ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/6900/21 пров. № А/857/21889/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого суддіНіколіна В.В.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року (суддя Плахтій Н.Б., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2021 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік як судді Ківерцівського районного суду Волинської області та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Ківерцівського районного суду Волинської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» №265/2020 від 02.07.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ківерцівського районного суду Волинської області безстроково. Наказом голови Ківерцівського районного суду Волинської області №09/02-04 від 09.07.2020 її зараховано до штату Ківерцівського районного суду Волинської області та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи більше 5 років. Відповідно до наказу голови Ківерцівського районного суду Волинської області №49/02-06 від 05.11.2020 (з урахуванням внесення змін наказом голови Ківерцівського районного суду Волинської області №52/02-06 від 12.11.2020) ОСОБА_1 надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 10.07.2020 по 09.07.2021 тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 18 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року включно. Крім того, вказаним наказом голови Ківерцівського районного суду Волинської області, у зв`язку із наданням їй частини основної щорічної відпустки, наказано надати їй, як судді Ківерцівського районного суду Волинської області, допомогу на оздоровлення за 2020 рік. 10.11.2020 на адресу суду надійшов лист начальника ТУ ДСАУ в Волинській області від 10.11.2020 за вих. № 2067/02-28 про те, що оскільки допомога на оздоровлення за 2020 рік ОСОБА_1 вже виплачена як помічнику судді Волинського апеляційного суду, наказ голови Ківерцівського районного суду в частині виплати допомоги на оздоровлення за 2020 рік ТУ ДСАУ в Волинській області залишено без виконання. Позивач вважає такі дії суб`єкта владних повноважень неприпустимими та такими, що порушують її права та гарантії як судді, а також є втручанням у незалежний статус судді.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №140/6900/21 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що виплати, передбачені статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є однією з гарантій незалежності судді. При цьому єдиною необхідною умовою для виплати судді допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу Закон України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним нормативно-правовим актом, визначає надання судді щорічної оплачуваної відпустки. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить будь-яких виключень з цього правила. Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Указом Президента України «Про призначення суддів» №265/2020 від 02.07.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ківерцівського районного суду Волинської області безстроково (а.с.7).

Відповідно до наказу голови Ківерцівського районного суду Волинської області №49/02-06 від 05.11.2020 ОСОБА_1 надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 10.07.2020 по 09.07.2021 тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 18 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року включно, з виплатою допомоги на оздоровлення (а.с.15,17).

Листом ТУ ДСАУ в Волинській області від 10.11.2020 за вих. №2067/02-28 повідомлено голову Ківерцівського районного суду Волинської області про те, що грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати надається один раз на рік з частиною щорічної основної відпустки. Як вбачається з довідки Волинського апеляційного суду від 10.07.2020 №09.40/66/2020, у 2020 році ОСОБА_1 отримала матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки. У зв`язку із зазначеним, наказ Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.11.2020 №49/02-06 в частині виплати допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 не підлягає виконанню (а.с.9).

12.11.2020 головою Ківерцівського районного суду Волинської області прийнято наказ №51/02-06 про скасування наказу голови суду від 05.11.2020 №49/02-06 «Про відпустку судді Сіліч Ю.Л.», яким надано судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 частину щорічної основної відпустки за період роботи з 10.07.2020 року по 09.07.2021 року тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 18 листопада 2020 року по 02 грудня 2020 року включно, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (а.с.16).

В той же день головою Ківерцівського районного суду Волинської області прийнято наказ №52/02-06 про відпустку судді Сіліч Ю.Л., відповідно до якого надано судді Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л. частину щорічної основної відпустки за період роботи з 10.07.2020 року по 09.07.2021 року тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 18 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року включно, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (а.с.17).

12.11.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести нарахування та виплату їй допомоги на оздоровлення до щорічної основної відпустки за період роботи з 10 липня 2020 року по 10 липня 2021 року, як це передбачено ст.134 Закону України «Про судоустрій і статус судців», у передбачені діючим законодавством строки (а.с.8).

ТУ ДСАУ в Волинській області скерувало вказане звернення судді щодо невиплати допомоги на оздоровлення до Державної судової адміністрації України для додаткового роз`яснення.

27.11.2020 ТУ ДСАУ в Волинській області на адресу Ківерцівського районного суду Волинської області ТУ ДСАУ в Волинській області направило лист Державної судової адміністрації України від 26.11.2020 №10-21870/20, в якому зазначено, що виплата допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки суддям і іншим працівникам можлива лише один раз на рік (а.с.11-13).

22.12.2020 ОСОБА_1 надіслала запит на ТУ ДСАУ в Волинській області щодо надання відповіді про невиконання наказу голови Ківерцівського районного суду Волинської області №49/02-06 від 05.11.2020 (з урахуванням внесення змін наказом голови Ківерцівського районного суду Волинської області №52/02-06 від 12.11.2020) в частині виплати допомоги на оздоровлення. Доказів надання відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

Не погодившись з діями відповідача щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік як судді, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримавши у 2020 році матеріальну допомогу на оздоровлення як помічник судді, реалізувала своє право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення у 2020 році, тому права на отримання вказаної допомоги протягом вказаного бюджетного року як суддя Ківерцівського районного суду Волинської області не має.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 135 Закону 1402-VIII передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Статтею 136 Закону 1402-VIII встановлено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Згідно статті 149 Закону 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 4 статті 148 Закону 1402-VII функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

За змістом частин 1, 4 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

У рішенні від 11 березня 2020 року №4-р/2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року №193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про державну службу" державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

На підставі системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства можна дійти висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення під час щорічної відпустки є соціальною гарантією судді, закріпленою на законодавчому рівні спеціальним Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні. При підготовці бюджетного запиту та подальшого затвердження кошторису враховується виплата однієї допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки судді на відповідний рік відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, виплати, передбачені статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є однією з гарантій незалежності судді. При цьому єдиною необхідною умовою для виплати судді допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу Закон України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним нормативно-правовим актом, визначає надання судді щорічної оплачуваної відпустки. Закон не містить будь-яких виключень з цього правила.

Натомість, грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу", є гарантованою виплатою державному службовцю, тобто особі з іншим статусом, аніж суддя, що виплачується в порядку та у розмірі, встановленому Законом України "Про державну службу", сфера дії якого не поширюється на суддів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №440/6961/20.

Таким чином, ОСОБА_1 після її призначення на посаду Ківерцівського районного суду Волинської області та зарахування до штату суду з 09 липня 2020 року набула право на виплату допомоги на оздоровлення за 2020 рік в розмірі посадового окладу судді на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зважаючи на те, що суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 у 2020 році не отримувала допомогу на оздоровлення на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність обов`язку відповідача виплати судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2020 рік в розмірі посадового окладу судді.

Отже, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік як судді Ківерцівського районного суду Волинської області та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Ківерцівського районного суду Волинської області.

За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №140/6900/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік як судді Ківерцівського районного суду Волинської області.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Ківерцівського районного суду Волинської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді А. Р. Курилець О. І. Мікула