ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 160/10874/19

адміністративне провадження № К/9901/14866/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 (головуючий суддя - С.М. Іванов, судді - О.М. Панченко, В.Є. Чередниченко)

у справі № 160/10874/19

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»

до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича

про визнання протиправними дій та скасування постанов,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С., в якому просило:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні № 60403353 та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 ВП № 60403353;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. по відкриттю виконавчого провадження № 60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження № 60403353.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує щодо протиправних дій відповідача з відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди за умов відсутності боргу. Також позивачем вказується щодо протиправності дій по винесенню постанови про арешт коштів боржника та постанов про арешт майна боржника.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 відмовлено у відкритті провадження за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про визнання протиправними дій при винесенні постанов у виконавчому провадженні в частині позовних вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. по відкриттю виконавчого провадження № 60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження № 60403353.

4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

5. При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. при винесенні постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні №60403353 є правомірними, оскільки постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.

6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні №60403353. В задоволенні решти позову відмовлено.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності прийняття та необхідності скасування постанови відповідача про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні № 60403353, оскільки за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі, а оскільки в межах виконавчого провадження № 60403353 стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1209/18 станом на 23.10.2019 не відбулось, дії відповідача по прийняттю оскаржуваної постанови є протиправними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі відповідач з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог не погоджується через те, що остання прийнята судом за неправильного встановлення обставин справи, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у правовідносинах, що не є релевантними до правовідносин у даній справі, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвели до ухвалення неправильного по суті рішення. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

9. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказаний пункт скаржник звертає увагу на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 160/5321/20, яка стосується подібних правовідносин. Зокрема, скаржник вказує, що у вказаній постанові Верховний Суд фактично констатував можливість і законність одночасного винесення постанови про стягнення основної винагороди виконавця з зазначенням її в розмірі відповідного відсотка від суми, що підлягає стягненню, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому роз`яснено, що сума основної винагороди, визначена у постанові про її стягнення, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано буде стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження, оскільки ця сума визначається пропорційно до розміру фактично стягнутих з боржника грошових коштів в межах виконавчого провадження. Сума основної винагороди, що підлягатиме фактичному стягненню, відповідатиме сумі, зазначеній у постанові про стягнення з боржника основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, лише в разі повного виконання судового рішення (стягнення з боржника певної суми боргу). Однак, зазначене жодним чином не відміняє правомірності винесення постанови про стягнення основної винагороди виконавця з зазначенням її в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови застосовано правовий висновок, викладений у постанові від 03.03.2020 у справі № 260/801/19. Однак, на думку скаржника, такий висновок не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки у справі № 260/801/19 предметом оскарження були постанови приватного виконавця про стягнення з боржника у виконавчому провадженні основної винагороди, винесені одночасно з постановою про повернення виконавчого документу, у той час як у даній справі спірним питанням є правомірність винесення приватним виконавцем Куземченко А.С. постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С.

12. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення пені в розмірі 23 241 867 грн 53коп, 3% річних в розмірі 18 679 583 грн 84 коп, інфляційної складової в розмірі 102 636 617 грн 66 коп.

14. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі № 904/1209/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення пені в розмірі 23 241 867 грн 53 коп, 3% річних в розмірі 18 679 583 грн 84 коп, інфляційної складової в розмірі 102 636 617 грн 66 коп - задоволені частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму 3% річних в розмірі 18 679 583 грн 84 коп, інфляційну складову в розмірі 81 075 510 грн 99 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23 241 867 грн 53 коп, суми інфляційної складової в розмірі 8 699 756 грн 44 коп. Закрито провадження у справі в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12 861 350 грн 23 коп.

15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі № 904/1209/18.

16. 01.04.2019 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі № 904/1209/18 виданий наказ.

17. Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 904/1209/18 залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у даній справі.

18. За заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 39/3-518-19 від 23.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2019 ВП № 60403353 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1209/18 від 01.04.2019.

19. Одночасно приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.01.2019 у виконавчому провадженні № 60403353.

20. Вказаною постановою вирішено стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» основну винагороду в сумі 9 831 750 грн 73 коп.

21. Не погодившись з діями відповідача по прийняттю постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23.01.2019 у виконавчому провадженні № 60403353, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

22. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

23. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

25. Згідно із статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

26. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

27. Частинами першою та другою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

28. Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

29. Згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

30. Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1)фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

31. Частиною п`ятою статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

32. Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

33. Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

34. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

35. Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

36. На виконання статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок № 643).

37. Відповідно до пункту 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

38. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Підставою відкриття касаційного провадження у справі було посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 160/5321/20, яка стосується подібних правовідносин.

40. Спірним питанням у справі № 160/5321/20, як і у справі, що розглядається, є правомірність винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

41. За результатами касаційного перегляду справи № 160/5321/20 Верховний Суд, аналізуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», дійшов висновку, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі. Стягнення основної винагороди законодавцем пов`язується саме з початком примусового виконання. При цьому, за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів з примусового виконання виконавчого документу, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання виконавчого документу, та стягується з боржника у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум.

42. Відповідно до положень частини шостої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

43. Згідно вимог частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

44. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

45. Верховний Суд зазначає, що аналіз положення статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» дає підстави для висновку, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди та винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком приватного виконавця.

46. Водночас право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.

47. Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

48. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.06.2021 у справі № 640/17286/20, від 08.07.2021 у справі № 360/2855/20, від 05.08.2021 у справі № 640/2710/20, які враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

49. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що винесена відповідачем одночасно з відкриттям виконавчого провадження постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. у виконавчому провадженні № 60403353 від 23.10.2019 є обов`язком приватного виконавця, що відповідає законодавчим приписам частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

50. Суд звертає увагу, що відповідно до спірної постанови, відповідачем здійснено лише розрахунок основної винагороди від суми стягнення згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 № 904/1209/18, у разі здійснення приватним виконавцем фактичного стягнення заборгованості, основна винагорода має бути стягнута з дотриманням пропорційності відповідно до стягнутого боргу.

51. Суд касаційної інстанції вважає помилковим застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.03.2020 у справі № 260/801/19, оскільки у цій справі предметом оскарження були постанови приватного виконавця про стягнення з боржника у виконавчому провадженні основної винагороди, винесені одночасно з постановою про повернення виконавчого документу. Тобто, у вказаній справі саме із обставиною відсутності фактичного стягнення заборгованості у примусовому порядку у межах виконавчого провадження, у якому виконавчий документ було повернуто стягувачу, Верховний Суд пов`язував протиправність постанов про стягнення основної винагороди.

52. Натомість, як зазначалося вище, спірним питанням у справі, що розглядається, є правомірність винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

54. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 160/5321/20, що є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

55. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича задовольнити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 160/10874/19 скасувати.

3. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 160/10874/19 залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк