ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14489/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадження у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними; скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 6 серпня 2021 року Ns 033050005357; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 30 липня 2021 року пенсію за віком відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона 30 липня 2021 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення їй пенсії по втраті годувальника та додала до заяви необхідні документи.

Рішенням від 06.08.2021 №033050005537 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника в зв`язку з відсутністю підтверджуючого документа, що заявниця не взяла повторний шлюб.

З рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його неправомірним та таким, що не відповідає діючому законодавству, порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення.

Позивач вказала, що її чоловік, ОСОБА_2 , 1965 року народження, загинув при виконанні обов`язків військової служби 29 серпня 1991 року під час проходження учбових зборів (у період з 6.08.1991 по 29.08.1991 призваний на збори Ковельським міськвійськоматом). Після його смерті позивач отримала статус вдови загиблого військовослужбовця, що стверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим Ковельським міськвиконкомом 7 квітня 2001 року. Позивач зазначає, що вона в повторний шлюб не вступала, досягла необхідного 50-ти річного віку, має необхідний 20-ти річний страховий стаж, а тому має право на призначення пенсії відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З врахуванням викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін .

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області просить відмовити у задоволенні позову та вказує на те, що позивач досягла віку 54 роки 11 місяців, має страховий стаж 25 років 09 місяців, про те при зверненні із заявою про призначення пенсії нею не було надано документів, що підтверджують факт відсутності повторного укладення шлюбу.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області зазначає, що позивач досягла віку 55 років, страховий стаж становить 26 років 9 місяців, про те при призначенні пенсії не додано інформації, що ОСОБА_1 не взяла повторний шлюб, а тому у призначенні пенсії було відмовлено.

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 30 липня 2021 року із заявою про призначення пенсії за віком , як дружина військовослужбовця, який загинув 29 серпня 1991 року при виконанні службових обов`язків у період проходження військової служби на навчальних зборах відповідно до п.4 ч.І ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши на вимогу установи всі необхідні документи.

Згідно пункту 4.2 (ост. абзац) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за принципом екстериторіальності документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Миколаївській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 6 серпня 2021 року № 033050005357 в зв`язку з відсутністю документа який підтверджує, що заявниця не взяла повторний шлюб.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернулася з даним позовом до суду.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 115 зазначеного Закону право на призначення дострокової пенсії за віком мають: дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.92 р. № 2232 - XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно п.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до військового обов`язку відноситься: проходження військової служби та виконання військового обов`язку в запасі, а відповідно п.9 ст.1 зазначеного Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Оскільки, період перебування на військових зборах, згідно вищезазначених статей, визначається, як період проходження військової служби, то в цей період на них розповсюджується дія Закону і вони мають такий же статус, як і військовослужбовці.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, зокрема ст. 1-1 передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб які мають право на пенсію за цим Законом, базуються на Конституції України і складаються із цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно- правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 3 Закону передбачає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей поширюється також на військовозобов`язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей. Особам звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, може призначатися за їх бажанням, пенсія на умовах і в порядку передбачених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.(ст.5 Закону).

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011 -XII, який визначає гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей ст. 3 передбачає, що сфера дії цього Закону поширюється на рівні з військовослужбовцями, зокрема і на військовозобов`язаних та резервістів призваних на навчальні або перевірочні, та спеціальні збори, і членів їх сімей. Особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України(ст.13 Закону).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до членів сімей загиблих військовослужбовців, на яких поширюється дія цього Закону належать, зокрема, і подружжя, які не одружилися вдруге. Лише таким особам, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 видаються посвідчення з написом посвідчення члена сім`ї загиблого. Зазначене посвідчення видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. Згідно типового Положення про управління праці та соціального захисту населення, територіальні управління в межах своїх повноважень, забезпечують надання особам статусу інваліда війни та вдови ветерана війни, видачу посвідчень інвалідам та учасникам війни, членам сімей загиблих; ведуть облік зазначених осіб та надають їм пільги та компенсації в межах діючого законодавства.

Аналіз чинного законодавства, яке регулює соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей свідчить про, що дія вищезазначених законів поширюється на військовослужбовців , в тому числі на військовозобов`язаних, резервістів відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтриманню соціальної стабільності у військовому середовищі (преамбула Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Суд зазначає, що ОСОБА_2 , 1965 року народження, загинув при виконанні обовязків військової служби 29 серпня 1991 року під час проходження учбових зборів у період з 6.08.1991 по 29.08.1991, призваний на збори Ковельським міськвійськоматом. Після його смерті позивач отримала статус вдови загиблого військовослужбовця, що стверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , видане Ковельським міськвиконкомом 7 квітня 2001 року, оскільки не вступала в повторний шлюб. Досягнувши необхідного 50-ти річного віку та набувши необхідного 20-ти річного страхового стажу, 30 липня 2021 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак управлінням ПФУ в Миколаївській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 6 серпня 2021 року № 033050005357 в зв`язку з відсутністю підтверджуючого документа, що заявниця не взяла повторний шлюб.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання.

Згідно Порядку подання та оформлення документів та призначення пенсії № 22- 1 від 25.11.2005 п.2.1., до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; окументи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення члена сім`ї померлого (загиблого).

За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду».

Усі необхідні документи для призначення пенсії за віком із зменшення пенсійного віку вдові загиблого чоловіка -військовослужбовця передбачені вищезазначеним Порядком були позивачем подані, що стверджується заявою про призначення пенсії, на звороті якої перелічені подані позивачем.

Разом з тим, вимоги Порядку щодо переліку необхідних документів для призначення пенсії не містять посилання на будь-який документ, який би підтверджував статус особи, яка не взяла повторний шлюб. Окрім цього, спеціалістами ПФУ при прийомі документів у позивача не вимагали жодного додаткового документу, у розписці про прийом документів відсутні вимоги щодо надання якихось додаткових документів.

Відповідно до 4.2 Порядку при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника);надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсїї; еєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність до оформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Окрім цього, за положенням частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення праванапенсію. Крім того, відповідно до п. 3.3 цього Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, повинен надавати допомогу непрацюючим особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Однак, управлінням ПФУ всі вищезазначені обставини до уваги взяті не були, хоча згідно п.43 Порядку подання та оформлення для призначення (перерахунку) пенсій право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Ця норма означає, що сумніви ПФУ щодо достовірності документів, поданих особою, яка претендує на пенсію, мають бути розумними і обґрунтованими.

З викладеного слідує, що відмова управління ПФУ у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком є незаконною, порушує право позивача на пенсійне забезпечення та підлягає скасуванню.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку (ст.45 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ).

Отже, суд зобов`язує Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 30 липня 2021 року пенсію за віком відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, місто Миколаїв, вулиця Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 6 серпня 2021 року № 033050005357 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 30 липня 2021 року пенсію за віком відповідно до п.4 ч.І ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук