ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року м. Київ № 826/6847/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Національного банку України до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Національний банк України (далі - позивач, НБУ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач, КДКА) про:

визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 28.03.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 );

зобов`язати КДКА порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою НБУ від 22.01.2018 №18-0016/4098.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням законодавства, а тому має бути скасовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_1 .

У відзиві (т. 1 а.с. 59-61) представник КДКА зазначає, що, зокрема, позивачем не доведено наявності дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Пояснення третьої особи (т. 1 а.с. 197-201) обґрунтовані безпідставністю тверджень позивача, з огляду на що третя особа просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи видно, що 28.03.2018 КДКА, за результатами розгляду скарги позивача від 22.01.2018 № 18-0016/4098 (т. 1 а.с. 10-12), прийнято рішення (т. 1 а.с. 13-18) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в його діях.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Зі скарги НБУ вбачається, що адвокат ОСОБА_1 , який є підписантом позовної заяви, поданої до Окружного адміністративного суду міста Києва, приймав участь в судовому засіданні 09.01.2018 в якості представника позивача, в той час як відповідно до наказу НБУ від 14.12.2017 №4322-к він є службовцем НБУ та обіймає посаду директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування.

Таким чином, НБУ вважає наявними в діях адвоката ОСОБА_1 порушення вимог щодо несумісності з діяльністю адвоката, що може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як видно з оскаржуваного рішення, воно обґрунтовано тим, що надані скаржником документи не підтверджують та обставину, що на час розгляду в Окружному адміністративному суді міста Києва 09.01.2018 справи №826/15756/17, адвокат ОСОБА_1 виконував роботу в НБУ, а відтак не порушив вимоги несумісності у розумінні статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також зазначено, що додана до скарги копія наказу НБУ від 14.12.2017 №4322-к «По поновлення на роботі ОСОБА_1 » не містить підпису адвоката про ознайомлення, а відтак і про згоду з ним.

Крім того, відповідачем у спірному рішенні вказано, що з листів НБУ від 18.12.2017 за №17-0008/84583 та від 22.01.2018 за №18-0007/3899 взагалі вбачається, що з часу винесення Шевченківським районним судом міста Києва рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також станом на 09.01.2018, останній роботу, яка є несумісною з адвокатською діяльністю, в НБУ не виконував.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що вимог несумісності адвокат ОСОБА_1 не порушував і не міг порушити, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Так, згідно з частиною 1 статті 65 Закону України «Про Національний банк України», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на членів Правління Національного банку та інших службовців Національного банку поширюються обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі щодо запобігання конфлікту інтересів. Конфлікт інтересів виникає, якщо члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку, члени Ради Національного банку мають приватні інтереси, які впливають або ймовірно можуть вплинути на неупереджене та об`єктивне виконання ними своїх обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

01.09.2016 Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність, натомість чинний Закон України «Про запобігання корупції» передбачає аналогічні норми в цій частині.

Пунктом 1 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарним проступком адвоката є порушення вимог несумісності.

З матеріалів справи видно, що наказом голови НБУ від 13.10.2016 №4169-к (т. 1 а.с. 129) звільнено директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування ОСОБА_1 з роботи 13.10.2016 за вчинення винних дій, що дають підстави для втрати довір`я до нього (пункт 2 статті 41 КЗпП України).

21.12.2016 ОСОБА_1 поновлено право на заняття адвокатською діяльністю.

В листопаді 2017 року до адвоката ОСОБА_1 звернувся громадянин ОСОБА_2 за правовою допомогою, з метою подання адміністративного позову до НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, як обґрунтовано встановлено відповідачем, на цей час минуло більше одного року з дня припинення ОСОБА_1 роботи в НБУ, а отже відповідно до статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», він мав право, як адвокат, представляти ОСОБА_2 у відносинах з НБУ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 (т. 1 а.с. 145-146), за результатами ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_2 , підписаною адвокатом ОСОБА_1, відкрито провадження у справі №826/15756/17.

Водночас, 08.12.2017 рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/40914/16-ц (провадження №2/761/5324/2017) (т. 1 а.с. 115-117), зокрема, визнано наказ НБУ 13.10.2016 №4169-к «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним та поновлено останнього на роботі на посаді директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ з 13.10.2016.

Разом з тим, допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ та виплати йому заробітної плати за один місяць.

Вказане рішення оскаржено НБУ, проте 14.12.2017 прийнято наказ №4322-к (т. 1 а.с. 149), яким поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ з 14.10.2016.

З наявного в матеріалах листа НБУ від 18.12.2017 №17-0008/84583 (т. 1 а.с. 150-151) вбачається, що, за результатами розгляду листів ОСОБА_1 від 11.12.2017, останньому повідомлено, що його повідомлення про невихід на роботу до 01.02.2018 внаслідок зайняття адвокатською діяльністю чинним законодавством не передбачено, а також відмовлено у погодженні відпустки у період з 08.12.2017 до 01.01.2018.

Одночасно, позивачу повідомлено про необхідність негайно припинити адвокатську діяльність та приступити до роботи в НБУ.

09.01.2018 адвокат ОСОБА_1 прийняв участь у підготовчому засіданні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/15756/17, що підтверджується протоколом судового засідання (т. 1 а.с. 188-189) та є, на переконання позивача, порушенням вимог несумісності.

ОСОБА_1 звернувся до позивача з листом від 15.01.2018 (т. 1 а.с. 96-97), в якому, з посиланням на вимоги пункту 4 частини 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та те, що поновлення його на посаді не є підставою для відмови у наданні правової допомоги особам, з якими укладено договори про надання правової допомоги, повідомляв, що його фактичний вихід на роботу на посаді директора Департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ відбудеться протягом 30 календарних днів після повного виконання НБУ рішення суду у справі №826/15756/17 щодо поновлення його на посаді, з повним відновленням істотних умов праці, які існували станом на 13.10.2016.

Листом від 22.01.2018 №18-0007/3899 (т. 1 а.с. 124) НБУ, у відповідь на лист позивача від 18.12.2017, повідомило останньому, що всі функції, які виконував Департамент реєстраційних питань та ліцензування передані до Управління реєстрації та ліцензування. Також, що листами від 18.12.2017 №17-0008/84583 та іншими ОСОБА_1 направлені копії наказів НБУ про поновлення на роботі та тимчасове підпорядкування, проте оскільки ОСОБА_1 до цього часу не з`явився на роботі, позивач просив негайно після отримання цього листа направити письмові пояснення про причини відсутності на роботі з 14.12.2017 до цього часу.

31.01.2018 постановою Апеляційного суду міста Києва рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2017 у справі №761/40914/16-ц залишено без змін, а апеляційну скаргу НБУ - без задоволення.

Проаналізувавши вказані обставини та докази в контексті наведених норм, суд вважає, що адвокатом ОСОБА_1 не допущено порушення вимог несумісності у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки (1) сам по собі факт поновлення ОСОБА_1 на посаді шляхом прийняття НБУ наказу не свідчить про безпосереднє поновлення на посаді, вихід на роботу та її виконання, (2) будь-яких доказів на підтвердження ознайомлення позивача з вказаним наказом та згоду з ним, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано, (3) обставини щодо невиходу на роботу ОСОБА_1 у період з 14.12.2017 по 22.01.2018 підтверджуються самим НБУ листами НБУ від 18.12.2017 за №17-0008/84583 та від 22.01.2018 за №18-0007/3899.

Варто зазначити і те, що, як стверджує ОСОБА_1 та не заперечує позивач, рішення суду не виконано НБУ належним чином, відбулась навмисна імітація виконання рішення суду, що продовжується до тепер, а замість поновлення на посаді, у НБУ створена нова посада, поза штатним розкладом, яка за своїми службовими функціями не має нічого спільного з посадою, з якої звільнено ОСОБА_1 , окрім тотожної назви.

Крім того, судом також враховується, що відповідачем у рішенні встановлено та не заперечується позивачем, що скарга на адвоката подана протилежною стороною (відповідачем) у судовій справі №826/15756/17. Крім того, з доданих скаржником та адвокатом документів вбачаються певні ознаки конфліктної ситуації, що склалася між ними, про що, зокрема, свідчать обставини, пов`язані зі звільнення ОСОБА_1 з НБУ.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про належне дослідження відповідачем всіх обставин та обґрунтованість спірного рішення, в той час як позивач не навів відповідних доводів та доказів протилежного, у зв`язку з чим суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 28.03.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та, як наслідок, для зобов`язання КДКА порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою НБУ від 22.01.2018 №18-0016/4098.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вкладеного керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Національного банку України до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Національний банк України (вул. Інститутська, 9, м. Київ-8, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00032106).

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (вул. Кирилівська, 15, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23243231).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя О.М. Чудак