Єдиний унікальний номер судової справи 201/13142/21

Номер провадження 3/201/443/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу з питань додержання законодавства про працю у Павлоградському регіоні Управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , директора ТОВ «БУГАТО», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 08 грудня 2021 року по 09 грудня 2021 року при проведенні перевірки ТОВ «БУГАТО», встановлено - відсутність у особових карток працівників ОСОБА_2 , який прийнятий на посаду заступника директора ТОВ «БАГАТО» та ОСОБА_1 , який прийнятий на посаду директора ТОВ «БАГАТО», що свідчить про порушення вимог глави 2 пункту 2.5 Інструкції № 58. Крім того, всупереч ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата за 2016-2018 року, з червня по грудень 2019 року та за січень, лютий, березень 2020 року іноземним працівникам ТОВ «БАГАТО» виплачувалась один раз на місяць. Також, в ході перевірки встановлено, що виплати заробітної плати за першу половину місяця в розмірі, меншому, ніж оплата за фактично відпрацьований час з розрахунку посадового окладу працівника. Так, згідно з табелем обліку використання робочого часу за квітень 2019 року директор TOB «БУГАТО» ОСОБА_3 відпрацював протягом першої половини квітня 2019 року 11 робочих днів, згідно з штатним розладом та наказом про прийняття на роботу посадовий оклад ОСОБА_3 встановлено у розмірі 4200,00 грн., при цьому згідно з відомістю на виплату грошей № ВАВ-000004 заробітна плата за першу половину квітня 2019 року виплачена в розмірі 1 690,5 грн., що менше, ніж оплата за фактично відпрацьований час з розрахунку посадового окладу, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці». Крім того, перевіркою виявлено, що заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Відповідно з табелем обліку використання робочого часу за грудень 2019 року ОСОБА_4 перебував у щорічній відпустці з 01.12.2019 року по 24.12.2019 рік, згідно з розрахунковою відомістю по заробітній платі № 12 TOB «БУГАТО» за грудень 2019 року ОСОБА_4 було нараховано оплату за час перебування у щорічній відпустці у розмірі 3 438,96 грн, при цьому вказану суму сплачено, відповідно до відомості на виплату грошей № ВЗП-000012 за грудень 2019 року - 08 січня 2020 року, тобто ОСОБА_1 , як директор TOB «БУГАТО», вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.

На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу.

Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки на вказану у протоколі адресу, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши наявні матеріли справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема, актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, зайнятості населення № 163/4.5-1078 від 09.12.2021 року, приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 163/4.5-1078/П від 09.12.2021, табелями обліку використаного робочого часу за жовтень 2016 року, квітень 2019 року, грудень 2019 року, поясненнями ОСОБА_1 , наказом № 13 від 01.11.2017 року, наказом № 14 від 01.12.2017 року, штатним розкладом TOB «БУГАТО» від 01.01.2019 року, відомістю на виплату грошей № ВАВ-000004 за квітень 2019 року, відомістю на виплату грошей № ВЗП-000012 за грудень 2019 року.

Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, призначаючи винному вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська