той факт, що ОСОБА_5 відомі дані потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, у зв`язку з чим слідство вважає, що останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам, яка вказані у клопотанні.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обов`язків підозрюваним та не забезпечить запобігання вищезазначених ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Поручитель підозрюваного ОСОБА_5 командир військової частини НОМЕР_4 , яка дислокується у АДРЕСА_5 ОСОБА_7 у судовому засіданні заявив клопотання про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки. Вказує, що йому відомо у вчиненні яких кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , яка відповідальність передбачена за вказані кримінальні правопорушення, та що у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на поручителя накладається грошове стягнення. Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, на якого покладено обов`язки для надання відсічі від наступальних дій ворога, у зв`язку з воєнним станом на території України. Враховуючи вищевикладене зобов`язується взяти ОСОБА_5 на особисту поруку та ручається за його належну поведінку, також зобов`язується забезпечити його явку і при необхідності доставити його до органу дізнання, досудового розслідування чи суду на першу вимогу.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, підозрюваного, захисника, поручителя, щодо можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результаті розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2022 року за №12022041370000266 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

20 березня 2022 року ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

21 березня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Особиста порука (ст. 180 КПК України) - це запобіжний захід, суть якого полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Особиста порука ґрунтується на тому, що за поведінку підозрюваного, обвинуваченого відповідають інші особи - поручителі, які, як правило, мають особисті чи службові зв`язки з особою, за яку вони поручились, і морально можуть впливати на неї. На поручителя покладається обов`язок забезпечити не тільки явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а і виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків відповідно до ст.194 КПК України.

Умова застосування даного запобіжного заходу є складною за змістом і включає в себе такі фактори: поручителями можуть бути особи, що заслуговують на довіру - громадяни з високими моральними рисами, які є соціально адаптованими, сумлінно ставляться до праці та виконання громадських обов`язків, мають авторитет у колективі чи за місцем проживання, а також користуються повагою в підозрюваного, обвинуваченого та можуть завдяки цьому забезпечити його належну поведінку. Ці дані можуть бути встановлені шляхом витребування характеристик на поручителів, довідок тощо; кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. КПК не обмежує максимальну кількість поручителів, але визначає, що наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (ч.2 ст.180 КПК); цей запобіжний захід може бути застосовано тільки за клопотанням або за згодою поручителів.

Процесуальний порядок застосування особистої поруки:

1) громадяни, що виявили бажання бути поручителями, подають до слідчого, прокурора чи суду відповідну заяву;

2) слідчий чи прокурор звертаються до місцевого суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу особистої поруки;

3) слідчий суддя, суд має впевнитися в тому, що поручителі дійсно можуть позитивно впливати на поведінку підозрюваного, обвинуваченого, забезпечити його явку на першу про те вимогу чи виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків;

4) слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про застосування запобіжного заходу особистої поруки, де зазначаються конкретні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого;

5) поручителю роз`яснюється:а ) у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа;

б) яке передбачене законом покарання за його вчинення;

в) обов`язки поручителя та що у разі їх невиконання на нього накладається грошове стягнення;

6) кожний поручитель дає письмове зобов`язання про те, що він ручається за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов`язується за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

7) поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він повинен забезпечити явку підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Тому, враховуючи положення ст. 178 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, дані про особу підозрюваного, який є досвідченим військовослужбовцем та виконує свої обов`язки у період воєнного стану на території України, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_17 , 2016 року народження, його поведінку під час досудового розслідування, який сприяє розкриттю кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов`язків покладених на нього судом, та враховуючи клопотання командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 про бажання взяти на поруки підозрюваного, також враховуючи дані про особу поручителя, який є командиром військової частини НОМЕР_4 , отже є особою, яка заслуговує на довіру, громадянин з високими моральними рисами, який є соціально адаптованим, сумлінно ставиться до військової служби та виконання громадських обов`язків, має авторитет у колективі, а також користуються повагою у підозрюваного, та може завдяки цьому забезпечити його належну поведінку, тобто зазначена особа заслуговує на особисту довіру, та дійсно може впливати на поведінку підозрюваного позитивно, тому слідчий суддя вважає за доцільне обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372,395КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання начальника відділення СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистої поруки та передати його на поруки командиру військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 .

Покласти на підозрюваного, строком до 21.05.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Роз`яснити поручителю командиру військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 , що він поручається за виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, і зобов`язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора або суду на першу про те вимогу, а також, що він може відмовитися від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність.

Попередити поручителя командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 про наслідки невиконання взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 180 КПК України, а саме: у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1