ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10705/19Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіПарінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Кузьменка В.В.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Волкова Л.М.

від відповідача 1 (апелянта): Трубнікова В.А.

від відповідача 2: Трубнікова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Галіція дистилері (далі - ПрАТ Галіція дистилері, позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач 1, замінено на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві), Державної фіскальної служби України надалі - відповідач 2), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу № 228-48 від 07 лютого 2019 року; рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07 лютого 2019 року; рішення № 5 від 22 квітня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16 травня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок та зобов`язати відповідачів змінити дані інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку - 0;

- визнати протиправними та скасувати акти опису майна № 2 від 13 лютого 2019 року, № 11 від 10 липня 2019 року та № 12 від 10 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дані в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку в ІТС Податковий блок (далі також ІКП), на підставі яких автоматично сформована оскаржувана податкова вимога, є недостовірними і не відображають реальний стан розрахунків ПрАТ "Галіція дистилері" з бюджетом з акцизного податку, зокрема, внаслідок невиконання Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 року у справі № 826/1484/16 в частині списання безнадійного податкового боргу ПрАТ Галіція дистилері в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31.12.2014; відображення в ІКП безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності; ведення ІКП з порушенням вимог Податкового кодексу України. До позовної заяви серед іншого позивачем була додана інтегрована картка платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку за період з 01.10.2014 по 06.02.2019, а також скріншоти з електронного кабінету позивача з розділу Стан розрахунків з бюджетом з акцизного податку за період з 01.01.2019 по 31.05.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу № 228-48 від 07 лютого 2019 року; рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07 лютого 2019 року; рішення №5 від 22 квітня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16 травня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу. Визнано протиправною бездіяльність відповідачів щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок; зобов`язано відповідачів змінити дані інтегрованої картки платника ПАТ Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом ПАТ Галіція дистилері з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку 0. Визнано протиправними та скасовано акти опису майна № 2 від 13 лютого 2019 року, № 11 від 10 липня 2019 року та № 12 від 10 липня 2019 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року касаційну скаргу касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року скасовано, а справу №640/10705/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Зокрема, Верховним Судом у постанові вказано, що згідно наявної в матеріалах справи вимоги від 07 лютого 2019 року № 228-48, в якій вказано, що станом на 06 лютого 2019 року сума податкового боргу ПАТ Галіція дистилері з акцизного податку становить 44 114 269,99 грн., у тому числі основного платежу - 34 205 386,13 грн., штрафних санкцій - 1 651 374,87 грн., пені - 8 257 508,09 грн. Однак, суди попередніх інстанцій не надали у повній мірі належної оцінки сумам, наведеним у цій податковій вимозі, і не здійснили порівняння цих сум з усіма доказами, які містяться у матеріалах цієї справи, зокрема, з даними облікової (інтегрованої) картки платника податків, що свідчить про порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи, в адміністративному процесі.

Також, Верховним Судом у постанові вказано, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки та проігноровано доводи податкового органу про те, що у спірній вимозі сума основного платежу складає 34205386,13 грн, по друге відповідно до висновка експерта заборгованість позивача станом на 06 лютого 2019 року між нарахованим та сплаченим акцизним податком станом - відповідно декларації та податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2016 № 0000302040 - 28910285,40 грн., при цьому, з урахуванням наявних підстав для списання податкового боргу станом на 31 січня 2016 року, наявність заборгованість ПАТ Галіція дистилері з акцизного податку документально підтверджується на суму 8792383,79 грн., відповідно декларації та податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2015 року № 0000304020. При цьому, суди доводи податкового органу щодо не врахування висновків експерта відхилили, вказавши, що вказані твердження експертів спростовуються встановленими обставинами справи, тобто суди взяли до уваги висновок експерта вибірково/частково, без детального аналізу належних доказів, які б підтверджували такі висновки.

Верховним Судом у постанові вказано, що поза увагою суду першої та апеляційної інстанцій залишено те, що відповідно до облікової картки платника податків з акцизного податку в ІТС Податковий блок станом на 01 червня 2019 року рахувалась заборгованість у розмірі 44124350,95 грн., у той час як предметом дослідження у адміністративній справі була подана вимога у розмірі 44114269,99 грн. з акцизного податку, належної оцінки таким обставинам судами також не надано. Проте, відповідно до судових рішень попередніх інстанцій суди змінили дані інтегрованої картки платника податку, шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом позивача з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку - 0. Для правильного вирішення справи важливо звернути увагу на витяги з інтегрованої картки платника податку з акцизного податку, у якому чітко вбачається заборгованість позивача та судами не взято до уваги, що ця заборгованість є більшою ніж вказана у податковій вимозі, яка є предметом оскарження у цій справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано податкову вимогу № 228-48 від 07.02.2019; рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07.02.2019; рішення № 5 від 22.04.2019 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16.05.2019 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу;

- визнано протиправною бездіяльність відповідачів щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок; зобов`язати відповідачів змінити дані інтегрованої картки платника Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку 0;

- визнано протиправними та скасовано акти опису майна №2 від 13.02.2019, № 11 від 10.07.2019 та № 12 від 10.07.2019.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням про задоволення позовних вимог, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до облікової картки платника податку з акцизного податку в ІТС Податковий блок станом на 01 червня 2019 року числилась заборгованість у розмірі 44124350,95 грн., у той час як предметом дослідження у адміністративній справі була податкова вимога від 07 лютого 2019 року № 228-48 у розмірі 44114269,99 грн. з акцизного податку. Проте, відповідно до рішення суду першої інстанцій змінено в цілому дані інтегрованої картки платника податку, шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом позивача з акцизного податку 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку 0. При цьому, апелянт, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної та касаційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовим рішенням.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надіслав ПрАТ Галіція дистилері податкову вимогу від 07 лютого 2019 року № 228-48, в якій вказано, що станом на 06 лютого 2019 року сума податкового боргу ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку становить 44114269,99 грн., у тому числі основного платежу - 34 205 386,13 грн., штрафних санкцій - 1651374,87 грн., пені - 8257508,09 грн.

Того ж дня Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби прийняв рішення від 07 лютого 2019 року № 6366/10/28-10-48-18/15 про опис майна ПрАТ Галіція дистилері у податкову заставу.

На підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 07 лютого 2019 року № 6366/10/28-10-48-18/15 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено опис майна ПрАТ Галіція дистилері, а саме, товарів в асортименті на суму 44 114 269,99 грн. про що складено акт № 2 від 13 лютого 2019 року. У подальшому, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження податковою заставою майна платника податків згідно з актом опису майна № 2 від 13 лютого 2019 року.

За наслідками адміністративного оскарження, скарга ПрАТ Галіція дистилері від 22 лютого 2019 року № 78 на податкову вимогу № 228-48 від 07 лютого 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07 лютого 2019 року була залишена без задоволення згідно з рішенням ДФС від 19 квітня 2019 року № 18618/6/99-99-17-05-15.

У подальшому, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби щодо ПрАТ Галіція дистилері прийнято рішення № 5 від 22 квітня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та рішення № 6 від 16 травня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС від 23 липня 2019 року № 35016/6/99-99-17-05-15 скарга ПрАТ Галіція дистилері від 24 травня 2019 року № 196 на рішення № 6 від 16 травня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу та рішення № 5 від 22 квітня 2019 року про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу була залишена без задоволення.

ПрАТ Галіція дистилері, вважаючи, що його інтегрована картка платника з акцизного податку ведеться із застосуванням неправильних показників, зокрема, внаслідок несвоєчасного списання безнадійного податкового боргу на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі № 826/1484/16 та внаслідок не проведення списання безнадійного податкового боргу, що виник у 2015 році і у І-му кварталі 2016 року, стосовно якого минув строк давності, звернулось до ДФС з листом від 15 травня 2019 року № 186 з проханням виправити помилки та внести зміни до інтегрованої картки платника.

Листом № 18136/7/99-99-12-03-17 від 07 червня 2019 року Державна фіскальна служба України направила вказаний лист позивача від 15 травня 2019 року № 186 на розгляд Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби листом від 11 червня 2019 року № 29776/10/28-10-48-11 повідомив позивача, що будь-які перекручення показників в інтегрованій картці платника податків ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку відсутні, зокрема, що рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 лютого 2019 року № 226-48 про списання безнадійного податкового боргу ПрАТ Галіція дистилері в розмірі 3840500,27 грн. на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №826/1484/16 належним чином відображене в інтегрованій картці платника, а також що у ПрАТ Галіція дистилері відсутній безнадійний борг, який виник у 2015 році та у 1-му кварталі 2016 року та який відповідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України може вважатися безнадійним та підлягає списанню, оскільки у відповідності до порядку черговості погашення податкових зобов`язань дата виникнення податкового боргу є 30 січня 2018 року.

Так, 10 липня 2019 року на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 07 лютого 2019 року № 6366/10/28-10-48-18/15 Офісом великих платників податків було проведено опис майна ПАТ Галіція дистилері, а саме, товарів в асортименті на суму 44114269,99 грн., про що складено акт №2, транспортних засобів на суму 55114,86 грн., про що складено акт № 11, та товарів в асортименті на суму 1649976 грн. про що складено акт № 12.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду від 25 жовтня 2016 року у справі №826/1484/16 не виконане, та в інтегрованій картці платника позивача наявні помилкові розрахункові операції, які призвели до недостовірності облікових показників, оскільки в порушення встановленої черговості у пункті 87.9 статті 87 та пункті 131.2 статті 131 Податкового кодексу України, здійснено зарахування сплачених платником податків коштів, тому спірна податкова вимога сформована на підставі недостовірних облікових показників ІКП в частині стану розрахунків позивача з бюджетом з акцизного податку, тому є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, оскільки акти опису майна № 2 від 13 лютого 2019 року на суму 44114269,99 грн. та № 11 та № 12 від 10 липня 2019 року на суму 1649976 грн. складені з порушенням форми, встановленої Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586 (далі - Порядок № 586), тому вказані рішення також є протиправними та підлягають скасуванню. Як наслідок позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07 лютого 2019 року; рішення № 5 від 22 квітня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16 травня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу; актів опису майна № 2 від 13 лютого 2019 року, № 11 від 10 липня 2019 року та № 12 від 10 липня 2019 року також підлягають задоволенню, адже є похідними від вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 228-48 від 07 лютого 2019 року (основної вимоги) протиправність, якої встановлено судом. Також, оскільки за період з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2019 року згідно з деклараціями з акцизного податку та податковими повідомленнями-рішеннями від 05 червня 2015 року №0000304020 та від 21 листопада 2017 року № 0004504003 у позивача виникли узгоджені грошові зобов`язання з акцизного податку в сумі 74662288,79 грн, а за період з 01 січня 2015 року по 31 травня 2019 року позивачем сплачено акцизного податку на суму 76 316 212,28 грн, вказане свідчить про відсутність у позивача заборгованості з акцизного податку станом на 01 червня 2019 року, тому вимога позивача про встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків позивача з бюджетом з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку - 0 підлягає задоволенню.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 191.1.1, 191.1.8, 191.1.10, 191.1.24 п. 191.1 ст. 191 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до абзаців 1, 4, 5 п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційна система) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно пункту 1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (надалі - Порядок № 422), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

У пункті 2 розділу І Порядку № 422 наведено наступні терміни у таких значеннях: достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо); первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок; розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 422 інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з підпунктом 5 розділу І Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку станом на 31.12.2014 заборгованість позивача становила суму 3840500,27 грн.

З інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку вбачається, що заборгованість складалась з заборгованості в сумі 2316905,35 грн. за декларацією з акцизного податку № 9073085331 від 18.12.2014; залишку несплаченої заборгованості в сумі 1300338,03 грн. від суми 2116485,88 грн. за декларацією з акцизного податку № 9067360522 від 19.11.2014; нарахованих штрафних санкцій в сумі 213147,85 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2014 № 0000404020; нарахованої пені в сумі 10109,04 грн.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року по справі № 826/1484/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року, позов Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов`язання списати безнадійний податковий борг задоволено. Визнано відмову Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року, за заявою Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері № 816 від 10 грудня 2015 року, протиправною. Зобов`язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників списати безнадійний податковий борг за заявою Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері № 816 від 10 грудня 2015 року в розмірі 3 840 500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року.

Приймаючи вказане рішення по справі № 826/1484/16, суд виходив з того, що 10.12.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою № 816 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27 грн., який пов`язаний з настанням форс-мажорних обставин, засвідчених Сертифікатом № 5289 виданим ТПП України 15.10.2015. Листом від 13.01.2016 № 1040/10/28-10-23-26 відповідач відмовив позивачу у списанні безнадійного податкового боргу. Зважаючи на надання позивачем відповідачу всіх необхідних документів, які свідчать про наявність безнадійного податкового боргу, відповідач не мав підстав відмовляти позивачу у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Протиправність відмови Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яка містилась у листі від 13.01.2016 № 1040/10/28-10-23-26, у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року, за заявою Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері № 816 від 10 грудня 2015 року, є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню у цій справі.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року по справі № 826/6928/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року, адміністративний позов ПрАТ Галіція дистилері до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про стягнення коштів у рахунок податкового боргу задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 324-11 від 01 грудня 2014 року. Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу № 21743/10/28-10-25-17 від 01 грудня 2014 року. Визнано протиправним та скасовано рішення № 1 від 06 лютого 2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Так, приймаючи рішення по справі № 826/6928/16, суди виходили з того, що 30 листопада 2014 року у зв`язку з неможливістю сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань з акцизного податку у сумі 2116485 грн. відповідно до декларації від 19 листопада 2014 року, а також з податку на додану вартість у сумі 818844 грн. відповідно до декларації від 19 листопада 2014 року у ПАТ Галіція дистилері виник борг, що зумовило надіслання на адресу позивача податкової вимоги № 324-11 від 01 грудня 2014 року.

Отже, вищезазначеними рішеннями судами встановлено, що позивачем в межах адміністративної справи №826/1484/16 оскаржено відмову у списанні безнадійного податкового боргу, то сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі № 324-11 від 01 грудня 2014 року, а саме: 2935329,88 грн. не мала статусу узгодженої суми грошового зобов`язання.

Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, що незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідних контролюючих органів на протязі 2017-2018 років, та з огляду на відкриття виконавчого провадження № 57634357 з виконання виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 26 жовтня 2018 року виконавчого листа №826/1484/16, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі №826/1484/16 в частині зобов`язання Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників списати безнадійний податковий борг за заявою Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері № 816 від 10 грудня 2015 року в розмірі 3 840 500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року, виконана не була.

У подальшому, на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року по справі № 826/1484/16 контролюючим органом було прийнято рішення від 06 лютого 2019 року №1 про списання безнадійного податкового боргу по акцизному податку ПАТ Галіція дистилері, який виник станом на 31 грудня 2014 року в сумі 3840500,27 грн.

Як наслідок, в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері за 06 лютого 2019 року сума недоїмки з акцизного податку на підставі рішення № 226-48 від 06 лютого 2019 року скоригувалась з 39 687 152, 23 грн на 35 856 761 грн, тобто зменшилась на 3 830 391,23 грн та залишок несплаченої пені за 06 лютого 2019 року скоригувався з 8 267 618,03 грн на 8 257 508,99 грн, тобто зменшився на 10109,04 грн.

Так, вважаючи дії та рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 лютого 2019 року № 1 про списання безнадійного податкового боргу протиправними, позивач звернувся до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України у справі № 826/1484/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року по справі №826/1484/16 встановлено протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС у зв`язку з невиконанням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі № 826/1484/16. Доведено до відома Офісу великих платників податків ДФС про допущене вищезазначене порушення для вжиття заходів, щодо виконання постанови суду по справі № 826/1484/16 з зобов`язанням про вжиті заходи повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва у місячний термін з дня прийняття даної ухвали.

Також, у вказаній ухвалі судом встановлено, що до виконання Офісом великих платників постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року по справі № 826/1484/16, кошти, які сплачував позивач, починаючи з 31.12.2014, зарахувались в першу чергу - в рахунок погашення безнадійного податкового боргу позивача в розмірі 3840500,27 грн, який утворився станом на 31.12.2014 і який підлягав списанню згідно з судовим рішенням, і в наступну чергу - в рахунок погашення податкового боргу, що виник за наступні податкові періоди (календарні місяці), незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем. Тому суми і строки оплати позивачем податкових зобов`язань за всі наступні після 31.12.2014 року податкові періоди у особовому рахунку Позивача були відображені неправильно.

На виконання виконавчого листа № 826/1484/16 від 25 жовтня 2018 року, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України повинен був:

1) зменшити сальдо розрахунків ПрАТ Галіція Дистилері з бюджетом з акцизного податку станом на 31 грудня 2014 року на 3840500,27 грн., тобто обнулити сальдо на 31 грудня 2014 року;

2) зарахувати всі сплачені ПрАТ Галіція Дистилері в рахунок акцизного податку після 31 грудня 2014 року кошти - в рахунок податкових зобов`язань з акцизного податку за податкові періоди, наступні після 31 грудня 2014 року, з відповідним списанням безпідставно нарахованих штрафних санкцій і пені внаслідок неправильного розподілення сплачених коштів;

3) списати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг Позивача в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року;

4) відкликати розрахункові документи, якими передбачено стягнення списаних пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу.

Відсутність звернень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з заявами про встановлення способу та порядку виконання рішення суду свідчить про те, що такий порядок йому зрозумілий та відомий.

Проте, в порушення норм чинного законодавства, податковий орган 06 лютого 2019 року в особовому рахунку позивача лише зменшив заборгованість ПрАТ Галіція Дистилері з податкового зобов`язання з акцизного податку - на 3830391,23 грн., з пені - на 10109,04 грн., на підставі рішення від 06 лютого 2019 року № 226-48, тобто не виконав судове рішення, яке набрало законної сили, в належний спосіб.

В порушення вимог ст. 1291 Конституції України, та ч. 2 ст. 14 КАС України постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №826/1484/16, яка набрала законної сили, не виконана.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року по справі № 826/1484/16 не оскаржувалась та є такою, що набрала законної сили, а отже, відповідно до приписів ст. 1291 Конституції України, та ч. 2 ст. 14 КАС України також є обов`язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на положення частини 4 статті 78 КАС України, зазначені вище обставини, встановлені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року по справі № 826/1484/16, зокрема, щодо неправильного відображення в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку сум і строків оплати ПрАТ Галіція дистилері податкових зобов`язань з акцизного податку за всі наступні після 31.12.2014 року податкові періоди, мають силу преюдиції та не підлягають повторному доказуванню у цій справі.

Незважаючи на встановлення ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року по справі № 826/1484/16 протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС у зв`язку з невиконанням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 по справі № 826/1484/16 і доведення ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року у справі № 826/1484/16 до відома Офісу великих платників податків ДФС про допущене вищезазначене порушення для вжиття заходів щодо виконання постанови суду по справі № 826/1484/16, Офіс великих платників податків ДПС надав державному виконавцю завідомо неправдиву інформацію, що 06.02.2019 Офісом великих платників податків ДФС виконано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 по справі № 826/1484/16, на підставі чого державним виконавцем було винесено постанову від 27.02.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57634357.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020 року по справі № 640/6138/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Галіція дистилері до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) третя особа Офіс великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування постанови, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі № 640/6138/20, визнано протиправною та скасовано постанову від 27.02.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57634357, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським Андрієм Вікторовичем. Приймаючи вказане рішення, суди виходили з того, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016, яка набрала законної сили, не виконана, у зв`язку з чим, відповідачем не було виконано покладених на нього обов`язків з примусового виконання зазначеного судового рішення та безпідставно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 57634357 від 27.02.2020.

Згідно з інформацією, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, станом на 07.06.2021 виконавче провадження № 57634357 має стан відкритого.

Крім того, як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акта перевірки від 11 липня 2017 року № 4589/19-00-40-00/312274359, штрафні санкції за несвоєчасну оплату безнадійного податкового боргу, що підлягав списанню згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року по справі № 826/1484/16, було нараховано позивачу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 20 липня 2017 року № 0002734000 та № 0002724000.

Разом з тим, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року по справі № 819/1785/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Галіція Дистилері до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2017 № 0002724000 та № 0002734000, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 819/1785/17, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення форми Ш № 0002724000, № 0002734000 від 20 липня 2017 року.

Приймаючи рішення по справі № 819/1785/17, суди виходили з того, що в межах розгляду справи № 826/1484/16 встановлено, що позивач 10.12.2015 звернувся до податкового органу із заявою № 816 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 3840500,27грн.; протиправна бездіяльність відповідача щодо списання безнадійного податкового органу є протиправною з моменту виникнення у податкового органу обов`язку зі списання такого боргу; відповідачем були нараховані позивачу штрафні санкції, в тому числі і на суму безнадійного податкового боргу, який станом на час проведення перевірки підлягав безспірному списанню.

Суди вказали, що платник податків, щодо податкового боргу якого ухвалене рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, на підставі положень статті 101 Податкового кодексу України має право на легітимне очікування стосовно звільнення від податкового обов`язку щодо сплати безнадійного податкового боргу.

Дії податкового органу щодо несписання податкового боргу, які в судовому порядку були визнані протиправними, призвели до збільшення загальної суми податкового боргу; відповідачем неправильно визначались дати та суми сплати акцизного податку у зв`язку з порушенням черговості розподілу коштів, сплачених позивачем в рахунок погашення акцизного податку за 2015-2017 роки.

Отже, в силу положень ч.4 ст.78 КАС України обставини щодо неправильного визначення в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку дат та сум сплати акцизного податку у зв`язку з порушенням черговості розподілу коштів, сплачених позивачем в рахунок погашення акцизного податку за 2015-2017 роки, встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року по справі № 819/1785/17, є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню у цій справі.

Також з даних інтегрованої картки платника податків ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку за період з 26 січня 2017 року по 30 липня 2019 року вбачається, що жодних первинних показників на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі № 826/1484/16, а також постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі №826/6928/16, які набрали законної сили, до інтегрованої картки платника податків ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку не вносилось.

Таким чином, встановлено, що Офісом великих платників Державної фіскальної служби України не було проведено дій в частині списання безнадійного податкового боргу за заявою ПрАТ Галіція дистилері № 816 від 10 грудня 2015 року в розмірі 3840500,27 грн., що утворився станом на 31 грудня 2014 року.

Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

У відповідності до п. 101.4 ст. 101 ПК України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до нього Кодексу.

Відповідно до п. 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерство доходів і зборів України від 10.10.2013 N 577 (надалі - Порядок № 577).

Відповідно до абз.1 п. 3.3 Порядку №577, списанню підлягає також розстрочений (відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до Кодексу.

Як вбачається з листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.01.2018 № 31/О/28-10-17-01-24, відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 11.03.2015 № 73 та укладеного на його підставі договору від 20.04.2015 № 24 розстрочено податковий борг ПрАТ Галіція Дистилері з акцизного податку у загальній сумі 7658295,64 грн. (у т.ч. основний платіж 7397712,38 грн., штрафні (фінансові) санкції 213147,85 грн., пеня 47535,41 грн.).

Крім того, в листі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.01.2018 № 31/О/28-10-17-01-24, структура розстроченого податкового боргу, з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, має наступний вигляд: залишок несплаченої податкової декларації з акцизного податку від 19.11.2014 № 9067360522 50278,64 грн.; несплачена декларація з акцизного податку від 18.12.2014 № 9073085331 2316905,35 грн.; несплачена декларація з акцизного податку від 19.01.2015 № 9078292058 3912510,39 грн.; несплачена декларація з акцизного податку від 20.02.2015 № 9019432322 1 1118018,00 грн.; донараховані штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2014 № 0000404020 213147,85 грн.; нарахована пеня відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України (у редакції 2015 року) у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання, визначеного у податкової декларації з акцизного податку від 19.11.2014 № 9067360522.

Отже, як вбачається з листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.01.2018 № 31/О/28-10-17-01-24 та інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку, розстрочена згідно з договором від 20 квітня 2015 № 24 сума податкового боргу позивача 7658295,64 грн. включала частину безнадійного податкового боргу, що утворився станом на 31.12.2014 року і підлягав списанню згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 року по справі № 826/1484/16, в сумі 2590440,88 грн. Тому відповідно до п. 3.3 Порядку № 577 проценти, нараховані на суму такого розстроченого боргу 2590440,88 грн., також підлягали списанню, але таке списання в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку не відображено.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вимогами п. 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Як вбачається з інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку:

- у 2015 році в рахунок погашення пені позивачу було зараховано 20.05.2015 - 27504,12 грн.; 19.06.2015 - 24531,51 грн.; 30.09.2015 - 183 677,30 грн.; 30.11.2015 - 330104,18 грн.; в рахунок погашення штрафів 19.06.2015 - 30449,69 грн.; 30.12.2015 - 103398,16 грн. Загалом за 2015 рік в рахунок погашення пені зараховано 565817,11 грн, в рахунок погашення штрафів - 133847,85 грн;

- у 2016 р. в рахунок погашення пені позивачу було зараховано 30.06.2016 98438,33 грн.; 30.12.2016 - 28596,45 грн; в рахунок погашення штрафів 30.06.2016 - 79300 грн. Загалом за 2016 рік в рахунок погашення пені зараховано 127034,78 грн., в рахунок погашення штрафів 79300 грн.

З відомостей, які містяться в інтегрованій картці вбачається, що за 2015 - 2016 р.р. загалом погашено 133 847,85 грн. +79300 грн. = 213147,85 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2014 № 0000404020 та відображених в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистсилері з акцизного податку 25.12.2014, і списаних згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 року по справі № 826/1484/16.

- у 2017 р. в рахунок погашення пені було зараховано 30.01.2017 - 60901,18 грн.; 30.03.2017 - 104563,49 грн.; 30.05.2017 - 46250,34 грн.; 30.06.2017 - 58065,51 грн.; 30.08.2017 - 38465,75 грн.; 27.10.2017 - 38465,75 грн.; 30.10.2017 - 17309,59 грн.; 30.11.2017 - 17309,59 грн.; 28.12.2017 - 35871,68 грн. Загалом за 2017 рік в рахунок погашення пені зараховано 417202,88 грн.;

- у 2018 р. в рахунок погашення пені було зараховано 30.01.2018 11 564,97 грн.; 30.07.2018 - 527439,96 грн.; 30.08.2018 - 274844,31 грн; 28.09.2018 - 868751,96 грн.; 30.10.2018 - 378629,80 грн.; 30.11.2018 890 380,56 грн.; 27.12.2018 273831,80 грн. Загалом за 2018 рік в рахунок погашення пені зараховано 3225443,36 грн.

З інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку вбачається, що за період січень - травень 2019 р. в рахунок погашення пені було зараховано 30.01.2019 - 347635,80 грн.; 27.02.2019 - 1087180,42 грн.; 25.04.2019 - 106785,54 грн.; 26.04.2019 - 432088,48 грн.; 02.05.2019 - 1440,58 грн.; 30.05.2019 - 388183,08 грн. Загалом за період січень - травень 2019 р. в рахунок погашення пені зараховано 2363313,90 грн.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку відображені помилкові розрахункові операції, які призвели до недостовірності облікових показників, оскільки в порушення встановленої черговості у п. 87.9 ст. 87 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України, здійснено зарахування сплачених платником податків коштів в рахунок погашення штрафів та пені.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що 22.12.2018 року позивач подав уточнюючі декларації з акцизного податку за періоди березень - грудень 2016 року, березень - грудень 2017 року, в яких зазначав податкові зобов`язання, зменшені на загальну суму 7505418 грн. порівняно із раніше поданими деклараціями за ті самі періоди.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу вищезазначених норми права встановлено обов`язок у платника податку, у разі самостійного виявлення ним помилок у поданій податковій декларації, надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації.

Отже, після подання уточнюючого розрахунку узгодженою сумою грошового зобов`язання стає сума, зазначена у такому уточнюючому розрахунку, а не в раніше поданій податковій декларації з помилками.

З огляду на вказані положення п. 50.1. ст. 50, п. 54.1 ст. 54 ПК України, в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку в результаті подання позивачем 22.12.2018 уточнюючих декларацій з акцизного податку за періоди березень грудень 2016 року та березень грудень 2017 року, повинно було відобразитись зменшення нарахованих податкових зобов`язань і, відповідно, недоїмки, оскільки така відображалась в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку станом на 22.12.2018, на загальну суму 7505418 грн.

Отже, у відповідності до листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.06.2019 № 29776/10/28-10-48-11, подані позивачем уточнюючі розрахунки на зменшення податкових зобов`язань з акцизного податку на загальну суму 7687383 грн. були враховані в погашення сум задекларованих по деклараціях в сумі 6447389,71 грн. та зараховані на зменшення боргу по пені, нарахованої в минулих роках, на суму 1209993,29 грн.

Твердження контролюючого органу про те, що зменшені позивачем за уточнюючими розрахунками суми грошових зобов`язань враховані в погашення податкового боргу є безпідставними, оскільки за вимогами пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу в рахунок погашення такого боргу згідно з черговістю його виникнення зараховуються кошти, що сплачує такий платник податків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 804/5899/14.

Отже, як вбачається з інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку, подані 22.12.2018 уточнюючі розрахунки відображено з помилками, а саме: двічі відображено уточнюючу декларацію з акцизного податку за березень 2016 року та враховано у зменшення нарахованих грошових зобов`язань лише 6351060 грн. замість 7505418 грн., тобто не враховано зменшення податкових зобов`язань на суму 1154358 грн.

Крім того, на таку зменшену внаслідок подання уточнюючих розрахунків суму податкового боргу 6351060 грн. в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку помилково нараховані штрафні санкції та пеня, як на погашену з затримкою суму податкового боргу, в порушення положень п.54.1 ст.54 ПК України.

До того ж, в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку 29.12.2018 відображено нарахування штрафних санкцій з відповідним збільшенням боргу по штрафних санкціях на загальну суму 1582035,48 грн. відповідно до прийнятого Головним управлінням ДФС у Тернопільській області податкового повідомлення-рішення № 0004584001 від 14.12.2018.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0004584001 від 14.12.2018, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з відповідною скаргою від 29.12.2018 № 577.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження позивач звернувся до суду з відповідним позовом, та ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі №500/815/19 було відкрито провадження у справі.

Отже, грошове зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 1582035,48 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2018 № 0004584001, є неузгодженим в період з 14.12.2018 до дня набрання законної сили рішенням по справі №500/815/19.

Відповідно, грошове зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 1582035,48 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2018 № 0004584001, не є податковим боргом, тому в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку безпідставно 29.12.2018 відображено збільшення на таку суму податкового боргу позивача.

Також, в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку 23.12.2016 було нараховане грошове зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 69339,39 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2015 року № 0000304020, яке стала узгодженим 10 листопада 2016 року - з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 826/19304/15.

Крім того, 06.03.2019 стало узгодженим грошове зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 1342118,82 грн., нараховане позивачу згідно з прийнятим Головним управлінням ДФС у Тернопільській області податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2017 № 0004504003, в зв`язку з набранням законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 819/641/18. В інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку за період до 31.05.2019 нарахування вказаного грошового зобов`язання не відображене.

З аналізу матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інтегрована картка платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку ведеться з перекрученням (викривленням) показників внаслідок протиправної бездіяльності Офісу великих платників щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 року по справі № 826/1484/16 та щодо не виправлення помилкових розрахункових операцій.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до абз.1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.1 р. ІІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок № 610), податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

Відповідно до п.п.3, 4 р. ІІІ Порядку № 610 податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками.

У оскаржуваній податковій вимозі зазначено, що станом на 06 лютого 2019 року сума податкового боргу ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку на виноробну продукцію становить 44114269,99 грн., у тому числі основного платежу - 34205386,13 грн., штрафних санкцій 1651374,87 грн., пені 8257508,09 грн.

З інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку вбачається, що станом на 06.02.2019 за позивачем обліковувався податковий борг в загальному розмірі 44114270 грн., що складався з недоїмки в сумі 35856761 грн. та пені в сумі 8257508,99 грн.

Так, при складанні зазначених в оскаржуваній податковій вимозі сум основного платежу 34205386,13 грн. та суми штрафних санкцій 1651374,87 грн., загальна сума становитиме 35856761 грн., що відповідає сумі недоїмки з інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку станом на 06.02.2019.

Сума штрафних санкцій 1651374,87 грн. з оскаржуваної податкової вимоги, складається з грошового зобов`язання у вигляді штрафних санкцій в сумі 69339,39 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 № 0000304020, яке стало узгодженим з 10.11.2016 з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 826/19304/15 і було відображене в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку 23.12.2016, та грошового зобов`язання у вигляді штрафних санкцій в сумі 1582035,48 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2018 № 0004584001, яке було і залишається неузгодженим і помилково відображене в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку 29.12.2018.

Отже, відображена в оскаржуваній податковій вимозі сума податкового боргу позивача станом на 06.02.2019 співпадає з сумою податкового боргу позивача станом на 06.02.2019, відображеною в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку.

Отже, станом на 06 лютого 2019 року внаслідок протиправної відмови Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у списанні безнадійного податкового боргу позивача в розмірі 3 840 500,27 грн., що утворився станом на 31.12.2014, яка висловлена у листі від 13.01.2016 № 1040/10/28-10-23-26, та подальшого тривалого протиправного невиконання Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 по справі № 826/1484/16, щодо податкового боргу позивача, який виник за період з 01.01.2015 по 30.01.2016, минув строк давності 1095 днів.

З огляду на заявлені позовні вимоги, слід встановити станом 06 лютого 2019 року та на 01 червня 2019 року обставини стану розрахунків позивача з бюджетом з акцизного податку з урахуванням списання безнадійного податкового боргу позивача згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 по справі № 826/1484/16 та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 по справі № 826/1484/16 та з урахуванням списання безнадійного податкового боргу позивача, стосовно якого минув строк давності.

У підпункті 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном безнадійний розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючому органу надано право, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилами пунктів 3.1, 3.2 Порядку № 577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку № 577.

У інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/3277/18, від 09 липня 2019 року у справі №0240/2269/18-а.

У пункті 102.4 статі 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Аналогічного правового висновку дійшли касаційні суди як господарської, так адміністративної юрисдикції, зокрема у постановах від 06.02.2018 у справі К/9901/99/17 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі №925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19, від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18, від 23.02.2021 у справі № 904/6275/15.

Податковими деклараціями позивача з акцизного податку та даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що станом на 31.01.2019 минув строк давності 1095 днів стосовно податкового боргу позивача на загальну суму 29901999,39 грн., яка складається з наступних грошових зобов`язань, сума податкового зобов`язання: за грудень 2014 року 3912510,39 грн., відображена в ІКП 30.01.2015 згідно з податковою декларацією за грудень 2014, строк давності 1095 днів минув 30.01.2018; за січень 2014 року 1118 018 грн., відображена в ІКП 02.03.2015, строк давності 1095 днів минув 02.03.2018; за лютий 2015 року 2376363 грн., відображена в ІКП 30.03.2015, строк давності 1095 днів минув 30.03.2018; за березень 2015 року 1929722 грн., відображена в ІКП 30.04.2015, строк давності 1095 днів минув 30.04.2018; за квітень 2015 року 2420187 грн., відображена в ІКП 30.05.2015, строк давності 1095 днів минув 30.05.2018; за травень 2015 року 1808855 грн., відображена в ІКП 30.06.2015, строк давності 1095 днів минув 30.06.2018; за червень 2015 року 2186971 грн., відображена в ІКП 30.07.2015, строк давності 1095 днів минув 30.07.2018; за липень 2015 року 2305748 грн., відображена в ІКП 30.08.2015, строк давності 1095 днів минув 30.08.2018; за серпень 2015 року 1961514 грн., відображена в ІКП 30.09.2015, строк давності 1095 днів минув 30.09.2018; за вересень 2015 року 1707438 грн., відображена в ІКП 30.10.2015, строк давності 1095 днів минув 30.10.2018; за жовтень 2015 року 2009981 грн., відображена в ІКП 30.11.2015, строк давності 1095 днів минув 30.11.2018; за листопад 2015 року 2963065 грн., відображена в ІКП 30.12.2015, строк давності 1095 днів минув 30.12.2018; за грудень 2015 року 3201627 грн., відображена в ІКП 30.01.2016, строк давності 1095 днів минув 30.01.2019.

Загалом станом на 31.01.2019 підлягає списанню, як безнадійний, стосовно якого минув строк давності 1095 днів, податковий борг позивача з акцизного податку в сумі 29 901 999,39 грн.

Наявною в матеріалах справи бухгалтерською довідкою до Журналу-ордеру та відомості по рахунку 64.1.8 Розрахунки по акцизному збору за січень 2019 року від 31.01.2019 оформлена операція ПрАТ Галіція дистилері по віднесенню до складу доходу податкового боргу з акцизного податку, що не підлягає погашенню, проводкою Дебет рахунку 64.1.8 Кредит рахунку 71 на суму 29901999,39 грн.

Податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками позивача з акцизного податку, а також даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що станом на 06.02.2019 підлягають погашенню грошові зобов`язання позивача з акцизного податку на загальну суму 68567365,57 грн., які складаються з наступних податкових зобов`язань та штрафних санкцій з акцизного податку: за січень 2016 року 839815 грн.; за лютий 2016 року 1834444 грн.; за березень 2016 року 2229362 грн.; за квітень 2016 року 856844 грн.; за травень 2016 року 1226429 грн.; за червень 2016 року 880394 грн.; за липень 2016 року 932079 грн.; за серпень 2016 року 1638299 грн.; за вересень 2016 року 1680744 грн.; за жовтень 2016 року 1952885 грн.; за листопад 2016 року 1952533 грн.; за грудень 2016 року 2482450 грн.; за січень 2017 року 1248394 грн.; за лютий 2017 року 3157053 грн.; за березень 2017 року 1429858 грн.; за квітень 2017 року 2315056 грн.; за травень 2017 року 1492930 грн.; за червень 2017 року 1636910 грн.; за липень 2017 року 1260461 грн.; за серпень 2017 року 1892451 грн.; за вересень 2017 року 1575644 грн.; за жовтень 2017 року 2301045 грн.; за листопад 2017 року 2014526 грн.; за грудень 2017 року 1864000 грн.; за січень 2018 року 1805451 грн.; за лютий 2018 року 2233312 грн.; за березень 2018 року 2099721 грн.; за квітень 2018 року 2263980 грн.; за травень 2018 року 2108366 грн.; за червень 2018 року 1656511 грн.; за липень 2018 року 2539 656 грн.; за серпень 2018 року 2680116 грн.; за вересень 2018 року 2173921 грн.; за жовтень 2018 року 2928011 грн.; за листопад 2018 року 2126531 грн.; за грудень 2018 року 2910486 грн.; сума грошового зобов`язання у вигляді донарахування акцизного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 № 0000304020, яке стало узгодженим з 10.11.2016 з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 826/19304/15,в сумі 277357,58 грн.; сума грошового зобов`язання у вигляді донарахування штрафу з акцизного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 № 0000304020, яке стало узгодженим з 10.11.2016 з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 826/19304/15, 69 339,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: платіжними документами та даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що за період з 01.01.2015 по 06.02.2019 позивачем було сплачено акцизного податку на загальну суму 69559078,96 грн.

Отже, у позивача станом на 06.02.2019 наявність податкового боргу з акцизного податку не підтверджується, підтверджується переплата позивача з акцизного податку в сумі 69559078,96 грн - 68567365,57 грн = 991713,39 грн.

Так, 22 квітня 2019 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби щодо ПрАТ Галіція дистилері було прийнято рішення № 5 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Зважаючи на приписи пункту 102.4 ст. 102 ПК України, якими встановлено, що податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, та з урахуванням тієї обставини, що в період з 06.02.2019 по 22.04.2019 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не була виконана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2016 по справі № 826/1484/16, в зв`язку з плином часу станом на 22.04.2019 відносно частини податкового боргу позивача минув строк давності.

Податковими деклараціями позивача з акцизного податку та даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що станом на 20.04.2019 додатково минув строк давності 1095 днів стосовно податкового боргу позивача на загальну суму 2674259 грн., яка складається з наступних грошових зобов`язань: сума податкового зобов`язання за січень 2016 року 839815 грн., відображена в ІКП 01.03.2016 згідно з податковою декларацією за січень 2016, строк давності 1095 днів минув 02.03.2019; сума податкового зобов`язання за лютий 2016 року 1834444 грн., відображена в ІКП 30.03.2016 згідно з податковою декларацією за лютий 2016, строк давності 1095 днів минув 31.03.2019.

Наявною в матеріалах справи бухгалтерською довідкою до Журналу-ордеру та відомості по рахунку 64.1.8 Розрахунки по акцизному збору за квітень 2019 року від 26.04.2019 оформлена операція ПрАТ Галіція дистилері по віднесенню до складу доходу податкового боргу з акцизного податку, що не підлягає погашенню, проводкою Дебет рахунку 64.1.8 Кредит рахунку 71 на суму 2674259 грн.

Таким чином, станом на 01 червня 2019 року податковий борг позивача, що виник за період з 01.01.2015 по 31.03.2016, в сумі 29901999,39 грн.+ 2674259 грн. = 32576258,39 грн. підлягав списанню, як безнадійний, стосовно якого минув строк давності 1095 днів.

Разом з тим, листом від 11.06.2019 № 29776/10/28-10-48-11 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив позивача про відмову у виправленні помилок та внесенні змін до інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку, а також про неможливість здійснити списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності.

Податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками позивача з акцизного податку, а також даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що станом на 01.06.2019 підлягають погашенню грошові зобов`язання позивача з акцизного податку на загальну суму 74662288,79 грн., які складаються з наступних податкових зобов`язань та штрафних санкцій з акцизного податку, сума податкового зобов`язання: за березень 2016 року 2229362 грн.; за квітень 2016 року 856844 грн.; за травень 2016 року 1226429 грн.; за червень 2016 року 880394 грн.; за липень 2016 року 932079 грн.; за серпень 2016 року 1638299 грн.; за вересень 2016 року 1680744 грн.; сума грошового зобов`язання у вигляді донарахування акцизного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 № 0000304020, яке стало узгодженим з 10.11.2016 з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 826/19304/15, 277357,58 грн.; за жовтень 2016 року 1952885 грн.; за листопад 2016 року 1952533 грн.; за грудень 2016 року 2482450 грн.; за січень 2017 року 1248394 грн.; за лютий 2017 року 3157053 грн.; за березень 2017 року 1429858 грн.; за квітень 2017 року 2315056 грн.; за травень 2017 року 1492930 грн.; за червень 2017 року 1636910 грн.; за липень 2017 року 1260 461 грн.; за серпень 2017 року 1892451 грн.; за вересень 2017 року 1575 644 грн.; за жовтень 2017 року 2301045 грн.; за листопад 2017 року 2014526 грн.; за грудень 2017 року 1864000 грн.; за січень 2018 року 1805451 грн.; за лютий 2018 року 2233312 грн.; березень 2018 року 2099721 грн.; за квітень 2018 року 2 263980 грн.; за травень 2018 року 2108366 грн.; за червень 2018 року 1656511 грн.; за липень 2018 року 2539656 грн.; серпень 2018 року 2680116 грн.; за вересень 2018 року 2173921 грн.; за жовтень 2018 року 2928011 грн.; за листопад 2018 року 2126531 грн.; за грудень 2018 року 2910486 грн.; за січень 2019 року 1624151 грн.; за лютий 2019 року 1734951 грн.; за березень 2019 року 1843233 грн.; за квітень 2019 року 2224729 грн.; сума грошового зобов`язання у вигляді донарахування штрафу з акцизного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 № 0000304020, яке стало узгодженим з 10.11.2016 з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 826/19304/15, 69339,99 грн.; сума грошового зобов`язання у вигляді донарахування штрафу з акцизного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2017 № 0004504003, яке стало узгодженим з 06.03.2019 - з дня набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 819/641/185, на суму 1342118,82 грн.

Наявними в матеріалах справи платіжними документами та даними інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку підтверджується, що за період з 01.01.2015 по 01.06.2019 позивачем було сплачено акцизного податку на загальну суму 76316212,28 грн.

Отже, станом на 01.06.2019 у позивача відсутній податковий борг з акцизного податку, наявна переплата в сумі 76316212,28 грн.- 74662288,79 грн. = 1653923,49 грн.

Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, що ПрАТ Галіція дистилері є виробником підакцизних товарів - коньяків та інших міцних алкогольних напоїв.

При цьому, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків від 19.12.2013 № 713-VII (надалі - Закон № 713-VII), що набрав чинності 01.01.2014, встановлено наступні ставки акцизного податку у таких розмірах: на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00): 32 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 березня 2014 року; 56,42 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2015 року (підпункт 3 пункту 8 розділу І Закону № 713-VII); на спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код згідно з УКТ ЗЕД 2208): 56,42 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту (підпункт 1 пункту 4 розділу І Закону № 713-VII, що набрав чинності 01.03.2014).

Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні № 1166-VII від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VII), що набрав чинності 01.04.2014, встановлено ставки акцизного податку у таких розмірах: на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00): 56,42 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 квітня до 31 серпня 2014 року; 70,53 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 вересня 2014 року застосовується ставка акцизного податку, визначена підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (абзаци 13 - 16 пункту 36 р. І Закону № 1166-VII); на спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код згідно з УКТ ЗЕД 2208): 70,53 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту (абз.3 п.15 розділу І Закону № 1166-VII, що набрав чинності 01.07.2014).

У подальшому, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм № 1638-VII від 12.08.2014 (надалі - Закон № 1638-VII), що набрав чинності 04.09.2014, встановлено ставки акцизного податку у таких розмірах: на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00): 56,42 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 квітня до 31 грудня 2014 року; 59,96 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 грудня 2015 року; 63,50 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 грудня 2016 року; з 1 січня 2017 року застосовується ставка акцизного податку, визначена підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 5 п.1 р. І Закону № 1638-VII).

У той же час, статтею 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників переди законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками.

З огляду на вказане, слід зазначити, що Закони № 713-VII, № 1166-VII, № 1638-VII в частині підвищення ставок акцизного податку прийняті з порушенням принципу стабільності, передбаченого підпунктом 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, оскільки зміни до ставок акцизного податку вносились з порушенням шестимісячного строку до початку нового бюджетного періоду, в якому мали діяти нові правила та ставки; та ставки акцизного податку згідно з цими Законами змінювались протягом бюджетного року.

У той же час, не зважаючи на зростання акцизного податку, строки сплати акцизного податку у відповідності до підпункту 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України залишились незмінними.

При цьому, у відповідності до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України позивач не мав можливості оскаржити самостійно задекларовані грошові зобов`язання з акцизного податку, обраховані на підставі ставок акцизного податку, встановлених Законами № 713-VII, № 1166-VII, № 1638-VII.

Таким чином, підвищення ставок акцизного податку прийнятими Верховною Радою України Законами № 713-VII, № 1166-VII, № 1638-VII було обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставиною), яка зумовила виникнення у позивача вищевказаного податкового боргу в сумі 32576258,39 грн.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна податкова вимога сформована на підставі недостовірних облікових показників інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07.02.2019, рішення № 5 від 22.04.2019 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16.05.2019 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу; актів опису майна №2 від 13.02.2019, № 11 від 10.07.2019 та № 12 від 10.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з п.п. 88.1 п. 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 ст. 89 ПК України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема абзацом 1 підпункту 89.1.1 вказаної статті передбачено, що право податкової застави виникає в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України врегульовано, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 6366/10/28-10-48-18/15 від 07.02.2019; рішення № 5 від 22.04.2019 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; рішення № 6 від 16.05.2019 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу; актів опису майна №2 від 13.02.2019, № 11 від 10.07.2019 та № 12 від 10.07.2019 також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 228-48 від 07.02.2019 (основної вимоги).

Щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів опису майна №2 від 13.02.2019 та № 12 від 10.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. абз.1 - 3 п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У відповідності до абз. абз. 1-3 п. 89.5 ст. 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1-4 п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 93.3 ст. 93 ПК України порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзацом 1 п. 2 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586), передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2).

Згідно з абз.абз.1-3 п.7 розділу ІІ Порядку № 586, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу .

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому в другому випадку майно включається до акта опису лише тоді, коли воно фактично буде у власності платника, про що протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від платника орган державної податкової служби приймає відповідне рішення.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 року по справі № 2а-3660/11/2670 та у постанові Верховного Суду України від 24.10.2017 року по справі № 826/5581/16.

Формою акта опису майна, встановленою додатком 2 до Порядку № 586, передбачено, що найменування майна зазначається з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо; щодо кожного найменування майна зазначається його кількість, одиниця виміру, вартість одиниці, вартість усього.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день складення акта опису майна № 2 від 13.02.2019 балансова вартість товарів (готової продукції - алкогольних напоїв власного виробництва) позивача була значно меншою від суми 44114269,99 грн., про що позивачем було повідомлено податкового керуючого.

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача балансова вартість товарів на 13 лютого 2019 року становила 7613408,51 грн.

Однак податковий керуючий відмовився описувати інше майно позивача, окрім товарів, та повідомив, що здійснить опис товарів на суму 44114269,99 грн., тобто, в тому числі, і товарів, які будуть вироблені позивачем в майбутньому.

Отже, актом опису майна № 2 від 13.02.2019 описане майно, яке не перебувало у власності позивача на день складення акта.

Також акти опису майна № 2 від 13.02.2019 на суму 44114269,99 грн. та № 12 від 10.07.2019 на суму 1649976 грн. складені з порушенням форми, встановленої Порядком № 586, оскільки не містять кількості, одиниці виміру, вартості одиниці по кожному найменуванню товару. Ідентифікувати майно, описане в зазначених актах опису майна неможливо.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких підстав акти опису майна №2 від 13.02.2019 та №12 від 10.07.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів здійснити коригування показників стану розрахунків позивача з бюджетом з акцизного податку в інтегрованій картці платника ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку, суд зазначає таке.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 422 встановлено, що ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

У розділі VII Порядку № 422 визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Аналіз наведених положень Порядку № 422 свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом; відповідно, належним способом захисту порушеного права товариства є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/3277/18.

Колегія суддів звертає увагу, що судом визнано протиправним та скасовано податкову вимогу від 07 лютого 2019 року на суму 44114269,99 грн та враховуючи тривале невиконання контролюючим органом вищезазначених рішень судів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним захистом прав позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок та зобов`язання відповідачів змінити дані інтегрованої картки платника ПрАТ Галіція дистилері (код ЄДРПОУ 31274359) з акцизного податку в ІТС Податковий блок шляхом встановлення станом на 01 червня 2019 року сальдо розрахунків з бюджетом ПрАТ Галіція дистилері з акцизного податку - 0 та залишку несплаченої пені з акцизного податку 0, також підлягають задоволенню.

Щодо твердження апелянта, що під час розгляду справи судом першої інстанції взято до уваги висновки експертизи, колегія суддів відхиляє дані твердження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, судом було проаналізовано саме облікову картку платника податків та матеріали справи на виконання вимог Верховного Суду.

Щодо посилання апелянта, на те, що з рішення суду першої інстанції є не зрозумілим чому сальдо розрахунків (станом на 01 червня 2019 року) встановлюється саме - 0, адже між вимогою та інтегрованою карткою станом на 01 червня 2019 року - наявна різниця у розмірі 10 080,96 грн, колегія суддів не приймає дані твердження до уваги, оскільки предметом дослідження в даній справі була не тільки податкова вимога № 228-48 від 07.02.2019 року, але й, у першу чергу, інтегрована картка платника ПрАТ «Галіція дистилері» з акцизного податку в ITC «Податковий блок» (надалі - ІКП) за період з 01.01.2015 по 31.05.2019, оскільки основною обставиною, якою позивач обґрунтовував свої позовні вимоги було те, що дані в ІКП не відображають реальний стан розрахунків позивача з бюджетом і не відповідають вимогам чинного законодавства.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 422 (в редакції чинним у періоді існування спірних правовідносин) зокрема, встановлено, що ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органо зазначено, що станом на 06.02.2019 року наявна в інтегрованій картці розбіжність в сумі 10 080,96 грн, в той час, як податкова вимога винесена у лютому 2019 року, отже за період з березня 2019 року червень 2019 позивачем подавалися декларації, а отже в даний період і могла виникнути розбіжність в даній сумі, яка не була предметом розгляду в даній справі.

Щодо посилання апелянта на те, що Головного управління ДПС у м. Києві є неналежним відповідачем по даній справі, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень апелянта, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що до Окружного адміністративного суду міста Києва 07.06.2021 року саме від представника відповідача надійшло клопотання про заміну сторони у справі, у якій останній просив суд замінити первісного відповідача в адміністративній справі №640/10705/19 - Офіс великих платників податків ДПС належним відповідачем - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року по справі № 640/10705/19 клопотання представника відповідача про заміну сторони - задоволено. Замінено первісного відповідача в адміністративній справі N9640/10705/19 Офіс великих платників податків ДПС па належного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Так, судом першої інстанції зазначено, Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 та п. 20 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що в період з червня 2021 року по серпень 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві не було в апеляційному порядку оскаржено Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року по справі №640/10705/19 та апелянт брав безпосередню участь в судових засіданнях в суді першої інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що саме Головним управління ДПС у м. Києві було здійснено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, тобто, в тому числі, з питань дотримання позивачем вимог законодавства щодо повноти сплати та своєчасності декларування акцизного податку за період з 01.07.2017 по 01.06.2019, що входить до предмета дослідження по даній справі.

За результатами вказаної документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС було складено Акт № 47641/Ж5/26-15-07-01-02/31274359 від 17.06.2021 року. Результати перевірки дотримання позивачем вимог законодавства щодо повноти сплати та своєчасності декларування акцизного податку при реалізації підакцизних товарів викладені на с.с. 20 - 30 Акта, у розділі 3.1.3.1. Як вбачається з розділу 3.1.3.1 Акта та висновків Акта, проведеною відповідачем-1 перевіркою не встановлено порушення позивачем вимог законодавства щодо повноти сплати та своєчасності декларування акцизного податку, а також наявність податкового боргу позивача з акцизного податку.

Також, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що основне місце обліку позивача в контролюючих органах змінилось не в зв`язку зі зміною місцезнаходженням позивача, а в зв`язку з не включенням Товариства Державною податковою службою України до переліку великих платників податків на 2021 рік. Такий випадок підпадає під дію спеціальних норм п. 10.22 розділу X Порядку № 1588.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку належним відповідачем є Головне управління ДПС у м. Києві та у відповідності до абз.5 п.10.22 розділу X Порядку № 158, у 10-денний строк з 01.01.2021 Офіс великих платників податків ДПС повинен був передати облікову справу позивача до Головного управління ДПС у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішень та вчинення певних дій прийнято у відповідності до вимог законодавства.

В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянт посилається виключно на норми права. При цьому не констатує конкретно, що порушено судом першої інстанції під час прийняття рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяА.Б. Парінов

Судді:О.О. Беспалов

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 21 лютого 2022 року.