УХВАЛА

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 320/13766/20

адміністративне провадження № К/990/3846/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Калитянської селищної ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року

у справі №320/13766/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення заробітку на час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Виконавчого комітету Калитянської селищної ради.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судового рішення у справі №320/13766/20 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Скаржником зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо того, що у рішеннях судів першої чи апеляційної інстанції судами використано норми права, які не поширюються на спірні правовідносини (застосовуються норми Положення про працевлаштування випускників Української Академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 року №1269, що не розповсюджується на предмет спору), тобто на правовідносини, викладені у цій судовій справі, встановлюючи у оскаржуваних рішеннях те, що відповідач повинен працевлаштувати позивачку після закінчення навчання.

Проте, касаційна скарга не містить конкретних норм, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, об`єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо цих норм.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Зазначені скаржником норми права, щодо правильного застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставитись перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У тексті касаційної скарги, серед іншого, міститься посилання на постанову Верховного Суду у справі №428/8276/16-а. Проте, оскільки таке посилання наведене без взаємозв`язку із відповідним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, Суд не бере такі до уваги.

Доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга Виконавчого комітету Калитянської селищної ради підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №320/13766/20.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Калитянської селищної ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №320/13766/20 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Суддя Верховного Суду