ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 Справа № 908/2326/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2326/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Грушко Інни Вячеславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Концерну "Міські теплові мережі" (буд. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Парамонова, буд. 15А, м. Запоріжжя, 69059, ідентифікаційний код 32121458)

про внесення змін до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018

За участю представників:

від позивача: Бондаренко Т.О., довіреність № 1093 від 28.05.2020, Плецька Ю.В., адвокат, ордер серія АР № 1039810 від 09.08.2021

від відповідача: Нікітін А.В., довіреність № 939/20-19 від 21.12.2020

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Грушко Інна Вячеславівна звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Концерну "Міські теплові мережі" про внесення з 04.01.2018 змін в п.п. 1.4., 1.4.2, 2.3 Договору № 501347 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного від 07.11.2018 між Фізичною особою-підприємцем Грушко Інною Вячеславівною та Концерном "Міські теплові мережі", та викладення їх у редакції зазначеній у позові.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2326/21 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/127/21. Підготовче судове засідання призначено на 14.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 501347 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між сторонами 07.11.2018 та зазначає, що під час розгляду господарської справи № 908/3570/19 про стягнення заборгованості ФОП Грушко на користь Концерну "МТМ" за договором № 501347 від 07.11.2018 були виявлені обставини, які дають підстави для внесення змін в п. п. 1.4.1., 1.4.2. без врахування умов п. 2.3. Договору. 17.06.2021 позивачем було направлено два оригінальних примірники Додаткової угоди № 1 від 15.06.2021 до Договору № 501347 від 07.11.2018 з додатком "Исходные данные для расчета теплового потока". Однак відповіді у встановлений законодавством строк від відповідача не надійшло і на даний час не отримано. Позивач вказує, що тільки після отримання 19.04.2021 Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 по справі 908/3570/19 з`явились переконливі та беззаперечні докази на підставі яких позивач стверджує, що показник 0,013396 Гкал/год, річний обсяг теплової енергії 25,286 Гкал, що вказані в п. 1.4.1 договору та орієнтовна вартість пункту 1.4.2 визначені з порушенням законодавства України. Договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/год завищено. Це значення не пропорційне загальному тепловому навантаженню будинку 0,06600 Гкал/год і таким чином Теплопостачальна організація порушує умови п. 5.1. Договору та примушує позивача оплачувати майже у два рази більше Гкал ніж фактично відпущено для нежитлового приміщення. В п. 1.4.1 Договору, на підставі договірного теплового навантаження 0,013396 Гкал/год, було також визначено річний обсяг теплової енергії як - 25,286 Гкал та його орієнтовна вартість в п. 1.4.2. Оскільки теплове навантаження завищено, то відповідно не правильно визначені інші показники. Відповідач відмовився внести добровільно зміни в п.1.4.1. Договору у зв`язку з помилкою інженера ОСОБА_1 і таким чином врегулювання спору можливо тільки у судовому порядку. Договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/год в п. 1.4.1 Договору № 501347 від 07.11.2018 визначено розрахунковим способом по збільшеним нормам всупереч вимогам п. 2.2.2 КТМ 204 України 244-94, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу 14.12.1993. Просить суд позов задовольнити.

09.09.2021 Концерном "Міські теплові мережі" поданий до суду відзив на позовну заяву (від 03.09.2021 № б/н), в якому вважає позовні вимоги про внесення змін до Договору необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступні заперечення. Щодо вірного теплового навантаження на опалення приміщення у розмірі 0,013396 Гкал/годину зазначає, що у випадку поверховості багатоквартирного будинку у кількості 1-2 поверхи норма споживання згідно КТМ 204 України 244-94 теплової енергії складає 175,11 ккал/год*м², яке розраховано за формулами 2.11, 2.12 КТМ. Величина теплового навантаження на опалення нежитлового приміщення Споживача розраховується згідно КТМ. Відповідно, теплове навантаження у приміщенні Споживача складає 13396 ккал/годину (0,013396 Гкал/годину). Після розрахунку теплового потоку, до Договору було внесено договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/годину, яке міститься в п. 1.4.1. укладеного Договору. Щодо помилкового теплового навантаження на опалення всього будинку у розмірі 0,066600 Гкал/годину та відповідно невірно розрахованого теплового навантаження для приміщення у розмірі 0,0069366 Гкал/год*м² вказує, що опалювальна площа квартир житлового будинку по вул. Олександра Говорухи, 59-В складає 658,00 м². У вказаному будинку є нежитлове приміщення площа якого складає 76,50 м². Тобто, загалом опалювальна площа будинку складає 734,50 м². Норма споживання згідно КТМ теплової енергії складає 175,11 ккал/год* м². Тобто, величина теплового навантаження на опалення будинку в цілому розраховується згідно КТМ та складає 128618 ккал/годину (0,128618 Гкал/годину). Тобто, у наданому до матеріалів справи 908/3570/19 Договорі № 1 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 01.09.2018, укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» не вірно вказане теплове навантаження всього житлового будинку, а саме 0,066600 Гкал/год, що є підставою для визнання договору з ТОВ «Мрія» у частині невірно вказаного теплового навантаження всього будинку недійсним, та правочин у цій частині - нікчемним. У разі невірного теплового навантаження всього будинку розрахунок теплового навантаження на 1 м² 1-2 поверхового будинку Споживача у розмірі 90,67 ккал/год*м² (0,066600 Гкал/год / 734,5 м² х 10⁶) арифметично помилковий та суперечить нормам КТМ, згідно яких норма споживання теплової енергії для 1-2 поверхового будинку повинна складати 175,11 ккал/год*м². В свою чергу, у разі невірного розрахованого Споживачем теплового навантаження на 1 м² для 1-2 поверхового будинку розрахунок Споживача теплового навантаження для приміщення у розмірі 0,0069366 Гкал/год*м² (0,066600 Гкал/год / 734,5 м² х 76,5 м²) також є арифметично помилковим. Тому, внесене договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/годину, яке міститься в п. 1.4.1. укладеного Договору вважаємо правомірним згідно норми КТМ 204 України 244-94 та ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», Київ, Міпрегіонбуд України. 2011 та внесення змін у п. 1.4.1 Договору - безпідставним. Також, орієнтовна вартість теплової енергії вказана у Договорі не змінилась, у зв`язку з правильним розрахунком Теплопостачальною організацією теплового навантаження на опалення у розмірі 0,013396 Гкал/годину, тому внесення змін у п. 1.4.2 Договору вважаємо безпідставними. Щодо зміни абзацу 2 пункту 2.3. Договору відповідач також заперечує у зв`язку з відсутністю переліку «інших обґрунтованих підстав», згідно яких Концерн «МТМ» повинен переглядати розмір теплового навантаження, тому внесення змін у абзац 2 п. 2.3. Договору вважає також безпідставними. Просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.09.2021 підготовче судове засідання у справі № 908/2326/21 перенесено на 11.10.2021.

20.10.2021 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Грушко Інни Вячеславівни надійшла відповідь на відзив.

21.10.2021 Концерном "Міські теплові мережі" подані до суду заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче судове засідання у справі № 908/2326/21 було перенесено на 15.11.2021 та на 02.12.2021, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2326/21, розпочато розгляд справи по суті 02.12.2021 та оголошено перерву в судовому засіданні до 08.12.2021.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 08.12.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні 08.12.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд

УСТАНОВИВ:

07.11.2018 року між Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та Фізнчною-особою підприємцем Грушко Інною Вячеславівною (Споживач) підписано договір № 501347 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Рішенням Господарського суду Заплоізької області від 02.09.2020 позов Концерну "Міські теплові мережі" до ФОП Грушко Інни Вячеславівни задовольнити частково. Стягнуто з ФОП Грушко І.В. на користь Концерну "Міські теплові мережі" суму заборгованості за відпущену теплову енергію в розмірі 35414,80 грн за договором від 07.11.2018 № 501347 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1158,47 грн. У задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11000,00 грн, пені 9823,83 грн, 3% річних 897,54 грн, інфляційних втрат 1589,33 грн відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі №908/3570/19 - залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 у справі № 908/3570/19, яке набрало законної сили з 24.03.2021, видано наказ від 28.04.2021.

Як зазначає позивач, під час розгляду господарської справи № 908/3570/19 про стягнення заборгованості ФОП Грушко І.В. на користь Концерну «МТМ» за договором купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді №501347 від 07.11.2018 були виявлені обставини, які дають підстави для внесення змін в п. п. 1.4.1., 1.4.2. без врахування умов п. 2.3. Договору.

Згідно п. 8.1. договору, розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього Договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, листуванням або укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин обсягів споживання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу.

17.06.2021 у відповідності до п. 8.1. договору та висновків судів першої та апеляційної інстанції по справі № 908/3570/19, позивачем було направлено два оригінальних примірники Додаткової угоди № 1 від 15.06.2021 до Договору купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018 з додатком «Исходньїе данньїе для расчета теплового потока».

Однак відповіді у встановлений законодавством строк від відповідача не надійшло.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У п.1.2. Договору зазначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Правилами користування тепловою енергією»; затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», «Правилами підготовки теплових господарств, до опалювального періоду», затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 10.12.2008 № 620/378, «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Комітетом по нагляду за охороною праці № 177 від 08.09.98, наказом Міністерства палива та енергетики від 14.02.2007 № 71 «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових' установок і мереж», наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження правил утримання жилих будинків та при будинкових територій», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», «Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», затверджених Наказом Мінбуду України 31.10.2006 № 359 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1237/13 11КТМ 204 України 244-94, та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875 - ІV (чинний на момент укладання договору) до істотних умов договору відноситься порядок вимірювання обсягів наданих послуг.

Згідно п. 1.3. Договору, теплова енергія використовується Споживачем через тепловикористальпі установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень, в обсязі визначеному відповідно до п 1.4 до Догоігору.

В п. 1.4.1.Договору договірне теплове навантаження на опалення 0,013396 Гкал/год визначено на загальну площу нежитлового приміщення 76,5 м². Річний обсяг теплової енергії становить 25,286 Гкал (14,938+0,506+9,842 в 1,2 та 4 кварталах) і розраховувався на вищевказане договірне теплове навантаження приміщення та середньомісячну температуру повітря для м. Запоріжжя, що встановлена в ДСТУ-Н Б В. 1.1 -27:2010 «Будівельна кліматологія».

У п. 1.4.2. Договору визначена орієнтовна вартість обсягу 26,286 Гкал на суму 46899,90 грн. відповідно до тарифу 1854,756 грн. згідно додатку № 2 до Договору.

Пунктом 5.1. Договору обумовлено, що облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання забов`язань на підставі показів вузла комерційного обліку встановленого у будівлі. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Отже значення теплового навантаження приміщення, обсяг Гкал та його орієнтовна зартість відносяться до істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх зимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються лри розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що -:абрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально зстановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (пункт 32), від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 (пункт 154) преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Під час розляду справи № 908/3570/19 про стягнення заборгованості ФОП Грушко на користь Концерну «МТМ» за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018 в Постанові від 24.03.2021 Центральний апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини:

1). Облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов`язань на підставі показів вузла комерційного обліку, встановленого у будівлі обладнаній окремими інженерним вводом. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню (пункт 5.1. договору).

Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у двоповерховому будинку. Відповідач має єдину з будинком систему опалення. У споживача відсутній власний прилад обліку теплової енергії.

На будинку 58-В по вул. О. Говорухи встановлений загально - будинковий прилад обліку теплової енергії.

Тобто, для всіх споживачів цього будинку обсяг відпущеного тепла (Гкал) рахується тільки одним комерційним приладом обліку і оскільки система опалення єдина, то у такому разі місячна кількість спожитої теплової енергії повинна ділитися на теплове навантаження будинку, яке має бути пропорційним значенням до показника теплового навантаженням приміщення відповідно до п. 5.1. договору.

2). Теплопостачальною організацією на оплату спожитої теплової енергії за кожен місяць були виставлені рахунки.

07.03.2019 споживачем на адресу теплопостачальної організації була направлена заява з проханням надати розрахунок нарахувань оплати за опалення у попередні періоди у зв`язку з тим, що у Рахунках та Актах приймання-передачі не було повної інформації для перевірки правильності виставлених рахунків.

У відповідь теплопостачальна організація в листі №410/06 від 20.03.2019 надала детальний розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за період з грудня 2018 по лютий 2019 згідно договору №501347 від 07.11.2018, в якому були зазначені всі необхідні показники формули розрахунку, які повинні обов`язково вказуватись у виставлених рахунках, а також було точне значення теплового навантаження всього житлового будинку - 0,066600 Гкал/год, яке потрібно було б застосувати для визначення договірного теплового навантаження нежитлового приміщення у п. 1.4.1. договору.

При укладанні договору позивачу не була відома інформація про те, що для будинку по вул. О. Говорухи 59в існує точне теплове навантаження будинку, на підставі якого необхідно розраховувати теплове навантаження приміщення оскільки: в договорі не вказано такий параметр; позивач не є балансоутримувачем; в будинку не створено ОСББ і оскільки його обслуговує управляюча компанія, то у позивача не має доступу до документації на будинок; у своїй підприємницькій діяльності позивач не керується законодавством у сфері теплопостачання і як споживач є значно слабшою стороною у договірних відносинах, а тому не міг передбачити, що в договорі монополіст може вказати недостовірну інформацію.

Згідно п. 7.1.4. договору Теплопостачальна організація несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

Слід зазначити, що у період досудового врегулювання спору щодо заборгованості відповідач у відповіді № 1178/06 від 11.10.2019 на третє запитання лише зазначив, що інформацію про теплове навантаження будинку 0,066600 Гкал/год була надана балансоутримувачем будинку. Однак в Запиті на доступ публічної інформації від 07.10.2019 (вх.1034 від 07.10.19) позивач просив вказати яким документом такий показник встановлений.

Судом апеляційної інстанції в Постанові від 24.03.2021 встановлено, що:

1). До матеріалів справи надано договір № 1 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 01.09.2018, укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія».

У Додатку №1 до вказаного договору за будинком по вул. О. Говорухи 59в зазначена площа будинку 736,82 м. кв., теплове навантаження на опалення, ккал/год - 66600, що також вказано в рішення суду першої інстанції.

Однак в ухвалі суду першої інстанції від 06.04.2019 на третє письмове запитання - на яку площу, температуру, в якому році і якою організацією було розраховане загальне теплове навантаження 0,066600 Гкал/год для будинку по вул. О. Говорухи 59в Концерн «МТМ» у письмовій відповіді № 57/10р від 24.04.2019 вказав іншу інформацію, а саме: теплове навантаження визначено в Додатку до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 30.01.2009 № 511000/1 в редакції додаткової угоди № 7 від 01.07.2016.

Тобто інформація про теплове навантаження Теплопостачальній організації була відома ще з 2016 року.

2). У зв`язку зі зміною власником приміщень їх правового статусу з житлового на нежитлове, між позивачем та відповідачем був укладений відповідний договір №501347 купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді від 07.11.2018.

З пункту 1.4.1 договору № 501347 від 07.11.2018 вбачається, що площа нежитлового приміщення - 76,5 м.кв.

Відповідач зазначає, що загальна площа житлових квартир становить 658 м кв, площа нежитлового приміщення 76,5 м кв., відповідно загальна опалювальна площа будинку становить 734,5 м кв. Вказане значення є індивідуальним виключно для будинку по вул. О. Говорухи 59-в.

Тобто в будинку тільки одне нежитлове приміщення, яке після його переводу зі статусу житлового зменшилось на 2,32 м.кв. і тому опалювальна площа будинку становить 734,5 м².

Під час досудового врегулювання спору щодо заборгованості відповідач не надав позивачу інформацію про загальну опалювальну площу будинку. Знаючи такий показник можливо встановити чи пропорційні між собою теплове навантаження будинку 0,066600 Гкал/год та договірне теплове навантаження приміщення 0,013396 Гкал/год згідно умов п. 5.1. договору. Цей факт пітверджується:

2.1). Листом № 765/06 від 08.07.2019 на Запит на доступ до публічної інформації від 02.07.2019 позивача про загальну опалювальну площу будинку де окремо зазначити площу житлових і нежитлових приміщень.

Відповідач у своїй відповіді зазначив, що законодавством не передбачено зобов`язання Концерну «МТМ» та не має дозволу надавати інформацію стосовно третіх осіб.

2.2). Листом № 1178/06 від 11.10.2019 на Запит на доступ до публічної інформації від 07.10.2019 позивача про загальну опалювальну площу будинку, який застосовується при розподілі теплової енергії для споживачів житлових приміщень.

У відповіді відповідач знов зазначив, що законодавством не передбачено зобов`язання Концерну «МТМ» та не має дозволу надавати інформацію стосовно третіх осіб.

Проте, позивач є співвласником, який має право на інформацію про загальну опалювальну площу свого будинку і в Запиті не було прохання надати поквартирні дані.

2.3). Після двох відмов відповідача, для отримання достовірної офіційної інформації про загальну опалювальну площу, позивач звернувся до депутата Запорізької міської ради Германюка О. Б. у Зверненні від 04.11.2019.

На його депутатський запит виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь № 17168/03-20/06 від 20.01.2020 де зазначено, що Згідно інформації Концерну «МТМ» опалювальна площа квартир в житловму будинку по вул. О.Говорухи,59в складає 658 м². Площа нежитлового приміщення складає 76,5 м².

Такий лист подавався у якості доказу під час розгляду справи № 908/3570/19.

3). У Постанові від 24.03.2021 встановлено «Як убачається з пояснень позивача розрахунок «договірного теплового навантаження приміщення» проводиться Теплопостачальною організацією у окремому документі «Розрахунок теплового потока» по формулі Керівного технічного матеріалу 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204)».

Розрахунок теплового навантаження на опалення в якому визначений показник 0,013396 Гкал/год не є додатком до договору.

Це підтверджується листом №1138/06 від 14.11.2018, де Концерном «МТМ» зазначено, що направляється договір купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018р. з додатками № № 1,2 до нього.

В рішення суду першої інстанції по справи № 908/3570/19 суд погоджується з позицією відповідача про те, що вказаний документ не є додатком до договору, оскільки дійсно договір № 501347 від 07.11.2018 містить посилання на наявність двох додатків до цього договору, а саме додатки №№ 1,2 п. 11.1. договору.

Згідно п.7.1.4. Договору Теплопостачальна організація несе відповідальність за достовірність наданої інформації і тому при його укладанні позивач не міг знати про наявність такого документу як "Расчет" та, як наслідок, порядок, правильність цього показника ним не перевірявся.

До того ж підпис представника позивача в «Расчете» ставився вже значно пізніше (дата складання та підписання відсутня) і між сторонами погоджено тільки п. 1.4. "удельная характеристика здания" - 175,11 ккал/год та п. 1.5. площа приміщення -76,5.

Тобто, у разі якщо відсутні індивідуальні проектні дані, то по вищезазначеному параметру з п. 1.4. Расчета та по формулі п.2.1. визначають також і загальне теплове навантаження будинку і тоді для будинку по вул. О, Говорухи 59в (по збільшеним показникам КТМ 204) теплове навантаження буде: 175,11 * 734,5 м2 = 128618 ккал/год або 0,128618 Гкал/год.

У п. 5.1. договору встановлено, що обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Тоді у детальному розрахунку кількості фактично відпущеної теплової енергії відповідач повинен був застосовувати наступні пропорційні між собою значення: 0,128918 Гкал/ год - теплове навантаження будинку 0,013396 Гкал/год - теплове навантаження приміщення.

Отже тільки на відповідачеві лежить відповідальність за неправильне визначення договірного теплового навантаження 0,013396 Гкал/год, який вказано в договорі.

4) Також у цьому рішенні зазначено, що оскільки розрахунок "теплового навантаження", як документ, не є додатком до договору, то він був наданий відповідачу, на його вимогу, вже після подачі Заперечення від 29.07.2019.

Після ознайомлення з цим докуметом позивач виявив, що в Примечании пункту 2 "Расчета теплового потока на отопление" вказано, що: расчет проводился по укрупненньгм показателям КТМ 204". Але в документі відсутня формула символами та зазначені три математичні розрахунки серед яких знаходиться наступний: для 1-2 поверхів 179,6*(18- (-21))/ (18- (-22)) = 175,11 ккал/год*м²

Цей розрахунок схожий на формулу 2.8. з підпунткту 2.1.6 пункту 2.1. КТМ 204 Україна 244-94, однак tср.о-середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період для м. Запоріжжя визначена як (-21°С), а розрахункова t р.о. (-22°С) взята з поперднього, скасованого ДБН:

t вн - t ср.о

Q=Q max x ------------------ :

t вн - t р.о

де: Qо - максимальні погодинні витрати теплоти на опалення

t вн. - усереднена температура внутрішнього повітря , °С, приймається рівною 18°С

t ср.о - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С,

t р.о. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення.

11.10.2019, для отримання точної інформаціїз щодо формул, їх номерів взятих з КТМ 204 України 244-94 та цифр в Расчете, було подано "Запит на доступ до публічної інформації" в Міністерство розвитку громад та територій (Мінрегіон), який затверджує Державні будівельні норми України ( по російські СНиП) що використовувались при розробці КТМ 204 України 244-94 (п. 1.2 КТМ 204) та в «Расчете (п.4 список литературы)».

У відповіді № 8/9.3.1/4117-19 від 24.10.2019 Мінрегіоном зазначено, що "Нормування витрат теплоти на потреби опалення житлових та громадських споруд здійснюється відповідно до пункту 2.2 КТМ 204.

Для з`ясування показників формули та її номеру в КТМ 204 позивачем було також направлено Запит на доступ до публічної інформації від 14.11.2019 (вх.№ 1305 від 18.11.2019 Концерну "МТМ").

У листі-відповіді № 1384/06 від 22.11.2019 на запитання про номер вищевказаної формули в КТМ 204 взагалі не надано інформації. А стосовно показника 179,6 ккал/год *м² (першого показника) розрахунку було зазначено, що це питоме споживання теплової енергії згідно таблиці 7.1.

Однак в таблиці 7.1. вказується лише річна норма витрат на опалення 0,345 Гкал/м² (для 1-2 поверхових будинків у м. Запоріжжя) і взагалі відсутній показник погодинних витрат - 179,6 ккал/год *м².

Позивач звертає увагу, що повну інформацію щодо номеру формули та як утворився перший показник представники Концерну "МТМ" надали тільки під час судового розгляду справи № 908/3570/19 на ухвалу суду від 06.04.2020.

Так на питання 8 у останньому абзаці акр. 2 письмових пояснень № 57/10р від 24.04.2020 зазначено, що Річні витрати теплової енергії на потреби опалення, які наведені в таблиці 7.1. визначені за формулою 2.11. та 2.12. КТМ 204 України 244-94.

Отже тільки після отримання Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 по справі 908/3570/19 з`явились докази на підставі яких позивач стверджує, що показник 0,013396 Гкал/год, річний обсяг теплової енергії 25,286 Гкал, що вказані в п. 1.4.1 договору та орієнтовна вартість пункту 1.4.2 визначені з порушенням законодавства України, що підтверджуються наступним:

1. Договірне теплове навантаження на опалення для приміщення № 9 за адресою вул. О.Говорухи 59-В, визначено на підставі формул та показників Керівного технічного матеріалу -КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993».

Згідно п. 1 Положення про Державний комітет України по житлово-комунальному господарству затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 травня 1992 р. № 266 комітет є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України, що реалізує державну політику комплексного розвитку житлово-комунального господарства. Держжитлокомунгосп України у межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, а також розробляє і затверджує нормативні акти з питань експлуатації та технічного обслуговування житла, об`єктів комунального призначення та благоустрою, які є обв`язковими для центральних і місцевих органів, державної виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій і громадян (п. 8 цього Положення).

Тобто Норми та вказівки КТМ 204 України 244-94 відносяться до нормативно-правових актів згідно ч.5 ст.4 ЦК України.

Також у відповіді № 8/9.3.1/4117-19 від 24.10.2019 профільного Міністерства розвитку громад та територій України (одним з правонаступників Держжитлокомунгоспу) зазначено, що Нормування витрат теплоти на потреби опалення житлових та громадських споруд здійснюється відповідно до пункту 2.2. КТМ 204.

В формулах 2.11 та 2.12 для показника Qо- однозначно вказано, що його визначають відповідно до п. 2.2.2. де встановлено, що погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд приймаються за показниками типових та індивідуальних проектів за якими збудовані дані об`єкти.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У Постанові від 24.03.2021 вказано, «Як убачається з пояснень позивача розрахунок "договірного теплового навантаження приміщення" проводиться Теплопостачальною організацією у окремому документі "Розрахунок теплового потока" по формулі Керівного технічного матеріалу 204 Україна 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204)" за формулою:

Q_max =q⁰ *S

де: Q_max - погодинні витрати теплоти - (ккал/год)

q^о - погодинні витрати теплоти на 1м ² (ккал/год*м² )

S - загальна опалювальна площа будинку/приміщення

Для розрахунку погодинних витрат теплоти на 1м² :

q^о = Q_max : S

відповідно до п. 2.2.2.КТМ 204: 66600:734,5=6936 ккал/год або 0,006936 Гкал/год

Також у Постанові від 24.03.2021 вказано, «Щодо доводів лозивача, що величина договірного теплового навантаження на опалення нежитлового лриміщення була визначена правильно, оскільки розрахована згідно означеного вище КТМ, а саме:

Q _max = q_{o *} S, ккал/год

Відповідно, договірне теплове навантаження по Договору № 501347 складає: Q шах = qo * S = 76,5 * 175,11 м² = 13396 ккал/годину

- то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та доводами відповідача, що під час укладення договору № 501347 від 07.11.2018 позивач невірно визначив теплове навантаження приміщень, які розташовані в означеному об`єкті, що підтверджується відповідними поясненнями та контррозрахунками відповідача, які містяться в матеріалах справи.

При цьому аргумент позивача, що при розрахунку такі вихідні дані були погоджені з відповідачем, що підтверджується підписом на розрахунку теплового потоку, - відхиляються колегією суддів, оскільки таке погодження не надає їм статусу "нормативно обгрунтованих га математично правильних".

2. Пунктом 5.1. договору встановлено, що обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Це означає, що в розрахунку кількості спожитих Гкал повинно бути два значення, які між собою пропорційні.

В математиці пропорція - це рівність двох відношень. Формула записується як: а:b=с:d

На момент визначення договірного теплового навантаження відповідачу були відомі три значення:

а - 0,066600 Гкал/год теплове навантаження будинку (з додатку № 7 до додаткової угоди від 01.07.2016 з МКП "Основаніє" або додатку № 1 до договору від 01.09.2018 з ТОВ "Керуюча компанія "Мрія"").

b - 734,5 м²- опалювальна площа будинку (підтверджується відповіддю виконкому Запорізької міської ради від 20.01.2021).

d - 76,5 м2 - опалювальна площа приміщення (зазначена в договорі).

Тобто потрібно знайти середнє значення - с- теплове навантаження приміщення.

с = ( 0,066600 * 76,5) / 734,5 = 0,06936 Гкал/год

Якщо, брати пропорційні між собою значення, то застосовуючи властивість пропорції а * d = b * с між ними можливо поставити знак = (дорівнює), оскільки отримуємо фактично однаковий результат: 0,066600 * 76,5 = 0,006936 * 734,5

0,066600*76,5 =50949 0,006936 * 734,5 = 50945

Тепер в формулу аd = bс підставимо значення з детального розрахунку, що вперше надані теплопостачальною організацією в листі № 410/06 від 20.03.2019 і тоді з показників основної формули пропорції:

(а : b)= 0,066600 Гкал/год : на 734,5 м²

(с : dі) = договірне теплове навантаження - 0,013396 Гкал/год : на 76,5м² отримуємо:

добуток а * d = 0,066600* 76,5 = 50949

добуток b * с = 734,5 * 0,013396 = 98393,6

Тобто в підсумку добуток крайніх членів - 50949 менше добутку середніх членів -98393,62 і між ними не можливо поставити знак = (дорівнює),оскільки вони мають різні погодинні витрати теплоти на м². А саме:

0,066600:734,5 = 0,000090,67 * 10⁶ = 90,67 ккал/год* м²

0,013396:76,5=0,00017511 * 10⁶ =175.11 ккал/год* м²

Отже договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/год завищено. Це значення не пропорційне загальному тепловому навантаженню будинку 0,06600 Гкал/год і таким чином Теплопостачальна організація порушує умови п. 5.1. Договору та примушує позивача оплачувати більше Гкал ніж фактично відпущено для нежитлового приміщення.

В Постанові від 24.03.2021 зазначено, що «Колегія суддів погоджується з відповідачем, що виходячи з теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год, у разі застосування умов пункту 5.1. договору, кількість теплової енергії, що споживається у приміщеннях відповідача має дорівнювати 0,069366 Гкал/год

(0,066600 Гкал/год : 734,5 м кв. х 76,5 м кв. = 0,069366 Гкал/год)».

3. В п. 1.4.1 Договору, на підставі договірного теплового навантаження 0,013396 Гкал/год, було також визначено річний обсяг теплової енергії як - 25,286 Гкал та його орієнтовна вартість в п. 1.4.2.

Оскільки теплове навантаження завищено, то відповідно не правильно визначені інші показники.

Для визначеного у відповідності вимог законодавства України теплового навантаження приміщення 0,006936 Гкал/год. річний обсяг теплової енергії буде: 12,776 :

за 1 квартал: 7,601 Гкал в тому числі:

за січень: 0,006936 * (18- (-3,5)/ 18 - (-21)) * 24 * 31 =2,845 Гкал

за лютий: 0,006936 * (18- (-2,6)/18 - (-21)) * 24 * 28 = 2,462 Гкал

за березень: 0,006936 * (18- (+2,0)/18 - (-21)) * 24 * 31 = 2,294 Гкал

за II квартал: 0,270 Гкал - за квітень: 0,006936 * (18- (+10,1)/ 18 - (-21)) * 24 * 8 =0,270

за IV квартал: 4,905 Гкал в тому числі

за жовтень: 0,006936 * (18- (+8,4)/ 18 - (-21)) * 24 * 7 = 0,287 Гкал

за листопад: 0,006936 * (18- (+2,5)/18 - (-21)) * 24 * 30 = 2,462 Гкал

за грудень: 0,006936 * (18- (-1,9)/ 18 - (-21)) * 24 * 31 = 2,633 Гкал

Тоді в п. 1.4.2 Договору також зміниться орієнтовна вартість для обсягу 12,776 Гкал і буде дорівнювати 23696,36 грн. відповідно до тарифу 1854,756 грн. згідно додатку № 2 до договору.

4. У Постанові від 24.03.2021 зазначено, що « 01.08.2019 листом № 798 ФОП Грушко І.В. (споживач) на адресу теплопостачальної організації надіслала заперечення на претензію від 11.06.2019 №698/06, в якій повідомила про те, що у договорі №501347 від 07.11.2018 неправильно визначено договірне теплове навантаження Гкал/год єдиного нежитлового приміщення №9 загальною площею 76,5 м ²в будинку по вул. О. Говорухи 59В. Споживач вказав, що фактичне нежитлове навантаження для даного приміщення повинно становити 0,006936 Ггкал/год (0,0666 х 10,415%) та навів власний розрахунок обсягу та заборгованості по сплаті спожитої теплової енергії».

Тобто позивач в запереченні вказував на помилку при розрахунку договірного теплового навантаження (п. 1.4.1 Договору), але відповідач у відповіді № 1012/06 від 11.09.2019 не спростував контррозрахунки та доводи споживача, а лише зазначив, що відповідно до п. 23 Правил № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до договору на підставі показів вузла обліку.

Отже, відповідач (теплопостачальна організація) відмовився внести добровільно зміни в п.1.4.1. Договору.

5. Отже договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/год в п. 1.4.1 Договору № 501347 від 07.11.2018 визначено розрахунковим способом по збільшеним нормам всупереч вимогам п. 2.2.2 КТМ 204 України 244-94, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу 14.12.1993 центральним органом державної виконавчої влади).

На момент укладання договору погодинні витрати теплоти з індивідуального проекту будинку по вул. О. Говорухи були відомі відповідачу з Додатку до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 30.01.2009 № 511000/1 в редакції додаткової угоди № 7 від 01.07.2016 та Додатку №1 до договору №1 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 01.09.2018, укладеного між Концерном "Міські теплові мережі" та ТОВ "Керуюча компанія "Мрія"".

Щодо поширення дії Додаткової угоди на правовідносини між споживачем та теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання, - з 04.01.2018, необхідно зазначити наступне.

Частиною другою статті 187 ГК України передбачено можливість визначення судовим рішенням дня набрання чинності господарським договором, щодо якого судом вирішувався переддоговірний спір.

Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2018 у справі № 910/2793/17 та постанові від 14.04.2020 у справі №908/1349/19.

Тобто, відповідач при визначенні показника договірного теплового навантаження приміщення 0,013396 Гкал/год припустився порушення вище вказаних норм чинного законодавства України і цей показник недійсний з 04.01.2018 (моменту застосування умов договору визначений в п. 10.1. Договору).

Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших зипадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст.208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Позивач довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

У абзаці 2 пункту 2.3. Договору визначено, що для приміщень, розташованих у багатоповерхових житлових будинках перегляд та зміни теплового навантаження на опалення можливі за умови зміни площі.

Позивач пропонує доповнити речення "та інших обґрунтованих підстав".

Інші обґрунтовані підстави виникли тільки під час розгляду справи №908/3570/19 про стягнення заборгованості з ФОП Грушко І.В. на користь Концерну "МТМ" за цим Договором, а саме:

У відзиві відповідач погоджується з позивачем, що розрахунок загального теплового навантаження будинку та договірного теплового навантаження приміщення здійснюється по одній і тій же формулі та вказує, що у разі проведення розрахунку загального теплового навантаження будинку вул. О. Говорухи, 59в з опалювальною площею 734,5 м² по нормам КТМ 204 України 244-94 цей показник становить 0,0128618 Гкал/год ((734,5* 175,11) *10⁶).

Позивачем точно такий же розрахунок надавався під час розгляду справи №908/3570/19 про стягнення заборгованості з ФОП Грушко І.В. на користь Концерну "МТМ" за вищевказаним договором, про що зазначено в рішенні Господарського суду Запорізької області від 02.09.2020.

Слід зазначити, що пунктом 5.1. Договору визначено, що облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов`язань на підставі показів вузла комерційного обліку встановленого у будівлі. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

В договорі або іншому документі не визначено та не погоджено між сторонами значення загального теплового навантаження будинку і для показника п. 1.4.1. - 0,013396 Гкал/год (договірного теплового навантаження приміщення) фактичним та пропорційним буде значення 0,128618 Гкал/год (загальне теплове навантаження будинку), а не 0,066600 Гкал/год.

Однак суд першої інстанції не погодився з таким показником і в рішенні встановив, що фактичне теплове навантаження житлового будинку не 0,0128618 Гкал/год, а дорівнює - 0,066600 Гкал/год і він був наданий Концерну "МТМ" балансоутримувачем будинку (пункт 3 відповіді № 1178/06 від 11.10.2019).

Тобто твердження відповідача що, у Договорі №1 від 01.09.2018 про співпрацю і розмежування відповідальності ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" не вірно вказано теплове навантаження всього житлового будинку, а саме 0,066600 Гкал/год. суперечить вищевказаному висновку суду.

Отже, загальне теплове навантаження будинку по вул. О. Говорухи 59-В - 0,066600 Гкал/год було предметом дослідження в ході судового розгляду та було встановлено судом в судовому рішенні і доказуванню у даній справі не підлягає.

Оскільки вказане в п. 1.4.1. значення 0,013396 Гкал/год не являється пропорційним до установленого судом показника загального теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год і таким чином при визначенні кількості відпущеного тепла порушуються умови п. 5.1. договору, то судом апеляційної інстанції у справі № 908/3570/19 у постанові від 24.03.2021 було рекомендовано внести зміни у договір, що відноситься до "інших обґрунтованих підстав".

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено: «Щодо власних розрахунків відповідача величини теплового навантаження, то наразі вони не можуть бути прийняті судом без відповідних змін до договору №501347 від 07.11.2018».

Дані обставини є преюдиційними та підлягають обов`язковому врахування під час вирішення спірних правовідносин.

У Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 по справі №908/3570/19 зазначено, що колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та доводами відповідача, що під час укладення договору №501347 від 07.11.2018 позивач невірно визначив теплове навантаження приміщень, які розташовані в означеному об`єкті.

«Колегія суддів погоджується з відповідачем, що виходячи з теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год, у разі застосування умов пункту 5.1. договору, кількість тепловоїенергії, що споживається у приміщеннях відповідача має дорівнювати 0,069366 Гкал/год (0,066600 Гкал/год : 734,5 м кв. х 76,5 м кв. = 0,069366 Гкал/год)».

Отже показник 0,06936 Гкал/год не підлягає доказуванню і це значення необхідно внести в п. 1.4.1. договору та застосовувати його в розрахунках з 04.01.2018 тому, що відповідно до висновків судів першої та апеляційної інстанції саме Концерном "МТМ" невірно визначено теплове навантаження приміщення , в п. 1.4.1. під час укладання договору умови якого застосовуються з 04.01.2018 р. згідно п. 10.1 договору.

Виключно позивачу станом на 07.11.2018 достеменно було відомо індивідуальне проектне загальне теплове навантаження будинку 0,066600 Гкал/год з договору № 1 з балансоутримувачем будинку від 01.09.2018, а відповідач про існування договору, в якому вказано проектне навантаження будинку, дізнався тільки під час розгляду справи №908/3570/19.

Згідно п. 7.1.4. договору Теплопостачальна організація несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

Розрахунок теплового навантаження на опалення, в якому визначено показник 0,013396 Гкал/год, не є додатком до договору, не містить розрахунку загального теплового навантаження будинку, і тому відповідальність за його визначення з порушенням низки нормативно-правових актів та достовірність цього показника лежить виключно на Концерні "МТМ".

Оскільки розрахунок теплового навантаження, як документ не є додатком до договору, то він був наданий відповідачу на його вимогу вже після подачі заперечення від 29.07.2019 (Рішення суду першої інстанції по справі №908/3570/19).

З таких підстав під час укладання договору ФОП Грушко І.В. не мала можливості перевірити правильність розрахунку.

Також в п. 1.4.1 першим стоїть показник "загальна площа" 76,5 м² і тому позивач був впевнений, що розподіл показів приладу обліку буде відбуватися як і до переводу приміщення у статус нежитлового. А саме по площі будинку та площі приміщення відповідно до чинного під час укладання договору п.3 ч.2 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119 - VIII яким встановлено, що загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Статтею 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього закону було внесено зміни у статтю 25 Закону України "Про теплопостачання" де вказано, що абзац другий частини першої викласти в такій редакції: "укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Однак ця норма проігнорована Концерном "МТМ" під час визначення фактичної кількості відпущеної теплової енергії для приміщення позивача.

Отже під час укладання договору була чинною ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" та ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії" та згідно п. 7.4.1. договору відповідальність за внесення не достовірного показника 0,013396 Гкал/год у п. 1.4.1. договору лежить виключно на Концерні "МТМ" і тому вищевказане відноситься до "інших обґрунтованих підстав" для його зміни на правильне фактичне значення 0,06936 Гкал/год для дотримання умов п. 5.1. договору.

Щодо доводів відповідача про те, що Договір №1, укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» про співпрацю не було визнано в судовому порядку недійсним, слід зазначити наступне.

Позов має право подати одна зі сторін договору або інша заінтересована сторона, чиї права або законні інтереси порушено таким правочином (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

ФОП Грушко І.В. не є стороною договору №1 про співпрацю, укладеного між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», жодних наслідків у ФОП Грушко І.В. у випадку визнання даного договору недійсним не буде виникати, що унеможливлює його оскарження з боку ФОП Грушко І.В. в судовому порядку.

Внесення змін до спірного Договору жодним чином не залежить від наявності чи відсутності судового рішення, складеного в результаті виявлення нікчемності договору №1 про співпрацю, укладеного між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідач зазначає, що КТМ 204 України 244-94 відноситься до нормативно-правових актів України згідно ч.5 ст.4 ЦК України.

Пунктом 2.2.2. КТМ 204 встановлено, що погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд приймається за показниками індивідуальних проектів, за якими збудовані дані об`єкти.

Застосування даної норми до спірних правовідносин не спростовується відповідачем.

Також у відповіді № 8/9.3.1/4117-19 від 24.10.2019 профільного Міністерства розвитку громад та територій України (одним з правонаступників Держжитлокомунгоспу) зазначено, що нормування витрат теплоти на потреби опалення житлових та громадських споруд здійснюється відповідно до пункту 2.2. КТМ 204.

Отже показник 0,013396 Гкал/год в п.1.4.1. визначено з порушенням нормативно-правових актів України і тому для дотримання вимог п. 5.1. договору його необхідно змінити на пропорційне теплове навантаження нежитлового приміщення 0,06936 Гкал/год по відношенню до загального теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що у відповідності до ст.631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови Договору застосовуються до відносин між Споживачем і Теплопостачальною організацією, які виникли до її укладання - з 04 січня 2018р.

Тобто помилковий показник 0,013396 Гкал/год застосовувався у розрахунках кількості відпущеної теплової енергії з 04.01.2018.

Оскільки судом апеляційної інстанції у справі №908/3570/19 встановлено, що договірне теплове навантаження 0,013396 Гкал/год було визначено Концерном "МТМ" не правильно ще під час укладання договору, то на підставі п. 10.1 Договору новий, змінений показник 0,06936 Гкал/год також має застосовуватись в розрахунках з 04.01.2018.

Частиною 5 ст.188 Господарського суду України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В постанові Верховного Суду України від 14.04.2020 у справі №908/1349/19 зазначено, що законодавством передбачене обов`язкове укладання договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо можливості розповсюдження його дії на правовідносини, які фактично склалися між сторонами до його укладення (з 03.05.2018).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду Постанові від 10.05.2018 у справі №910/2793/17, де вказано, що колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що з метою коректного відображення розрахункових періодів, в п.8.1 Договору обґрунтовано зазначено про застосуванні умов Договору до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладення Договору з 01.10.2015.

У даній справі датою фактичного виникнення показника 0,006936 Гкал/год буде 04.01.2018 і його необхідно застосовувати в розрахунках саме з цієї дати для коректного та правильного визначення кількості відпущеної теплової енергії, оскільки абзацом 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Інші зміни в п. 1.4.1. Договору необхідно внести як похідні значення, що отримані від показника 0,006936 Гкал/год на підставі якого було визначено змінений "Обсяг за рік" із зазначенням помісячних обсягів та загальна орієнтовна вартість теплової енергії в п. 1.4.2. спірного Договору.

Внесення змін у п. 1.4. договору було рекомендовано в рішеннях судів першої та апеляційної інстанції у справі № 908/3570/19 тому, що після підписання вони набули статусу договірних і можуть бути змінені/ виправлені тільки у порядку, який встановлено законом або якщо сторони не досягнуть згоди, то в іншому позовному провадженні.

З таких підстав ФОП Грушко І.В. була направлена відповідачу Додаткова угода № 1 від 15.06.2021 до договору № 501347 від 07.11.2018.

Однак Протоколу розбіжностей або інших заперечень відповідачем на цей документ не надавалось і саме тому ФОП Грушко І.В. звернулась для вирішення даного спору до із позовної заявою до господарського суду Запорізької області.

Згідно ч. 1 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання») у будівлях обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку розподіляється між усіма.

У поясненнях відповідач зазначає, що кКомбінований розрахунок теплового навантаження всього будинку по вул. О. Говорухи 59-В, м. Запоріжжя з урахуванням приміщень з тепловим навантаженням, розрахованим пропорційно квадратним метрам за нормами КТМ та приміщеннями з тепловим навантаженням, розрахованим відповідно до встановленого обладнання транзитні трубопроводи, підводки з урахуванням діаметру, довжини та товщини ізоляції без урахування площі приміщення здійснений КП «Основание» та його значення - 0,066600 Гкал/год правомірно внесене у Договір №1 від 01.09.2018 про співпрацю і розмежування відповідальності ТОВ "Керуюча компанія "Мрія".

Однак така комбінованість розрахунку є лише припущенням відповідача, оскільки не підтверджується належними документами, ним не вказано формул, не надано порядок розрахунку по визначенню часток комбінованого розрахунок, а також є необгрунтованим тому, що до 2018 року всі приміщення в цьому будинку були виключно житловими квартирами.

Тобто нежитлове приміщення позивача у грудні 2017 року тільки документально змінило статус, а система опалення - кількість радіаторів та їх потужність (розмір) залишилась незмінною.

Підвал та сходові клітини є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку і у разі утеплення шляхом теплоізоляції трубопроводів підвалу покази лічильника розподіляються пропорційно на всіх споживачів. А якщо ізоляція відсутня, то за втрати тепла повинен сплачувати балансоутримувач ТОВ «КК «Мрія», який відповідає за стан труб (п.12 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005).

Теплове навантаження будинку визначається ще на стадії його проектування, а саме з проведення теплотехнічних і гідравлічних розрахунків, які дозволяють визначити потужність системи опалення, тип і кількість опалювальних приладів в приміщеннях, витрати, параметри теплоносія, необхідного для створення комфортних температурних умов у опалювальних приміщеннях будинку.

Для будинку по вул. О.Говорухи 59-В загальне теплове навантаження будинку 0,066600 Гкал/год було розраховано і зазначено в технічному паспорті після його спорудження у 1957 році та є індивідуальним проектним показником (п. 2.2.2. Керівного технічного матеріалу 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії...»).

МКП «Основаніє» отримало статус балансоутримувача і всю технічну документацію будинків від попереднього ПРЕЖО тільки з 27.04.2012 згідно рішення Запорізької міської ради № 5.

Отже у 2016 році не було жодних підстав для зміни показника загального теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год. Також будь-які реконструкції у системі опалення не можуть бути проведені без відома відповідача, який надає дозвіл і тому теплопостачальнику, в обов`язковому порядку, надаються оригінали документів на переобладнання.

В поясненнях Відповідач підтверджує, що договірне теплове навантаження приміщення 0,013396 Гкал/год не є пропорційним до загального теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год.

Але таким чином порушуються умови п. 5.1. Договору на виконання якого проводився розрахунок показника п. 1.4.1. де встановлено, що обсяг відпущеної теплової енергії визначається пропорційно договірному тепловому навантаженню

В будинку тільки одне нежитлове приміщення площею 76,5 м², яке до січня 2018 року мало статус житлової квартири.

Вся інша опалювальна площа 658 м² відноситься до житлових квартир, для яких теплопостачальник продовжує розподіл тепла пропорційно площі (п.12 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005).

Також, під час укладання договору діяли норми статті 25 Закону України «Про теплопостачання», якою рекомендовано укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачем з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" де встановлено, що обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів (п. 3 ч. 2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Слово «пропорційно» є ключовим в усіх вищевказаних нормативно-правових актах і в п. 5.1. договору та однозначно вказує, що в розрахунку кількості відпущеного тепла мають бути значення, які між собою пропорційні.

Отже для різних категорій споживачів застосовується один і той же математичний метод визначення пропорційності значень.

В формулі по розподілу обсягу тепла для нежитлового приміщення використовуються всього три відомі показники - місячні покази лічильника, які діляться на загальне теплове навантаження, а вже потім отримане число множиться на теплове навантаження приміщення.

Тобто серед трьох показників пропорційними між собою можуть бути тільки наступні: договірне теплове навантаження приміщення згідно п. 1.4.1 договору та загальне теплове навантаження будинку, що являються незмінними значеннями.

Як преюдиційний факт, в постанові від 24.03.2021 встановлено, що колегія суддів погоджується, що виходячи з теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год у разі застосування умов п. 5.1. договору кількість теплової енергії у приміщенні має дорівнювати 0,0069366 Гкал.

Отже згідно рекомендацій судів і встановлених фактів у справі №908/3570/19 та для виконання п. 5.1. Договору потрібно внести зміни в договірне теплове навантаження та зазначити математично правильний показник - 0,006936 Гкал/год в п. 1.4.1. тому, що тільки таке значення буде пропорційним до індивідуального загального теплового навантаження будинку 0,066600 Гкал/год.

Також необхідно змінити і дані п. 1.4.2. та 1.4.3, оскільки вони розраховуються на підставі показника п. 1.4.1., а в п. 2.3. з врахуванням фактів в рішеннях судів.

Оскільки нарахування за поставлене тепло проводяться з січня 2018 р. і відповідальність за неправильний показник 0,013396 Гкал лежить виключно на теплопостачальній організації, то змінений показник - 0,006936 Гкал/год повинен бути чинним саме з моменту його фактичного існування - з 04.01.2018.

На підставі вищевикладеного, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги про внесення зміни в п.п. 1.4.1., 1.4.2, 2.3. Договору № 501347 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 07.11.2018, які були викладені у Додатковій угоді № 1 від 15.06.2021 і в прохальній частині позову - доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести з 04.01.2018 зміни в п.п. 1.4.1., 1.4.2., 2.3. Договору № 501347 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного від 07.11.2018 між Фізичною особою-дідприємцем Грушко Інною Вячеславівною та Концерном "Міські теплові мережі", та викласти їх у наступній редакції:

- " пункт 1.4.1. Договору. Теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів Споживача розташовані за адресою:

№ п/п

Адреса об`єкту

Загальна площа

Договірне теплове навантаження на опалення Гкал/год

1.

вул. Олександра Говорухи, 59В, прим. 9

76,5

0,006936

Функціональне призначення:

Рішення відсутнє

В обсягах Q рік = 12,776 Гкал

з додержанням наступних умов:

Теплове навантаження на систему опалення Q = 0,006936 Гкал/годину в т. ч.

Теплове навантаження відокремленої системи опалення Q = ---------- Гкал/годину

Теплове навантаження на транзитні трубопроводи будинкової системи Q = ---------- Гкал/годину

Теплові втрати трубопроводів (згідно схеми межі поділу теплової енергії) від точки підключення до приладу обліку Q = ---------- Гкал/годину

Теплове навантаження на опалення місць загального користування та забезпечення фінкціонування внутрішньобудинкових систем опалення Q = ---------- Гкал/годину

З розподілом теплової енергії в Гкал по кварталах (розраховується розрахунковим способом згідно з договірним тепловим навантаженням, з урахуванням середньомісячних температур зовнішнього повітря (згідно ДСТУ -Н Б В.11-27:2010) та кількості годин (діб) роботи системи теплоспоживання у розрахунковому періоді:

І квартал: 7,601 Гкал у т. ч.:

Січень 2,845 Гкал Лютий 2,462 Гкал Березень 2,294 Гкал

II квартал: 0,270Гкал у т. ч.:

Квітень 0,27 Гкал Травень 0,00 Гкал Червень 0,00Гкал

III квартал: 0,00 Гкал у т. ч.

Липень 0,00 Гкал Серпень 0,00 Гкал Вересень 0,00 Гкал

IV квартал: 4,905Гкал у т. ч.:

Жовтень 0,287 Гкал Листопад 2,462 Гкал Грудень 2,633 Гкал

Щомісячно обсяги фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період - визначаються за показами засобу обліку теплової енергії, який є вузлом комерційного обліку або за показами власних приладів обліку, з урахуванням теплонадходження від транзитних трубопроводів будинкової системи, тепловтрат від точки підключення до приладу обліку та теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування і для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, враховуючи п. п. 5.5.»;

- "Пункті. 4.2. Договору. Орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 18357,11 рн., ПДВ 4736,26 гри., усього 23696,36 (двадцять три тисяч шістсот дев`яносто шість гри. 36 коп.) відповідно до тарифу 1854,756 грн. згідно додатку № 2 до Договору. Сума орієнтовної вартості теплової енергії змінюється щороку в залежності від тарифу»;

- "Абзац 2 пункту 2.3. Договору. Для приміщень, розташованих у багатоповерхових житлових будинках перегляд та зміни теплового навантаження на опалення можливі за умови зміни площі та інших обґрунтованих підстав».

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.02.2022.

Суддя Т.А. Азізбекян