ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Київ № 640/808/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький хлібозавод №5" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0020601413, №0020571413 від 12.07.2019

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.07.2019 № 0020601413 та № 0020571413.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Запорізький хлібзавод №5» не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесене податковим органом на підставі протиправних та необґрунтованих висновків, викладених у акті перевірки. Позивач зазначає, що формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають вимогам діючого законодавства. Позивач вказує, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Позивач вважає висновки зазначеного акта перевірки безпідставними та таким, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки підприємством правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарських операцій з контрагентом по взаємовідносинам із яким податковим органом здійснено донарахування. Господарські операції із контрагентами позивача, підтверджені належними первинними документами, які доводять формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначає, що ним надавалися копії всіх необхідних первинних документів для проведення податкової перевірки по взаємовідносинам із контрагентом Позивач вважає, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з обставин викладених в акті перевірки від 28.05. 2018 № 432/10-36-14-13/05465672.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

На підставі направлень від 15 травня 2018 року № 1257 та № 1258, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 85 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у місті Києві від 08 травня 2019 року № 996, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сотта трейдинг» за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, за результатом якої складено акт перевірки від 28 травня 2018 року № 432/10-36-14-13/05465672.

Як висновок в акті перевірки встановлено порушення: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3, абз. г), 198.5, 198.6 статті 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 145 393,00 грн., у тому числі по періодам: січень 2018 року в сумі 191 681 грн. та встановлено завищення залишку від`ємного значення на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 264 020 грн, в тому числі по періодам: грудень 2018 року в сумі 264 020 грн.

На підставі вищевикладених висновків, за результатом розгляду заперечень на акт перевірки від 19 жовтня 2020 року № 48/28-10-53-10/36369434, винесено податкове повідомлення - рішення від 16 листопада 2020 року № 111/28-10-53-10, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20 887 265 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області від 12 липня 2019 року № 0020601413 за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3, абз. г), 198.5, 198.6 статті 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 287 521 грн, в тому числі: за основним платежем - 191681,00 грн, за штрафними санкціями - 95840,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області від 12 липня 2019 року № 0020571413 за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3, абз. г), 198.5, 198.6 статті 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зменшено розмір від`ємного значення на 264 020 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням про зменшення від`ємного значення, позивач звернувся до суду.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії суду належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ТОВ «Сотта Трейдинг», мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Судом встановлено, що 15 грудня 2017 року укладено договір поставки №15-12-2017 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Сотта Трейдинг» (Постачальник) щодо постачання сільськогосподарської продукції українського походження.

15 січня 2018 року укладено специфікацію № 3 до договору поставки № 15-12-2017відповідно до якої ТОВ «Сотта Трейдинг» зобов`язується поставити Покупцю кукурудзу 3 класу в кількості 40 т +/- 10% на терміналі ТОВ «Боріваж» Одеська обл., с. Нові Біляри. вул. Індустріальна. 10.

Відповідно до Специфікації №3 від 24 січня 2018 року 36.95 тон Кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою с. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10. Товар прийнятий представником Мельнічуком Я.С. (відповідно до додатка до договору).

18 січня 2018 року укладено специфікацію № 4 до договору поставки № 15-12-2017 відповідно до якої ТОВ «Сотта Трейдинг» зобов`язується поставити Покупцю Кукурудзу 3 класу в кількості 1000 т +/- 10% за адресою м. Кропівницький. вул. Мінська. 112.

Відповідно до Специфікації № 4:

22 січня 2018 року 247,28 тон кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою місто Кропівницький, вул. Мінська. 112.

23 січня 2018 року 63,08 тон кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою місто Кропівницький, вул. Мінська. 112.

24 січня 2018 року 268,18 тон кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою місто Кропівницький, вул. Мінська, 112.

25 січня 2018 року 229,72 тон кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою місто Кропівницький, вул. Мінська. 112.

26 січня 2018 року 238,34 тон кукурудзи 3 класу передано позивачу за адресою місто Кропівницький. вул. Мінська. 112.

Товар прийнятий представником Мельнічуком Я.С. (відповідно до додатку до договору).

Вищезазначений товар був переданий за Актами прийому-передачі на зберігання ТОВ «Сотта Трейдинг» відповідно до пункту 7 Специфікації № 4. (копії актів додані до матеріалів справи).

14 березня 2018 року 99,84 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

21 березня 2018 року 95,22 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

23 березня 2018 року 74,32 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

27 березня 2018 року 49,64 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

07 квітня 2018 року 49,209 т Кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

08 квітня 2018 року 56,380 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі.

13 квітня 2018 року 23,662 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі (копії актів містяться в матеріалах справи).

Кукурудза 3 класу автомобільним транспортом відповідно до договору перевезення з ФОП ОСОБА_1 від 20 лютого 2018 року направлена до портових терміналів Одеської області (ТОВ «ТИС», ТОВ «Боріваж» Одеська обл., с. Нові Біляри. ТОВ «Олімпекс купе» (копії ТТН додані до матеріалів справи).

14 - 15 березня 2018 року - 99,84 тон за товарно-транспортними накладними № 12ААЖ000200, 12ААЖ000202, 12ААЖ000205, 12ААЖ000206.

20 - 21 березня - 47,18 тон за товарно - транспортними накладними №12ААЖ000209, 12ААЖ000211.

21 -22 березня 2018 року - 25,90 тон товарно - транспортними накладними 12ААЖ000216.

23 - 24 березня 2018 року - 74,32 тон товарно - транспортними накладними 12ААЖ000238, 12ААЖ000239.

27 - 28 березня 2018 року - 49,64 тон товарно - транспортними накладними 12ААЖ000242, 12ААЖ000245.

07 квітня 2018 року - 49,209 тон товарно - транспортними накладними 12ААЖ000247, 12ААЖ000250.

08 квітня 2018 року - 56,380 тон товарно - транспортними накладними 12ААЖ000251, 12ААЖ000252.

12 - 13 квітня 2018 року - 23,662 товарно - транспортними накладними 12ААЖ000232.

12 березня 2018 року між позивачем та ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC укладено зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого позивач поставляє ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC кукурудзу 3 класу українського походження на умовах поставки на терміналах Одеської області ТОВ «ТИС». ТОВ «Боріваж» Одеська обл., с. Нові Біляри. ТОВ «Олімпекс купе».

15 березня 2018 року 99,84 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

21 березня 2018 року 47,18 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

22 березня 2018 року 25,90 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

24 березня 2018 року 74,32 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

28 березня 2018 року 49,64 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

07 квітня 2018 року 49.209 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

08 квітня 2018 року 56.380 з кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

13 квітня 2018 року 23,662 т кукурудзи 3 класу відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC.

31 липня 2018 року 598,329 тон кукурудзи 3 класу повернені позивачу зі зберігання за актом прийому-передачі. Зазначений обсяг повернено постачальнику на його вимогу у зв`язку з неоплатою за накладними на повернення від 31 липня 2018 року № 294, 295, 296.

20 лютого 2018 року укладено специфікацію № 6 до поставки № 15-12-2017 відповідно до якої ТОВ «Сотта Трейдинг» зобов`язується поставити Покупцю Сою в кількості 100 т +/- 10% за адресою м. Кролівницький, вул. Мінська, 112.

Відповідно до Специфікації № 6 від 21 лютого 2018 року 49,64 тон Сої передано позивачу за адресою м. Кролівницький, вул. Мінська, 112. Товар прийнятий представником Мельнічуком Я.С. (відповідно до додатка до договору).

22 лютого 2018 року 49,64 тон сої відповідно до актів прийому-передачі передані контрагенту за зовнішньоекономічним контрактом ARBERTRADE LIGHT INDUSTRY LLC та відправлені автомобільним транспортом за митну територію України (копія повідомлення про фактичне вивезення додані до матеріалів справи).

Грошові кошти за кукурудзу 3 класу та сою надійшли позивачу (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Розрахунки за договором між позивачем та ТОВ «Сотта Трейдинг» здійснені грошовими коштами (копії банківських виписок додані до матеріалів справи).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пункти 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції.

Згідно з наданими документами між ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) та ТДВ «Запорізький хлібозавод №5» укладено договір від 15 грудня 2017 року №15-12-2017.

Відповідно до даного договору ТОВ «Сотта Трейдинг», іменоване надалі «Постачальник», в особі директора Охріменко Світлани Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і ТДВ «Запорізький хлібозавод №5», іменоване надалі «Покупець», в особі Генерального Директора Гордієнка Михайла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали цей Договір поставки від 15 грудня 2017 року №15-12-2017 згідно з яким:

2.1 Якість Товару повинна відповідати державним стандартам з врахуванням обмежень показників, вказаних в специфікаціях цього Договору. Постачальник гарантує якість Товару в межах строку зберігання, що підтверджується посвідченням якості.

3.1. Поставка Товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії та строк поставки партії Товару вказується у Специфікаціях.

Поставка Товару за Договором здійснюється на умовах та в пункті, що вказані у Специфікації/Специфікаціях (надалі по тексту' - пункт поставки Товару).

При здійснені поставки партії Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю одночасно з Товаром оригінали та копії наступних документів:

оригінал рахунку - фактури;

оригінал видаткової накладної;

оригінал посвідчення (сертифікат) про якість Товару (за необхідності);

якщо поставка Товару здійснюється на умовах DAT порт Южний (зерновий термінал ТОВ «Боріваж», вул. Індустріальна, 10 Нові Біляри, Одеська область, 67550), Постачальник зобов`язаний надати оригінал товарно-транспортної накладної (надалі ТТН) на Товар, оформлений належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар.

Датою поставки партії Товару вважається дата зазначена в видаткових накладних на Товар, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі Товару Покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п.3.2. цього Договору.

ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №5» не надано товарно-транспортних накладних на транспортування товарно-матеріальних цінностей щодо підтвердження на доставку придбаного Товару.

На виконання умов договору було складено видаткові накладні у кількості 11 шт., Специфікації № 1 від 31 грудня 2020 року та № 2 від 01 червня 2020 року, а також прибуткові накладні.

Податковим органом встановлено, що у всіх видаткових накладних відсутній обов`язковий реквізит - розшифровка ПІБ відповідального за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони постачальника товару, а частина прибуткових накладних взагалі не містить підписів, як особи яка від вантажила, так і особи яка отримала.

Враховуючи норми Закону № 996, видаткова накладна належить до первинних документів та засвідчує факт здійснення господарської операції. При цьому статус належним чином оформленого первинного документу (видаткова накладна) набуде за умови наявності у ньому усіх обов`язкових реквізитів, визначених у статті 9 Закону №996.

В акті зазначено, що за результатами аналізу ЄРПН по ланцюгу постачання за період 01 червня 2020 року - 30 червня 2020 року не встановлено придбання ТОВ «УКРОІЛКОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42964639) насіння соняшника у контрагентів-постачальників. Тобто, за результатами аналізу ЄРПН діяльності СГ по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху товару (насіння соняшнику), встановлена відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Основні форми бланків первинного обліку, які оформлюються під час автотранспортних перевезень є товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН); подорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2-ТН); талон замовника (ф.№1-ТЗ). ТТН не є самостійним документом. Невід`ємна частина ТТН - належно виписаний подорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2-ТН), до якого і додається заповнений бланк ТТН. ТТН не є дійсною без подорожнього листа вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна і дорожні листи відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим.

Також, не було надано комплекту перевізних документів, які підтверджують здійснення господарської операції та надання транспортних послуг, які свідчать залізничним чи автомобільним транспортом здійснювалося перевезення та інші документи, що свідчать про надання транспортних послуг та транспортування товарів по території України (товарно-транспортних накладних, шляхових листів).

Згідно п.2.7 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. При цьому відповідно до п.2 Наказу Міністерства транспорту та статистики України від 29.12.1995 №488/346 типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспорту накладну, вважати обов`язковим застосування вказаної форми первинного обліку всіма суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності. Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік, що передбачено «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року K996-XIV (із змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання..., зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції... Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" 16 липня 1999 року №996-XIV «... первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа...»

Відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, визначають товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

Як випливає зі змісту статті 48 Закону, товарно-транспортні накладні необхідно оформляти, навіть, при перевезеннях вантажів для власних потреб (тобто, своїм транспортом, а не за договором з транспортною організацією). ТТН - це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу. Це передбачено також пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 та Постановою Кабінету' Міністрів України від 25 лютого 2009р. №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №515, від 9 червня 2011р. №620), згідно якої наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення товарів.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов`язковим є оформлення товарно- транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа. У міжнародному сполученні використовується товарно-транспортна накладна типової форми № CMR. Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно- матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.

Юридична або фізична особа, яка надає перевізнику вантаж для його відправлення у визначене договором місце (далі - Вантажовідправник) виписує товарно-транспортну накладну у чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у Вантажовідправника та є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей, другий примірник передається Вантажоодержувачу та є підставою для оприбуткування ТМЦ. Третій та четвертий примірники водій завіряє у Вантажоодержувача (останній має поставити підпис і печатку) та повертає їх Перевізнику. Перевізник у свою чергу для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) надсилає останньому третій примірник. Четвертий примірник залишається у перевізника та є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі ж вимоги містяться у пункті 2.4 Положення та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того при оформленні товарно-транспортної накладної не заборонено застосування форми встановленої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Якщо товарно-транспортна накладна оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку. Неправильно, невірно оформлена товарно-транспортна накладна не може бути належною документальною основою і податкового обліку.

Отже, товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно- транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, згідно яких товар передано від ТОВ «Сотта Трейдинг» позивачу.

Про обов`язковість товарно-транспортних накладних також зазначається в постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 811/2247/14, від 12 червня 2018 року у справі №815/3310/17, зокрема, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто ТТН є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Також, суд зазначає, що ТДВ «Запорізький хлібозавод №5» у наданому Договорі постачання від 15 грудня 2017 року №15- 12-2017 не передбачено місцезнаходження приміщення (пункт), розташування товару - сої та кукурудзи 3 класу урожаю 2017 року, що придбаний у ТОВ «Сотта Трейдинг».

Згідно з п. 3.2 даного Договору від 15 грудня 2017 року №15-12-2017 поставка Товару здійснюється на умовах та в пункті, що вказані у Специфікації/Специфікаціях, датою поставки партії Товару вважається дата зазначена в видаткових накладних на Товар, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі Товару Покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п.3.2. цього Договору.

Згідно Специфікацій від 15 січня 2018 року №3, від 18 січня 2018 року № 4 до Договору постачання № 15-12-2017 від 15 грудня 2017 року кукурудза 3 класу ДСТУ 4525:2006 та сої згідно ДСТУ 4964:2008 передається постачальником ТОВ «Сотта Трейдінг» покупцю ТДВ «Запорізький хлібозавод № 5» в пунктах поставки:

Специфікація від 15 січня 2018 року №3, пункт поставки - DAT торгівельний порт Южний. Портовий зерновий термінал - ТОВ «Боріваж» (вул. Індустріальна, 10, Нові Біляри, Одеська область, 67550);

Специфікації від 18 січня 2018 року № 4, від 20 лютого 2018 року №6 пункт поставки - EXW (Франко- склад постачальника) м. Кропивницький, вул. Мінська, 112.

ТДВ «Запорізький хлібозавод №5» до перевірки надано товарно-транспортні накладні згідно яких придбаний товар (кукурудза 3-го класу та соя врожаю 2017 року) транспортувався на експорт в пункти поставки згідно специфікацій Договору №15-12-2017 від 15.12.2017р. - з невідомого пункту, зберігання (місцезнаходження, адреси) товару.

Позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи не надано інформацію та документальне підтвердження місцезнаходження, розташування (адресу) приміщення (складу, пункту) де зберігався товар, придбаний у ТОВ «Сотта Трейдинг».

Згідно наданих додатків від 15.12.2017р. №б/н до Договору постачання від 15.12.2017р. №15-12-2017, ТДВ «Запорізький хлібозавод № 5», уповноважує менеджера ОСОБА_2 видати майно на зберігання ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936), а директор ТОВ «Сотта Трейдінг» в особі Охрименко С.О. отримати майно на зберігання від ТДВ «Запорізький хлібозавод № 5 ».

Згідно акту прийому - передачі майна на зберігання, ТОВ «Запорізький хлібозавод № 5» - «Поклажодавець», передає, а «ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) - «Зберігай», приймає на зберігання майно відповідно Специфікацій №3 від 15.01.2018р., №4 від 18.01.2018р. до договору постачання від 15.12.2017р. №15-12-2017.

Згідно актів прийому - передачі майна зі зберігання. ТОВ «Сотта Трейдинг» - «Зберігай», передає (повертає), а ТОВ «Запорізький хлібозавод №5» - «Поклажодавець», приймає зі зберігання, згідно Специфікацій № 3 від 15 січня 2018 року, № 4 від 18 січня 2018 року до договору постачання від 15 грудня 2017 року № 15-12-2017.

Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг по збереженню майна) №1 від 01 серпня 2018 року, згідно якого ТОВ «Запорізький хлібозавод №5» - «Замовник» та ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) - «Виконавець» склали дійсний акт про те, що на підставі наступних документів: Договору постачання №15-12-2017 від 15.12.2017р. та специфікацій №3 від 15.01.2018р., №4 від 18.01.2018р. було надані послуги по збереженню та видачі придбаної кукурудзи 3-го класу ДСТУ 4525:2006.

ТОВ "Запорізький хлібозавод №5" не надано документальне підтвердження щодо зберігання та адреси видачі придбаної сої згідно ДСТУ 4964:2008.

Відповідно, позивачем не надано інформацію та підтверджуючих документів щодо навантаження, розвантаження придбаного у ТОВ «Сотта Трейдинг» товару - кукурудзи та сої.

ТОВ «Запорізький хлібозавод №5» до перевірки не надано інформацію та документальне підтвердження місцезнаходження, розташування (адресу) приміщення (складу, пункт) відвантаження де зберігався придбаний Товар, що поставлений ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936), документи які підтверджують здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, інформацію щодо власника складу приміщення (реквізити), що знаходиться за адресою де зберігався придбаний Товар: договір зберігання; дозвільні документи пропуски на склад (приміщення) де зберігався Товар, журнал реєстрації доручень (довіреності) на отримання ТМЦ, інша документація, що стосується зберігання придбаного Товару у ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936), яка запитувана у запиті від 15.05.2019 року №2, про що складено акт про ненадання інформації та первинних документів №2210/10/10-36-14-13 від 22.05.2019 року, що додається до першого примірника акта перевірки.

Крім того, судом взято до уваги, що згідно проведеного аналізу наявної інформації баз даних ДФС України ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) за 2017 рік не подано форму 20 - ОПП та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що свідчить про відсутність у ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) об`єктів оподаткування або об`єктів, через які провадиться діяльність, тобто відсутня наявність складських приміщень.

Зазначене свідчить про те, що у ТОВ «Сотта Трейдинг» відсутні технічні та технологічні можливості, відсутні основні фонди та основні засоби для надання послуг по зберіганню ТМЦ та реалізації кукурудзи 3-го класу та сої згідно вимог ДСТУ 4964:2008.

Відповідно до п.3.3 Договору постачання від 15.12.2017р. №15-12-2017 при здійсненні поставки партії Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю одночасно з Товаром оригінал посвідчення (сертифікат) про якість Товару.

Відповідно до специфікацій від 15.01.2018р. №3, від 18.01.2018р. №4, від 20.02.2018р. №6 до Договору постачання від 15.12.2017р. №15-12-2017 товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 4525:2006 та ДСТУ 4964:2008 та якісним характеристикам.

Крім того, за результатами аналізу даних ЄРПН у 2017 році не встановлено придбання ТОВ «Сотта Трейдинг» послуг щодо дослідження показників якості кукурудзу 3-го класу, що відповідає вимогам ДСТУ 4525:2006 та сої, що відповідає вимогам ДСТУ 4964:2008.

ТОВ «Запорізький хлібозавод №5» не надано до матеріалів справи сертифікати якості (посвідчення про якість) від виробника на придбану кукурудзу 3-го класу, що відповідає вимогам ДСТУ 4525:2006 та придбаної сої, що відповідає вимогам ДСТУ 4964:2008, яка запитувана у запиті від 15 травня 2019 року № 1.

Відсутність сертифікатів якості унеможлює підтвердження поставки саме кукурудзи 3-го класу врожаю 2017 року на адресу позивача, що вказує про можливу підміну/пересорт поставленого Товару.

Суд зазначає, що ні під час перевірки, ні під час розгляду справи, позивачем не надано сертифікатів якості та/ або якісних посвідчень безпосередньо від виробника соняшнику, які б засвідчували його якість та безпеку, що суперечить нормам ДСТУ. Крім того, відсутність даних документів унеможливлює встановлення походження товару (його виробника), що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, матеріали справи не містять копій Довіреностей, які виписувались водіям, які доставляли товар.

Матеріали справи не містять доказів подальшої реалізації товару, зокрема, за відсутності вищезазначених документів та з огляду на висновки податкового органу, встановити ланцюг придбання та подальшої реалізації не вбачається можливим.

Також, як встановлено в акті перевірки та не спростовано матеріалами справи, ТОВ «Запорізький хлібозавод №5» до перевірки надано листи ТОВ «Сотта Трейдинг» від 02.03.2018р. №б/н, від 21.02.2018р. №34, відповідно до яких ТОВ «Сотта Трейдинг» повідомляє, що кукурудза 3-го класу врожаю 2017р., по специфікації від 15.01.2018р. №3, від 18.01.2018р. 4 та соєві боби необроблені врожаю 2017р. по специфікації №6 від 20.02.2018р., повністю вирощені на території Кіровоградської області.

ТОВ «Сотта Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40878936) не є виробником чи імпортером кукурудзи 3-го класу врожаю 2017р., та соєвих бобів врожаю 2017р.

Зазначене свідчить про те, що у ТОВ «Сотта Трейдинг» відсутні технічні та технологічні можливості, відсутні основні фонди та основні засоби для надання послуг по зберіганню ТМЦ та реалізації кукурудзи 3-го класу, та сої згідно вимог ДСТУ 4964:2008.

Суд зазначає, що з огляду на зазначене встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних контрагентів-постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, аналізуючи первинні документи, податкової та фінансової звітності позивача та його контрагента суд погоджується з податковим органом про недоведеність позивачем можливості постачання товару на адресу позивача його контрагентом внаслідок відсутності необхідних умов для відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Також, належить враховувати вимоги "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

При цьому, суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

З метою з`ясування факту здійснення господарської операції необхідно, серед іншого, встановити: наявність необхідних ресурсів (спеціального обладнання, технологічних транспортних засобів, кваліфікованого персоналу) у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання робіт, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Встановлена судом відсутність у контрагента необхідних трудових ресурсів та механізмів у розрізі робіт, що він мав виконати за договором, укладеним із позивачем, свідчить на користь обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.

Правовий висновок з цього питання викладений у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №1640/3323/18.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ «Сотта трейдинг». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товар, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом не встановлено надходження товару, що має індивідуально визначені ознаки, та виконання послуг саме від заявлених у спорі контрагентів, подальший рух товару, у тому числі переміщення на виробництво, та його використання при виготовленні власної продукції.

Судом встановлено документальне оформлення операцій, які в подальшому відображені в податковому обліку, проте, підтвердження фактичного існування зазначеного в таких документах товару як об`єктів цивільного обігу, які мають індивідуально визначені ознаки, виробника, сертифікати відповідності або якості не надані.

Відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб`єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами.

Відтак, суд критично ставиться до змісту та обсягу, тих первинних документів, які було надано разом із позовною заявою, під час розгляду справу, які не були надані під час проведення позапланової документальної перевірки.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті від 28 травня 2018 року № 432/10-36-14-13/05465672.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07. 2019 № 0020601413 та № 0020571413 не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 90, 241-243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур