ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року Справа № 160/2041/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа-1: Приватне підприємство «АГРОФІРМА «СТАРТ», третя особа-2: Приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа-1: Приватне підприємство «АГРОФІРМА «СТАРТ», третя особа-2: Приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна, в якому просить суд:

- скасувати рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.02.2019 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» (код ЄДРПОУ 31761369) в частині адміністративного арешту автотранспортного засобу марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, у зв`язку із тим, що зазначений автомобіль був придбаний на прилюдних торгах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» (код ЄДРПОУ 31761369), підтверджений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/1094/19 від 06.02.2019 року, в частині автотранспортного засобу марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, у зв`язку із тим, що зазначений автомобіль був придбаний на прилюдних торгах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є добросовісним набувачем майна, яке було придбано на електронних торгах, а саме, транспортного засобу марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору. Водночас, права позивача, як законного власника такого майна, порушені, оскільки останній не може вільно володіти вказаним транспортним засобом у зв`язку із тим, що воно обтяжено адмінстративним арештом. Як зазначає позивач, арешт накладено, зокрема, на означене майно на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.02.2019 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Агрофірма «Старт», а рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року у справі № 160/1094/19 підтверджено обгрунтованість цього рішення.

З огляду на те, що ОСОБА_1 позбавлена можливості безперешкодно вчиняти дії щодо реєстрації права власності на придбане майно, вона звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року було закрито провадження в адміністративній справі № 160/2041/21.

Не погодившись з означеною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, за результатами якого прийнята постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року в справі № 160/2041/21 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

13.10.2021 року матеріали справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду після апеляційного розгляду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2021 року розподілені судді Лозицькій І.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року було продовжено розгляд адміністративної справи № 160/2041/21 по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими. Адже, відповідач при прийнятті рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме, Приватного підприємства «АГРОФІРМА «СТАРТ», діяв в межах та на підставі чинного законодавства України.

З-поміж іншого, відповідач посилається на дискреційні повноваження при прийнятті відповідного управлінського рішення.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. Позивач вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є повністю необґрунтованими, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Треті особи правом на подання пояснень з приводу позову та відзиву не скористалися.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в межах виконавчого провадження ВП № 60779951 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1314/19 від 12.11.2019 року про солідарне стягнення заборгованості з Приватного підприємства «АГРОФІРМА «СТАРТ» на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. були передані до Державного підприємства «СЕТАМ» документи для проведення реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Так, відповідно до протоколу Державного підприємства «СЕТАМ» від 24.02.2020 року № 467460 були проведені електронні торги за лотом № 406343 з реалізації легкового автомобіля марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, що належав Приватному підприємству «АГРОФІРМА «СТАРТ» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

За результатами проведених торгів переможцем торгів стала ОСОБА_1

11.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. складений акт про проведені електронні торги з реалізації рухомого майна за лотом № 406343.

11.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесена постанова про зняття арешту з реалізованого майна, а саме, легкового автомобіля марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору.

При цьому, відповідно до листа Територіального сервісного центру № 12447 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС від 30.01.2021 року № 31/4-1247/2аз позивачу було повідомлено про наявність обмеження у вигляді арешту, зокрема, означеного автомобіля на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року у справі № 160/1094/19. Тому, перереєстрація транспортного засобу та зняття його з обліку наразі неможлива.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року у справі № 160/1094/19 було задоволено заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків; підтверджено обґрунтованість рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 01.02.2019 року про застосування умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» (код ЄДРПОУ 31761369); рішення суду щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків звернуто до негайного виконання.

З огляду на викладене та з урахуванням акту про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є абсолютним. Нікому не дозволено порушувати таке суб`єктивне право та створювати перешкоди у його здійсненні. Лише власникові належить право володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути обмежений у його здійсненні. Непорушність права власності означає його недоторканість, а водночас і недоторканість і самого майна власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача. Якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Порядок набуття права власності на автомобіль встановлений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року.

Пунктом 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлений в установленому порядку, зокрема, акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 13 Конвенції гарантує ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі кожному, чиї права і свободи, що викладені в Конвенції, було порушено.

У справі Абдулазіз, Кабалеc і Балкандалі проти Сполученого Королівства (1985) суд визнав, що оскільки національні суди могли лише перевірити правильність застосування національного законодавства та підзаконних актів, до числа яких Європейська конвенція з прав людини не належить, і тому, що відповідні підзаконні акти були дійсно застосовані властями правильно, заявники не мали «ефективного засобу» за національним законодавством для оскарження порушення своїх прав.

В іншому зі своїх рішень Європейський суд, зокрема, встановив: «Якщо та або інша особа подає доказову заяву про те, що вона стала жертвою порушення прав, сформульованих у Конвенції, то вона повинна мати у своєму розпорядженні засоби правового захисту перед державними органами для того, щоб за її заявою було винесене рішення й у випадку обґрунтованості заяви завдана шкода була відшкодована» (Літгоу та інші проти Сполученого Королівства 1986 p.).

У справі ОСОБА_3 та інші проти Сполученого Королівства (1983) суд навів таке роз`яснення: «Коли особа, наводячи аргументи, звертається із заявою про порушення гарантованих Конвенцією прав і свобод, вона повинна мати засоби правового захисту у відповідному національному органі як для того, щоб її питання було вирішене, так і з метою одержання, у разі необхідності, компенсації».

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, абз. 2 цієї статті визначено, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Проте, слід зазначити, що ст. 18 Конвенції закріплено правило, згідно якого обмеження, дозволені згідно цієї Конвенції щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Таким чином, обмеження в реалізації права власності позивача на спірний автомобіль, який був набутий з прилюдних торгів в порядку виконання судового рішення є неприпустимим в розумінні ст. 18 Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Повинно існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі «Прессос компанія Навєра А.О.» та інші проти Бельгії»).

Таким чином, підстави для подальшого перебування під адміністративним арештом майна, яке позивач придбав з прилюдних торгів в порядку виконання судового рішення, відсутні. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оскарження результатів проведених прилюдних торгів.

Статтею 94 Податкового кодексу України передбачено, що рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом або судом.

Відповідно до п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку, зокрема, з наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи; скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт; прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.

Аналогічні за змістом положення закріплені також у Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632.

При цьому, у Податковому кодексі України відсутні обмеження щодо звільнення майна з під-арешту, обґрунтованість якого підтверджена судом. Натомість, п. 94.20 ст. 94 ПК України лише зобов`язує контролюючий орган повідомляти про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня, у разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року у справі № 160/1094/19, якою задоволено заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області та підтверджено обґрунтованість рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 01.02.2019 року про застосування умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Агрофірма «Старт». Так, означене рішення суду лише підтверджує обґрунтованість в цілому заяви відповідача щодо застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Агрофірма «Старт», але не містить аналізу підставності арешту саме того майна, що є предметом дослідження у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 34732 від 09.02.2021 року, яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа-1: Приватне підприємство «АГРОФІРМА «СТАРТ», третя особа-2: Приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати рішення заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 01.02.2019 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» (код ЄДРПОУ 31761369) в частині адміністративного арешту автотранспортного засобу марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, у зв`язку із тим, що зазначений автомобіль був придбаний на прилюдних торгах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» (код ЄДРПОУ 31761369), підтверджений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/1094/19 від 06.02.2019 року, в частині автотранспортного засобу марки FORD, моделі KUGA, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, у зв`язку із тим, що зазначений автомобіль був придбаний на прилюдних торгах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.02.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька