open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2022 року м. Ужгород№ 260/5301/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліція України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліція України (далі - третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - третя особа 2), яким просить суд:

1) прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;

2) ухвалити рішення, яким визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) №22 від 21.09.2021 року про відмову у переведені на пенсію за вислугу років та зарахуванні пільгової вислуги років полковника поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати полковнику поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, у загальній кількості 08 років 08 місяців 09 днів;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) перевести полковника поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

5) стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати зі сплати судового збору (а.с.1-5).

18 жовтня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін (а.с.24-26).

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин протиправністю дій відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію за вислугу років та зарахуванні пільгової вислуги років, відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Не погоджуючись з рішенням № 22 від 21 вересня 2021 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

15 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ПФУ в Закарпатській області не погоджується з вимогами позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та зазначає, що позивач не набув права на перехід з одного виду пенсії на інший, оскільки вислуга років позивача в календарному обчисленні становить лише 22 роки 03 місяці та 05 днів. На підставі вищезазначеного, просив відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.

Представники третіх осіб, станом на день розгляду справи по суті, пояснень щодо позову не подали.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 1997 року по 2017 рік я, полковник поліції ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач), проходив службу в органах внутрішніх справ у тому числі брав участь в АТО.

Під час проходження служби позивачеві було завдано тілесні ушкодження значного ступеню тяжкості, у зв`язку з чим протягом тривалого часу він проходив лікування, навіть після якого ступінь професійної втрати працездатності становив 45 % (а.с.20, 21).

Враховуючи значну втрату працездатності, характер та ступінь ушкодження здоров`я, та неможливість за станом здоров`я подальшого проходження служби, 03 квітня 2017 року позивач був вимушений звернутися з відповідною заявою про звільнення.

Відповідно до підпункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області з 10 квітня 2017 року було звільнено за власним бажанням, що підтверджується витягом за Наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 81 о/с від 10.04.2017 року (далі - Наказ ДВБ НПУ від 10.04.2017 року № 81 о/с) (а.с.14).

З вищезазначеного наказу ДВБ НПУ від 10.04.2017 року № 81 о/с вбачається, що на день звільнення позивача вислуга років складає:

- у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 22 роки 03 місяці 05 днів;

- для виплати надбавки за вислугу років - 19 років 10 місяців 14 днів;

- час навчання - 02 роки 04 місці 21 день;

- на пільгових умовах - 08 років 08 місяців 09 днів (а.с.14).

Згідно довідки Обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2017 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності (а.с.21).

13 листопада 2017 року позивача було взято на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було призначено пенсію по інвалідності.

З огляду на те, що після звільнення ОСОБА_1 не було призначено пенсію за вислугу років за всі відпрацьовані роки в органах внутрішніх справ, справ, у тому числі з урахуванням у пільговому обчисленні, позивач звернувся з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

17 жовтня 2019 року листом за № 666/Ш-99-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало відповідь, що для переведення з одного виду пенсії на іншу до органу, що призначає пенсії, у відповідності до п. 14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року (далі- Порядок № 3-1), подається заява встановленого взірця (додаток 1) з усіма необхідними документами.

Одночасно у зазначеному листі було додатково роз`яснено, що згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше (а.с.16).

Враховуючи, що згідно вимог пункту 1 Порядку № 3-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до Головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Відповідно до правових положень Порядку № 3-1, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Зокрема, пунктом першим встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Керуючись вищезазначеними вимогами чинного законодавства України та того, що згідно положень вищевказаного Порядку на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів, ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції України з відповідною заявою щодо оформлення всіх необхідних документів та подання їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а саме тих, що надають йому, полковнику поліції ОСОБА_1 , право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років.

Проте, листом за № 32Ш/48-2020 від 16 січня 2020 року Національною поліцією України було повідомлено, що заяву позивача направлено за належністю та розглянуто Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України. У своєму листі Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України також відмовив у поданні відповідних документів до органів Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та врахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років, лише зазначивши, що 05 січня 2018 року за № 168 було подано подання щодо призначення пенсії по інвалідності, а що згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умовою призначення пенсій за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше (а.с.17).

У зв`язку з безпідставною відмовою Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції ОСОБА_1 звернутися до суду.

11 червня 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 640/20762/20, якою визнано протиправною відмову Сектору з питань пенсійного забезпечення Національно поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років полковника поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області, ОСОБА_1 , до календарної вислуги років та до стажу роботи в поліції, а також зобов`язано Національну поліцію в особі Сектору з питань пенсійного забезпечення зарахувати, ОСОБА_1 , до вислуги років для призначення пенсії - 08 років 08 місяців 9 днів вислуги років на пільгових умовах, здійснити оформлення та подачу документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (а.с.9-13).

Повний текст вищезазначеної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду виготовлено 11.06.2021 року та 11.06.2021 року вона набрала законної сили.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 ГУНП у Закарпатській області було підготовлено необхідний пакет документів та здійснено відповідне подання до ГУ ПФУ в Закарпатській області.

Однак, 21 вересня 2021 року Головне управління Пенсійного фону України в Закарпатській області прийняло рішення за № 22 про відмову у переведені позивача на пенсію за вислугу років (а.с.15). У своєму рішенні ГУ ПФУ у Закарпатській області було зазначено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ 26.05.1997 року та звільнений зі служби 10.04.2017 року, а тому його календарна вислуга років складає 19 років 10 місяців 14 днів, у той час, як згідно ст. 12 Закону № 2262 відповідна пенсія призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу років 23 календарних років і більше.

Відмову у призначені пенсії за вислугу років мотивовано тим, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фону України в Закарпатській області здійснити відповідні дії (а.с.15).

Проте, приймаючи рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 22 від 21 вересня 2021 року не було враховано, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить, а також, що перевіривши матеріали справи, правильність застосування норм законодавства, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 у своєму рішенні визнала право ОСОБА_1 на призначення відповідного виду пенсії за вислугу років.

Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону N 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»- «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки.

Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», яка в свою чергу визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Постановою № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду (абзац третій пункту 1).

Відповідно до абзацу 9 підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсії вищезазначеним у цій постанові особам зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України № 431 від 14.11.2007 «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби» визначено, що вислуга років на пільгових умовах зараховується особам з дня призначення на посади працівників, зазначених у пункті 1 цього наказу.

У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів до абзацу 9 підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 (період служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю).

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.

У вказаній справі Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, тому посилання суду першої інстанції під час вирішення розглядуваної справи на дані постанови Верховного Суду є безпідставним.

Отже, необґрунтованим є висновок про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з витягом з наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 10.04.2017 №81 о/с станом на день звільнення позивача вислуга років становить 22 роки 03 місяці 05 днів у календарному обчисленні, вислуга років на пільгових умовах 08 років 08 місяців 09 днів (а.с.14).

Відповідно до п.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.01.2007 року № 3-1, (далі - Порядок № 3-1) уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Таким чином, відмова у зарахуванні позивачу вислуги років (08 років 08 місяців 09 днів) на пільгових умовах та в оформленні і подачі документів для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-XIІ є протиправною.

У відповідності до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі за № 640/20762/20, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання Національної поліції України в особі Сектору з питань пенсійного забезпечення зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії - 08 років 08 місяців 09 днів вислуги років на пільгових умовах, здійснити оформлення та подачу документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» підлягає задоволенню (а.с.9-13).

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Закарпатській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначила, що вона заявлена передчасно оскільки таке призначення здійснюється тільки після відповідного подання та надходження усіх належним чином оформлених документів, які були наразі надані ГУНП у Закарпатській області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 (а.с.9-13).

Таким чином постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 колегією суддів було визнано необхідність у зарахуванні позивачу ОСОБА_1 вислуги років (08 років 08 місяців 9 днів) на пільгових умовах та в оформленні і подачі документів для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ. Станом на час звернення з даним позовом та прийняття рішення Головним управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області № 22 від 21.09.2021 року постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 640/20762/20 набрала законної сили та згідно вимог ст. 78 КАС України встановлені судом обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Про необхідність зарахування пільгового стажу та застосування постанови № 393 при обчислені пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років поліцейським, також було зазначено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16, від 16 березня 2021 року у справі № 826/16811/18, які набули законної сили та згідно вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, у тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при прийняті відповідних рішень.

Окрім цього, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Під час проходження служби у правоохоронних органах позивач - ОСОБА_1 , працював на посадах, що мали підвищений рівень ризику для життя, протягом багатьох років працював у відділі з розслідування особливо важких справ по боротьбі з організованою злочинністю, у тому числі в АТО. Як можна дослідити з витягу його послужного списку ОСОБА_1 починав роботу із звичайного рядового поліцейського, протягом багатьох років сумлінно ставився до роботи та був переведений на більш ризикову та відповідальну роботу, а також неодноразово був нагороджений, що підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці (а.с.18, 19). Під час проходження служби, як вже встановлювалось судом вище, позивачеві було завдано тілесні ушкодження значного ступеню тяжкості, у зв`язку з чим протягом тривалого часу він проходив лікування, навіть після якого ступінь професійної втрати працездатності становив лише 45 %. У зв`язку з отриманими травмами під час проходження служби медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою Обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2017 року (а.с.21).

З урахуванням значної втрати працездатності, характеру та ступеню ушкодження здоров`я, а також неможливість за станом здоров`я подальшого проходження служби, 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою про звільнення.

Отже враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення за № 22 від 21.09.2021 року про відмову у переведені на пенсію за вислугу років Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було протиправно відмовлено у включенні вислуги років на пільгових умовах у розмірі 08 років 08 місяців 09 днів до вислуги років, що у загальному підсумку складає 30 років 11 місяців 14 днів, та є достатньою правовою підставою для набуття права та призначення пенсії за вислугою років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. «Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, де вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає до задоволення у повній мірі.

Крім того, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 11 від 11 жовтня 2021 року (а.с.6).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліція України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №22 від 21.09.2021 року про відмову у переведені на пенсію за вислугу років та зарахуванні пільгової вислуги років полковника поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати полковнику поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, у загальній кількості 08 років 08 місяців 09 днів.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) перевести полковника поліції Управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) з одного виду пенсії на інший, а саме: на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець

Джерело: ЄДРСР 103725920
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку