ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/16749/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Михайленко С.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021

у справі №910/16749/21 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про визнання недійсним одностороннього правочину,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Вознюк Є.В. (довіреність № 007Др-177-1221 від 20.12.2021);

від відповідача: Трегубова А.В. (довіреність №1-2841 від 29.11.2021, самопредставництво юридичної особи),

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - АТ "УКРТРАНСГАЗ", відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач заявою вих. № 1001ВИХ-216176 від 17.08.2021 вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 35 530,98 грн за договором транспортування природного газу № 1512000699 від 17.12.2015 та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000699, який не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України, адже така вимога є спірною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/16749/21 у задоволенні позову Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що позивачем в ході розгляду справи не було доведено наявності підстав для визнання одностороннього правочину у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним.

Не погоджуючись із рішенням суду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/16749/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказував, що суд, обгрунтовуючи своє рішення, керувався виключно Кодексом газотранспортної системи та останнім не було звернуто уваги на відсутність узгодження між сторонами такої послуги, як послуга добового балансування, оскільки предметом укладеного сторонами договору транспортування природного газу №1512000699 від 17.12.2015 є послуги врегулювання місячного небалансу; відповідач не ініціював внесення змін до вищевказаного договору про транспортування природного газу в частині врегулювання щодобових небалансів, а тому наведене є підставою для відмови відповідачеві у задоволенні позовних вимог; судом не було враховано, що умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є їх безспірність, тобто відсутність спору щодо їх змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах при вирішенні спорів у подібних справах; враховуючи, що позивач не визнає наявного у нього обов`язку зі сплати грошових коштів в сумі 35 530,98 грн перед відповідачем, наведене свідчить про відсутність безспірності заявлених зустрічних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/16749/21, розгляд справи призначено на 02.02.2022, відповідачеві встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16794/21.

11.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи, що позивач в апеляційній скарзі безпідставно посилається на ухвалу Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №918/766/19, оскільки вказана справа не є аналогічною зі справою №910/16749/21; подаючи даний позов, позивач намагається заперечити факт наявності зобов`язання щодо здійснення оплати грошових коштів за добовий небаланс в рамках договору №1512000699 від 17.12.2015; даний договір виконувався сторонами, а позивач здійснював діяльність з розподілу газу (отримував кошти за вказані послуги), яка потребує виробничо-технічних витрат; позивачем не надано доказів того, що відібраний ним обсяг природного газу для розподілу кінцевим споживачам, які розміщені на території його ліцензованої діяльності, був отриманий іншим шляхом, що є неможливим з технічної точки зору та схеми переміщення газу територією України; передумовою вчинення одностороннього правочину послугувало те, що АТ «Укртрансгаз» мало перед АТ «Вінницягаз» непогашене грошове зобов`язання в сумі 35 530,98 грн, що виникло на підставі договору №1512000699 від 17.12.2015 та виставлених позивачем рахунків, водночас, позивач має перед відповідачем також непогашене зобов`язання в сумі 6 629 415,85 грн на підставі того ж самого договору №1512000699 від 17.12.2015; вирішуючи спір, суд врахував приписи статті 601 ЦК України та надав належну правову оцінку односторонній вимозі на предмет її безспірності, однорідності, зустрічності та настання строку виконання такої вимоги; обсяги щодобових небалансів за липень 2019 року підтверджуються актом врегулювання щодобових небалансів та рахунком відповідача №07-2019-1512000699 від 31.07.2019, актами приймання-передачі природного газу, оформленими сторонами, таким чином наявність заборгованості позивача перед відповідачем є доведеною.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив таку задовольнити, а рішення скасувати, постановивши у справі нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

02.02.2022 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Вінницягаз", в подальшому перейменоване в Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (в тексті договору - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", в подальшому перейменоване в Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (в тексті договору - Оператор) було укладено Договір транспортування природного газу №1512000699, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497 (далі - Договір).

У відповідності до п.2.1. Договору, Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні).

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2. Договору).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5. Договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6. Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Замовник, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Позивачу у разі перевищення потужності, в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором.

Згідно з п. 5.2. Договору якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

Відповідно п. 5.3. Договору, за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору.

Згідно з п.10.1. Договору сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу у точках виходу є Оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем.

Відповідно до п. 10.7. Договору сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов`язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.

За умовами п.11.4 Договору, послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відпводіно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

Пунктом 11.5 договору сторони передбачили, що Оператор і Замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Як зазначив позивач, АТ "Укртрансгаз" передало у червні 2019 року природний газ у газорозподільну мережу АТ "Вінницягаз" неналежної якості, у зв`язку з чим позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу. Таким чином, відповідач має перед АТ "Вінницягаз" за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 15120006997 грошові зобов`язання на суму 35 530,98 грн на підставі наступних розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою (розділ V та Х Договору) у червні 2019 року, строк виконання яких настав 15.07.2019:

1) за недотримання параметрів якості природного газу по маршруту № 1 за параметром якості температури точки роси за вологою № 171-06.2019 у сумі 60, 23 грн;

2) за недотримання параметрів якості природного газу по маршруту № 3 за параметром якості температури точки роси за вологою № 2/3-06.19 у сумі 35 452,21 грн;

3) за недотримання параметрів якості природного газу по маршруту № 4 за параметром якості температури точки роси за вологою № 3/4-06.19 у сумі 15,65 грн;

4) за недотримання параметрів якості природного газу по маршруту № 12 за параметром якості температури точки роси за вологою № 4/12-06.2019 у сумі 2,89 грн.

Згідно з актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000699 за щодобовий небаланс позивачеві нараховано до сплати 6 629 415,85 грн.

26.08.2021 на адресу АТ "Вінницягаз" надішла заява АТ "Укртрансгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№1001ВИХ-21-6176 від 17.08.2021.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем було вчинено односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявлено про припинення зобов`язання АТ "Укртрансгаз" перед АТ "Вінницягаз" на загальну суму 35 530,98 грн за договором шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ "Вінницягаз" перед АТ "Укртрансгаз" у частині суми основної заборгованості за договором та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000699 на вищевказану суму.

Позивач, в свою чергу, не визнає вчинення АТ "Укртрансгаз" одностороннього правочину, вказуючи про його невідповідність вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у ст. 601 ЦК України.

В заперечення щодо такого зарахування зустрічних однорідних вимог за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000699 та акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липня 2019 року від 31.07.2019 №07-2019-1512000699 позивач наголосив на тому, що у липні 2015 року відповідач жодних послуг йому не надавав, номінацій не підтверджував і не здійснював алокацій, відтак на його переконання, у даному випадку має місце оформлення наданої послуги відповідачем в односторонньому порядку, адже акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - липень 2019 року та рахунок на оплату не був направлений позивачеві у встановленому договором порядку, а сума, що пред`являється до сплати не є обґрунтованою, з огляду на відсутність розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та інше.

Вказуючи про спірність вимоги, визначеної відповідачем до сплати за щодобовий небаланс у розмірі 35 530,98 грн за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 №07.2019-1512000699, позивач звернувся з позовом до суду, стверджуючи, що дана сума не може бути предметом зарахування зустрічних однорідних вимог, враховуючи, що зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.

Оскільки відповідачем при вчиненні одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом надсилання на адресу АТ "Вінницягаз" заяви № 1001ВИХ-21-6176 від 17.08.2021 не було дотримано вимог ч.3 ст.203 ГК України та ст.601 ЦК України в частині зарахування вимоги відповідача, яка є спірною, що виключає зарахування таких вимог та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст.215 ЦК України, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просить визнати вказаний односторонній правочин АТ "Укртрансгаз" недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з доводами скаржника та вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законним, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, статтями 202, 203 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Положеннями статті 601 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповдіно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначила, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.

Подібна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14.

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного провадження скаржник наголошував на відсутності однієї з вимог, що має висуватись до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, безспірності та, як наслідок, наявності прямої заборони, згідно положень ст. 602 ЦК України, на здійснення зарахування зустрічних вимог.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, однією з умов для здійснення зарахування зустрічних вимог, як вже зазначалось, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18 та аналіз норм чинного законодавства дають підстави для висновку, що правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, однак не стосується підстави виникнення такої вимоги.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, зобов`язання з оплати заборгованості за договором транспортування природного газу може бути припинено шляхом зарахування зустрічних заборгованості за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Договором транспортування природного газу №1512000699 від 17.12.2015 сторони у справі погодили, що Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг (п. 2.1. Договору).

Як передбачено умовами Договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п.2.2 Договору).

Відповідно до положень пунктів 2-3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.20215 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до пункту 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

- вчинення дій з врегулювання добового небалансу;

- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5. Договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6. Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Замовник, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Позивачу у разі перевищення потужності, в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором.

Позивач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ТТС, з урахуванням особливостей, передбачених Договором (п. 2.6 Договору).

Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів позивачем природного газу до/з газотранспортної системи, у тому числі за липень 2019 року, виявив наявність у позивача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу позивача за кожну газову добу звітного місяця та визначив остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, зокрема, за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1066,00004 тис.куб.м (11033100 кВт*год) на загальну суму 6 629 415,85 грн.

Обсяги добових небалансів за липень 2019 року підтверджуються актом врегулювання щодобових небалансів та рахунком відповідача №07-2019-152000099 від 31.07.2019, актами приймання-передачі природного газу, оформленими між позивачем та відповідачем за липень 2019 року, Реєстрами файлів завантаження до Інформаційної платформи, алокаціями АТ "Вінницягаз" (скріншоти з Інформаційної платформи).

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Оператори газорозподільних систем (яким і є позивач) відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.

Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).

Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.

Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), ЯКИМ природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.

Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Аналогічний обов`язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого Оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Вказана інформація надається саме Оператором газорозподільної системи на виконання покладеного на нього обов`язку, і як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об`єктивність та обсяг таких фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу 1 ТС).

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб`єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібраного газу в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форма №2, №3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "Х" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "Z") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними Актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами №2, №3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.

Розроблені алгоритми, закладені до інформаційної платформи для здійснення алокації та розрахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором (підтверджується Актом перевірки від 19.04.2019 №161 розміщеному на сайті НКРЕКП за посиланням https://www.merc.gov.ua/index.php?id=40280). Відповідно це свідчить про коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, на підставі яких оператор ГТС складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів.

Односторонній акт врегулювання щодобових небалансів, в свою чергу, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1905 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу" засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів, що також підтверджується Податкової консультацією Державної фіскальної служби України №2637-/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.06.2019.

Тобто, сам факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до Оператора газорозподільної системи, яким є позивач, плати за добовий небаланс.

Вказані добові небаланси позивача виникли внаслідок безпідставного відбору позивачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.

На підставі викладеного, у позивача виникли зобов`язання, передбачені п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, вимоги якого є обов`язковими для позивача згідно з п. 2.6 Договору, і саме позивач зобов`язаний оплатити рахунки за добові небаланси, зокрема, на суму 6 629 415,85 грн.

Також, позивач вказує, що сума, що пред`являється до сплати не є обґрунтованою з огляду на відсутність розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та інше".

Так, акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць Липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000699 містить примітку "*Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 12 та п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС".

Варто зауважити, що цілісність газотранспортної системи, про яку вказується у пп. 1 п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС, - стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу (п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Відбори обсягів природного газу з точки виходу з газотранспортної системи без подачі обсягів природного газу на точку входу до газотранспортної системи призводять не лише до порушення необхідного співвідношення та утворення негативного небалансу, а передусім, є свідченням того, що відбір енергоресурсу здійснюється за рахунок технологічного газу, яким наповнена газотранспортна система з метою підтримання тиску, забезпечення процесу транспортування, належного функціонування системи тощо.

Відбір природного газу замовниками послуг транспортування у такий спосіб безумовно впливає на рівень тиску в газотранспортній системі, відповідно падіння тиску та його низький рівень технічно не забезпечують гарантію транспортування природного газу, що очевидно і стає загрозою цілісності газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи з метою відвернення такої загрози невідкладно вимушений компенсувати падіння тиску в газотранспортній системі подачею додаткових обсягів природного газу, тим самим замістити здійснені відбори обсягів природного газу, що не подавались. В цьому полягає мета фізичного балансування.

Для цього АТ "Укртрансгаз" здійснюється закупівля необхідно газу відповідно до підпункту 1 п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС.

Визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу відповідно до пунктів 9-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС було неможливим в силу того, що відповідач не здійснював закупівлю та/або продаж короткострокових стандартизованих продуктів у розумінні Кодексу ГТС у липні 2019 року, а здійснював закупівлю природного газу за конкурсною процедурою та за ринковими цінами у відповідності до п. 3 розділу XI Кодексу ГТС, у зв`язку з чим використовувався метод розрахунку відповідно до п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо відповідно до пунктів 9-11 цієї глави визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу є неможливим, формування ціни здійснюється наступним чином:

маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування;

маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М1), збільшеної на величину коригування (маржинальна ціна придбання застосовується у випадку негативного значення добового небалансу (тобто коли обсяги відбору замовником послуг транспортування протягом газової доби перевищують величини подач);

ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.

Відповідно до п. 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС величина коригування, визначена в пунктах 9. 11 та 12 цієї глави, становить 10 %.

Пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.

Водночас, п.16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачає, що у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної газову добу.

На виконання вимог п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на офіційному веб-сайті була опублікована ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1).

Згідно з інформацією, опублікованою Оператором на даному веб-сайті, ціна закупівлі природного газу, яка сформувалась протягом газового місяця (червень 2019 року) складає 4 711,34 грн без ПДВ за 1000 куб.м, ПДВ складає 942,27 грн. Всього з ПДВ - 5 653,61 грн.

Таким чином, вказана ціна закупівлі природного газу була також визначена на підставі наказів №124 від 25.02.2019 та №463 від 27.06.2019 та становила у червні 2019 року 4 711,34 грн (без ПДВ).

Відповідно встановленій ціні закупівлі природного газу, маржинальна ціна придбання природного газу за 1000 куб.м. станом на липень 2019 року складає 5 182,47 грн без ПДВ, ПДВ - 1 036,50 грн, всього з ПДВ - 6 218,97 грн.

В акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць Липень 2019 року від 31.07.2019 №07-2019-1512000699 була застосована саме така маржинальна ціна придбання, яка була опублікована Оператором.

Отже, твердження скаржника про те, що сума, яка була пред`явлена до сплати за надані послуги щодобового балансування, є необґрунтованою та не підтверджується жодними доказами та спростовується вищевикладеними обставинами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що односторонній правочин - заява про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 35 530,98 грн за договором транспортування природного газу № 1512000699 від 17.12.2015 та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 №07-2019-1512000699 є таким, що вчинений у повній відповідності до норм чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/16749/21 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/16749/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/16749/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16749/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.02.2022.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова