Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2022 р. Справа № 596/1747/21

Провадження № 2/596/119/2022

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Федорів О.П.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу та просить: визнати незаконним та скасувати Наказ Директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Хорощак Наталії, м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області №59-к/тр від 05.11.2021 року в частині відсторонення її від роботи та стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позову посилається на те, що наказ не був мотивований.

На думку позивача, відповідач в процесі видання наказу грубо порушив ч. 1 статті 7 Закону країни Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» від 24 лютого 1994 року, оскільки не зазначено, що він виданий у зв`язку з отриманням керівником відповідного письмового подання посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України, і на підставі п.1.2.5. Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої Наказом 103 України 14.04.95. №66, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 1995 р. за №270/806. Також в наказі повинно бути чітко вказано, що причиною відсторонення працівника від виконання ним посадових обов`язків є: «необґрунтована відмова працівника від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні».

Наказ про відсторонення працівників від виконання посадових обов`язків «через відсутність вакцинації» було підписано директором 5.11.2021 року, а працівників відсторонили від виконання посадових обов`язків з 8.11.2021 року до набрання чинності Наказом МОЗ України №2153 від 04.10.21 року.

В період з 05.11.2021 року по 11.11.2021 року у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, позивач перебувала лікарняному і ознайомилась з наказом 12.11.21 року, після виходу з лікарняного.

Згідно ст. 41 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров`я», від 19 листі 1992 року № 2801-XII, на період хвороби або реабілітації з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою у встановленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню.

На думку позивача, оспорюваний наказ суперечить Конституції України та законам України, а також Конвенції з прав людини, яка є частиною законодавства України.

Ухвалою судді від 16.12.2021 року відкрито провадження у цивільній справі та прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження..

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому виклав заперечення проти позову, посилаючись на те, що з дати повідомлення, з 08 жовтня 2021 року до 08 листопада 2021 року, позивач не надав до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець документу, який підтверджував би наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання для проведення відповідного.щеплення.

Наказом директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області від 05 листопада 2021 року №190-к, учителя ОСОБА_1 відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Стосовно ознайомлення з наказом, то позивач зазначила у місці підпису «з наказом не погоджуюсь».

У відповідності до ст.46 КЗпП України, роботодавець може відсторонити працівника від роботи, якщо працівник: з`явився на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмовляється або ухиляється від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. До інших випадків, передбачених законодавством належить, зокрема відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Тобто, оскільки позивач є учителем навчального закладу, не пройшла обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, не має протипоказань до вакцинації, керівник відповідача зобов`язаний був відповідно до діючого законодавства відсторонити позивача від роботи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61- 13444св19) зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

На думку відповідача, рішення керівника відповідача про відсторонення позивача від роботи є обґрунтованим, містить належні посилання на норми чинного законодавства, що дають підстави для відсторонення позивача від роботи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість. Представник відповідача загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився. Директором школи Хорощак Н. 15.02.2022 року подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, представника позивача, дослідивши докази, подані сторонами та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , що ОСОБА_1 з 03.02.2020 року працює на посаді вчителя початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області (а.с. 51-52).

Позивача ОСОБА_1 08.10.2021 року ознайомлено з витягом з наказуМОЗ від 04.10.21 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.21 року за № 1 306/36 928. (а.с.49).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повідомив позивача належним чином про обов`язковість щеплення проти СОVID-19 для працівників закладу, не запропонував надати документ, що підтверджує наявності профілактичного щеплення від COVID 19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ. Не повідомив також, що у випадку не надання документів позивач буде відсторонена від роботи без збереження зарплати за ст. 46 КЗпП України і ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Як слідує із наказу директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області від 05 листопада 2021 року №59-к/тр, учителя ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 8 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. (а.с.50).

Як встановлено, на момент винесення оспорюваного наказу від 05 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, наказ МОЗ від 16.09.11 року № 595, яким затверджено Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, ще набрав законної сили. Оскаржуваний наказ мотивований нормами, які ще не набрали чинності станом на дату його видачі.

З наказом позивач ОСОБА_1 ознайомилась 12 листопада 2021 року.

В період з 05 листопада до 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у зв`язку тимчасовою непрацездатністю.(а.с.53,54).

Таким чином, позивача відсторонено від роботи в період її перебування на лікарняному у зв`язку тимчасовою непрацездатністю.

Як слідує із змісту оспорюваного наказу, в ньому також не зазначено які саме діяння мали місце з боку позивача відмова чи ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, що послужило підставою для відсторонення від роботи відповідно до положень ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 46 Кодексу законів про працю України.

Факт відмови чи ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, як слідує з проаналізованих вище документів, вказаним вище чином встановлений не був. Даних про те, що позивач відмовлялась чи ухилялась від щеплення, сторонами суду не надано.

Як зазначено у ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Однак як зазначено вище, про послідуюче відсторонення від роботи позивача, на переконання суду, належно повідомлено не було; відповідач застосував безальтернативний захід саме відсторонення позивача від роботи, хоча це не складає його обов`язок.

У ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. Тобто відмова цих працівників від обов`язкових профілактичних щеплень має відбутись саме у такому порядку, що встановлений законом.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у тій же статті (частина 6), де зазначено, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно із змістом Наказу МОЗ від 04.10.21 р. № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.21 р. за № 1 306/36 928, відповідно до ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою КМ України від 25.03.15 р. № 267, та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

За затвердженим вказаним вище наказом Переліком професій, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS CoV - 2, на період дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS CoV - 2, підлягають працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно - технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. У Примітці до Переліку професій зазначено, що у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.11 року № 595, зареєстрованого в МЮ України 10.10.11 р. за № 1 161/19 899. Наказ Міністерства охорони здоров`я набрав чинності 08.11.21 року.

Тому, аналізуючи зміст оспорюваного наказу, інші, надані сторонами докази у справі, суд враховує, що підставою видачі відповідачем 05.11.21 року оспорюваного наказу став наказ Міністерства охорони здоров`я від 04.10.21 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», що набрав чинності лише 08.11.21 роки з вимогами, про які позивач після набрання цим нормативно - правовим актом чинності, тобто, після 08.11.21 року - належно повідомленою (попередженою) адміністрацією місця роботи не була.

Як вже встановлено, слідує із змісту наказу, в ньому не зазначено які саме діяння мали місце з боку позивача відмова чи ухилення, що послужило підставою для відсторонення від роботи відповідно до положень ст.12. ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 46 КЗпПУ.

Наказ видано без попереднього повідомлення позивача про таку вимогу і відібрання у неї пояснення з приводу того, відмовляється вона від отримання вказаного вище виду щеплення, чи ухиляється, чи, можливо, має поважні причини вважати, що стосовно неї відсторонення з таких підстав від роботи не може мати місця.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, зокрема.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що оспорюваний наказ видано без наявності у відповідача відомостей на підтвердження відмови чи ухилення позивача від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також без належного повідомлення позивача про обов`язковість щеплення проти СОVID-19 та можливого відсторонення з цих підстав. Відсторонення працівника відбувалось в період перебування останньої на лікарняному у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позову, який підлягає до задоволення.

Суд окремо відзначає, що рішення про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи не підлягає негайному виконанню, оскільки воно не належить до вичерпного переліку відповідних рішень, передбачених статтею 430 ЦПК України.

Суд не знаходить підстав для винесення окремої ухвали відповідно до положень ст. 262 ЦПК України.

Слід також відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягнути загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 263-268, 279 ЦПК України,-

УХ В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області №59-к/тр від 05.11.2021 року "Про відсторонення від роботи" в частині відсторонення ОСОБА_1 .

Стягнути з загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлено 21 лютого 2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинець Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 23594870, юридична адреса: м.Копичинці, вул. Л.Українки, 7, Чортківський район, Тернопільська область, поштовий індекс 48260.

Суддя: Ірина ЛИСЮК