ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. Справа №921/110/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Слободян В.В.;

від відповідача: Ткач Р.М.-представник (в режимі відеоконференції)

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-05-02238 від 30.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/4084/21 від 07.12.2021)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 (повний текст складено 17.11.2021)

у справі №921/110/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Слободян Василя Володимировича, с.Горинка Кременецького району Тернопільської області

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного підприємства "Укрриба", м.Київ

про зобов`язання вчинити певні дії

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Фізична особа-підприємець Слободян Василь Володимирович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про:

- визнання листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №11-112-00369 від 11.02.2021, таким що не відповідає чинному законодавству;

- зобов"язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях внести зміни до договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності шляхом викладення п.10.1 договору у новій редакції "Цей договір укладено строком на 5 (п"ять) років, що діє з 16.03.2018 по 15.02.2023 включно, із можливістю подальшої пролонгації у разі належного виконання вимог договору відповідно до встановленого договору";

- відповідно до п. 10.11 договорів №1276 та №1277 від 16.03.2018 скасувати нарахування сплати неустойки у розмірі подвійної ставки за користування майном за час прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач займається рибним господарством, на що отримав дозвіл на спеціальне водокористування для ведення рибного господарства, уклав договори оренди водного об`єкта (ставків), договори оренди землі під гідротехнічними спорудами рибогосподарських технологічних водойм, а тому займатися рибним господарством, без використання гідротехнічних споруд, які забезпечують технологічний процес розведення риби є неможливим. Також просить врахувати, що ним належним чином виконувалися умови договору оренди, своєчасно проводилася оплата орендної плати, про що свідчить відсутність будь яких претензій з боку відповідача. Відповідно до паспорта рибогосподарських технологічних водойм гідротехнічні споруди, які є предметом оренди не є захисними, а тому можуть бути об`єктами оренди згідно нової редакції Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №921/110/21 позов задоволено частково. Судові витрати у складі судового збору покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що Державне підприємство "Укрриба", у розумінні положень ст. 22 ГК України, є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства та не належить до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та не включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави затверджених згідно постанови КМ України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (у редакції станом на дату укладення Договору оренди 19.10.2017р. та виникнення спору).

Короткий зміст вимог апеляційної скари та відзиву на апеляційну скаргу

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №921/110/21 в частині зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях внести зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1277 від 16.03.2018 шляхом викладення п.10.1 договору у новій редакції: "Цей Договір укладено строком на 5(п"ять) років, що діє з 16.03.2018 по 15.03.2023 включно" та до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1276 від 16.03.2018 шляхом викладення п.10.1 договору у новій редакції: "Цей Договір укладено строком на 5 (п"ять) років, що діє з 16.03.2018 по 15.03.2023 включно"; прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в іншій частині залишити рішення без змін; стягнути з Фізичної особи-підприємця Слободян Василя Володимировича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях судовий збір в сумі 6 810,00 грн, посилаючись на те, що в цій частині рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин даної справи.

Скаржник зазначає, що договори оренди №1276 від 16.03.2018 та № 1277 від 16.03.2018 укладено на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, який втратив чинність та згідно ст.4 якого предметом оренди могли бути гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Надалі скаржник зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, визначено, що не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, гідротехнічні споруди, гідротехнічні захисні споруди. Підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із ч. 2 ст. 3 цього закону (п.1 ч.1 ст.7 Закону).

Скаржник зазначає, що відповідно до ч.4 п.2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного вище Закону договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Скаржник також зазначив, що Фонд державного майна України роз`яснив, що ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 визначено, які саме об`єкти не можуть бути об`єктами оренди, серед яких зазначено гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди, а тому укладення нових договорів та продовження чинних договорів оренди гідротехнічних споруд є неможливим.

Також скаржник зазначив, що орендарі можуть звертатись із заявами про приведення строку оренди у відповідність із мінімальним строком дії договору оренди встановленого законом 5 років, у випадку, якщо такий договір укладений менше ніж на 5 років, з часу укладення не продовжувався та коли право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою, а орендодавець в свою чергу має ргозглянути таку заяву та прийняти за результатами її розгляду рішення. Позивач не звертався до Регіонального відділення із заявами про збільшення строку оренди з метою приведення договорів оренди у відповідність із визначеним законом мінімальним строком, а також, що право власності на об`єкт оренди не зареєстровано за державою у державному реєстрі речових прав ні станом на дату подання заяв орендаря про продовження договорів на той самий строк, а саме 2 роки 11 місяців, ні станом на дату закінчення строку, на який було укладено договори.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Фізичною особою-підприємцем Слободяном В.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, зокрема, що договір оренди між сторонами укладено строком менше як п`ять років та з моменту укладення не продовжувався, матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем (орендарем) договору оренди, а тому заяви орендаря про збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом міннімальним строком узгоджується із нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 та пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021, справу №921/110/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., Желік М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-05-02238 від 30.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/4084/21 від 07.12.2021) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №921/110/21. Призначено розгляд справи №921/110/21 на 11.01.2022.

11.01.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 призначено судове засідання у справі № 921/110/21 на 01.02.2022 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд справи відкладено на 15.02.2022.

Представники сторін в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Третя особа в судове засідання 15.02.2022 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, місце та дату розгляду скарги.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка третьої особи судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком останньої, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснити перевірку рішення в апеляційному порядку за відсутності тертьої особи.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

16.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Слободяном Василем Володимировичем (орендар) укладено договори оренди №1276 та №1277 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (договір оренди), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов`язання : орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно:

- гідротехнічні споруди ставу Підгайці 1 інвентарний номер 0259, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ476, а саме: роздільна дамба, водовипуск, верховина, верховина, паводковий водовипуск, водонапуск, водонапуск, які розташовані за адресою: Тернопільська область, Шумський район в межах земель Підгаєцької сільської ради, за межами села Підгайці (майно) та перебувають на балансі Державного підприємства "Укрриба" (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31 липня 2017 року і становить за незалежною оцінкою 100 990, 00 грн без ПДВ ( п. 1.1 договору оренди №1276).

-гідротехнічні споруди ставу Кудлаївка 2, інвентарний номер 0260, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ467, а саме: контурна дамба, водовипуск, водовипуск, паводковий водовипуск, які розташовані за адресою: Тернопільська область, Шумський район в межах земель Підгаєцької сільської ради, за межами села Кудлаївка (майно) та перебувають на балансі Державного підприємства "Укрриба" (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31 липня 2017 року і становить за незалежною оцінкою 87 310, 00 грн без ПДВ ( п. 1.1 договору оренди №1277).

Майно передається в оренду з метою: ведення рибного господарства, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі (п.п.1.2, 1.3 договорів оренди).

Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 договорів оренди).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (лютий 2018 року) 861,90 грн (договір оренди № 1276) та 745,14 грн (договір оренди № 1277) та перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.1, п. 3.6 Договорів оренди).

Пунктом 10.1 договорів визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 16 березня 2018 року по 15 лютого 2021 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу уповноваженого управляти об`єктом оренди ( п. 10.4 договорів оренди).

На виконання умов договорів оренди Гідротехнічні споруди ставу Підгайці 1 та ставу Кудлаївка 2, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Шумський район на території Підгаєцької сільської ради, передано орендарю у строкове платне користування, згідно Актів приймання-передачі нерухомого майна від 16.03.2018, які підписано без заперечень Регіональним відділенням ФДМ України (орендодавець), ДП "Укрриба" (балансоутримувач) та ФОП Слободян В.В. (орендар), відповідно до яких стан майна на момент укладення договорів придатний для риборозведення та потребують проведення поточних ремонтів за узгодженим висновком балансоутримувача та орендаря.

Реєстрацію фізичної особи підприємця Слободян В.В., згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за основним видом діяльності прісноводне рибництво (аквакультура), проведено 10.02.2012.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області видано ФОП Слободян В.В. 23.07.2012 дозвіл № УКР- 2976 "А"/ТЕР на спеціальне водокористування для ведення рибного господарства на ставках на території с.Кудлаївка та с. Підгайці Підгаєцької сільської ради Шумського району на строк до 26.06.2022.

Тернопільським обласним управлінням водних ресурсів Держводагенства України, враховуючи наявний у ФОП Слободян В.В. дозвіл № УКР- 2976 "А"/ТЕР, розроблено та затверджено 20.07.2016 Паспорти рибогосподарських технологічних водойм с.Підгайці та с. Кудлаївка, розташованих на території Підгаєцької сільської ради Шумського району, Джерело водопостачання водойми р. Горинка; в розділі 4 "Склад та характеристики гідротехнічних споруд" графі 4.9 "Перелік гідротехнічних споруд які мають захисне значення" зазначено відомості - захисні гідротехнічні споруди відсутні. Під час проектування рибницьких господарств на їх гідротехнічні споруди не покладались функції захисту прилеглих територій з населеними пунктами і автодорогами між ними та інших об`єктів довкілля від високих повеневих та паводкових вод річок Дніпро і Дністер, на які (гідроспоруди) поширювалися б вимоги чинних в Україні будівельних норм і правил (СНиП 2.06.01-86, СНиП 2.06.51-85, СНиП 2.01.15-90, ДБН 360-92**.) Гідротехнічні споруди ставкових рибницьких господарств не відносяться до гідротехнічних захисних споруд загальнодержавного значення обумовлених Законом України "Про приватизацію державного майна" (від 04.03.1992 №2163-ХІ зі змінами і доповненнями); графа 4.10 технологічна водойма не облаштована іншими гідротехнічними спорудами.

Для здійснення підприємницької діяльності за основним видом діяльності, з метою ведення рибного господарства, між Шумською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Слободян В.В. (орендар) укладено договори оренди водних об`єктів (ставків):

- 11.07.2012 договір оренди водного об`єкта (ставка) площею водного дзеркала 40,5360 га (за межами с.Підгайці) на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області строком дії на 10 років до 11.07.2022;

- 11.07.2012 договір оренди водного об`єкта (ставка) площею водного дзеркала 22,9355 га (за межами с. Кудлаївка) на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області строком дії на 10 років до 11.07.2022.

Також, для здійснення підприємницької діяльності за основним видом діяльності (рибогосподарських потреб) укладено договори оренди землі, зокрема, водних об`єктів та під гідроспорудами:

- між Шумською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Слободян В.В. (орендар) договір оренди землі від 27.05.2013 строком дії до 27.05.2023 та складено Акт приймання - передачі земельної ділянки від 27.05.2013 (в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 64,1800) га та Акт відновлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності;

- між Шумською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Слободян В.В. (орендар) договір оренди землі від 27.05.2013 строком дії до 27.05.2023 та складено Акт приймання-передачі земельної ділянки від 27.05.2013 (в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 48,2893 га) та Акт відновлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності.

З метою пролонгації договорів оренди майна, орендар звернувся до Управління Регіонального відділення фонду держмайна із заявами від 12.11.2020 з проханням продовжити договори оренди №1276 від 16.03.2018 та №1277 від 16.03.2018 на той самий строк, на який було укладено, посилаючись на умови договорів, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 та пункт 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483.

У відповідь на зазначені звернення Регіональне відділення листом №18-112-02315 від 18.11.2020 повідомило Слободяна В.В., що гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 не можуть бути об`єктом оренди, а тому з ціллю розблокування оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми Фондом державного майна України розроблено проект закону щодо внесення змін до абз.20 підп.2 ч.2 ст.3 Закону.

Фондом державного майна України листом повідомлено, що статтею 3 Закону України №157-ІХ від 03.10.2019 визначено, які саме об`єкти не можуть бути об`єктами оренди, а саме: гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди, а тому укладення нових та продовження чинних договорів оренди гідротехнічних споруд є неможливим. У листі також повідомлено про розроблення Фондом проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно удосконалення державної політики управління та приватизації об`єктів державної і комунальної власності, а також інституційних засад діяльності Фонду державного майна України", яким передбачено в абзаці 20 підпункту 2 частини 2 статті 3 Закону про оренду після слів "гідротехнічні захисні споруди" доповнити словами " (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми) ".

Згідно наказу Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області №43 та №44 від 08.02.2021 "Щодо прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди", керуючись вимогами абз.2 ч.1 ст.19, абз. 2 ч.1 ст.7, абз.20 п.2 ч.2 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, відмовлено у продовженні договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 на користування державним майном, що перебуває на балансі ДП "Укрриба", укладених з фізичною особою-підприємцем Слободян В.В.

Управління звернулося з вимогою (лист №18-112-00369 від 11.02.2021) до ФОП Слободян В.В. та ДП "Укрриба" про повернення орендованого майна балансоутримувачу по акту приймання-передачі протягом 3-ох робочих днів з дня отримання листа, враховуючи припинення терміну дії договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018.

Відмова Регіонального відділення у задоволенні пропозиції орендаря про внесення змін до договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 щодо збільшення строку його дії на 5 років, стало підставою для звернення ФОП Слободян В.В. з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини, внаслідок укладення договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом положень ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічне положення містить стаття 283 ГК України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру (в редакції станом на час укладення договору) аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг. Рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури.

