Справа № 710/1952/21

Провадження № 2/710/70/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2022 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Харченко Л.М.,

представника позивача Слюсаря В.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади та директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка Михайла Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

08.12.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи та поновити на роботі; зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

20.12.2021 до суду надійшла позовна заява (уточнююча), в якій позивач визначив позовні вимоги наступні: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи та поновити на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по день винесення рішення суду.

Свій позов позивач мотивував тим, що позивач працює на роботі з 01.08.1986 викладачем фортепіано в Шполянській дитячій мистецькій школі по даний час. 19.11.2021 позивачу відповідачем було вручено Наказ №65-к/тр про відсторонення позивача з роботи з 08.11.2021 на підставі відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наказ мотивований тим, що оскільки у позивача відсутнє відповідне щеплення та відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України, відповідач відсторонює позивача від його роботи. Позивач вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, у роботодавця відсутні підстави примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.

Відповідач - Шполянськадитяча мистецькашкола Шполянськоїміської радиоб`єднаної територіальноїгромади (даліВідповідач 1) надавсуду відзив,в якомувказав,що 05.11.2021позивачу повідомленопро обов`язковістьщеплення протиCOVID-19для працівниківзакладу табуло роз`ясненопро можливінаслідки їївідмови;зважаючи наприйняття ПостановиКабінету МіністрівУкраїни від20.10.2021№1096«Про внесеннязмін допостанови КабінетуМіністрів Українивід 09.12.2020№ 1236»,що стосуєтьсявідсторонення відроботи працівників,що відмовляютьсяабо ухиляютьсявід проведенняобов`язковихпрофілактичних щепленьпроти COVID-19.Позивачу булонадано примірникповідомлення від29.10.2021№ 83,де позивачпоставив свійпідпис. Відсторонюючи позивачавід роботиу зв`язкуз відсутністюу неїщеплення протиCOVID-19,відповідач діяввідповідно дозакону,оскільки постановоюКабінету МіністрівУкраїни від09.12.2020№ 1236на керівниківустанов таорганізацій покладенообов`язокзабезпечити відстороненнявід роботи(виконанняробіт)працівників,які відмовляютьсяабо ухиляютьсявід проведенняобов`язковихпрофілактичних щепленьпроти COV1D-19відповідно дост.46КЗпП України,ч.2ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб».Оскільки позивачправомірно булавідсторонений відроботи,у зазначенийперіод трудовихобов`язківне виконував,тому відсутніпідстави длястягнення невиплаченоїзарплати заперіод йоговідсторонення відроботи. Відповідач посилався на лист КЦС ВС від 24.12.2021 №3223/0/208, в якому надано роз`яснення щодо правового регулювання на національному рівні, питання відсторонення працівників у зв`язку з відсутністю щеплення від COVID-19.

Відповідач директор Шполянськоїдитячої мистецькоїшколи Шполянськоїміської радиоб`єднаної територіальноїгромади ОСОБА_2 (даліВідповідач 2)подав досуду відзив,в якомупросив відмовитиу задоволенніпозову,з мотивіваналогічних дотексту відзивуВідповідача 1.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що щеплення від COVID -19 є медичним експериментом, а не медичним оглядом. Жодна людина, без її вільної згоди, не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями продовжувати карантин, отже, карантин закінчився 28.02.2021. Дії директора ОСОБА_2 підпадають під дію п.4 ст.41 Кримінального Кодексу України, де йдеться про те, що «Особа, що виконала явно кримінально-протиправний наказ або розпорядження за діяння вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах».

Відповідач 1 надав суду заперечення, в яких вказав, що твердження позивача про виконання відповідачем незаконних розпоряджень, наказів і постанов та видання на їх підставі незаконного наказу про відсторонення від роботи є хибним, оскільки відповідно до ст. 117. Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Посилання відповідача на ст.46 КЗпП є доцільним, оскільки в даній статті зазначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони: в інших випадках, передбачених законодавством, до яких і належить відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.12.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки у визначений суддею термін.

20.12.2021 до суду надійшла позовна заява (уточнююча), в якій позивач визначив позовні вимоги наступні: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи та поновити на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по день винесення рішення суду.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2021 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.01.2022 було залучено до участі в цивільній справі відповідача директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка М.М. та третю особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади.

У судове засідання представник позивач з`явився, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав пояснення аналогічні до змісту позовної заяви.

Відповідачі у суд не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були належним чином повідомлені, надали суду заяву, в якій просили суд розглянути справу без їх участі.

Третя особа у суд не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була належним чином повідомлена.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 01.08.1986 була прийнята на посаду викладача по класу фортепіано Шполянської дитячої школи мистецтв підставі наказу №78 від 01.08.1986. Школу надалі було перейменовано на Шполянську дитячу мистецьку школу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (а.с. 9, 31).

Згідно з наказом директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » №65-к/тр від 08.11.2021, ОСОБА_1 , викладача класу фортепіано Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 на період, до моменту надання документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID- 19 або довідки про протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595 (а.с. 8, 30).

Відповідно до довідки, виданої директором Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренком М.М. №98 від 19.11.2021, керуючись ст. 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р. № 1645-ІП, наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.21р. № 2153, пунктом 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236, наказом директора Шполянської дитячої мистецької школи «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » від 08.11.2021 № 65-к/тр - ОСОБА_1 , викладача класу фортепіано Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 р. на період, до моменту надання документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, довідки про протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011р. № 595 (а.с. 11, 14, 33).

Згідно з листом директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка М.М. № 97 від 19.11.2021, ОСОБА_1 відповідно до її звернення від 08.11.2021 № 33 та від 08.11.2021 р. №44 було надано такі документи: - копію наказу «Про припинення роботи Шполянської дитячої мистецької школи та оголошення простою» від 22.09.2021 р. № 59-к/тр та копія аркуша з особистим підписом від 22.09.2021 p.; - копія трудової книжки; - копія наказу про прийняття на роботу; - копія наказу «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » від 08.11.2021 р. № 65-к/тр; - копія акту про відмову від. ознайомлення під підпис з наказом від 08.11.2021 р. № 65-к/тр (а.с. 12, 35).

Відповідно до акту головного спеціалісту відділу у справах сім`ї, молоді та спорту, культури й туризму Шполянської міської ради ОТГ - Яценко І.В., директора Шполянської дитячої мистецької школи - ОСОБА_2 , заступника директора з навчальної роботи Шполянської дитячої мистецької школи - Мошкової Л.А., 08.11.2021 викладачу Шполянської дитячої мистецької школи ОСОБА_1 було надано для ознайомлення під підпис наказ від 08.11.2021 № 65 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Від підпису щодо ознайомлення ОСОБА_1 відмовилась, пояснень щодо відмови не надала (а.с. 13, 34).

Згідно з відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 за листопад 2021 коштів не отримувала. За серпень 2021 року їй було нараховано 7651,48 грн, вересень 8965,81 грн (а.с. 38-39).

Відповідно до довідки Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 01.12.2021 №539/01-36 Шполянська дитяча мистецька школа є окремою юридичною особою, яка діє на підставі власного Статуту, затвердженого рішенням сесії Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області від 02.04.2021 № 6 - 15/ІХ (далі - Статут), а Шполянська міська рада об`єднана територіальна громада є її засновником. Також, відповідно до п.2 Розділу III Положенням про мистецьку школу затвердженим наказом Міністерства культури України 09 серпня 2018 року № 686 засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність мистецької інколи, що здійснюється нею в межах її автономних прав, визначених законами та Статутом. У зв`язку з Шполянська міська рада не може надати запитувані документи, які знаходяться у ШДМШ (а.с. 81).

Згідно з відповіддю від 22.10.2021 №426/01-07 КНП Шполянський центр первинної медико-санітарної допомоги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади розглянув звернення з приводу вакцинації від 11.10.2021 ОСОБА_1 (а.с.82) та повідомив заявника, що вакцинація від COVID-19 здійснюється відповідно до Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 грудня 2020 року № 3018 зі змінами. Згідно наказу МОЗ від 04.10.21 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" вакцинація працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності є обов`язковою. На підставі вивчення медичної карти амбулаторного хворого (ф. 025/0) медичні протипоказання до вакцинації, відповідно до наказу МОЗ України від 16.09.2021 №595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» наразі відсутні (а.с. 83).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що згідно з наказом директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » №65-к/тр від 08.11.2021, позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 на період, до моменту надання документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595 (а.с. 8, 30).

ОСОБА_1 доказів на підтвердження вакцинації або наявності протипоказань до профілактичних щеплень не надала. Навпаки позивач надала суду відповідь КНП Шполянський центр первинної медико-санітарної допомоги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, відповідно до якої на підставі вивчення медичної карти амбулаторного хворого (ф. 025/0) ОСОБА_1 медичні протипоказання до вакцинації, відповідно до наказу МОЗ України від 16.09.2021 №595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» наразі відсутні (а.с.83).

Підставами винесення Відповідачем 2 оспорюваного наказу зазначені наступні нормативно-правові акти: ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 №1645-111, наказ МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", п. 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно зі ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» та ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в Україні» обов`язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство охорони здоров`я України, згідно з п. 1 Положення Про міністерство охорони здоров`я України, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267.

Обов`язковість профілактичних щеплень проти інших, ніж туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець та кір, інфекційних захворювань передбачена також Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим Наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595.

Наказом МОЗвід 04.10.2021№2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленням» встановлено, що на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають, зокрема працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Вказаний наказ опублікований в Офіційному віснику України 08.10.2021.

Цим наказом передбачається, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 №595.

Щодо твердження позивача про те, що перелік обов`язкових щеплень визначається виключноЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"у якому щеплення проти COVID-19 відсутнє, то суд вважає, що для аналізу нормист. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"слід використати рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28.04.2021 у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки». Зазначене рішення не стосується безпосередньо вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, але воно визначає підходи до розуміння ступеню можливого втручання держави у права громадян при запровадженні обов`язкової вакцинації. Відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"Суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику ЄСПЛ як джерело права.

Так ЄСПЛ у п. 269 вищезазначеного рішення зазначає, що визначення терміну "закон" у словосполученні "відповідно до закону" необхідно розуміти не у формальному сенсі, а більш широкому, включаючи підзаконні нормативні акти.

За нормамист. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"в ч. 1 передбачено ряд захворювань профілактичні щеплення від яких визначені обов`язковими в самому законі. Частина 2 цієї ж статті передбачає можливість введення і інших обов`язкових профілактичних щеплень для працівників окремих професій, виробництв та організацій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Професія позивача визначена такою, що підлягає обов`язковому профілактичному щепленню від COVID-19, наказом Міністерства охорони здоров`я України. Тобто, враховуючи зазначене рішення ЄСПЛ як джерело права, немає підстав стверджувати, що обов`язковість щеплення проти COVID-19, не встановлена законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що процедура визначення обов`язковості щеплення проти COVID-19 передбачена ч. 2ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"дотримана.

Також нормою ч. 2ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"визначено наслідки ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, а саме: у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Зазначена норма не суперечитьст. 46 КЗпП Україничастина 1 якої містить можливість відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом у випадках передбачених законодавством. Тобто підстави для відсторонення працівників можуть встановлюватися не лише законом, а й підзаконними нормативними актами.

Як видно з досліджених доказів, позивач був відсторонений від роботи на підставі та в тому числі і пункту 46-1постанови КМУ від 09.12.2020 №1236. Цей пункт містить імперативну вимогу до керівників підприємств, установ та організацій забезпечити: контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 №2153 (далі - перелік);відстороненнявідроботи(виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першоїстатті 1 Закону України "Про оплату праці"та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Усі вище наведені законодавчі акти є чинними та у встановленому порядку не скасовувались і не визнавалися недійсними чи неконституційнийми.

Сторонами не заперечувалося, що позивач не надав документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 чи довідку про наявність абсолютних протипоказань до проведення такого щеплення. Отже, відповідачі при відстороненні позивача від роботи, діяли на підставічинних нормативно-правових актів.

Зважаючи на наведене, твердження позивача про те, що щеплення проти COVID-19 не є обов`язковим, не відповідає дійсності.

До того ж позивач зазначає, що щеплення від COVID-19 є медичним експериментом, а не медичним оглядом, суд не погоджується з даним твердженням на підставі наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 6 статті 9-2 вищевказаного Закону визначено, що у зв`язку із поширенням пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) для забезпечення можливості екстреного медичного застосування окремих лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів на час дії надзвичайної ситуації та/або карантину у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, такий лікарський засіб, вакцина або інший медичний імунобіологічний препарат для лікування та/або специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) може підлягати прискореній державній реєстрації у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, вакцини з метою екстреного медичного застосування з урахуванням певних зобов`язань та за певних, визначених цим Законом, умов.

У разі настання будь-яких наслідків, спричинених застосуванням таких лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для лікування та/або специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), державою забезпечується здійснення відповідних компенсаційних виплат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 95 затверджено Порядок державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під зобов`язання для екстреного медичного застосування (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України згідно із наказами МОЗ України лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати), а саме вакцини КОВІШЕЛД (COVISHIELD), КОМІРНАТІ/COMIRNATY™, CoronaVac, ЯНССЕН, AstraZeneca, Модерна.

Разом з цим, зважаючи на суть позовних вимог, суд має оцінити чи не було втручання у права позивача і чи було таке втручання виправданим. Для цього слід знову звернутися до таких джерел права якКонвенція про захист прав людини і основоположних свободта практика ЄСПЛ.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Довідник із застосування статті 8 Конвенції з цього приводу зазначає наступне. Поняття приватне життя в принципі не виключає діяльність професійного чи ділового характеру (Jankauskas проти Литви (N 2), § 56-57). Дійсно, приватне життя включає право особи утворювати і розвивати стосунки з іншими людьми, включно зі стосунками професійного чи ділового характеру (C. проти Бельгії, § 25; Oleksandr Volkov проти України, § 165). Зрештою, саме в рамках професійного життя більшість людей мають найбільшу нагоду розвивати стосунки із зовнішнім світом (Niemietz проти Німеччини, § 29; Bгrbulescu проти Румунії [ВП], § 71 і цитовані у ній посилання; Antoviж і Mirkoviж проти Чорногорії, § 42). Тому обмеження, що накладаються на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (Sidabras і Dziautas проти Литви, § 47; Bigaeva проти Греції, § § 22-25; див. також Jankauskas проти Литви (N 2), § 56 і Lekaviиienл проти Литви § 36, стосовно обмежень на реєстрацію у спілці адвокатів внаслідок обвинувального вироку). Так само звільнення з посади було визнане таким, що втручається у право на повагу до приватного життя (Цzpэnar проти Туреччини, § § 43-48). У справі Oleksandr Volkov проти України, Суд вирішив, що таке звільнення через професійну помилку становить втручання у право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 (§ § 165-167). Суд встановив порушення статті 8, коли заявника перевели на нижчу посаду у місті, яке мало менше адміністративне значення, внаслідок повідомлення про те, що він мав особливі релігійні переконання, і що його дружина носить ісламське запинало (Sodan проти Туреччини, § § 57-60). Ще одне порушення було встановлене у справі, коли заявника звільнили з посади вчителя після зміни правил встановлення еквівалентності наукового ступеню, отриманого за кордоном (Єahin Kuє протиТуреччини, § § 51-52).

Отже, безсумнівним є те, що запровадження нових обов`язкових щеплень щодо професії позивача є втручанням у здійснення ним свого права на приватне життя. Тому важливим для вирішення питання чи було порушеност. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо позивача є встановити чи втручання здійснено згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Для цього суд знову звертається до практики ЄСПЛ, як джерела права, а саме до рішення від 28.04.2021 у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки».

Вище вже обґрунтовувалося, що обов`язкова вакцинація проти COVID-19 встановлена згідно з законом, тобто втручання відбулося згідно з законом.

Щодо мети втручання, то, як зазначено в п. 272 рішення ЄСПЛ від 28.04.2021 у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки», запровадження обов`язкової вакцинації з метою досягнення високого рівня вакцинації для захисту від хвороб, які можуть спричинити серйозний ризик для здоров`я, кореспондується з метою захистити здоров`я інших людей.

Як зазначено, внаказі Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 року №2153перелік професій визначено з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій. Тобто у даному випадку, мета втручання у приватне життя позивача була виправдана та легітимна, оскільки загальновідомим є той факт, що COVID-19 є пандемічною хворобою, яка розповсюдилася за короткий термін у всьому світі.

У пунктах 274 та 280 рішення від 28.04.2021 у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» ЄСПЛ констатує, що органи влади держави можуть самостійно визначати політику у сфері охорони здоров`я і межі їх розсуду є достатньо широкими.

У даному спорі органи влади, шляхом запровадження обов`язкової вакцинації проти COVID-19 для професії позивача, надали йому вибір зробити щеплення (при відсутності протипоказань) чи бути відстороненим без виплати заробітної плати. Позивач не надав жодних доказів, що свідчили б про неможливість чи наявність об`єктивних труднощів для того щоб зробити щеплення. Також відсутні докази щодо неможливості отримання ним відповідної довідки про наявність протипоказань. Тому слід дійти висновку, що позивач не зробив щеплення проти COVID-19 з власної волі, а оскільки він був попереджений про наслідки у виді відсторонення від посади, то і усвідомлюючи ці наслідки.

В пункті 300 рішення від 28.04.2021 у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» ЄСПЛ зазначає, що у питанні ефективності вакцинації він виходить із загальної згоди щодо життєвої важливості вакцинації для захисту від хвороб, які можуть спричинити шкоду як здоров`ю окремої людини так і викликати суттєві порушення у суспільному житті. Слід нагадати, що ця справа не стосувалася вакцинації проти COVID-19, але зважаючи на тривалість пандемії COVID-19 у світі, кількість хворих та померлих від цієї хвороби, кількість та тривалість обмежень, які застосовуються різними країнами у світі з метою запобігти подальшому розповсюдженню епідемії, негативні економічні наслідки, які пандемія COVID-19 спричинила для всього світу, а також той факт, що Україна використовує вакцини, які рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров`я, суд доходить висновку, що зазначені ЄСПЛ у п. 300 цього рішення твердження можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Відповідно до ст.43Конституції України кожен має право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Разом з тим відповідно до п.п. а, б ст.10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" громадяни у сфері охорони здоров`я зобов`язані, зокрема, піклуватися про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян, у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19 висловив правову позицію про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто було виправданим.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 630/554/19 вказано, що через відмову матері від профілактичного щеплення дитини у зв`язку з недовірою до вакцини, відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитини до дитячого навчального закладу без висновку лікарсько-консультативної комісії (за відсутності у дитини щеплень) про можливість відвідування дитячого навчального закладу. Оскільки будь-яке право об`єктивно кореспондується з обов`язками, право на дошкільну освіту закон пов`язує з обов`язком проведення профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як власне окремій дитині, так і особам, які навколо неї, висновки судів нижчих рівнів про протиправність та неправомірність дій завідувачки Дитячого навчального закладу є необгрунтованими і такими, що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту і може отримати її в інших формах.

Таким чином, в даній справі індивідуальне право (інтерес) позивача відмовитися від щеплення протиставляється загальному праву (інтересу) інших учасників освітнього процесу на охорону здоров`я. Держава, встановивши обов`язок відсторонення від роботи педагогічних працівників, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу.

У даному спорі індивідуальне право (інтерес) позивача відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права на працю, в тому числі в навчальному закладі, протиставляється загальному праву (інтересу) інших працівників, які провели щеплення з метою забезпечення загального блага, а також здобувачів освіти, у формі права на охорону здоров`я, що, крім іншого, гарантоване статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Згідно зпостановою КМУ від 09.12.2020 № 1236з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 на території України встановлено карантин, який діє і на час винесення рішення. Зазначеною постановою запроваджено цілий ряд карантинних обмежень. Обмеження щодовідстороненнявідроботикатегорії працівників, до яких відноситься позивач, були запровадженні лише у листопаді 2021 року. Тому, на думку суду, втручання у приватне життя позивача у даному випадку є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки для захисту здоров`я інших осіб.

Отже, право позивача на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено у зв`язку з ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Однак втручання у вказані права позивача ґрунтується на законі і є необхідним для охорони здоров`я учасників освітнього процесу. Досягнення цієї цілі є пріоритетним та виправдовує втручання у право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя та право на працю. Таким чином, втручання у права позивача ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про законність оспорюваного наказу, відтак відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка М.М. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » №65-к/тр від 08.11.2021.

Зважаючи на правомірність відсторонення позивача від роботи, безпідставними є також вимоги про поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по день винесення рішення суду.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 83, 84, 89, 133, 137, 141, 182, 211, 258, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складене 14.03.2022.

Суддя Н.П. Побережна