Справа № 473/2754/21

РІШЕННЯ

іменем України

"15" лютого 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Ротар М.М.

секретар судового засідання Лукіянчина Т.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів Дівущак А.Ю., Ніколащенко С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнова Оксана Іванівна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, скасування зареєстрованих речових прав

встановив

У липні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави в особі Кабінету Міністрів України, АТ «Українська залізниця», в якому просив визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 155,8770 га з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни від 19.06.2020р., індексний номер 52738625, про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 155,8770 га з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265 за державою в особі Кабінету Міністрів України та про реєстрацію права постійного користування на неї за Акціонерним товариством «Українська залізниця» та скасувати вказане право власності та право постійного користування, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.06.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказане майно належить йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.07.2012р. на підставі рішення виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 20.06.2012р. №43 замість свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 12.10.2000р., виданого Знамянським підприємством по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці.

У зв`язку з набуттям права власності на будинок ОСОБА_2 звернувся до Прибужанівської сільської ради з приводу надання йому у власність земельної ділянки, призначеної для її обслуговування. Рішенням Прибужанівської сільської ради від 21.06.2010р. за №1 було передано у власність земельну ділянку площею 0,1488 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі вказаного рішення йому було 19.11.2010 р. видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯК № 780470).

На сьогоднішній день позивач вирішив зареєструвати своє право власності в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак під час проведення державної реєстрації земельної ділянки, автоматизованою системою ведення Державного земельного кадастру встановлено наявність перетину на 100% з раніше зареєстрованою земельною ділянкою з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265. Тому рішенням державного кадастрового реєстратора було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265 була здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 12.02.2020 року. Цільовим призначенням ділянки є розміщення та експлуатація будівель та споруд залізничного транспорту (12.01), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Ділянка має площу 155,877 га та належить державі.

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 155,877 га зареєстроване 17.06.2020 року за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на підставі рішення державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни №52738625 від 19.06.2020 року Реєстрація здійснена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель державної і комунальної власності», Закону України «Про управління об`єктами державної власності».

Також 17.06.2020року вказанимдержавним реєстраторомбуло зареєстрованеправо постійногокористування на дану земельну ділянку за Акціонерним товариством «Українська залізниця» на підставі державного акта на право постійного користування ділянкою, серія ІІ-МК №001510, виданого 26.04.2000 року, Вознесенською районною радою народних депутатів Миколаївської області.

Однак здійснення формування земельної ділянки площею 155,8770 га та її реєстрація в Державному земельному кадастрі були здійсненні без врахування наявності земельної ділянки площею 0,1488 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, який належить позивачу.

Оскільки це призвело до реєстрації речових прав з порушенням прав позивача, тому він змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та способом такого захисту вважає, буде про усунення перешкод в користуванні належною йому земельною ділянкою площею 0,1488 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 155,8770 га, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речових праві на неї та скасування речових прав на неї, зареєстрованих в Державному реєстрі.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

20 вересня 2021 року надійшов відзив від відповідача АТ «Українська залізниця», в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захист порушеного права, який не відновить і не захистить його права на користування спірною земельною ділянкою, оскільки самим позивачем не виконаний обов`язок в частині отримання згоди на вилучення земельної ділянки від законного користувача у встановленому законом порядку.

30 вересня 2021 року надійшов відзив від відповідача Кабінету Міністрів України, в якому відповідач вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що Державний акт на земельну ділянку виданий позивачу всупереч законодавчо встановлених вимог, земельна ділянка не вибувала з державної власності, ні законний власник, ні законний землекористувач не були повідомлені про рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність. Земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту та має особливий порядок використання та відчуження.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучений державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнову Оксану Іванівну.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року підготовче провадження було закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав просила про їх задоволення.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача КМУ в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа державний реєстратор Дахнова О.І. в судове засідання не з`явилася, про причину своєї неявки суду не повідомила, заяв, клопотань на адресу суду не надіслала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказане майно належить йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.07.2012р. на підставі рішення виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 20.06.2012р. № 43, замість свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 12.10.2000р., виданого Знамянським підприємством по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці.

На підставі рішення Прибужанівської сільської ради від 21.06.2010р. за №1 йому було передано у власність земельну ділянку площею 0,1488 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 19 листопада 2010 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 780470.

01.12.2020 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265 повністю співпадає з земельною ділянкою право постійного користування на яку зареєстровано 17.06.2020 року за Акціонерним товариством «Українська залізниця», номер запису про право 36957479. Вказану реєстрацію здійснив державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265 площею 155,877 га, є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 26.04.2000 р. зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 31, Одеській залізниці була надана земельна ділянка для обслуговування об`єктів та служб залізниці в межах Прибужаніської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області площею 155,87 га.

17.06.2020 року державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахновою О.І. була здійснена державна реєстрація права власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52738625 від 19.06.2020 року. Підставою державної реєстрації є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» 5245-VI, виданий 06.09.2012 року. Власником земельної ділянки кадастровий номер 4822083800:17:000:0265, площею 155,877 га є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Також 17.06.2020 року державним реєстратором Дахновою О.І. здійснена державна реєстрація іншого речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52738625 від 19.06.2020 року. Підставою для державної реєстрації є Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ІІ-МК № 001510, виданий 26.04.2000 року, Вознесенською районною радою народних депутатів Миколаївської області. Правокористувачем зазначено Акціонерне товариство «Українська залізниця», в постійне користування передана земельна ділянка загальною площею 155,877 га. Крім того зазначено наявність відомостей про реєстрацію до 01.01.2013 року Вознесенською районною радою народних депутатів. Окрім того, державному реєстратору також було надано витяг з Державного земельного кадастру від 17.06.2020 р. за №20701741 щодо даної земельної ділянки площею 155,8770 га.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка площею 0,1488 га, яка передана позивачу у власність 19 листопада 2010 року входить до складу земельної ділянки площею 155,8770 га перебуває у власності держави, а право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за АТ «Українська залізниця» 26.04.2000 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, частина 5 статті 116 ЗК України чітко визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтями 142-148 ЗК України передбачений порядок припинення прав на землю, який в будь-якому випадку має здійснюватися шляхом прийняття уповноваженим органом відповідного рішення.

Статтею 149 ЗК України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

В судовому засіданні було встановлено, що вказана земельна ділянка перебуває на праві постійного землекористування в АТ «Українська залізниця». У встановленому законом порядку вказане право не припинялось, оскільки жодних рішень про припинення права постійного користування, та про вилучення з володіння державних земель уповноваженими органами не приймалося.

Враховуючи те, що земельна ділянка є державною власністю, яка перебуває у АТ «Українська залізниця» у постійному користуванні для потреб залізничного транспорту, право на її вилучення належить Кабінету Міністрів України. (ч. 9 ст. 149 ЗК України).

Згідно інформації з Державного земельного кадастру реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4822083800:17:000:0265 була здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 12.02.2020 р. Цільовим призначенням ділянки є розміщення та експлуатація будівель та споруд залізничного транспорту (12.01), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Площа ділянки 155,877 га. Тип власності визначено, як державну власність.

Відповідно дост.122ЗК України(уредакції,що діялана моментвинесення рішенняПрибужанівською сільськоюрадою від21червня 2010року),передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР 21 травня 1997 року до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Більше того, згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01.07.2004 (далі- Закон №1952-ІУ ) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до ст.4 вказаного закону, обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території У країни, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з вимогами частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Отже, інформація з Держгеокадстру є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

До 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. З 1 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 68 ЗК України, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Стаття 6 ЗУ «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР від 04.07.1996 (у редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень) визначає, що землі які надаються в користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються Законом України «Про транспорт» (232/94-ВР ).

Статтею 11 ЗУ «Про транспорт» № 232/94-ВР від 10.11.1994 року (у редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень) передбачено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту. Розміщення споруд та інших об`єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування.

Правовий статус земель залізничного транспорту визначено законом і не може бути змінено в будь-який інший спосіб, аніж визначено законодавством.

Відповідно до пункту «б» частини четвертої статті 84 ЗК України (у редакції Закону України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ та редакції від 30.04.2010 року 2154-УІ) до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту. Зважаючи на вищевикладене земельна ділянка площею 0,1488 га належить до земель державної власності.

Таким чином, зважаючи на той факт, що земельна ділянки площею 0,1488 га, яка входить до земельної ділянки площею 155,877 га та закріплена на праві постійного користування за АТ «Українська залізниця» до позивача не може перейти право власності на зазначену земельну ділянку, адже право власності належить виключно державі. Окрім того, відповідно до вимог ст..120 Земельного кодексу України, земельна ділянка має використовуватись без зміни її цільового призначення. Проте, у подальшому земельна ділянка площею 0,1488 га була передана у власність, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за рішенням Прибужанівської сільської ради від 21.06.2010 року, що свідчить про безпосередню зміну її цільового призначення.

Зокрема ст.120 ЗК України передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною третьою статті 4 ЗК України (у редакції від 05.05.1993) встановлено, що землі, які перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим. Разом із тим положеннями частини четвертої цієї статті визначено, що не можуть передаватись у колективну та приватну власність, зокрема, землі транспорту. Отже, на час прийняття спірного рішення земельна ділянка належала до земель залізничного транспорту та перебувала у користуванні AT «Українська залізниця».

Повноваження, права та обов`язки залізниць на час видачі визначались Законом України «Про залізничний транспорт» N 273/96-ВР від 4 липня 1996 року, їх статутами. Відповідно до ст.5 Закону N 273/96-ВР майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю. Управління майном підприємств залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Землі, що надаються у користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються Законом України «Про транспорт» (далі- N 232/94-ВР). Відповідно до статті 11 ЗУ «Про транспорт» N 232/94-ВР від 10 листопада 1994 року, землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту. А згідно ст. 9 згаданого закону, транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами,об`єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 4ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Частиною 1ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено підстави для відмови у державній реєстрації права власності, однією з яких є неможливість на підставі поданих документів встановити набуття речового права на нерухоме майно (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону).

Відповідно до ч. 5ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви і перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є в тому числі і невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.

Згідно зіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленимзаконом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до наступних висновків. Рішення Прибужанівської сільської ради від 21.06.2010 року за №1, відповідно до якого земельна ділянка площею 0.1488 га була передана у приватну власність позивача ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку було прийнято без дотримання встановленої законодавством процедури. Вказана земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту а тому має особливий порядок використання та відчуження. Земельна ділянка не вибувала із користування АТ «Українська залізниця».

Отже, державна реєстрація 17.06.2020 року земельної ділянки площею 155,877 яка була зареєстрована за державою Україна в особі Кабінету Міністрів до складу якої входить земельна ділянка площею 0,1488 га., була здійснена відповідно до законодавчо встановлених вимог, а тому підстав для скасування рішення державного реєстратора суд не встановив.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.4,13,81,263-265,141,268 ЦПК України, суд

Ухвалив

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнова Оксана Іванівна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, скасування зареєстрованих речових прав відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2022 року.

Суддя М.М. Ротар