Справа № 638/11673/21

Провадження № 2/638/2407/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Подосокорської А.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудум.Харковацивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області , третя особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності та страхові виплати у порядку спадкування за законом, зобов`язання нарахувати і виплатити страхові виплати,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що вона є спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_3 . Після смерті матері звернулась до нотаріуса, яким зроблено запит до фонду соціального страхування. Відповідач на запит нотаріуса повідомив, що страхові виплати ОСОБА_3 були припинені в повному обсязі, заборгованість відсутня. У зв`язку з чим позивач просить визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на страхові виплати, зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати недоотримані ОСОБА_3 за період з 20.02.2016 по 29.09.2019 включно. Вирішити питання про стягнення судових витрат.

12.11.2021 в.о. начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Харківській області Покровською О.Ю. подано відзив на позов. В обґрунтування якого вказано право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, а не отримані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члени сім`ї спадкодавця. Страхові виплати не були нараховані та виплачені у зв`язку з чим, що ОСОБА_3 не було надано чинної довідки, яка б засвідчувала в неї статус внутрішньо переміщеної особи до території здійснення відділенням своїх повноважень. У зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволені позову.

03.12.2021 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, у якій викладені доводи, аналогічні доводам, викладеним у позові. У зв`язку з чим позивач просила задовольнити позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити позов, з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , видане Соборним районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , факт родинних відносин між позивачем та померлою підтверджується копією свідоцтва про народження від 11.08.1961 серія НОМЕР_2 , копією свідоцтва про одруження померлої від 26.12.1956 серія НОМЕР_3 , копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.08.2009 № 00001110642, відповідно до якого прізвище позивача було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_7 звернулась до Першої дніпровської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав. Державний нотаріус Дудіна О.С. здійснила запити до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області щодо невиплачених страхових виплат, що підтверджується копією запиту від 12.05.2020 № 1085/02-14.

18.05.2020 за вих №21.01-30/325 Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Харківській області на запит нотаріуса надано відповідь про те, що: «Страхові виплати були нараховані з травня 2014 року по 19 лютого 2016 та сплачені в повному обсязі. Заборгованість по щомісячній страховій виплаті відсутня».

З відповіді Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Харківській області на запит позивача ОСОБА_1 від 18.11.2020 за вих. № 21.01-30/724 вбачається, що страхові виплати у зав`язку з професійним захворюванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 припинені з 20 лютого 2016 року згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» за відсутності довідки тимчасово переміщеної особи.

Померла ОСОБА_3 була взята на облік , як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 16.01.2015 №6337017475.

15.10.2020 державним нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Калашниковій Л.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , оскільки сестра позивача ОСОБА_8 , надала відмову від прийняття спадщини після померлої, що підтверджується копією заяви №2\2020 від 02.01.2020, яка подана до Першої дніпровської державної нотаріальної контори.

Згідно зістаттею 1227 ЦК Українисуми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина першастатті 1269 ЦК Українипередбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Закон України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01.01.2015 діє у редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначає економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першоїстатті 21 Закону України № 1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. На час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було.

Устатті 46 Закону № 1105-ХІV(у редакції, чинній на час припинення страхових виплат) передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Зазначений перелік є вичерпним.

Згідно з пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зазначених правовідносинах Кабінет Міністрів України прийняв такі нормативно-правові акти.

Постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою установлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Постанову Кабінету Міністрів України від 10.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595.

Постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

На виконання пункту 2постанови Кабінету Міністрів України № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України 11.12.2014 прийняло постанову про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції № 20, зареєстрованою Міністерством юстиції України 12.01.2015 за № 6/26451 (далі - Порядок № 20).

Вказаною постановою передбачена можливість отримувати страхові виплати за фактичним місцем проживання (перебування) за даними відомостей інформаційно- аналітичної системи Фонду. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право проводити виплати, в тому числі нарахованих, але не виплачених щомісячних страхових виплат за наявності у потерпілих на виробництві (члени їх сімей) довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи чи відмітку в паспорті про місце проживання на території, яка контролюється органами державної влади України.

Починаючи з грудня 2014 року потерпілі на виробництві (члени їх сімей) мали право скористатися Порядком № 20 та отримувати належні їм страхові виплати.

Відповідно до Порядку № 20 нарахування та виплата страхових коштів здійснюється управлінням (відділенням) виконавчої дирекції Фонду після переміщення одержувача на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, на підставі його заяви та усіх необхідних документів.

При цьому, рішення про продовження проведення раніше призначених виплат та виплату раніше нарахованих, але не виплачених страхових сум оформлюється відповідною постановою відділення управління виконавчої дирекції Фонду, до якого звернулася внутрішньо переміщена особа. Лише такі постанови є підставою для нарахування раніше призначених страхових виплат у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, що здійснюють свою діяльність на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано в абзаці першому частини першоїстатті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі - Закон № 1706-VІІ). Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як зазначено встатті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Водночас, частиною першоюстатті 3 вказаного Законувстановлено, що громадянин України за обставин, визначених устатті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

Жодний з вищенаведених нормативних актів не містить такої підстави для припинення соціальних виплат, як закінчення строку дії довідки тимчасово переміщеної особи.

Дійсно, постановами Кабінету Міністрів України № 531, 637 та 595, встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.

Однак, вказані підзаконні акти не є законами за своєю правою природою, відтак не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Про необхідність соціального захисту осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях ідеться і вЗаконі України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»(далі - Закон № 2268-VІІІ).

Устатті 2 цього Законувизначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу,законне передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18).

Отже, сплив строку дії довідки про взяття облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, а так само її відсутність, чи не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про продовження нарахування виплат, не є підставою для припинення нарахування та виплати страхових платежів, оскільки таке право закріплене за особою положеннямиЗакону № 1105-ХІV(з 01.01.2015 в редакціїЗакону України від 28.12.2014 № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

Крім того, суд зазначає, що 13.01.2016 набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ч. 1ст. 4 вказаного Законуфакт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12цього Закону.

Згідно із роз`ясненнями, які надані 20.12.2016 Міністерством соціальної політики України стосовно окремих питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам з 13.01.2016 (включно) є дійсними та діють безстроково, незважаючи на відсутність відповідної відмітки ДМС, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав передбаченихстаттею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає.

Довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам до 13.01.2016, і які були дійсними на момент набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», також є чинними та діють безстроково, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав передбаченихстаттею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає.

Отже, враховуючи зазначені нормиЗакону, довідка ОСОБА_3 , що була видана їй, як внутрішньо переміщеній особі була дійсною на момент набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», і надалі була чинною та діяла безстроково.

Вищевказане додатково свідчить на корить того, що Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області не мало достатніх правових підстав для припинення виплат ОСОБА_3 після 20.02.2016 по 29.09.2019, тобто по день її смерті.

Отже, аналіз вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 , мала право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території та надання чи не надання нової довідки внутрішньо переміщеної особи, а тому спадкоємець ОСОБА_1 , відповідно до положеньстатті 1227 ЦК Українимає право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, який викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 642/6946/18 (провадження № 61-12734св19).

Суд, визначаючи період, за який слід здійснити нарахування та виплату страхових виплат, виходить із того, що відповідно до листа Управління виконавчої дирекції страхові виплати ОСОБА_3 були виплачені по 19.02.2016 та сплачені в повному обсязі, а у подальшому припинені, тобто з 20.02.2016. Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, страхові виплати повинні бути виплачені за період з 20.02.2016 (дата припиненні виплат) до 28.09.2019 включно (день смерті ОСОБА_3 ).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 26,27,28,36, 40 КЗпП України, ст. ст. 213,626,627,628 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області , третя особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності та страхові виплати у порядку спадкування за законом, зобов`язання нарахувати і виплатити страхові виплати- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на страхові виплати, які недоотримані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 20.02.2016 по 28.09.2019 включно.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати які недоотримані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 20.02.2016 по 28.09.2019 включно.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , взята на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області, ЄДРПОУ 41313928, місцерозташування м-н Констиуції, 1, Палац Праці, 3 під, 4 поверх, м. Харків, 61200

СУДДЯ - І.В. Семіряд