ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м.Суми

Справа №577/2701/20

Номер провадження 22-ц/816/61/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»,

розглянувши у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2021 року в складі судді Семенюк І.М., постановленого в м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у липні 2020 року та остаточно уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» повернути незаконно зняті кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_1 від 16 травня 2020 року на суму 100000 грн. шляхом відновлення їх на її картковий рахунок. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є клієнтом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» та має картковий рахунок, що прив`язаний до номеру мобільного телефону. 15.05.2020 року на її телефон зателефонував невідомий номер, а після того як вона відповіла на дзвінок, останній вимкнувся через кілька секунд. Вказує, що через деякий час номер її мобільного телефону перестав працювати, а вночі 16.05.2020 року невідомими особами з її карткового рахунку було знято 100000 грн. Зазначає, що як тільки їй стало відомо про вказану обставину, а саме вранці 16.05.2020 року вона повідомила відповідача про вказані обставини, в зв`язку з чим її рахунки було заблоковано. Того ж дня вона звернулася до правоохоронних органів з відповідною заявою. Вважає, що вказані дії невідомих осіб стали можливими через недобросовісне виконання відповідачем своїх обов`язків та бездіяльність, а також через незабезпечення останнім належної безпеки її особистих даних.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2021 року

позов задоволено.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» повернути ОСОБА_1 незаконно зняті кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_1 від 16 травня 2020 року на суму 100000 грн. шляхом відновлення їх на її картковому рахунку.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 8000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ним не було встановлено обставин дій або бездіяльності позивача, що в будь який спосіб сприяли використанню платіжного засобу, навпаки остання діяла правильно та добросовісно при реалізації своїх прав та виконала покладені на неї обов`язки про негайне інформування установи банку про епізоди несанкціонованого втручання інших осіб в правовідносини між сторонами, а тому вказані обставини свідчать про недосконалість системи захисту від несанкціонованого доступу до персональних даних клієнта.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову.

Доводи скарги мотивує тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст. 1054 та 1051 ЦК України оскільки вказані норми регулюють правовідносини позики, в той час як в даному випадку мова йде про власні кошти позивача. Крім того, правові норми ст. 203 та ст.215 ЦК України стосуються питання визнання правочинів недійсними, проте в даній справі позивачем не оспорюється дійсність укладеного між нею та банком правочину. Крім того, не підлягають застосуванню і норми ст. ст. 37-1 та 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», оскільки він регулює правовідносини між есквайром та емітентом, а позивач є держателем електронного платіжного засобу. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач відразу повідомила банк про необхідність заблокування рахунку, оскільки транзакція відбулася 15.05.2020 року в період з 22:02 по 22:48, а повідомлення позивача надійшло 16.05.2020 року о 8- 9 годині ранку. При здійсненні електронних транзакцій була проведена ідентифікація самого платіжного засобу і його користувача. Отримавши запит на перерахування коштів, банк направив на номер мобільного телефону позивача відповідний одноразовий цифровий пароль (як це передбачено договором), який в подальшому безпомилково був введений в спеціальний мобільний додаток (вхід до якого в свою чергу захищений особистим паролем), що встановлений на мобільний телефон позивача. Позивачем не надано до суду доказів того, що дії по перерахунку коштів не здійснювалися ним самим або того, що він своїми діями чи бездіяльністю не сприяв доступу третіх осіб до свого мобільного телефону та особистих даних. Вказує, що у позивача також було перераховано грошові кошти з картки, що імітована в ПАТ КБ «ПриватБанк», що свідчить про відсутність вини відповідача у списанні коштів.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 30.05.2015 року між ПАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання заяви анкети №DPH 177183-15-DEP на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що опублікований в газеті «Урядовий кур`єр» та розміщений на сайті банку за адресою в мережі інтернет: www.ukrgasbank.com

Відповідно до укладеного між сторонами договору банк зобов`язується відкривати поточні та карткові рахунки клієнту та обслуговувати такі рахунки з урахуванням особливостей визначених цим договором, видати клієнту карту/картки зі строком дії зазначеним на її лицьовій стороні та ПІН коду до неї, надати кредит у формі дозволеного овердрафту на карткові рахунки, на умовах визначених цим договором, відкривати депозитні рахунки та приймати від клієнта депозити за ними в порядку та на умовах, визначених цим договором, обслуговувати кредитні рахунки в частині надання інформаційних послуг та зарахування коштів для погашення заборгованості за кредитами, надавати у користування індивідуальні банківські сейфи, на умовах визначених цим договором, надавати послуги з відправлення, виплати, повернення раніше відправлених, зміна реквізитів раніше відправлених МПС, надавати інші послуги передбачені цим договором.

16.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про порушення кримінального провадження № 12020200080000534 за заявою ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до обставин вчинення правопорушення вбачається, що 15.05.2020 року невстановлена особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами належними ОСОБА_2 у загальній сумі 63600 грн., які були списані з банківських карток «ПриватБанк» та «Укргазбанк» причинивши матеріальні збитки на вказану суму. Крім того, того ж дня з банківських карток «ПриватБанк» та «Укргазбанк» належними ОСОБА_1 не встановленою особою були списані грошові кошти в загальній сумі 115800 грн. (а.с. 11).

Відповідно до наданої ПАТ «Київстар» інформації на запит суду вбачається, що 15.05.2020 року в період часу з 09год 13 хв. по 23 год 55 хв. на номер позивача було здійснено 19 вхідних дзвінків, з яких 6 телефонних дзвінків було здійснено в проміжок часу з 22 год.14 хв. по 23 год. 55 хв. (а.с.58-60).

Згідно довідки ПАТ «Укргазбанк» від 29.03.2021 року 15.05.2020 року в період часу з 22 год. 02 хв. по 22 год 48 хв. з банківського рахунку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти на картковий рахунок відкритий в «Монобанку» в розмірі 101 700 грн. (а.с. 93).

Листом від 15.06.2020 року ПАТ «Укргазбанк» повідомило позивача про те, що на підставі її заяви про не згоду з транзакцією, за правилами міжнародних платіжних систем банком проводиться перевірка. Термін перевірки складає від 30 до 180 днів з дня отримання такої заяви. Про результат розгляду вона буде повідомлена додатково (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 2 ст. 1066 ЦК України визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 1 статті 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

За правилами встановленими ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків врегульовано Інструкцією про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22. (далі Інструкція)

В пункті 1.4 Інструкції містяться наступні визначення: безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Дистанційним обслуговуванням є комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта; електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами; розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов`язані з переказом коштів з/на рахунку(ок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;

Згідно з п. 1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Пунктом 1.8. Інструкції встановлено, що платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком. Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

Згідно з пунктом 10.1, 10.2 Інструкції дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування. Програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування має відповідати вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, які пред`являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.

За правилами встановленими пунктом 10.3 Інструкції юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов`язково мають обумовлюватися права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Пунктами 10.9 та 10.10 Інструкції встановлено, що для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи "телефонний банкінг" (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв`язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях. Ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом. Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.

Відповідно до п. 10.11 Інструкції Передавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі. Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом та прийняте банком до виконання, якщо клієнт: для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації; увів код операції та всі параметри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує, про що інформує клієнта.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

При проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є іншою інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором. (підпункти 1,3 п. 39.2 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»)

Пунктом 39.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що суб`єкти переказу зобов`язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суб`єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов`язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2020 року в проміжок часу з 22 год.14 хв. по 23 год. 55 хв. з розрахункового рахунку позивача на картковий рахунок відкритий в «Монобанку» було переказано грошові кошти в розмірі 101700 грн. Як вказує у своїй позовній заяві позивач, вказані дії стали можливими тому, що після дзвінка невідомої особи її телефон вимкнувся.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1-3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підстави звільнення від доказування чітко визначені в ст. 82 ЦПК України. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої плати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 129/1033/13-ц.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що до телефону позивача отримала доступ стороння особа. З наданої ПАТ «Київстар» інформації вбачається, що 15.05.2020 року в період часу з 22 год.14 хв. по 23 год. 55 хв. на телефон позивача було здійснено 6 телефонних дзвінків, з яких 4 телефонних дзвінки тривалістю 15 сек, 140 сек, 312 сек та 22 сек. в проміжок часу з 23 години 13 хвилин по 23 годину 55 хвилин, тобто після проведення переказу грошових коштів з рахунку позивача, що свідчить про те, що фактично телефон позивача перебував у робочому режимі.

Доказів того, що позивач зверталася до ПАТ «Київстар» із заявою про відновлення її номеру телефону матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим позивач всупереч вказаним вимогам процесуального закону не довела того, що доступ до її телефону було отримано сторонньою особою і що у списанні грошових коштів з її рахунку наявна вина банківської установи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини справи внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, через не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, публічному акціонерному товариству «Укргазбанк» підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про зобов`язання повернути незаконно зняті кошти з карткового рахунку в сумі 100 000 грн відмовити.

Компенсувати публічному акціонерному товариству «Укргазбанк» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1500 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.І.Собина

Т.А. Левченко