Шаргородський районний суд

Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 року

м. Шаргород

Справа № 152/1134/21

Провадження № 2/152/17/22

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Дешевої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ті інших виплат при звільненні та судових витрат,

учасники справи - не прибули,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивачів та відповідача

20.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» (далі ПрАТ «Сад Поділля») про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ті інших виплат при звільненні та судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що з 01 липня 2000 року по 21 квітня 2015 року він працював головним інженером СВАТ «Сад Поділля», яке у 2011 році було перейменовано у ПАТ «Сад Поділля», а з 21.04.2015 по 09.04.2021 на посаді директора ПАТ «Сад Поділля» та його правонаступника ПрАТ «Сад Поділля».

Відповідно до рішення зборів від 22.03.2021 та наказу відповідача від 08.04.2021 №3к його звільнено з роботи з 09.04.2021, що підтверджується записом №7 в його трудовій книжці та копією наказу № НОМЕР_1 по ПрАТ «Сад Поділля» від 08.04.2021.

На час звільнення з роботи, відповідач не провів з ним повний розрахунок по заробітній платі та інших виплатах, які належать йому в установленому законом порядку, в тому числі не виплатив заробітну плату за квітень 2021 року та компенсацію за дні невикористаної відпустки по день звільнення.

02.08.2021 ним направлено на юридичну адресу відповідача заяву про витребування, належним чином завірених копій рішення зборів від 22.03.2021 та наказу від 08.04.2021 №3к про звільнення його з роботи та довідки про помісячно відпрацьовані ним робочі дні, нараховану, виплачену та заборгованість позаробітній платі, і окремо, по інших виплатах, починаючи з 1 січня 2021 року по час видачі довідки.

Дане звернення залишено відповідачем без належного реагування, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.12.2021 позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі при звільненні в сумі 4165грн., компенсацію за дні невикористаної ним відпустки в сумі 175644,56 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 166457,20 грн., сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1665 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 9000 грн.

ІІ. Заяви, клопотання сторін

04.11.2021до судупоступила письмовазаява відпредставника відповідача адвокатаКібець С.В.про поновленняпроцесуального строкута витребуваннядоказів судом (а.с.64-70).

08.11. та 24.12.2021 представником позивача адвокатом Кострицею В.С. до суду подано заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.71,116).

Від директора ПрАТ «Сад Поділля» Тарасюка Є.О. 24.12.2021 на виконання ухвали суду від 09.11.2021 надійшли витребувані судом докази (а.с.97-115).

28.12.2021 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с.119-125).

29.12.2021 та 15.02.2022 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костриці В.С. до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутності позивача та його представника (а.с.127, 146-147).

Інших заяв і клопотань, пов`язаних з розглядом справи, від учасників справи не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 21.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи призначено на 19 жовтня 2021 року. Клопотань від сторін про інше не надходило. Вказаною ухвалою суду відповідачеві ПрАТ «СадПоділля» запропоновано подати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с.27-28).

Ухвалу суду від 21.09.2021 разом з копією позовної заяви та додатками до неї направлено на адресу відповідача, яку він отримав 24.09.2021 (а.с. 32, 33).

18.10.2021 відповідачем ПрАТ «Сад Поділля» подано відзив на позовну заяву (а.с. 35-57). У відзиві представник позивача просив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з необхідністю зібрання і надання суду доказів у спростування позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.10.2021 постановлено перейти до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Сад Поділля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ті інших виплат при звільненні та судових витрат, за правилами загального позовного провадження, зі стадії відкриття підготовчого провадження у справі. Відкрито підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 09 листопада 2021 року (а.с.59).

04.11.2021 від представника відповідача ПрАТ «Сад Поділля» - адвоката Кібець С.В. до суду надійшло письмове клопотання про поновлення процесуального строку та витребування доказів судом (а.с.64-70).

09.11.2021 ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача ПрАТ «Сад Поділля» - адвоката Кібець С.В. про поновлення процесуального строку та витребування доказів відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 30 листопада 2021 року (а.с.75-76).

Крім того, ухвалою суду від 09.11.2021 витребувано від ПрАТ «Сад Поділля» належним чином завірені копії рішення зборів акціонерів ПрАТ «Сад Поділля» від 22.03.2021; наказу від 08.04.2021 про звільнення ОСОБА_1 ; витягів з табелів виходу ОСОБА_1 на роботу за період часу з 01.01.2021 по 09.04.2021 або інших облікових документів за вказаний час; довідку про всі види нарахувань, утримання та виплати заробітної плати та інших виплат за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2021 по день звільнення помісячно; довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 станом на 09.04.2021 (а.с.73-74).

30.11.2021 у зв`язку з неявкою у підготовче засідання представника відповідача та ненадходженням витребуваних документів, підготовче засідання відкладено на 16 грудня 2021 року та повторно витребувано у ПрАТ «Сад Поділля» зазначені в ухвалі суду від 09.11.2021 документи (а.с.83, 86-88).

Ухвалою суду від 16.12.2021 підготовче засідання відкладено на 29 грудня 2021 року, повторно витребувано від ПрАТ «Сад Поділля» документи. Застосовано до керівника ПрАТ «Сад Поділля» ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнуто з останнього на користь держави в особі Державної судової адміністрації України штраф в сумі 4786 грн (а.с. 92-93).

29.12.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 27 січня 2022 року, яке відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача на 15.02.2022 (а.с.129, 141).

15.02.2022 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костриці В.С. до суду поступила заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи з винесенням заочного рішення (а.с.146).

Представник відповідача ПрАТ «Сад Поділля» повторно на виклик суду не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності не надходило.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення представника відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За правилами ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суда наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що суд не виходячи до нарадчої кімнати постановив ухвалу, відповідно до вимог статтей 280 -281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

У справі, що розглядається судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу №55к від 01.07.2000 прийнятий на посаду головного інженера у СВАТ «Сад Поділля» (а.с.9).

Наказом №23 від 06.05.2011 СВАТ «Сад Поділля» перейменовано в ПАТ «Сад Поділля» (а.с.9).

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015 ОСОБА_1 обрано директором ПАТ «Сад Поділля» (а.с.9/ на звороті).

Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2020 тип Акціонерного товариства змінено з Публічного на Приватне акціонерне товариство «Сад Поділля» (а.с.9/ на звороті).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи ПрАТ «Сад Поділля» є м.Київ, вул. Верхній Вал, будинок №8 (а.с.17-20).

Фактична адресамісцязнаходження ПрАТ«Сад Поділля»-с.ПеньківкаЖмеринського районуВінницької області,вул.Жовтнева,12(а.с.2).

Згідно протоколу №1 від 25.04.2020 Наглядової ради ОСОБА_1 обрано директором ПрАТ «Сад Поділля» (а.с.9/на звороті).

ОСОБА_1 звільнений з посади директора ПрАТ «Сад Поділля» відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів від 22.03.2021 та наказу №3к від 08.04.2021, з 09 квітня 2021 року (а.с. 10, 11, 105).

Останнім робочим днем ОСОБА_1 у Товаристві був 08.04.2021.

Судом встановлено, що 02.08.2021 позивачем ОСОБА_1 направлено на юридичну адресу відповідача заяву з вимогою проведення розрахунку при звільненні, надання копій рішення зборів від 22.03.2021, наказу №3к від 08.04.2021 та довідки про помісячні відпрацьовані робочі дні, нараховану, виплачену та заборгованість по заробітній платі і окремо по інших виплатах, починаючи з 01.01.2021 по час видачі довідки. Відправлення вручено 05.08.2021 (а.с.12-14).

Отже вимога про проведення розрахунку при звільненні та надання копії наказу про звільнення була належним чином пред`явлена ОСОБА_1 , про що позивачем надано належні та допустимі докази.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.13Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами п.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободвстановлено,що коженпри вирішенніпитання щодойого цивільнихправ таобов`язків… маєправо насправедливий івідкритий розглядупродовж розумногостроку незалежнимі безстороннімсудом,встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6 та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух …(рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки...

За приписами частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно з статтею 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але нерідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується на передодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу)працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Закон України «Про відпустки» встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24 цього Закону.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

ПрАТ «Сад Поділля», на вимогу суду, надало розрахунковий листок на виплату директору ОСОБА_1 компенсації за невиконистані відпустки. Згідно розрахункового листа компенсація за невикоритані відпустки станом на 09.04.2021 складає 175644,56 грн (а.с.106).

Крім того, згідно з наданими на вимогу суду табелями обліку робочого часу, станом на час звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, останній у квітні 2021 року відпрацював сім днів і йому нарахована заробітня плата в розмірі 4165 грн (а.с.110).

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачеві ОСОБА_1 , в порушення статті 116 КЗпП України, не виплачені всі належні йому суми від Товариства, а саме заробітня плата за роботу у квітні 2021 року у розмірі 4165 грн. та компенсація за невикористані відпустки в розмірі 175644,56 грн, а всього 179809, 56 грн.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до пункту 20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по деньпостановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У справі,що розглядаєтьсяпредставником позивача28.12.2021подано заяву,в якійвін навіврозрахунок сум,що підлягаютьстягненню звідповідача станомна деньрозгляду справи,проте відповідач ПрАТ «Сад Поділля», отримавши 04.01.2022 заяву про часткове збільшення розміру позовних вимог (а.с.119 122, 146 - 147), жодним чином не відреагував на неї, у судове засідання свого пресдтавника не направив, не використав можливість і право реалізувати свої процесуальні права, заперечувати проти позову, надати докази у підтвердження своїх заперечень. Небажання ПрАТ «Сад Поділля» надати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову дало суду право обмежитись доказами, наданими позивачем і витребуваними судом.

При цьому суд звертає увагу, що сторони у справі не є рівними учасниками спірних правовідносин та мають відмінні правові можливості з надання доказів щодо наявності або відсутності заборгованості сум, належних працівникові при звільненні. Саме на відповідача покладається обов`язок надання зазначених доказів, оскільки у його розпорядженні, як роботодавця мають знаходитися відповідні документи, зокрема первинні розрахункові платіжні документи, однак матеріали справи не містять таких доказів і на вимогу суду відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо непроведення з ним розрахунку

Відтак, у спірних правовідносинах з вини відповідача не був проведений повний розрахунок з позивачем при звільненні, при цьому відповідач не надав доказів на користь протилежного.

Згідно з частиною першоюстатті 117 КЗпП України,в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положеньстатті 233 КЗпП Україниу взаємозв`язку з положеннями статей Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.

За правилами ст.27Закону України«Про оплатупраці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995 № 100 (далі Порядок).

У постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13 Верховний Суд України дійшов висновку, що передбачений частиною першоюстатті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядкуобчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого1995 року № 100(далі - Порядок)основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Суд, визначаючи суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходить з наступного.

Позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 09.04.2021 (а.с.9 11), розрахунковим періодом у даному випадку є лютий та березень 2021 року.

Відповідно до довідки відповідача (а.с.11) та розрахункового листа (а.с.106) позивачу нараховано заробітну плату за лютий 2021 року в розмірі 15470 грн, за березень 2021 року - 15470 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів улютому 2021 року - 24; у березні 2021 року - 26. Середньоденна заробітна плата позивача становить 618,80 грн, виходячи з такого розрахунку: 30940 (15470 грн. + 15470 грн.) поділити на 50 відпрацьованих робочих днів.

Позивач звільнений з роботи з 09.04.2021, звернувся до суду з позовом 20.09.2021, рішення суду ухвалюється 15.02.2022. Отже, підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.04.2021 по 15.02.2022 у розмірі 159650,40 грн., виходячи з розрахунку 618,80 грн. х 258 днів (квітень 2021 року 19 днів, травень 2021 року 23, червень 2021 року 24, липень 2021 року 27, серпень 2021 року 25, вересень 2021 року 26, жовтень 2021 року 25, листопад 2021 року 26, грудень 2021 року 26, січень 2022 року 24, лютий 2022 року 13 днів).

Верховний Суд України в абзаці п`ятому пункту 6 Постанови Пленуму від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зроблено правовий висновок, згідно якого суд має право зменшити розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, при цьому суду необхідно враховувати: 1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

У справі,що розглядається,суд приходитьдо висновкупро відсутністьпідстав длязменшення розмірусереднього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненніпрацівника,з оглядуна діїроботодавця успірних правовідносинах,який непровівши повнийрозрахунок призвільненні позивача,не реагувавна зверненняостаннього, просив суд перейти до розгляду справи із спрощеного порядку до загального, мотивуючи своє клопотання тим, що позовні вимоги є безпідставними і у зв`язку з чим відповідачеві необхідно надати суду додаткові докази у підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 , поряд з цим жодних дій у підтвердження своєї позиції не вчинив, навпаки не виконував ухвалу суду про витребування доказів, за що до керівника ПрАТ «Сад Поділля» ОСОБА_2 судом застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Такі дії відповідача вплинули на строки розгляду справи та оперативне поновлення порушених прав позивача.

VІ. Висновки суду

Аналіз перевіренихі оцінениху судовомузасіданні доказіву підтвердженняпозовних вимогпереконує суд,що позивачем ОСОБА_1 надано належні,достовірні тадопустимі докази,в силувимог ст.ст.76-81 ЦПКУкраїни на підтвердження того,що відповідачемПрАТ «СадПоділля» порушенойого правона отриманняпри звільненнівсіх сум,що належатьвід Товариствавідповідно довимог статті116 КЗпП, що є підставою для стягнення на користь позивача суми заборгованості, а з урахуванням вимог статті 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Отже порушене право підлягає відновленню шляхом задоволення позовних вимог.

VІІ. Розподіл судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статі 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Отже з відповідача ПрАТ «Сад Поділля» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1665 грн (а.с.1, 117).

За подання до суду позовної заяви позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ставка судового збору, чинна на час подання позову, встановлена підпунктом 1 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»та визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.).

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Сад Поділля» до державного бюджету судовий збір в сумі 4540 грн. за позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Право на правову допомогу гарантовано статтями8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 р. №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 р. №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 р. №6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі стороні необхідно надати суду такі докази: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до правової позиції ВС, викладеної у постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не вправі втручатися в ці правовідносини … За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами… Суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що з метою отримання правничої допомоги у вище зазначеній справі позивачем було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Кострицею В.С., що підтверджується витягом з договору про надання правової (правничої) допомоги та представництво від 28.07.2021 і ордером серії ВН № 174462 від 20.09.2021 (а. с. 23,24).

Адвокатом Кострицею В.С.згідно з розрахунком судових витрат за надану правничу допомогу адвоката від 28.12.2021 визначено вартість послуг в обсязі 9000 грн. (а.с.123-124).

До клопотання про компенсацію витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи долучено квитанцію до прибуткового ордеру №240 від 28.12.2021, із якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Костриці В.С. гонорар в сумі 9000 грн (а.с.122).

Суд, дослідивши всі обставини, оцінивши докази з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву і є достатніми для ухвалення судом рішення про стягнення з ПрАТ «Сад Поділля» на користь ОСОБА_1 витрат на надання правничої допомоги в розмірі 9000 грн.

Відповідач ПрАТ «Сад Поділля» клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами не заявляв.

При ухваленні рішення в цій частині суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Так,у пп.268,269рішення від23.01.2014у справі«East/WestAllianceLimited»проти України»ЄСПЛ вказав,що заявникмає правона компенсаціюсудових таінших витрат,лише якщобуде доведено,що таківитрати булифактичними інеминучими,а їхнійрозмір -обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 76-81, 83, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.ст. 8, 13, 19, 43, 45, 55, 59 Конституції України, ст.ст. 6, 13, ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 року), статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 47, 74 84, 94, 115-117 КзПП України, ст. 2 ЗУ «Про відпустки», ст. 27 ЗУ «Про оплату праці», п.2 ч.11, п. 7 ч. ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ті інших виплат при звільненні та судових витрат задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 4165 грн. та компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 175644,56 грн, а всього 179809 (сто сімдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`ять) гривень 56 коп. без утримання податку і інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 159650 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 40 коп. без утримання податку і інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1665 грн та витарати на правничу допомогу в сумі 9000 грн., а всього 10665 (десять тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сад Поділля» до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне ім`я (найменування) cторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Ураїни НОМЕР_2 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 20.06.1995, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач Приватне акціонерне товариство «Сад Поділля», 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.28, код ЄДРПОУ 00414291.

Рішення ухвалено та підписано 15.02.2022.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська