Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" березня 2022 р. Cправа № 902/1004/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ладижинської міської ради, вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 04325621
до: Приватного підприємства "Екатерина.", вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 43464049
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара", вул. К. Маркса, 2Б, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24320, код - 33714510
до: Ободівської сільської ради, вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353, код - 04331107
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про визнання правочину недійсним, скасування рішення державного реєстратора, реєстрацію права власності
В С Т А Н О В И В :
06.10.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 2.1-12/1956 від 27.09.2021 року) Ладижинської міської ради до Приватного підприємства "Екатерина." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" та до Ободівської сільської ради про:
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна - майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 518, 5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_3 , номер: б/н, виданий 04.08.2021 року, видавник: директор ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) ОСОБА_1 ; видавник: директор ТОВ "Сансара" (код ЄДРПОУ 33714510) Романюк Олександр Володимирович.
- скасування рішення, індексний номер : 59721242 від 09.08.2021 року державного реєстратора Солієвої Людмили Василівни, Ободівська сільська рада, Вінницька область про державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Сансара" (код ЄДРПОУ 33714510) на нерухоме майно - майновий комплекс комплексу будівель та споруд, загальною площею 518, 5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 11.10.2021 року позовну заяву Ладижинської міської ради (№ 2.1-12/1956 від 27.09.2021 року) залишено без руху.
25.10.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (№ 1 від 20.10.2021 року) (вх.канц. № 01-34/9473/21) щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1004/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.11.2021 року.
22.11.2021 року від представника відповідача 1 (ПП "Екатерина.") до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц № 01-34/10380/21 від 22.11.2021 року), в якому останній просить суд визнати, що звернення Ладижинської міської ради з позовною заявою до відповідачів суперечить завданню господарського судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Позовну заяву Ладижинської міської ради залишити без розгляду. Застосувати до Ладижинської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб та стягнути з позивача 15 000,00 грн судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.
24.11.2021 року до суду від представника відповідача 2 (ТОВ "Сансара") надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/10450/21 від 24.11.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача на користь ТОВ "Сансара" 15 000,00 грн витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги. Додатком до відзиву додано ряд документів.
У судовому засіданні 25.11.2021 року судом залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
13.12.2021 року до суду від Ладижинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 1138-21.22 від 13.12.2021 року, в якому зазначено, що інформація щодо реєстрації народження, актовий запис № 27 від 15.02.1995 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі відомості про батька вказано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.01.2022 року до суду від третьої особи ( ОСОБА_1 ) надійшло клопотання (б/н від 12.01.2022 року), в якому остання просить суд проводити розгляд справи без її участі. Також, у клопотанні остання вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.
14.01.2022 року до суду від третьої особи ( ОСОБА_2 ) надійшло клопотання (б/н від 12.01.2022 року), в якому останній вважає заявлений позов необґрунтованим та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 18.01.2022 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.02.2022 року.
25.01.2022 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 25.01.2022 року).
Крім того, 25.01.2022 року від представника позивача до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 25.01.2022 року), в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна - комплексу будівель та споруд загальною площею 518,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454189005106, що знаходить у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" (код ЄДРПОУ 33714510).
Ухвалою суду від 26.01.2022 року призначено заяву представника Ладижинської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 25.01.2022 року) до розгляду у судовому засіданні 01.02.2022 року.
У судовому засіданні 01.02.2022 року оголошено перерву до 10.02.2022 року, у подальшому перерву оголошено до 23.02.2022 року.
23.02.2022 року у судовому засіданні прийняли участь представники сторін, які підтримали раніше висловлені позиції по справі.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 23.03.2021 року Господарським судом Вінницької області було прийнято рішення в справі № 902/1026/20 за позовом Ладижинської міської ради до приватного підприємства "Екатерина." про стягнення 101 514,32 грн безпідставно збережених коштів.
Даним рішенням суду, яке набуло законної сили 29.07.2021 року відповідно до Постанови Північно-західного апеляційного господарського суду, позовні вимоги Ладижинської міської ради були задоволені в повному обсязі.
17.08.2021 року Господарський суд Вінницької області видав наказ про примусове виконання вищезазначеного судового рішення.
13.09.2021 року Ладижинським міським відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №66800899 щодо примусового стягнення з боржника ПП "Екатерина." на користь Ладижинської міської ради 101514,32 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо те, що майновий комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_3 був відчужений ПП "Екатерина." шляхом внесення до статутного фонду ТОВ "Сансара".
В рамках виконавчого провадження № 66800899 про стягнення 101514,32 грн. встановлено відсутність майна у ПП "Екатерина.".
Тому, позивач вважає, що правочин з відчуження нерухомого майна було вчинено на шкоду кредитору, є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним.
Також, 16.12.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 15.12.2021 року), в якій останній просить суд:
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна - майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 518, 5 кв.м., розташованого за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, номер: б/н, виданий 04.08.2021 року, видавник: директор Приватного підприємства "Екатерина" Романюк Анастасія Олександрівна; видавник: директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" Романюк Олександр Володимирович.
- скасувати рішення, індексний номер: 59721242 від 09.08.2021 р. державного реєстратора Солієвої Людмили Василівни, Ободівська сільська рада, Вінницька область про державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" на нерухоме майно - майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м., розташований за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область та зареєструвати право приватної власності на майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м., розташований за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область за приватним підприємством "Екатерина".
- стягнути солідарно з ПП "Екатерина" та ТОВ "Сансара" на користь Ладижинської міської ради суму судових витрат у розмірі 5 675,00 грн.
У відзиві на позовну заяву ПП "Екатерина." заперечує проти позовних вимог міська рада звернулась з позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Сансара" від 04 серпня 2021 року, а саме: майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв. м., розташованого по вул. Наконечного, 170 у м. Ладижині, мотивуючи його неможливістю виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23 березня 2021 року у справі № 902/1026/20, оскільки, на думку міської ради, єдиним можливим способом виконання цього рішення є реалізація державною виконавчою службою вказаного об`єкту нерухомого майна.
Такі доводи є безпідставними, оскільки міська рада на власний розсуд вирішила, що вказане рішення має бути виконане саме шляхом звернення стягнення на майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв. м., розташований по вул. Наконечного, 170 у м. Ладижині, хоча рішення не містить зобов`язання щодо вилучення, передачі або звернення стягнення саме на це майно, а Законом України "Про виконавче провадження" передбачено ряд інших заходів примусового виконання рішень.
На час підписання акту приймання-передачі майна та проведення оскаржуваної позивачем державної реєстрації заборони на вчинення таких дій були відсутні, виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23 березня 2021 року не було розпочате.
Відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу у зв`язку із оскаржуваними правочином та рішенням державного реєстратора не породжує для останнього і права па захист, а відтак обраний ним спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону, тобто права на звернення із позовом по суті заявлених вимог.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Сансара" зазначає, що жодних належних та допустимих доказів того, що акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "САНСАРА" від 04 серпня 2021 року має інші цілі, ніж отримання прибутку власниками відповідно до частки їхньої участі у статутному капіталі, Ладижинською міською радою не надано.
Міська рада звернулась з цим позовом про визнання недійсним на підставі ст 234 ЦК України двостороннього правочину, укладеного між двома господарськими товариствами з метою отримання прибутку від здійснення господарської діяльності.
За таких обставин, позовна заява Ладижинської міської ради не містить жодних обґрунтувань та до неї не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б давали підстави для визнання недійсним акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Сансара" та, як наслідок, підстав для скасування рішення державного реєстратора.
У додаткових поясненнях до відзиву ТОВ "Сансара" стверджує, що доводи позивача про підтвердження фіктивності правочину від 04.08.2021 тим, що відповідачі ПП "Екатерина." та ТОВ "САНСАРА" є пов`язаними особами, безпідставні, оскільки по-перше, за умов відсутності сукупності ознак (умисел обох сторін на укладення фіктивного договору і виникнення такого умислу до моменту укладення договору; невчинення жодною із сторін дій на виконання договору; метою укладення такого договору є відсутність досягнення сторонами правових наслідків, обумовлених договором) сама по собі пов`язаність осіб оспорюваного правочину не доводить його фіктивності.
По-друге, чинне законодавство не містить заборони на укладення правочинів з передачі майна до статутного капіталу пов`язаної особи, тоді як дії сторін оспорюваного правочину створили юридичні наслідки у вигляді переходу права власності на частку у статутному капіталі від однієї юридичної особи до іншої, що само по собі свідчить про відсутність ознак фіктивності цієї угоди.
ПП "Екатерина." на законних підставах користувалося спірною земельною ділянкою з 1995 року, підприємством було здійснено великий фінансовий вклад у розвиток зони відпочинку міста, щорічно сплачувались податки за користування земельною ділянкою, ТОВ "САНСАРА", звернулось з клопотанням про надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою та дозволу на продаж товариству земельної ділянки у зв`язку з придбанням товариством нерухомого майна, однак міською радою відмовлено у задоволені вказаного клопотання.
Вказане також свідчить про подання завідомо безпідставного позову з метою створення спору, який має очевидно штучний характер та про недобросовісне використання Ладижинською міською радою наданих їй законом процесуальних прав на звернення до суду.
Оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
Майновий комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_3 , загальною площею 518,5 кв.м. було збудовано ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) на земельній ділянці комунальної власності.
Земельна ділянка перебувала у постійному користуванні приватного підприємства на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ВН № 003288 виданого 30.12.1999 року.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПП "Екатерина" був ОСОБА_2 , засновником його дружина ОСОБА_3 .
25.03.2013 року була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) як банкрута на підставі Ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.03.2013 року у справі № 5/28/2012/5003.
29.05.2012 року на підставі Рішення Липовецького районного суду від 26.04.2012 року у справі №213/676/12 про усунення перешкод в користуванні належним ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) майном шляхом виселення та за зустрічним позовом гр. ОСОБА_4 до ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761), третя особа Тульчинське МЕТІ про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2010 року, визнання права власності на окремі об`єкти нерухомого майна - закінчені будівництвом, зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на майновий комплекс будівель та споруд, було здійснено державну реєстрацію права власності на майновий комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_3 за гр. ОСОБА_4 .
06.07.2012 року між гр. ОСОБА_4 та ТОВ "Антей-Агро-4" (код ЄДРПОУ 34243826) укладено договір дарування комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_3 , на підставі якого 11.07.2012 року було здійснено державну реєстрацію права власності наданий об`єкт нерухомого майна за ТОВ "Антей-Агро-4".
11.10.2012 року ТОВ "Антей-Агро-4" укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна з гр. ОСОБА_5 на підставі якого 23.10.2012 року зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З питання безоплатного використання комунального майна - земельної ділянки, загальною площею 0,3492 га по вул. Наконечного, 170 міська рада звернулась до суду з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення 251 424,00 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, судове провадження у справі № 135/205/20 триває.
22.01.2020 року зареєстровано ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049), засновником та керівником якого є гр. ОСОБА_1 , якою передано майновий комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_3 до статутного фонду приватного підприємства.
29.01.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про набуття ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) права власності на вищевказаний майновий комплекс на підставі акту приймання-передачі б/н від 22.01.2020 року.
23.03.2021 року Господарським судом Вінницької області було прийнято рішення у справі № 902/1026/20 за позовом Ладижинської міської ради до приватного підприємства "Екатерина." про стягнення 101 514,32 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування в період з 01.02.2020 р. по 01.10.2020 р.р. земельною ділянкою комунальної власності, площею 3492 кв. м., на якій розташоване нерухоме майно підприємства.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 року зазначене рішення залишено в силі.
17.08.2021 року Господарським судом Вінницької області видано наказ про примусове виконання вищезазначеного судового рішення.
04.08.2021 року директором ПП "Екатерина." Ромашок Анастасією Олександрівною та директором ТОВ "Сансара" Романюком Олександром Володимировичем підписано Акт № б/н приймання-передачі даного нерухомого майна.
На підставі зазначеного акту приймання - передачі 06.08.2021 року державний реєстратор Ободівської сільської ради, Вінницької області Солієва Л.В. здійснила державну реєстрацію права власності на майновий комплекс будівель та споруд загальною площею 518,5 кв.м. по АДРЕСА_3 за ТОВ "Сансара".
Таким чином, після набрання законної сили Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1026/20 за позовом Ладижинської міської ради до ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) про стягнення 101514,32 грн безпідставно збережених коштів з ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049), підприємством відчужено право власності на майновий комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_3 на користь ТОВ "Сансара" (код ЄДРПОУ 33714510).
13.09.2021 року Ладижинським міським відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 66800899 щодо примусового стягнення з боржника ПП "Екатерина." на користь Ладижинської міської ради 101 514,32 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
В рамках виконавчого провадження № 66800899 про стягнення 101514,32 грн. на запит виконавчої служби № 114031830 від 13.09.2021 р. була отримана відповідь від Міністерства внутрішніх справ України про те, що за ПП "Екатерина." транспортні засоби не зареєстровані.
З відповіді Державної фіскальної служби України від 13.09.2021 року на запит виконавчої служби стало відомо, що дане підприємство не має розрахункових рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №274182236 від 10.09.2021 року інше нерухоме майно у ПП "Екатерина." відсутнє.
На даний час Рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021 року у справі № 902/1026/20 щодо стягнення з ПП "Екатерина." 101 514,32 грн не виконано.
В якості доказів до матеріалів справи додано довідку з Єдиного державного реєстру об`єктів нерухомого майна.
Згідно Інформаційної довідки Ладижинського відділу РАЦ від 13.12.2021 року №1138-21.22, ОСОБА_1 (засновник ПП "Екатерина.") та ОСОБА_2 (засновник ТОВ "Сансара") є близькими родичами, а саме рідними батьком та дочкою (т. 3 а.с. 213-306).
Таким чином, судом дійсно встановлено, що оспорюваний правочин укладено між пов`язаними особами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).
Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За своїм змістом довіреність є одностороннім правочином, вольовою дією однієї особи.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в спосіб, визначений частиною другою цієї статті.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.
Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.
До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17 (провадження № 61-17966св19) вказано, що «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
Правочином, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним правочином), може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Застосування конструкції «фраудаторності» при односторонньому правочинові має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати односторонній правочин як такий, що вчинений на шкоду кредитору.
До таких обставин, зокрема, відноситься те, що внаслідок вчинення одностороннього правочину відбувається унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна.
Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.
Згідно досліджених судом матеріалів справи та наданих доказів встановлено обставини:
- створення Приватного підприємства "Екатерина." та набуття права власності на спірне нерухоме майно шляхом внесення внеску до статутного фонду на початку 2020 року;
- систематична не сплата власниками нерухомого майна плати за землю, що підтверджується обставинами неодноразового звернення Ладижинської міської ради до суду з позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою;
- набрання 29.07.2021 року законної сили судовим рішенням у справі № 902/1026/20 за позовом Ладижинської міської ради до Приватного підприємства "Екатерина." про стягнення 101 514,32 грн безпідставно збережених коштів;
- вчинення 04.08.2021 року (через шість днів) правочину з відчуження нерухомого майна шляхом його внесення до статутного фонду ТОВ «Сансара»;
- не проведення розрахунків між сторонами шляхом перерахування грошових коштів;
- вчинення правочину між юридичними особами, керівниками та засновниками яких є пов'язані особи (батько та донька);
- обізнаність Приватного підприємства "Екатерина." зі змістом судового рішення про стягнення коштів, як учасника справи №902/1026/20.
- відсутність майна та активів Приватного підприємства "Екатерина.", що встановлено в рамках виконавчого провадження та не спростовано відповідачами шляхом надання належних доказів відносно зворотного.
Оцінивши надані докази у сукупності суд доходить висновку, що правочин є фраудаторним та вчинений на шкоду кредитору, з метою уникнення обов`язку з виконання судового рішення та сплати на користь Ладижинської міської ради грошових коштів.
Враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, порушення відповідачами загальних засад цивільного законодавства, намагання ухилитися від сплати боргу, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині визнання недійсним правочину з відчуження нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, загальною площею 518, 5 кв.м., розташованого за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, оформленого Актом приймання-передачі майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСАРА», номер: б/н, від 04.08.2021 року.
З приводу заперечень відповідача відносно неможливості захисту прав позивача, який не є власником або володільцем нерухомого майна, суд зазначає, що судовому захисту може підлягати не лише майнове право, але й майновий інтерес.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.
Судовому захисту підлягає законний інтерес, якому властиві такі ознаки:
· має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
· пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
· є визначеним - благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
· є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу).
З матеріалами справи встановлено, що позивач обмежений у можливості стягнути на свою користь грошові кошти у рамках виконавчого провадження, має легітимні очікування щодо виконання судового рішення, що є складовим права на майно, внаслідок протиправних дій відповідачів зменшено розмір активів боржника у виконавчому провадженні.
Тому, суд вважає доведеним існування конкретного майнового інтересу на задоволення майнових вимог Ладижинської міської ради за рахунок нерухомого майна, яке належало ПП «Екатерина.».
З приводу вимог позивача відносно скасування рішення державного реєстратора та визнання за Приватним підприємством "Екатерина." права приватної власності на нерухоме майно, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
У редакції статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинній із 16.01.2020, законодавцем виключений такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (Постанова КГС ВС від 03.03.2021 у справі № 913/175/20).
Таким чином, вимоги позову щодо скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на нерухоме майно за попереднім власником є належними та ефективними способами захисту прав позивача, оскільки забезпечать можливість захисту прав стягувача у межах виконавчого провадження.
Також, суд враховує, що позивач не уповноважений самостійно ініціювати внесення змін до державного реєстру, тому судове рішення має у повній мірі захищати права та інтереси позивача.
Підсумовуючи суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, відсутні підстави для залишення позову без розгляду або застосування до позивача заходів процесуального примусу, про що зазначено відповідачем у відзиві.
На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів у рівних частинах по 2 890,25 грн, оскільки положеннями ГПК України не передбачено солідарного відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позов Ладижинської міської ради (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 04325621) - задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним з моменту вчинення правочин з відчуження нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м., розташованого за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, оформлений Актом приймання-передачі майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА" (вул. К. Маркса, 2Б, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24320, код - 33714510) номер: б/н, від 04.08.2021 року (видавник: Директор ПП "Екатерина" Романюк А.О.; Директор ТОВ "САНСАРА" Романюк О.В.; рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА", серія та номер: б/н, виданий 04.08.2021, видавник: учасник ТОВ "САНСАРА").
3. Скасувати рішення, індексний номер: 59721242 від 09.08.2021 року державного реєстратора Солієвої Людмили Василівни, Ободівська сільська рада, Вінницька область про державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" (вул. К. Маркса, 2Б, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24320, код - 33714510) на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м., розташований за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область.
4. Визнати за Приватним підприємством "Екатерина." (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 43464049) право приватної власності на майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м., розташований за адресою вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область.
5. Стягнути з Приватного підприємства "Екатерина." (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 43464049) на користь Ладижинської міської ради (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 04325621) 2 890,25 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 25.01.2022 року (вх. №01-48/3/22).
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансара" (вул. К. Маркса, 2Б, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24320, код - 33714510) на користь Ладижинської міської ради (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код - 04325621) 2 890,25 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 25.01.2022 року (вх. №01-48/3/22).
7. Судові витрати за професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн - залишити за ТОВ "САНСАРА".
8. Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.02.2022 року у справі №902/1004/21, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
9. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
10. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку за адресами: ladrada.gov@gmail.com, ekaterina2120@ukr.net, Obodovkaselskarada@gmail.com, vcs@lg.vn.drsu.gov.ua; ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12 березня 2022 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321)
3 - відповідачу 1 (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321)
4 - відповідачу 2 (вул. К. Маркса, 2Б, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24320)
5 - відповідачу 3 (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353)
6 - третій особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
7 - третій особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
8 - Державному реєстратору Центру надання адміністративних послуг Ладижинської міської ради (вул. П. Кравчика 4, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)