Статтею 13 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.

Як визначено ст.14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). Об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди.

Згідно з ст.51 Водного кодексу України у договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами. Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 №908/68, одним із способів управління державним майном є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.98 (пункт 1.4 Положення).

За змістом п. 2.4.1 цього Положення такий спосіб управління державним майном, як передача його в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передусім застосовується у випадках, за яких майно не підлягає приватизації та не може передаватися в оренду.

Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики України та на баланс ДП "Укрриба" передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, які під час приватизації підприємств рибної галузі не увійшли до статутних фондів створених господарських товариств. Зазначені гідроспоруди є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі ДП "Укрриба". Додатком до наказу визначено перелік підприємств рибної галузі України, майно яких передається на баланс ДП "Укрриба", серед яких значиться ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", м. Тернопіль ".

Відповідно до Статуту ДП "Укрриба" підприємство засноване на основі державної власності, підпорядковане Державному агентству рибного господарства України (створено в результаті реорганізації Державного комітету рибного господарства України на підставі Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 №1085/2010). Метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції (роботах, послугах) підприємства, а предметом діяльності, зокрема, нагляд за технічною експлуатацією державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, включаючи ставкові рибоводні споруди, пов`язані з ними робочі машини та обладнання, а також інше майно, необхідне для рибогосподарської діяльності, що знаходиться на балансі підприємства; технічна експлуатація гідротехнічних споруд відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України в частині користування водними об`єктами та землями водного фонду. Підприємство має право розпоряджатися майном, що належать до основних фондів (переданого на баланс), у тому числі передавати майно в оренду, за попередньою згодою Уповноваженого органу управління, лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України (п.п.1.1, 3.1, 3.2, 4.5 Статуту).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (стаття 179 ГК України).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлен судом першої інстанції, на дату укладення договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, які є предметом спору, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду індивідуально визначеного майна , що перебуває в державній власності, регулювалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2270-XII (в редакції, чинній на момент укладення договору).

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 укладені сторонами договори оренди в частині істотних умов повинні відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 одними із істотних умов договору оренди є об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін (строк), на який укладається договір оренди.

Відповідно до абз.5 ч.1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 об`єктами оренди, зокрема є майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцем, зокрема щодо нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (стаття 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992).

Відповідно до абз.19 ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 не можуть бути об`єктами оренди, зокрема водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Отже, в силу закону, об`єктом оренди можуть бути гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Матріалами справи підтверджується, що об`єктами договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 є індивідуально визначене (нерухоме) майно гідротехнічні споруди ставу Підгайці 1 та Кудлаївка 2, які перебувають на балансі ДП "Укрриба" та передаються в оренду з метою використання під ведення рибного господарства.

Згідно з ст.51 Водного кодексу України у договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами. Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 4 Типової форми договору оренди водних об`єктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 передбачає передачу об`єкта оренди разом з гідротехнічними, лінійними спорудами та іншими об`єктами інфраструктури із зазначенням їх переліку, характеристики і стану споруд.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про оренду землі" типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 затверджено Типовий договір оренди землі, у п.3 якого зазначаються відомості про об`єкти нерухомого майна які знаходяться на земельній ділянці, їх перелік та характеристика інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що оренда гідротехнічних споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об`єкта, на якій такі споруди розташовані, та земельної ділянки під водним об`єктом, тобто користування на умовах оренди однією особою землею, водним простором та гідротехнічною спорудою.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Відповідно до абз.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про аквакультуру», абз.4 п.8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 742 від 16.12.2013 затверджено Порядок розроблення форми паспорта рибогосподарської технологічної водойми, який визначає механізм встановлення загальних характеристик та оцінки стану рибогосподарської технологічної водойми, характеристики джерела водопостачання, технічних параметрів водойми і гідротехнічних споруд та інших показників для паспорта рибогосподарської технологічної водойми, що використовуються для забезпечення раціонального використання рибогосподарських технологічних водойм.

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що Паспорт розробляється за формою, наведеною в додатку який складається із 8-ми розділів та у яких зазначаються відомості, зокрема у розділі 4 "Склад та характеристики гідротехнічних споруд (ГТС) водойми" відомості про перелік гідротехнічних споруд, які мають захисне значення; інші споруди, якими облаштована технологічна водойма (повеневі споруди, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні, рибозахисні та інші споруди).

Якщо інше не передбачено договором оренди, Паспорт підлягає перегляду кожні 5 років, а також у разі змін технічних параметрів і гідротехнічних споруд, зміни гідрологічного режиму річки (водотоку) та його відповідного коригування (п.3.2 Порядку).

Основними джерелами вихідної інформації для розроблення Паспорта є: 1) матеріали комплексних польових обстежень водойми та джерела водопостачання; 2) дані багаторічних спостережень за режимом поверхневих і підземних вод; 3) відомості про природні умови регіону; 4) архівні матеріали про екстремальні показники гідрометеорологічних характеристик; 5) топографічні та тематичні карти, плани та креслення, складені за матеріалами комплексних польових обстежень водойми; 6) матеріали проекту водойми; 7) дані обліку використаної води; 8) дані Державного земельного кадастру та природно-сільськогосподарське районування території водойми та джерела водопостачання (п.3.3 Порядку).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, паспортами рибогосподарських технологічних водойм, виданими Тернопільським обласним управлінням водних ресурсів 20.07.2016, які є чинними, підтверджується, що став Підгайці 1 є рибогосподарськими технологічними водоймами за призначенням та типом нагульний, а за типом рибного господарства повносистемне, а став Кудлаївці 2 є рибогосподарськими технологічними водоймами за призначенням та типом вирощувальний, а за типом рибного господарства повносистемне.

У розділі 4.9 Паспортів містяться відомості, що на рибогосподарських технологічних водоймах гідротехнічні споруди, які мають захисне значення, відсутні.

В ході розгляду справи судом першої інстанції також правомірно встановлено, що Фізична особа-підприємець Слободян В.В., для здійснення підприємницької діяльності за основним видом діяльності прісноводне рибництво (аквакультура), є орендарем, в одній особі:

1) водних об`єктів (ставків) на підставі укладених 11.07.2012 в порядку ст. 51 Водного кодексу України, строком дії на 10 років до 11.07.2022:

- згідно Договору оренди водного об`єкта (ставка) площею водного дзеркала 40,5360 га с. Підгайці;

- згідно Договору оренди водного об`єкта (ставка) площею водного дзеркала 22,9355 га с.Кудлаївка.

Пунктом 1.4 умов зазначених договорів передбачено, що гідротехнічні споруди водного об`єкту, що передаються в оренду не є предметом цього договору; умови їх використання визначаються іншими документами;

2) землі, зокрема водних об`єктів та під гідротехнічними спорудами:

- згідно Договору оренди землі від 27.05.2013 строком дії до 27.05.2023, Акта приймання-передачі земельної ділянки від 27.05.2013 (в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 64,1800 га) та Акта відновлення в натурі (на місцевості ) зовнішніх меж земельної ділянки та про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності;

-згідно Договору оренди землі від 27.05.2013 строком дії до 27.05.2023, Акта приймання-передачі земельної ділянки від 27.05.2013 (в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 48,2893 га), Акта відновлення в натурі (на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки та про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності.

Умови даних договорів містять відомості, що на земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди ставу Підгайці 1 та Кудлаївка 2.

3) державного індивідуально визначеного (нерухомого) майна гідротехнічних споруд ставу Підгайці 1 та Кудлаївка 2:

-згідно Договору оренди №1276 від 16.03.2018, термін дії договору до 15.02.2021, Акта приймання-передавання нерухомого майна від 16.03.2018,

- згідно Договору оренди №1277 від 16.03.2018, термін дії договору до 15.02.2021, Акта приймання-передавання нерухомого майна від 16.03.2018.

Підприємцю видано Дозвіл на спеціальне водокористування від 23.07.2012 за №УКР- 2976 "А"/ТЕР на спеціальне водокористування для ведення рибного господарства на ставках на території с. Підгайці та с.Кудлаївка Підгаєцької сільської ради Шумського району на строк до 26.06.2022.

Також Паспорти рибогосподарських технологічних водойм від 20.07.2016, які не переглядалися та відповідно до яких ставки Підгайці 1 та Кудлаївка 2 є рибогосподарськими технологічними водоймами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що держава в особі органів управління державним майном та підприємець здійснили усі необхідні дії в порядку передбаченому чинним законодавством для здійснення підприємницької діяльності по рибному господарству.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 1992р. (в редакції закону від 04.07.2013) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Як вбачається із матеріалів справи, за погодженням сторін термін договорів оренди від 16.03.2018 укладено на 2 роки і 11 місяців включно.

Частиною 4 статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№157-ІХ від 03.10.2019) визначено, що Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо: зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною 3 статті 9 цього Закону, згідно якої строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.

Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням обмежень, установлених статтею 16 Закону та цим Порядком, за згодою сторін до закінчення строку його дії (п.122 Порядку).

Згідно п.125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ №483 від 03.06.2020 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку дії договору оренди, крім випадків коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини 1 статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№157-ІХ від 03.10.2019) договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Стаття 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№157-ІХ від 03.10.2019) встановлює підстави для відмови у продовженні договору оренди.

Так рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону:

якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;

якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк;

якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;

якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є: неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною 2 статті 3 цього Закону (п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019).

Скаржник в апеляційній скарзі як на підставу відмови у внесені змін до договору оренди, з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, посилається на те, що захисні гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми не можуть бути об`єктом оренди згідно абз.20 ч.2 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, а тому до внесення змін у дану норму закону, передача в оренду державного майна чи продовження терміну оренди такого майна буде суперечити закону.

Щодо вищенаведеного судова колегія зазначає таке.

Відповідно до підп. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 не можуть бути об`єктами оренди, об`єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

- акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій (крім причалів морських та річкових портів, залізничних та автомобільних під`їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій)(абз.18);

- водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем (абз.20).

Відповідно до п. 24 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України затверджує перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

На виконання п.24 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України прийняв постанови:

1) постанову від 03.11.2010 за №999 "Про визначення критеріїв віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" п.1 якої установлено, що до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належать суб`єкти господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства), які відповідають одному або кільком таким критеріям, зазначеним у цьому пункті.

Підприємство вважається таким, що відповідає критеріям віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, визначеним в абзацах другому - дев`ятому цього пункту, якщо зазначені умови є основним видом його діяльності і частка його продукції на ринку відповідних товарів в Україні становить не менш як 20 відсотків.

2) постанову від 04.03.2015 за №83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", якою затверджено перелік підприємств - об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Отже, не можуть бути об`єктами оренди у розумінні підп. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та включені до Переліку таких об`єктів.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Державне підприємство "Укрриба", у розумінні положень ст. 22 ГК України, є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства та не належить до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, так як підприємство не відповідає критеріям встановленим постановою КМ України від 03.11.2010 за №999 "Про визначення критеріїв віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" та не включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави затверджених згідно постанови КМ України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (у редакції станом на дату укладення договору оренди 19.10.2017 та виникнення спору).

Докази протилежного, а саме, що ДП "Укрриба" є таким підприємством в матеріалах справи відсутні та не надані такі сторонми в суд апеляційної інстанції.

Окрім того, судова колегія зазначає, що ч. 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, що втратила чинність та ч.2 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019, зазначено два види споруд за їх технічними характеристиками: гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди.

Частина 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 не містить застережень щодо того, що не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України та перелік таких об`єктів, а тому законодавець, для врегулювання питання оренди гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, Законом України від 04.07.2013 вніс зміни у абз.19 ч.2 ст.4 Закону, доповнивши її текстом: водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Підтвердженням того, що об`єктами договорів оренди від 16.03.2018 є гідротехнічні споруди які не були і не є захисними, як на дату укладення договору оренди так і на дату прийняття рішення, свідчить спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" відповідно до якого до сфери управління Міністерства аграрної політики України та на баланс ДП "Укрриба" передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, а не захисні гідротехнічні споруди.

Окрім того, відповідно до п.3.2 Статуту ДП "Укрриба" предметом діяльності підприємства є нагляд за технічною експлуатацією державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, включаючи ставкові рибоводні споруди, що знаходиться на балансі Підприємства, а не захисних.

Також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за Державним агентством рибного господарства України зареєстровано майно державної форми власності - гідротехнічні споруди ставу Підгайці 1 та Кудлаївка 2, а не захисні. Паспортами рибогосподарських технологічних водойм підтверджено, що ставки Підгайці 1 та Кудлаївка 2 є рибогосподарськими технологічними водоймами, на яких відсутні гідротехнічні споруди, які мають захисне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), таким майном є гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм (ставу) Підгайці 1 та Кудлаївка 2, яке перебуває на балансі ДП "Укрриба".

Відповідно до ч.7 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону від 04.11.2020) у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом зазначаються, зокрема: об`єм та площа водного об`єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо необхідності оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування. Невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є паспорт водного об`єкта.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, подані сторонами належні та допустимі докази суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що об`єкти оренди - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм (ставу) Підгайці 1 та Кудлаївка 2, передані в оренду згідно договорів оренди від 16.03.2018 та перебувають на балансі ДП "Укрриба", не відносяться до захисних гідротехнічних споруд, не є об`єктами державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а тому можуть бути об`єктом оренди згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019.

Щодо позовних вимог про зобов"язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях внести зміни до договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності шляхом викладення п.10.1 договору у новій редакції "Цей договір укладено строком на 5 (п"ять) років, що діє з 16.03.2018 по 15.02.2023 включно, із можливістю подальшої пролонгації у разі належного виконання вимог договору відповідно до встановленого договору", судова колегія зазначає таке.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.10.1 договорів оренди сторонами визначено, що цей Договір укладено строком на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, та діє з 16 березня 2018 року по 15 лютого 2021 року включно (п. 10.1 договору).

Враховуючи, що договори оренди між сторонами укладені строком менш як на п`ять років та з моменту укладення не продовжувалися, матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем (орендарем) договорів оренди, а тому заяви орендаря про збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком, узгоджується із нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 та п.125 Порядку.

Посилання скаржника на нову редакцію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019, як на правомірність своїх дій має наслідком обмеження прав орендаря щодо договору оренди, неможливість займатися підприємницькою діяльністю, оскільки використання рибогосподарських технологічних водойм без гідротехнічних споруд є неможливим, та такі дії є неприпустимими з боку орендодавця .

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Відповідно до ст.48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом: надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності; сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об`єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку; стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

Юридично допустимими вважаються рішення, які приймаються відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, відповідач має право вибору між рішеннями про погодження терміну договору оренди або про відмову у його погоджені лише за умови, коли вибране рішення ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, вимогу позивача про зобов`язання внести зміни до договору, шляхом викладення у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Зобов`язання відповідача щодо внесення змін до договору визначено в силу закону: - відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Звернення орендаря до орендодавця про продовження строку договору оренди до 5 років, свідчить про його бажання встановити термін дії договору відповідно до норми Закону, враховуючи, що договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водними об`єктами та гідроспорудами, укладені терміном дії до 2022року та 2023 року та дозвіл на спеціальне водокористування чинний до 26.06.2022, про що орендодавець був обізнаний, відповідно до ст.16, ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п.122,125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, звернення орендаря щодо збільшення строку оренди підлягало до задоволення.

Зазначене в цілому також узгоджується з частиною 7 статті 179 ГК України про укладення господарських договорів за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц та постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18).

З огляду на вищенаведене правомірним є висновок суду першої інстанції, що позивач займається рибним господарством, на що отримав дозвіл на спеціальне водокористування для ведення рибного господарства, уклав договори оренди водного об`єкта (ставків), договори оренди землі під гідротехнічними спорудами рибогосподарських технологічних водойм, а тому займатися рибним господарством, без використання гідротехнічних споруд, які забезпечують технологічний процес розведення риби є неможливим.

Отже, позовні вимоги в частині зобов"язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях внести зміни до договорів оренди №1276 та №1277 від 16.03.2018 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності шляхом викладення п.10.1 Договору у новій редакції "Цей договір укладено строком на 5 (п"ять) років, що діє з 16.03.2018 по 15.03.2023 включно " є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №11-112-00369 від 11.02.2021 таким, що не відповідає чинному законодавству та щодо скасування нарахування сплати неустойки у розмірі подвійної ставки за користування майном за час прострочення, судова колегія зазначає, що у цій частині рішення суду скаржником не оскаржується та зазначає таке.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовнмих вимог про визнання листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №11-112-00369 від 11.02.2021 таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки зазначений лист не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України та не підлягає визнанню недійсним. Вимоги позивача про скасування нарахування сплати неустойки у розмірі подвійної ставки за користування майном за час прострочення також правомірно визнані судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія не вбачає безумовних підстав для скасування рішення суду у цій частині.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано підставності заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №921/110/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №921/110/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-05-02238 від 30.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/4084/21 від 07.12.2021) без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.03.2022.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.