Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 646/8685/19

№ провадження 2/646/331/2022

09.02.22 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Сердюк В.К.

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство «ВФ УКРАЇНА»

представник позивача приватного акціонерного товариства «ВФ УКРАЇНА» - адвокат Кондра Лідія Степанівна

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Фоменко Павло Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ВФ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 16050,47 та вирішити питання, щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між СП «Український мобільний зв`язок», яке було перетворено в ЗАТ «Український мобільний зв`язок» яке змінило назву зі зміною типу на ПрАТ "МТС Україна", що з 23.05.2017 змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», та ОСОБА_1 було укладено договори про надання послуг мобільного зв`язку №1210251/1.10729458 від 06.07.2003р. ,номер телефону НОМЕР_1 та , 1210255/1.10729458 від 06.07.2003р. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим остання має заборгованість на вищевказану суму.

Аргументи учасників справи.

Позивач до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова надала відзив на позовну заяву, згідно якого просила у задоволенні позову відмовити.

Участь у справі сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, надавши до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явилась, надавши до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву про розгляд справи за відсутності її та представника.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Рух справи.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі розгляд справи постановлено проводити за правила спрощеного позовного провадження.

За результатами розгляду справи, Червонозаводським районним судом м. Харкова 06 березня 2020 року ухвалено заочне рішення яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ВФ Україна» заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 16050 грн.47 коп. та судові витрати.

Не погодившись з заочним рішенням ОСОБА_1 03 квітня 2020 року подано заяву про перегляд заочного рішення суду від 06 березня 2020 року.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка Павла Миколайовича - задоволено. Скасовано заочне рішення від 06 березня 2020 року по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги. Призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Червонозаводського районного суду м. Харкова Вороніна О. № 02-13/117 «Щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ, які перебували в провадженні судді Єжова В.А.» зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл між суддями судової справи № 646/8685/19 (2/646/1591/2021).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану цивільну справу передано для розгляду цьому складу суду.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ВФ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги. Постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання.

21 грудня 2021 року суддею червонозаводського районного суду м. Харкова постановлено ухвалу якою закрито підготовче провадження у цивільній справі, Призначено цивільну справу за до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між СП «Український мобільний зв`язок» ,яке було перетворено в ЗАТ «Український мобільний зв`язок» яке змінило назву зі зміною типу на ПрАТ "МТС Україна", що з 23.05.2017 змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», та ОСОБА_1 було укладено договори про надання послуг мобільного зв`язку №1210251/1.10729458 від 06.07.2003р. ,номер телефону НОМЕР_1 та , 1210255/1.10729458 від 06.07.2003р.

Згідно п.3.1 Договору кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів. Отже, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Перебуваючи за межами України (Фінляндія), відповідач користувалася послугою роумінг про що свідчить довідкова інформація про надані послуги за номером телефону НОМЕР_3 , який зареєстрований за ним .

Крім того, вказані послуги підлягають оподаткуванню ПДВ-20% та збором до ПФ в розмірі 7,5%.

Нарахування плати за послуги міжнародного роумінгу відбуваються згідно тарифів іноземних операторів , з урахуванням послуг ВФ України по забезпеченню роумінгу. Інформація надходить безпосередньо від оператора мобільного зв`язку(роумінг-партнера), в мережі якого обслуговувався абонент.

Всі сервіси, які надаються абонентам ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», фіксуються сертифікованим технічним устаткуванням, що відповідає всім національним та міжнародним стандартам та у своїй діяльності використовує Автоматизовану систему розрахунків за телекомунікаційні послуги FORIS OSS, яка згідно із Сертифікатом відповідності відповідає вимогам ДСТУ 4467-1:2005, ДСТУ ETSI EN 300 386:2007, ЕСТУ 45.022-2001, ГСТУ 61- 034:2013, ТОСТ 12.1.003-83, К.20,

Згідно з даними, що автоматично надаються із вказаної системи у формі Довідкової інформації про надані послуги за номером телефону НОМЕР_3 . що належить відповідачу.

Позивачем на адресу відповідачу було надіслано рахунок № НОМЕР_4 від 30.06.2017р., за послуги, що були надані за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 року. Згідно вищезазначеного рахунку загалом було нараховано 16050грн.47 коп.

Вказані дані підтверджуються паперовою копією електронного документа «Звіт по історії балансу за заданий період» та довідковою інформацією про надані послуги.

Проте, Відповідач не оплатив згідно рахунку отримані ним послуги зв`язку.

Відповідачу було направлено претензію №295368598053/11 від 24.11.2017р. з вимогою погасити заборгованість. Однак відповідач заборгованість не погасив. Так, відповідно до умов Договору номер телефону був відключений від мережі зв`язку ПрАТ «ВФ Україна».

В укладеному між СП «Український мобільний зв`язок» (UMC) та ОСОБА_1 договорами про надання послуг стільникового радіотелефонного зв`язку № 1,10729458/1210251 від 06.07.2003 та 1,10729458/1210255 від 06.07.2003, відповідач, як абонент, замовила тарифний пакет UMC-Сім`я, міжнародна лінія. Обраний тарифний пакет включає наступні послуги: телефонія, переадресація дзвінків, SMS, додатковий пакет мережі. Своїм підписом Відповідач підтвердила правильність заповнення наданих нею відомостей та засвідчила згоду з умовами договору.

З даних Договорів вбачається, що відповідач не обирала послугу «Міжнародний роумінг», її обраний тарифний пакет не включає таку послугу та нею не було замовлено додаткової послуги «міжнародний роумінг». Отже, даний Договір не містить погоджених умов користування такою послугою як роумінг.

Відповідачеві, під час укладання вказаних договорів встановлено кредитний ліміт у розмірі близько 200 грн. За умовами користування кредитним лімітом, після витрачання сплаченої суми ліміту, послуги стільникового радіотелефонного зв`язку автоматично припиняються. Під час укладення договорів та користування послугами оператора протягом 14 років, жодного разу оператором не повідомлялось Відповідачеві, про наявність особливих умов користування кредитним лімітом за межами України.

Не погоджуючись із вказаним боргом, відповідач 07.07.2017 року звернулася із скаргою до Позивача, на що отримала відповідь від 24.07.2017 р. №СС 1698.24.07 (копія додається) згідно якої мобільний оператор наводить наступні доводи, щодо нарахування боргу за послуги які не замовляла відповідач.

Згідно умов Договору позивач не замовляла послугу «Міжнародний роумінг», ніяким пунктом договору не передбачені умови користування такої послуги та згоду позивача на умови такої послуги.

Таким чином, нарахування позивачем заборгованості є неправомірним, оскільки надання послуг, які не замовляв споживач та вимога їх сплатити суперечить вимогам діючого законодавства України.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж (стаття 1 України «Про телекомунікації» № 1280-IV (далі - Закон № 1280-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з п. 1.3 Умов користування - Роумінг - послуга, яка забезпечує можливість Абонентові одного Оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого Оператора із збереженням початкової реєстрації Абонента в телекомунікаційній мережі свого Оператора.

Згідно з п. 9.9 Умов користування - кількість та вартість послуг, наданих Абоненту в розрахунковому періоді, визначаються відповідно до показників належних Оператору технічних засобів виміру тривалості, обсягу та вартості послуг, а також відповідно до інформації, наданої роумінг-операторами. (Інформація про надані послуги для Абонента у роумінгу міститься у електронному білінговому звіті (TAP-файл), що надається роумінг-партнером). З зазначеного вбачається, що інформація про обсяг й вартість послуг, наданих у роумінгу також поступає від Оператора мобільного зв`язку, що обслуговує Абонента.

Роумінг - партнер - Оператори, що уклали договір про роумінг. Зазначене кореспондується п. З «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» затверджених Постановою Кабінету міністрів України за №295 від «11» квітня 2012р. - тобто законодавством передбачене отримання услуги роумінг навіть не покидаючи кордон України, але надання таких послуг Абоненту повинно здійснюватись іншим Оператором (в мережі іншого Оператора).

