Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
22 лютого 2022 р. Справа № 120/4133/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.
позивача 1: ОСОБА_1 ,
позивача 2: ОСОБА_2
представника позивачів: Огородника О.М.
представника відповідача: Грушко Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2
до: Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області
про: визнання протиправними та нечинними окремих норм регламенту роботи сільської ради
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Якушенької сільської ради Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04330021, вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці, Вінницька область, 23222) про визнання протиправними та нечинними окремих норм регламенту роботи сільської ради.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивачів вказує на протиправність та нечинність окремих норм Регламенту роботи Якушинецької сільської ради в новій редакції, затвердженого Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 01 сесії 8 скликання від 03 грудня 2020 року "Про затвердження регламенту Якушинецької сільської ради в новій редакції", а саме:
- пункт 2.1.8. Посадові та службові особи ради, запрошені особи, акредитовані журналісти та інші особи, які присутні на пленарному засіданні ради, розмішуються на відведених для них місцях. Представники телебачення, радіо і преси акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви, за підписом повноважної особи ЗМІ, секретарю ради. Відмова в акредитації має бути вмотивованою і може бути оскаржена до ради або суду. Акредитованим представникам ЗМІ надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються в режимі "закритого засідання". За кожним акредитованим ЗМІ закріплюється не більше 1 місця у залі проведення сесії;
- пункт 2.1.12. Особа, яка бажає відвідати відкрите пленарне засідання ради, подає не пізніше як за день до пленарного засідання ради на її електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 сканкопію заяви або секретарю ради письмову заяви, щодо бажання відвідати відкрите пленарне засідання. Секретар ради веде облік заяв у порядку їх надходження, а також облаштованих місць для запрошених осіб, представників ЗМІ та осіб, які бажають бути присутніми на засіданнях ради. На кожну заяву секретарем ради повинна бути надана відповідь про підтвердження можливої присутністю особи на засіданні ради, або про відмову в такій присутності з обґрунтуванням причин такої відмови. Кількість осіб, присутніх на засіданні ради обмежується наявною кількістю вільних місць (сидячих);
- пункт 2.1.17 Під час перебування на пленарному засіданні ради відвідувач повинен дотримуватись Регламенту. Йому забороняється голосно розмовляти, вигукувати, розмовляти по мобільному телефону, використовувати будь - яку символіку, поширювати агітаційні матеріали, вчиняти дії, пов`язані з особистим ставленням до ситуації в залі засідань ради, чи вчиняти будь-які інші дії, не сумісні з метою відвідування пленарного засідання;
- пункт 2.1.21. Порядок застосування відео, фото та аудіо запису ходу проведення пленарних засідань узгоджується з головуючим.
Ухвалою суду від 05.05.2021 позовну заяву залишено без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали, представником позивачів подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження в силу того, що позивачами оскаржується нормативно-правовий акт місцевого самоврядування.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень регулюються окремою нормою статті 264 КАС України.
Ухвалою суду від 24.05.2021 установлено учасникам процесу строк для подання заяв по суті. Розгляд клопотання представника позивачів про виклик свідків постановлено здійснювати у підготовчому засіданні.
Також зобов`язано Якушеньку сільську раду Вінницького району Вінницької області у строк до 14.06.2021 опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №120/4133/21-а щодо оскарження окремих норм Регламенту роботи Якушинецької сільської ради в новій редакції, затвердженого Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 01 сесії 8 скликання від 03 грудня 2020 року "Про затвердження регламенту Якушинецької сільської ради в новій редакції" у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чому надати суду у строк до 21.06.2021.
В установлений судом строк відповідач надав докази щодо виконання вимог ухвали суду в частині опублікування оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №120/4133/21-а (а.с. 76-77).
15.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає повністю, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а спірні положення регламенту роботи ради такими, що відповідають вимогам законів та нормативно-правових актів, які регулюють роботу органу місцевого самоврядування.
Щодо спірного питання в межах заявленого позову, зокрема з приводу оскарження окремих пунктів регламенту зазначено, що частиною 17 ч. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.
В межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням 1 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 03.12.2020 було затверджено регламент роботи Якушинецької сільської ради, який визначає порядок проведення сесій сільської ради та доступу до її засідань осіб, які виявили бажання бути присутніми на засіданні ради, та журналістів, з дотриманням при цьому наданих їм прав.
Регламент ради не обмежує право безперешкодного відвідування сесії особами, які бажають бути присутніми на ній, та журналістами, а визначає порядок їх доступу до засідань через процедуру подання ними заяв, їх обліку та комунікацію з ними секретаря ради, що знаходиться у межах повноважень, наданих відповідачу ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також зазначено, що Регламент роботи ради не обмежує прав журналістів здійснювати відео-, фото- та аудіо- записи засідань сесії, а лише упорядковує їх застосування з метою недопущення негативного впливу на електронну систему голосування «Громада», узгодження дій представників різних засобів масової інформації та осіб, присутніх на сесії, щодо фіксації її проведення різними технічними засобами.
З метою належної організації роботи сесій ради, забезпечення свободи волевиявлення кожного депутата та недопущення порушень громадського порядку при проведені засідань сесії ради пунктом 2.1.17. регламенту встановлено заборону відвідувачам голосно розмовляти, вигукувати, розмовляти по мобільному телефону, використовувати будь-яку символіку, поширювати агітаційні матеріали, вчиняти дії, пов`язані з особистим ставленням до ситуації в залі засідань ради, чи вчиняти будь- які інші дії, не сумісні з метою відвідування пленарного засідання. Такі дії ради витікають із повноважень наданих їй диспозицією ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Щодо акредитації, то відповідач зазначає, що статтею 26 Закону України «Про інформацію» передбачено, що з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб`єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Суб`єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.
Виходячи з наданих законом повноважень, відповідач встановив пунктом 2.1.8. спрощену процедуру акредитації журналістів.
Таким чином, спірні положення регламенту ради є такими, що не суперечать вимогам нормативно-правових актів вищої юридичної сили, прийняті відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
29.06.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачі спростовують доводи відповідача та наводять мотиви їх відхилення.
З приводу права журналістів щодо доступу та здійснення фіксації політичних процесів є абсолютне і може бути обмежене виключно на підставі норми закону, а не нормативно-правового акту, що передбачено в силу ч. 1-2 ст. 25 Закону України «Про інформацію», якою визначено, що під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Також, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
Твердження Відповідача, що оспорювані норми встановлюють порядок доступу журналістів до пленарних засідань, а також, що регламент упорядковує здійснення аудіо, фото та відео фіксації прямо порушують вище перелічені норми законів, оскільки оскаржувані пункти обмежують кількість місць, а також накладають додатковий обов`язок узгодження фіксування пленарних засідань з головуючим, а також не передбачають допуск неакредитованих журналісті до сесійної зали.
Окремо звернуто увагу, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про інформацію» акредитація - це процедура яка покликана спростити роботу журналістів, а не обмежити її, а саме:
суб`єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, з метою створення сприятливих умов для здійснення ними своєї професійної діяльності;
здійснення акредитації має грунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через ЗМІ;
відсутність у журналіста акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб`єкт владних повноважень;
порядок акредитації підлягає оприлюдненню;
суб`єкти владних повноважень, що здійснюють акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, зобов`язані сприяти провадженню ними своєї професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення публічних заходів; надавати інформацію, призначену для ЗМІ; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв`ю, отримання коментарів посадових осіб (не тільки не перешкоджати, а саме сприяти як фіксуванню та запису, так і проведенню інтерв`ю та отриманню коментарів від посадових осіб) та ін.
Із вищезазначених норм Закону вбачається, що на рівні регламенту місцевої ради не можуть вирішуватись питання щодо обмеження прав журналіста на використання техніки, присутності на засіданні чи переміщення по залі засідань. Можливі обмеження можуть бути передбачені тільки законами України.
Позивачі вважають, що оспорюваними нормами регламенту відповідач фактично нівелює принцип відкритості та гласності політичного процесу, проінформованість громадян щодо подій, які відбуваються в раді.
Також у відповіді більш детально описано термін «засіб масової інформації», який на думку позивачів є ширшим, аніж термін «друкований засіб масової інформації», тому їх не можна розглядати як тотожні, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного суду від 18 березня 2021 року по Справі № 927/791/18).
27.07.2021 до суду від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 27.07.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, в задоволенні клопотання про поновлення строку для долучення доказів відмовлено.
27.07.2021 ухвалою суду, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, з ініціативи суду долучено до матеріалів справи документи, які додані разом з клопотанням від 27.07.2021.
З приводу клопотання про виклик свідків, враховуючи, що позивачами воно не підтримано, а тому судом на розгляд не ставилось.
02.08.2021 до суду від представника позивачів надійшли додаткові пояснення.
05.08.2021 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 05.08.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, долучено до матеріалів справи додаткові пояснення сторін.
Ухвалою від 05.08.2021 закрито підготовче провадження провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В ході судового розгляду, представником відповідача долучено докази, а саме Рішення №523 12 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 24 вересня 2021 року "Про внесення змін до Регламенту Якушинецької сільської ради", яким було внесено зміни до підпунктів 2.1.7, 2.1.8, 2.1.10, 2.1.11, 2.1.12, 2.1.13, 2.1.15, 2.1.17, 2.1.19, 2.1.21 та виключено пункт 2.1.18 Регламенту Якушинецької сільської ради, затвердженого рішенням 1 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 03.12.2020 №6.
Підтримуючи клопотання про долучення вказаного рішення представник відповідача вказала, що у цій справі позивачами оскаржуються підпункти старої редакції Регламенту 2.1.8, 2.1.12, 2.1.17, 2.1.21. Втім, після прийняття змін до Регламенту, попередня редакція втратила чинність.
При вирішенні клопотання про долучення доказів, судом взято до уваги пояснення позивача 1 та її представника щодо існування спору навіть за умови того, що спірні положення Регламенту викладені в новій редакції.
В свою чергу, позивачі подали додаткові пояснення зміст яких зводиться до того, що позивачі наводять аргументи щодо спірності положень Регламенту сільської ради 8 скликання у редакції рішення сільської ради від 24.09.2021.
Ухвалою від 12.10.2021 розгляд справи вирішено розпочати спочатку із стадії підготовчого провадження, з огляду на прийняття відповідачем рішення від 24.09.2021, яким спірні положення Регламенту викладено у новій редакції.
До висновку щодо повернення на стадію підготовчого провадження суд дійшов з огляду на позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.07.2021 по справі № 260/20/19 (адміністративне провадження № К/9901/26404/19), зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні.
Верховний Суд вказав, що недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
Ухвалою від 09.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції від 05.11.2021 щодо визнання протиправними та нечинними окремі норми Регламенту роботи Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання №523 від 24.09.2021 "Про внесення змін до регламенту Якушинецької сільської ради", а саме: пункти 2.1.7, 2.1.8, 2.1.12, 2.1.13, 2.1.17, 2.1.20.
Зобов`язано Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області у строк до 16.11.2021 опублікувати оголошення про оскарження окремих норм Регламенту роботи Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання №523 від 24.09.2021 "Про внесення змін до регламенту Якушинецької сільської ради" у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чому надати суду у строк до 23.11.2021.
Ухвалою від 25.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 22.02.2022 залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправними та нечинними окремих норм Регламенту роботи Якушинецької сільської ради, затверджений рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання № 523 від 24.09.2021 року, «Про внесення змін до Регламенту Якушинецької сільської ради», а саме: п.п. 2.1.7., 2.1.12., 2.1.13, 2.1.17
Щодо вимог в частині протиправними та нечинними п.п. 2.1.8, 2.1.20 Регламенту роботи Якушинецької сільської ради, затверджений рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання № 523 від 24.09.2021 року «Про внесення змін до Регламенту Якушинецької сільської ради» позивачі та представник позивачів підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в задоволенні вимог просила відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши подані сторонами документи, встановив наступне.
ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) є членом «Національної спілки журналістів України» та здійснює свою професійну діяльність як журналіст - розслідувач Інформаційного агентства ВОГО «Агенція журналістських розслідувань» (журналістське посвідчення № 00013 від 01.08.2020 року.
ОСОБА_2 (далі - Позивач 2) здійснює свою професійну діяльність як журналіст, відповідно до договору про співпрацю та посвідчення №009.
В підтвердження того, що Інформаційне агентство є засобом масової інформації, а позивачі журналістами надано свідоцтво про державну реєстрацію Інформаційного агентства як суб`єкта інформаційної діяльності та редакційне завдання №12 від 28.04.2020.
Позивачі оскаржують п. п. 2.1.8, 2.1.20 Регламенту роботи Якушинецької сільської ради, затвердженого рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання № 523 від 24.09.2021 року, які передбачають, а саме:
п. 2.1.8 Регламенту - присутні (депутати, посадові та службові особи ради, запрошені особи, представники засобів масової інформації та відвідувачі) на пленарному засіданні ради, розміщуються на відведених для них місцях.
Представники засобів масової інформації акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви, особисто або повноважною особою ЗМІ, секретарю ради. Рішення про відмову в акредитації приймається суб`єктом владних повноважень.
Акредетованим представникам ЗМІ створюються сприятливі умови для здійснення ними професійної діяльності. Надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі "закритого засідання" та забезпечуються інші передбачені законом права.
п. 2.1.20 Регламенту - порядок розташування представниками ЗМІ технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо- та відеофіксація ходу проведення пленарних засідань, узгоджується з головуючим перед початком засідання.
Позивачі вважають, що спірні пункти суперечать положенням статтей 25 та 26 Закону України "Про інформацію". Зокрема, відповідно до ст. 26 Закону, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
В силу ст. 25 Закону, під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом
На думку позивачів, на рівні регламенту місцевої ради не можуть вирішуватись питання щодо обмеження прав журналіста на використання техніки, присутності на засіданні без акредетації чи переміщення по залі засідань. Можливі обмеження можуть бути передбачені тільки законами України.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією України, законами України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
Законом України «Про інформацію» закріплено гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтями 3, 6 вищевказаного Закону визначено, що основними напрямами державної інформаційної політики є забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень. Право на інформацію забезпечується обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення.
Згідно статті 1 Закону України «Про інформацію» суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами - сільські, селищні, міські ради.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження регламенту ради.
Частина п`ятнадцята статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Отже, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламент ради є місцевим нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації роботи ради, унормовує порядок підготовки та прийняття нею рішень тощо.
Рішенням 1 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 03.12.2020 №6 затверджено Регламент Якушинецької сільської ради.
Рішенням 12 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 24.09.2021 №523 внесено зміни до пунктів 2.1.7, 2.1.8, 2.1.10, 2.1.11, 2.1.12, 2.1.13, 2.1.15, 2.1.17, 2.1.19, 2.1.21 Регламенту, виклавши їх у новій редакції.
Зокрема, п. 2.1.8 Регламенту в новій редакції передбачено, що присутні (депутати, посадові та службові особи ради, запрошені особи, представники засобів масової інформації та відвідувачі) на пленарному засіданні ради, розміщуються на відведених для них місцях.
Представники засобів масової інформації акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви, особисто або повноважною особою ЗМІ, секретарю ради. Рішення про відмову в акредитації приймається суб`єктом владних повноважень.
Акредетованим представникам ЗМІ створюються сприятливі умови для здійснення ними професійної діяльності. Надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі "закритого засідання" та забезпечуються інші передбачені законом права.
Пункт 2.1.20 Регламенту визначено, що порядок розташування представниками ЗМІ технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо- та відеофіксація ходу проведення пленарних засідань, узгоджується з головуючим перед початком засідання.
Суд зазначає, що спірні норми Регламенту ради встановлюють порядок допуску до засідань сесії, зокрема представників ЗМІ, акредетації, правила їх поведінки при здійсненні аудіо- та відеофіксації.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачі у даній справі є особами, щодо яких застосовано спірні норми Регламенту, та які є суб`єктами правовідносин, у яких може буде застосовано цей акт.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю", не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.
Щодо першого абзацу спірного пункту 2.1.8 Регламенту, яким зазначено, що присутні (депутати, посадові та службові особи ради, запрошені особи, представники засобів масової інформації та відвідувачі) на пленарному засіданні ради, розміщуються на відведених для них місцях, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Отже, обмеження доступу до засідань колегіальних органів місцевого самоврядування, з урахуванням приписів статті 64 Конституції України, можливе лише у випадках, передбачених Законами України «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим воєнного стану», якими допускається обмеження прав громадян на перебування у громадських місцях з метою усунення реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові.
При цьому законодавством не передбачено можливість обмеження права бути присутнім на пленарному засіданні у зв`язку з відсутністю вільних місць у залі, не встановлено пріоритетності права тих чи інших осіб на присутність на пленарному засіданні ради.
До подібних висновків також прийшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 по справі № 461/2034/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання представника відповідача на встановлення та дотримання порядку на засіданні сесії, не є обставинами, які надають право відповідачу встановлювати обмеження прав громадян у випадках, прямо не передбачених законом.
Беручи до уваги, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкритих заходів, які ними проводяться, тому у разі відсутності в залі вільних місць не впливає на загальні висновки суду, оскільки реалізація всього комплексу прав особи - щодо права на доступ до публічної інформації, на свободу вираження поглядів в такому разі є обмеженою.
Спірним пунктом 2.1.8 Регламенту, зокрема абз 2, 3 передбачено, що представники засобів масової інформації акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви, особисто або повноважною особою ЗМІ, секретарю ради. Рішення про відмову в акредитації приймається суб`єктом владних повноважень.
Акредетованим представникам ЗМІ створюються сприятливі умови для здійснення ними професійної діяльності. Надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі "закритого засідання" та забезпечуються інші передбачені законом права.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про інформацію», з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб`єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.
Усі дії, пов`язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб`єкт владних повноважень.
Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації.
У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім`я та по батькові, адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність.
У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв`язку, прізвище, ім`я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу.
В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною.
Суб`єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.
Порядок акредитації, визначений суб`єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню.
Оцінючи спірний пункт Регламенту в частині абз 2, 3 п. 2.1.8 на відповідність положенням Закону України "Про інформацію", слід дійти висновку, що його положення не можуть бути визнані правомірними та такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки можуть обмежити право представників засобів масової інформації та журналістів на збирання та поширення інформації про роботу сесії сільської ради.
До такого висновку суд приходить з аналізу положень статті 26 Закону України «Про інформацію» у якій зазначено, що суб`єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію журналістів та працівників засобів масової інформації для здійснення професійної діяльності, проте така акредитація не є обов`язковою.
Одночасно слід зазначити, що дії відповідача, пов`язані з акредитацією, мають грунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації.
Проте, в даному випадку порядок акредитації сільською радою не прийнятий та не затверджений, що не відповідає положенням ст. 26 Закону України "Про інформацію".
Що стосується акредитації журналістів, то відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про інформацію" - відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб`єкт владних повноважень.
Відтак, оскільки необхідною умовою висвітлення діяльності сільської ради на її засіданнях є попередня акредитація журналіста та представнків ЗМІ, що зазначено у спірному пункті, за умови того, що порядок акредитації не прийнятий субєктом владних повноважень, який в силу ст. 26 Закону України "Про інформацію" підлягає оприлюдненню, такий пункт Регламенту не відповідає приписам цього Закону, що є порушенням частини 2 статті 19 Конституції України.
Пунктом 2.1.20 Регламенту передбачено, що порядок розташування представниками ЗМІ технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо- та відеофіксація ходу проведення пленарних засідань, узгоджується з головуючим перед початком засідання.
Статтею 34 Конституції України гарантовано кожному громадянинові України незалежно від його професії, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 зроблено в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012, яким передбачено, що згідно з частинами першою, другою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Цим конституційним положенням відповідають приписи Цивільного кодексу України, якими встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (абзац перший частини першої статті 302).
Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19).
Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону № 2939 забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.
Разом з тим відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Таке конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Таким чином, Конституційний Суд зазначає, що Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації.
Статтею 25 Закону України "Про інформацію" встановлено, що під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
З огляду на положення ст. 34 Конституції України та ст. 25 Закону України "Про інформацію" слід дійти висновку, що положення п. 2.1.20 Регламенту не відповідають цим приписам, оскільки перші не передбачають обмеження прав особи на вільне отримання та збирання інформації.
Норма ст. 25 Закону надає журналістам право доступу і можливість вільного використання відео- та аудіо записів.
Відтак, встановлення сільською радою узгодження з головуючим до початку засідання порядку розташування представниками ЗМІ технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо- та відеофіксація ходу проведення пленарних засідань не визначена законодавством, тому є порушенням частини 2 статті 19 Конституції України.
При цьому, суд зауважує, що ч. 6 ст. 26 Закону України "Про інформацію" передбачено, що журналіст, працівник засобу масової інформації зобов`язаний дотримуватися встановлених суб`єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.
Проте, Регламент ради не є правилами внутрішнього трудового розпорядку, а є місцевим нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації роботи ради, унормовує порядок підготовки та прийняття нею рішень тощо.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У рішенні у справі Лінгенса проти Австрії, яке було ухвалено у 1986 р., Європейський суд наголошував, що перед пресою стоїть завдання розповсюдження інформації, а у громадян є право її отримувати. Тим самим суд визнав особливе значення свободи висвітлення думки під час обговорення суспільно важливих тем.
Європейський суд з прав людини у справі Де Гасе і Ґізельс проти Бельгії зазначив, що "преса повинна передавати інформацію та ідеї з усіх питань, які становлять загальний інтерес", "і не лише у преси, а й у громадськості є право на отримання такої інформації".
У справі Партія свободи і демократи проти Туреччини зазнчено, що "суть демократії полягає в тому, щоб пропонувалися і обговорювалися різні політичні проекти, навіть такі, що ставлять під сумнів організацію нинішньої держави - за умови, що вони не ставлять за мету зашкодити самій демократії"
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із обставин, встановлених судом у цій справі, а також враховуючи те, що відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачами при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати визнати протиправними та нечинними п. 2.1.8, 2.1.20 Регламенту роботи Якушинецької сільської ради, затверджений рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання № 523 від 24.09.2021 року «Про внесення змін до Регламенту Якушинецької сільської ради».
Зобов`язати Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області невідкладно, після набрання рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було або мало бути офіційно оприлюднено рішення Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 12 сесії 8 скликання № 523 від 24.09.2021 року «Про внесення змін до Регламенту Якушинецької сільської ради».
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір по 908,00 грн. кожному.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 );
Позивач 2: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП (ідентифікаційний код) НОМЕР_2 );
Відповідач: Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області (адреса: вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, Код ЄДРПОУ: 04330021).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 28.02.22
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