Відповідно до п. 2.4.2 Договору абонент зобов`язаний своєчасно оплачувати рахунки за надані послуги .авансові внески та щомісячну абонентську плату по всіх телефонах .зареєстрованих на його особовому рахунку(плата за утримання номера в мережі оплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента).

Відповідно до п.3.2 Договору, рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Статтею 21 Закону № 1023-XII визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.

Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).

Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.

Припинення надання послуг - остаточне припинення оператором, провайдером надання споживачеві послуг внаслідок припинення дії чи зміни умов договору в частині скорочення переліку послуг, а також у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.

Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.

У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.

Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).

Відповідно до пункту 2.3 затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» від 29 листопада 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв.

У той же час, в укладеному між сторонами договорі серед переліку послуг, які були обрані позивачем, відсутня відмітка позивача навпроти послуги «Міжнародний роумінг».

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час укладення договору, між сторонами не було досягнуто згоди щодо надання послуги «Міжнародний роумінг.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач була ознайомлена (отримала повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодилася із запропонованими оператором телекомунікацій умовами.

Також не надано доказів того, що відповідач була обізнана про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на її особовому рахунку.

Позивач не довів, що відповідач була обізнана, про що вказані послуги їй надаються у кредит.

Вищезазначений висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у Постанові від 13.03.2019 року у справі № 607/7810/17.

У статтях 1, 32, 37 ЗУ «Про телекомунікації» №1280-IV (далі - Закон №1280-IV) визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: державний захист своїх прав; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 39 Закону №1280-IV визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Відповідно до вимог частин 1 та 9 ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів» №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Ст.21 Закону №1023-XII визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.

Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).

Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.

Таким чином, за наявності замовленої абонентом послуги міжнародного роумінгу, телекомунікаційні послуги в мережах іноземних операторів надаються абонентові в тому ж самому обсязі, що і у мережі ПрАТ «ВФ Україна».

Припинення надання послуг - остаточне припинення оператором, провайдером надання споживачеві послуг внаслідок припинення дії чи зміни умов договору в частині скорочення переліку послуг, а також у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів.

Згідно п.15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.

Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.

У п.35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Відповідно до пунктів 27, 39 Правил оператори, провайдери зобов`язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.

Зі змісту договору, укладеного між сторонами, вбачається, що право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 13 березня 2019 року, за результатом розгляду справи № 607/7810/17.

Крім того, суд наголошує, що правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів, які під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на захист своїх прав; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Зазначені права споживачів телекомунікаційних послуг прямо кореспондують обов`язкам операторів щодо дотримання законодавства у процесі надання послуг; надання споживачам вичерпної інформації, необхідної для укладання договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; ведення достовірного обліку телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Відповідно до пункту 2.3 Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 26.03.2009 № 1420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.05.2009 за № 422/16438, в редакції чинній на момент укладення договорів, забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв.

Представником позивача не надано жодних доказів щодо вартості отриманих відповідачем послуг, які надавались йому іноземним оператором в роумінгу, оскільки не доведено факту розрахунку з іноземним оператором за ці ж послуги, а така послуга як міжнародний роумінг відповідачем не замовлялася.

При цьому, в рамках договорів про надання послуг мобільного зв`язку, оператори, провайдери мобільного зв`язку зобов`язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.

Таким чином, у ПрАТ «ВФ Україна» були відсутні будь-які правові підстави для нарахування відповідачу заборгованості за послуги поза межами пакету послуг.

Також, суд відмічає, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання послуг телефонного зв`язку.

У положенні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Також, Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» не обґрунтовано технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на особовому рахунку абонента та правомірності надання таких послуг фактично у кредит без згоди абонента.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача за телекомунікаційні послуги, у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, враховуючи положення статті 141 ЦК України, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «ВФ УКРАЇНА» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - приватне акціонерне товариство «ВФ УКРАЇНА», місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14333937.

Представник позивача приватного акціонерного товариства «ВФ УКРАЇНА» - адвокат Кондра Лідія Степанівна, адреса для листування: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Фоменко Павло Миколайович, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 74.

У зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті у справі № 646/5248/21, повне судове рішення складено та підписано 22 лютого 2022 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова