ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 460/7738/20 пров. № А/857/9720/21

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу та апеляційну скаргу Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року (суддя Щербаков В.В., час ухвалення 10:20 год., місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 15.04.2021),

в адміністративній справі №460/7738/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» до Державної екологічної інспекції Поліського округу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області,

про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

У жовтні 2020 року позивач ТОВ «Колор С.І.М.» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної екологічної інспекції Поліського округу, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати припис відповідача №482 від 21.10.2020 року; 2) стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Клеванську селищну раду.

Третя особа надала суду пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства №482 від 12 жовтня 2020 року. Стягнуто на користь ТОВ "Колор С.І.М." за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу судовий збір у розмірі 2102,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесене з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновку суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач) зазначає, що за результатами позапланової перевірки позивача виявлено порушення ряду вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, перелік та опис яких відображений в Акті №482 від 06.10.2020 року. ДЕІ Поліського округу 12.10.2020 року ТОВ «Колор С.І.М.» видано припис №482 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища. Твердить скаржник, що відповідач не вийшов за межі предмету перевірки у відповідності до ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також вказує, що суд не перевірив та не надав оцінки поясненням третьої особи, що селищною радою за власною ініціативи було залучено експерта, у результаті чого було отримано експертний висновок, де виявлено численні порушення ТОВ «Колор С.І.М.» як у підготуванні документів на отримання дозволу, так і у провадженні своєї діяльності. Натомість експертний висновок не було досліджено. Також не враховано судом наявність додаткових стаціонарних джерел викидів, відсутність звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на підприємстві, недотримання вимог законодавства в частині поводження з відходами. Вказує апелянт і на безпідставність висновків суду першої інстанції, що ТОВ «Колор С.І.М.» не відносить до об`єктів підвищеної екологічної небезпеки. Твердить, що державні інспектори з охорони навколишнього середовища діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач) просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.04.2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також з рішенням суду першої інстанції від 08.04.2021 року не погодилася третя особа Клеванська селищна рада та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом не вірно застосовано як норми процесуального так і матеріального права, не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, не доведено та не обґрунтовано їх в своєму рішенні, не надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на не повному та не об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що TOB «Колор С.І.М.» розташоване на території Клеванської селищної ради та в процесі своєї господарської діяльності неодноразово здійснювало забруднення атмосферного повітря на території селищної ради. Третя особа як орган місцевого самоврядування представляє інтереси жителів громади, тому дане рішення може суттєво вплинути на права, свободи інтереси, життя і здоров`я жителів громади. На переконання третьої особи, відповідач не вийшов за межі предмету перевірки у відповідності до вимог законодавства. Вказує апелянт, що судом першої інстанції протиправно не враховано думку громадськості та не взято до уваги висновок експерта при вирішенні даного спору. Вважає скаржник, що положення прийнятого ДЕІ Поліського округу припису №482 від 12.10.2020 року, яким встановлено наявність порушень TOB «Колор С.І.М.» природоохоронного законодавства, які позивач не може спростувати. Апелянт вказує на наявність 30 неврахованих додаткових стаціонарних джерел викидів, відсутність звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на підприємстві, недотримання вимог законодавства в частині поводження з відходами та належність TOB «Колор С.І.М.» до об`єктів підвищеної небезпеки.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (третя особа) просить постановити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Позивач з апеляційними вимогами відповідача і третьої особи не погодився, подав суду апеляційної інстанції відзиви на обидві апеляційні скарги. Вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують законність висновків суду першої інстанції, а заявлені вимоги апеляційних скарг є безпідставними та необґрунтованими, які суперечать встановленим обставинам справи та зібраним у справі доказам. Просить у задоволенні апеляційних скарг відповідача і третьої особи відмовити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг відповідача та третьої особи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дані апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ КОЛОР С.І.М. зареєстровано юридичною особою 01.02.2001. Основним видом діяльності товариства є КВЕД 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (основний).

Рівненською обласною державною адміністрацією 29.08.2018 видано ТОВ КОЛОР С.І.М. дозвіл №5624655400-24 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до якого додано умови щодо охорони атмосферного повітря та дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а.с. 12, 13-28 т.1).

В період з 23.09.2020 по 06.10.2020 посадовими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОР С.І.М. щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря. Предметом перевірки стало дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, перелік та опис яких відображений в Акті №482 від 06.10.2020 (далі також Акт №482 від 06.10.2020, а.с. 29-66 т.1).

На підставі виявлених в ході перевірки порушень, Державною екологічною інспекцією Поліського округу 12.10.2020 винесено Припис №482 (далі також Припис №482 від 12.10.2020, а.с. 67-71 т.1), згідно якого ТОВ КОЛОР С.І.М. зобов`язано усунути виявлені порушення до 06.11.2020 року, наступним чином:

1. Забезпечити здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

2. Забезпечити виконання вимог, передбачених умовами дозволу №5624655400-24 від 29.08.2018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Колор С.І.М.

1) Відповідно до пункту 2.5.,2.5.1-2.5.5. умов дозволу, забезпечити здійснення виробничого контролю за дотриманням встановлення граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речових від стаціонарних джерел ТОВ Колор С.І.М., таких як: залізо та його сполуки, манган та його сполуки, неметанові леткі органічні сполуки, ксилол, толуол, етілацетат, ацетон, бутілацетат, метілацетат, стирол, кислота оцтова, оксид азоту, оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, а саме забезпечити проведення:

- безперервного моніторингу, вимірювань середніх показників граничнодопустимих величин дозволених викидів за 2 години та середніх показників за 20 хвилин при постійному вимірюванні (до встановленого терміну зазначеним у даному приписі та протягом року);

- періодичного моніторингу, вимірювань та розрахунків гранично допустимої величини інтенсивності викидів, а також середні показники за 20 хвилин гранично допустимих величин дозволених викидів.

2) Відповідно до пункту 2.5.6. умов дозволу, забезпечити у повному обсязі проведення власними силами постійного контролю (до встановленого терміну зазначеним у даному приписі та постійно протягом року) за станом забруднення атмосферного повітря населених місць на межі санітарної-захисної зони за забруднюючими речовинами в атмосферному повітрі, а саме: оксид азоту, вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, уайт-спірит, сольвент нафта, ксилол, толуол, етилацетат, ацетон, бутилацетат, спирт бутиловий, метилацетат, стирол, кислота акрилова, пропіленгліколь, етиленгліколь, дибутилфталат, метилметакрилат, бутилметакрилат, 2-елитгексакрилат, дициклопентадієни, поліетиленгліколь, бутилакрилат.

3. Забезпечити утримання очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв в належному стані, а також забезпечити очищення від осаду каналізаційних мереж.

4. Забезпечити виявлення і ведення первинного поточного обліку кількості типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються на основі матеріально-сировинних балансів виробництва, а також забезпечити ведення первинного поточного обліку за встановленою формою № 1 ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари та рефлюксної води за 1, 2, 3 квартал 2020 року, та врахувати дані рефлюксної води в державній статистичній звітності № 1 відходи Утворення та поводження з відходами за 2020 рік та в декларації про відходи.

5. Забезпечити здійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечити укладення договорів на передачу виявлених відходів лакофарбового виробництва в аварійному резервуарі зі спеціалізованим підприємством що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. А також не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах та здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Вважаючи винесений Припис протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного Припису.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 визначено, що Державна екологічна інспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення №275 передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Пунктом 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 28.04.2020 №135 передбачено, що Інспекція у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Мінекоенерго, дорученнями Міністра енергетики та захисту довкілля, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Житомирської та Рівненської обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Відповідно до Положення №135 від 28.04.2020, Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - Інспекція) здійснює нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства на території Рівненської області (на час здійснення перевірки).

В свою чергу, пунктом а частини першої статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 №1264-XII передбачено, що організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

З огляду на наведене, Державна екологічна інспекція Поліського округу наділена повноваженнями на проведення перевірок на дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері екологічної безпеки.

Судом встановлено, що позапланова перевірка ТОВ «Колор С.І.М.» Державною екологічною інспекцією Поліського округу проводилась у період з 23.09.2020 по 06.10.2020 відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі звернень громадян ОСОБА_1 від 27.08.2020, гр. ОСОБА_2 від 26.08.2020, гр. ОСОБА_3 від 22.08.2020, гр. ОСОБА_4 від 07.09.2020, погоджень Держекоінспекції України від 20.09.2020 №4.1/1202ПГ та від 21.09.2020 № 4.1/1208ПГ, наказу про проведення перевірки №214-ОД від 22.09.2020, направлення на перевірку від 22.09.2020 №433 щодо дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки і відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом та презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно - правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно ч.1 ст.4 Закону №877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом 4 ч.1 ст.6 Закону №877 передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.7 ч.6 ст.7 Закону №877-V, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як уже зазначалося судом, на основі акту №482 від 06.10.2020 посадовими особами відповідача було складено припис №482 від 12.10.2020, яким зобов`язано позивача усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом виконання зазначених в ньому вимог.

Дослідивши зміст оскаржуваного Припису №482 від 12.10.2020, судом встановлено, що вимоги припису 1-5 носять рекомендаційний характер, які необхідно дотримуватись і в майбутньому, не містять інформації щодо конкретних порушень вимог природоохоронного законодавства та переліку дій, які необхідно виконати для усунення вказаних порушень і не містять способу їх усунення з посиланням на вимоги природоохоронного законодавства.

При цьому, відповідно до положень ст.8 Закону №877-V, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обов`язкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень норм законодавства у визначені строки.

Як правильно вказав суд першої інстанції, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких товариство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу та повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну і способів їх усунення.

Отже, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний рекомендаційний характер, суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Вказана правова позиція відповідає наведеній Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі №815/132/17, від 12.09.2019 у справі №440/3838/18 та від 05.06.2019 у справі №816/581/16.

Так, надаючи правову оцінку вимогам оскарженого припису №482 від 12.10.2020 та встановленим актом №482 від 06.10.2020 обставинам, судом встановлено наступне.

Пунктом 1 припису №482 від 12.10.2020 відповідач зобов`язує позивача забезпечити здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як на підставу своїх вимог відповідач в п.1 припису №482 від 12.10.2020 покликається на положення ч.ч.5-6 ст. 11 Закону України " Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 №2707-XII (далі Закон №2707-XII).

Частинами 1 - 3 ст.11 Закону №2707-XII встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону №2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи.

Згідно до ч.6 ст.11 Закону №2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи.

Отже, викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, визначених відповідно до частин 1-3 статті 11 Закону №2707-XII, стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ТОВ Колор С.І.М. має діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин від 29.08.2018 №5624655400-24.

З урахуванням цієї обставини, суд зазначає, що положення припису щодо зобов`язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за наявності на час перевірки такого дозволу, є безпідставним.

Верховний Суд у свої постанові від 09.04.2019 у справі №802/819/17-а вказав, що оскільки дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на виробничі підрозділи, які зазначені в приписі, дозвільним органом не анульовано, наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням усіх обставин, які відображені у приписі, суд першої інстанції правильно вказав, що вимоги припису жодним чином не свідчать про його спрямування саме на усунення конкретних порушень природоохоронного законодавства, що в свою чергу свідчить про невідповідність змісту такого припису визначеній законодавством меті його винесення та є самостійною і достатньою підставою для його скасування.

Крім того, з дослідженого судом акту №482 від 06.10.2020 (пункт 1) слідує, що результатами огляду території та виробничих приміщень підприємства працівниками відповідача встановлено додатково 30 неврахованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери.

Разом з тим з акту № 482 від 06.10.2020 не вбачається, що посадові особи відповідача при проведенні вказаної перевірки дослідили та підтвердили належними доказами здійснення викидів забруднюючих речовин від вказаних об`єктів, а саме: які речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів, чи є такі речовини забруднюючими, у яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відсутність при проведенні перевірки інструментальних вимірювань надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів, які наведені в акті перевірки з метою визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, не дає підстав стверджувати про те, що позивач зобов`язаний отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по вказаним об`єктам.

Матеріали справи не містять жодних фактичних даних про проведення лабораторних вимірювань в ході перевірки ТОВ Колор С.І.М.. Відсутні будь-які інші відомості, які б свідчили про забруднення атмосферного повітря або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до положень дозволу на викиди від 29.08.2018 №5624655400-24 резервуар для зберігання метилметакрилату це джерело викидів №28, резервуар для зберігання стиролу це джерело викидів №26. Для даних речовин встановлені нормативи граничнодопустимих викидів в зазначеному дозволі.

Судом з`ясовано, що при зберіганні одного й того ж виду сировини у декількох резервуарах приймається одне умовне джерело викидів (дихальний клапан) для певного виду сировини. Ємності для зберігання, обладнані дихальними клапанами, відносяться до організованих джерел викидів, але проведення інструментально-лабораторних вимірювань на них є недоцільним. Визначення величин викидів забруднюючих речовин крізь дихальні клапани резервуарного парку виконується розрахунковим методом.

Матеріалами справи не підтверджено існування додаткових семи дихальних клапанів для зберігання метилметакрилату та стиролу. Акт №482 від 06.10.2020 року не містить жодних доказів на підтвердження описаних відповідачем обставин, зокрема відсутня фотофіксація вказаних джерел забруднення та інструментально-лабораторне вимірювання викидів з цих джерел.

Також відповідач посилається на чотири дихальні клапани від резервуарів для зберігання касторової та соєвої олії як на додаткові джерела викидів.

Проте, як вбачається зі змісту довідки від 01.10.2020 №452, на території ТОВ Колор С.І.М. знаходиться 4 підземних резервуарів-складів рідкої сировини в цеху лаків (плівкоутворювачів): 2 резервуари призначені для заповнення рицинової олією, 2 резервуари для заповнення соєвою олією. Згідно наданої до суду довідки від 01.10.2020 №452 вказані резервуари ніколи не використовувалися та не використовуються у зв`язку з тим, що їх місткість становить 20 т, а обсяг річного використання у виробництві до 2 т. Згідно довідки від 01.10.2020 за період з 30.09.17 по 30.09.20 було придбано 4750,00 кг. рицинової олії. Соєва олія не закуплялася та не використовувалася у виробництві (а.с. 73 т.1).

Таким чином, підлягають спростуванню доводи відповідача щодо наявності чотирьох дихальних клапанів від резервуарів для зберігання касторової та соєвої олії, які є стаціонарними організованими джерелами викидів.

Крім того, як видно із п.1 акту №482 від 06.10.2020, відповідач посилається на сім додаткових організованих викидів в резервуарному парку для зберігання рідкої сировини, де розміщені джерела №30-35 (7 дихальних клапанів від резервуарів для зберігання ксилолу, толуолу, ацетону, бутилацетату та іншої рідкої сировини).

Суд критично оцінює описане відповідачем правопорушення, оскільки формулювання відповідача 7 дихальних клапанів від резервуарів для зберігання ксилолу, толуолу, ацетону, бутилацетату та іншої рідкої сировини не дає можливість ідентифікувати об`єкти, про які вказано в акті №482 від 06.10.2020.

Більше того, дозволом №5624655400-24 від 29.08.2018 для ксилолу передбачено джерело викидів №32 (дихальний клапан для зберігання рідкої сировини), для толуолу - №34, для ацетону - №30, № 31 для бутилацетату, що спростовує висновки відповідача про додатково виявлені джерела організованих викидів, оскільки вказані джерела викидів зафіксовані у дозволі на викиди №5624655400-24 від 29.08.2018.

При цьому, відповідачем в акті №482 від 06.10.2020 не вказано, які саме джерела ним зазначаються під формулюванням іншої рідкої сировини. Такі дії відповідача щодо опису виявлених порушень мають ознаки формального підходу до проведення перевірки, що впливає на законність та обґрунтованість дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Судом враховано, що відповідно до акту про використання та консервування резервуарів резервуарного парку від 02.11.2020 резервуари №4/р та №5/р для зберігання Solvesso 100 та Solvesso 150, №6/р, №6а/р, №8/р для зберігання уйат-спіриту, законсервовано на необмежений термін та запломбовано, №9/р та №11/р для зберігання етилацетату, №10/р для зберігання метилацетату, №12/р для зберігання бутилглікольацетату, №13/р для зберігання ацетону законсервовано на необмежений термін, дані резервуари запломбовані (а.с. 74-75 т.1).

За вказаного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що доводи відповідача про існування вісімнадцяти додаткових організованих джерел викидів не підтверджені матеріалами справи.

Щодо неорганізованих викидів (12 джерел) судом враховується, що дозволом №5624655400-24 від 29.08.2018 встановлено, що джерело викидів №13 це неорганізовані джерела викидів забруднюючих речовин.

Пунктом 2.8 дозволу №5624655400-24 від 29.08.2018 передбачено наступні вимоги до неорганізованих джерел викидів забруднюючих речовин: при виконанні електрозварювальних робіт необхідно дотримувати вимоги ГОСТ 12.1.004-91; використовувати малотоксичні зварювальні матеріали; зварювальні матеріали повинні мати сертифікат заводу виготовлювача, який стверджує їх якість та відповідність вимогам стандартів; газозварювальні пальники, шланги, редуктори, вентилі повинні знаходиться у справному стані; для зниження тиску газу, який подається по шлангах із газобалонів на різаки і пальники, кожен балон повинен бути оснащений відповідними редукторами; максимально допустимий робочий тиск при зовнішній температурі +20С: кисневих балонів 150 кгс/см2, пропанових не більше 16 кгс/см2; для зварювання повинні застосовуватись гумовотканні шланги, розраховані на тиск до 10 кгс/см2. Шланги повинні використовуватись тільки за призначенням. Довжина шлангів для газового різання не повинна перевищувати 20 м..

Попри те, акт №482 від 06.10.2020 не містить відомостей про порушення вказаних приписів, встановлених дозволом №5624655400-24 від 29.08.2018.

Судом враховується, що гараж-склад на 7 боксів (виїзд-в`їзд) для виконання електрозварювальних робіт та стоянки транспортних засобів не може прирівнюватися до семи окремих неорганізованих джерел викидів забруднюючих речовин.

Так, відповідно до п.1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 (далі Інструкція), стаціонарне джерело забруднення атмосфери підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

При цьому, неорганізоване джерело викидів джерело, з якого викиди надходять в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення неоснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що гаражні бокси, гаражі та автостоянка не є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розумінні статті 11 закону України Про охорону атмосферного повітря, що вказує на відсутність обов`язку отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря щодо вказаних об`єктів.

Щодо відкритого складу для зберігання щебню, відкритого складу для зберігання тари з бутанолу та іншої рідкої сировини, складу для зберігання розчинників Solresso 100, складу для зберігання сипучих матеріалів карбонату кальцію, піску та інших хімічних речовин; складу для зберігання використаної тари з фарби та інших хімічних речовин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Враховуючи положення законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Водночас, в акті №482 від 06.10.2020 не вказано, які речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин, не визначено тип та хімічний склад забруднюючої речовини. З цього приводу відповідачем не надано жодного доказу.

Також судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем не було вчинено дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань, не проводились дослідження чи експертизи для з`ясування обставин, чи дійсно здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із вказаних в акті джерел викидів.

Судом враховується, що зазначені джерела викидів відсутні у Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, затверджених Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 №317.

Надалі по змісту п.1 акту № 482 від 12.10.2020 відповідач зазначає, що проведений згідно вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597) для отримання підприємством ТОВ Колор С.І.М. дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2017-2018 не проводився.

Пунктом 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302 (302-2002-п), передбачено, що суб`єкт господарювання, у разі звернення із заявою для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зобов`язаний проводити інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

З аналізу змісту п.4 Порядку (302-2002-п) слід зробити висновок, що метою такої інвентаризації є облік стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря видів та обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Повторна інвентаризація викидів, у разі, якщо технологія не змінилася, буде означати здійснення подвійної роботи завідомо без будь-яких нових відомостей стосовно зміни технологічних регламентів та режимів роботи обладнання, параметрів джерел утворення або викидів, якісних та кількісних характеристик забруднюючих речовин.

Отже, при переоформленні дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у разі, якщо технологія чи інші технічні параметри не змінилися, здійснювати повторну інвентаризацію викидів суб`єкт господарювання, відповідно до чинного законодавства, не зобов`язаний, що спростовує відповідні доводи апеляційних скарг.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що п.1 припису №482 від 12.10.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 2 припису №482 від 12.10.2020 зобов`язано позивача забезпечити виконання вимог, передбачених умовами дозволу №5624655400-24 від 29.08.2018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Колор С.І.М..

При здійсненні оцінки даної вимоги припису судом враховуються висновки, які викладені в п.2 акту №482 від 06.10.2020.

Згідно зі статтею 29 Закону №2707-ХІІ, виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Судом встановлено на підставі зібраних у справі доказів, що ТОВ Колор С.І.М. постійно проводиться інструментально-лабораторний контроль стаціонарних джерел викидів, зокрема, вимірювальною лабораторією ДУ Рівненським обласним лабораторним центром Міністерством охорони здоров`я України. У червні, серпні місяці поточного року проведено лабораторний контроль викидів забруднюючих речовин на межі нормативної санітарно-захисної зони 300 м, що підтверджується протоколами від 18.06.2020 №22 (379-396), №22 (397-405), №22 (361-378), №23 (406-423), №23 (424-432), від 05.08.2020 №36(643-660) (а.с. 104-116 т.1).

Таким чином, позивачем дотримано виконання приписів пунктів 2.5.,2.5.1-2.5.5 умов дозволу №5624655400-24 від 29.08.2018 шляхом забезпечення періодичного моніторингу.

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря врегульовано ст.32 Закону №2707-XII, якою визначено, що моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про викиди забруднюючих речовин та рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

З метою методичного забезпечення створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об`єктів підвищеної екологічної небезпеки Міністерством охорони навколишнього природнього середовища було прийнято наказ №148 від 27.03.2009 Про затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об`єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об`єктів підвищеної екологічної небезпеки (далі також Правила №148).

Пунктом 3.2.1 Правил №148 передбачено, що мета створення АСЕКМ ОПЕН полягає у забезпеченні можливості організації безперервного автоматизованого контролю, аналізу і оцінки інформації про екологічний стан ОПЕН та їх вплив на навколишнє природне середовище в режимі поточного часу; організації надання оперативної та достовірної інформації щодо джерел та чинників екологічної небезпеки для керівництва підприємств, органів державного контролю за станом НПС, органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості.

Таким чином, здійснення моніторингу торкається саме об`єктів підвищеної екологічної небезпеки (ОПЕН).

При цьому, ТОВ Колор С.І.М. відсутнє в Переліку суб`єктів господарювання, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні по викидах в атмосферне повітря, по скидах забруднених стічних вод у водні об`єкти найбільшими забруднювачами довкілля по обсягу утворення відходів, який розміщено на сайті Мінприроди України.

Вказані обставини спростовують доводи апелянтів про належність ТОВ «Колор С.І.М.» до потенційно небезпечних об`єктів підвищеної екологічної небезпеки.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що ТОВ КОЛОР С.І.М. не відноситься до об`єктів підвищеної екологічної небезпеки та відсутнє в Переліку суб`єктів господарювання, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні, тому покладення обов`язку по здійсненню безперервного автоматизованого контролю є протиправним.

Щодо вимоги п.2 Припису, якою вказано забезпечити у повному обсязі проведення власними силами постійного контролю (до встановленого терміну зазначеним у даному приписі та постійно протягом року) за станом забруднення атмосферного повітря населених місць на межі санітарної-захисної зони за забруднюючими речовинами в атмосферному повітрі, а саме: оксид азоту, вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, уайт-спірит, сольвент нафта, ксилол, толуол, етилацетат, ацетон, бутилацетат, спирт бутиловий, метилацетат, стирол, кислота акрилова, пропіленгліколь, етиленгліколь, дибутилфталат, метилметакрилат, бутилметакрилат, 2-елитгексакрилат, дициклопентадієни, поліетиленгліколь, бутилакрилат.

Суд першої інстанції вірно вказав, що така вимога не може вважатися приписом, оскільки не містить вимог щодо усунення конкретних порушень. При цьому будь-які порушення не встановлені.

Також суд вважає безумовною підставою для скасування п.2 оскаржуваного припису визначення у ньому строку його виконання до 06.11.2020 року та постійно протягом року, враховуючи, що Законом №877-V припис визначений як обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з постійним терміном виконання та вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність товариства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього. Встановлення строку постійно не відповідає нормам природоохоронного законодавства.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №804/7878/14.

Щодо того, що на території підприємства, промплощадках та в гаражах ТОВ Колор С.І.М. за адресою вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 25312, розміщені пересувні джерела, а саме транспортні засоби (легкові, вантажні та спеціалізовані для проведення розмітки доріг), рух яких супроводжуються викидом в атмосферу забруднюючих речовин, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Колор С.І.М. є власником 14 одиниць техніки, з них 3 одиниці експлуатується підприємством, 11 - передано в оренду, що підтверджується довідкою від 29.09.2020 №443 та договорами оренди №340/1/О від 19.11.2019, №14/08/1 від 14.08.2020, №195/1/О від 13.07.2020 (а.с. 76-96 т.1), що унеможливлює контроль позивача над ними.

Зміст самого поняття припису свідчить про те, що відображені у ньому вимоги мають бути спрямовані саме на усунення виявлених порушень. Тобто, не можливо усунути ті порушення, які не існували.

Згідно Акта перевірки та безпосередньо припису відповідачем зазначено, що в ході виробничої діяльності підприємством здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не врегульовані положеннями дозволу на викиди.

Водночас, суд зауважує, що відповідач вказує на низку порушень, проте на підтвердження таких доводів не здійснено жодного відбору зразків та/або інструментально - лабораторних вимірювань, що свідчить про безпідставність висновків відповідача, викладених як в акті перевірки від 06.10.2020, так і у приписі від 12.10.2020.

Абзацом 4 ч.1 ст.8 Закону України №877 визначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, в тому числі, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Враховуючи передбачене законом право Держінспекції застосовувати інструментально - лабораторний контроль під час проведення перевірки, встановити наявність/відсутність порушень (чи здійснює джерело викиди, чи утворюються відходи і т.д.) можливо лише в реальному часі (шляхом інструментально - лабораторних досліджень).

Проте, на підтвердження обставин, які викладені в п.2 акту №483 від 06.10.2020 та п.2 припису від 12.10.2020, відповідачем не додано жодних доказів, які б доводили суду фактичне існування описаних порушень.

Посилання третьої особи Клеванської селищної ради на експертний висновок ОСОБА_5 , яка за власної ініціативи залучила експерта, у результаті чого було отримано експертний висновок, де виявлені численні порушення TOB «Колор С.І.М.» як у підготовці документів на отримання дозволу, так і провадження своєї діяльності, на переконання апелянтів який не врахований судом, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Із змісту експертного висновку ФОП ОСОБА_5 (а.с. 188-215 т.1) судом встановлено, експертний висновок був складений та підписаний кваліфікованим спеціалістом експертом-екологом Бакараєвим Олександром Анатолійовичем.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.68 КАС України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

За змістом статті 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При оцінці такого висновку застосовується загальна процедура доказування за правилами, встановленими в статтях 72-78 КАС України.

Разом з тим, експертний висновок ФОП ОСОБА_5 складений без дати та експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вказаний висновок не містить і відомостей, що він підготовлений для подання до суду. Тобто такий документ у розумінні положень статей 72-78 КАС України не є належним та допустимим доказом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 (справа №522/1029/18) вказала, що висновок-експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Вищенаведені обставини виключають можливість врахування експертного висновку ФОП ОСОБА_5 при розгляді даної справи.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого до висновку, що п.2 припису №482 від 12.10.2020 також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується пункту 3 припису №482 від 12.10.2020, яким виставлено вимогу забезпечити утримання очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв в належному стані, а також забезпечити очищення від осаду каналізаційних мереж, судом враховується, що відповідно до п.6 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР (далі Закон №187/98-ВР), власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

З матеріалів справи видно, що позивачем укладено договори приймання стічних вод від 01 травня 2013 року та від 02 грудня 2020 року, якими встановлено відповідальну особу за утримання каналізаційної мережі в належному стані.

Суд також зауважує, що в акті перевірки немає посилання на порушення відповідної вимоги законодавства. Посилання відповідача на вимоги п.6 ст.44 ВК України є неприйнятними, оскільки останні містять загальні вимоги до обов`язків водокористувачів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що п.3 припису №482 від 12.10.2020 носить рекомендаційний характер та не спрямований на усунення конкретного порушення норм природоохоронного законодавства, відтак підлягає скасуванню.

Щодо п.4 припису №482 від 12.10.2020, яким зобов`язано забезпечити виявлення і ведення первинного поточного обліку кількості типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються на основі матеріально-сировинних балансів виробництва, а також забезпечити ведення первинного поточного обліку за встановленою формою №1 ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари та рефлюксної води за 1, 2, 3 квартал 2020 року, та врахувати дані рефлюксної води в державній статистичній звітності №1 відходи Утворення та поводження з відходами за 2020 рік та в декларації про відходи.

Статтею 26 Закону №187/98-ВР визначено, що державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 №2034, державний облік відходів ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними і включає ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності про них. Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Пунктом г ч.1 ст.17 Закону №187/98-ВР встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 №342 затверджено типову форму первинної облікової документації №1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари (пункт 1).

Згідно пункту 3 зазначеного вище наказу, первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

З врахуванням того, що під час розгляду вказаної справи відповідачем не надано доказів того, які саме відходи утворюються від провадження господарської діяльності позивача і чи утворюються вони взагалі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пункт 4 оскаржуваного припису є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Щодо пункту 5 припису №482 від 12.10.2020, яким зобов`язано здійснювати заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечити укладення договорів на передачу виявлених відходів лакофарбового виробництва в аварійному резервуварі зі спеціалізованим підприємством що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. А також не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах та здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів, колегія суддів враховує встановлені у справі обставини, що позивачем укладено договір №136/0608-20 від 06 серпня 2020 року з ТОВ Промислова компанія Екосфера щодо здійснення операцій по збиранню, перевезенню, зберіганню для подальшої утилізації або знешкодження відходів.

Отже, позивач здійснює заходи щодо утилізації відходів, передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, організаціям, які займаються збиранням, обробленням і утилізацією відходів.

Вимога щодо того, щоб не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах та здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів не вказує на існування конкретного порушення, а відповідач фактично зобов`язує позивача постійно утримуватись від вчинення певних дій і така вимога не містять будь-якого терміну його виконання, а тому не відповідає нормам природоохоронного законодавства, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимоги пункту 5 припису №482 від 12.10.2020, який підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на необхідності проведення оцінки пливу на довкілля ТОВ «Колор С.І.М.». Однак, питання щодо здійснення оцінки впливу на довкілля ТОВ «Колор С.І.М.» не було предметом перевірки у період з 23.09.2020 по 06.10.2020 та не досліджувалося судом під час вирішення даного спору.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про оцінку випливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Проте, вказаний Закон не передбачає обов`язку проведення оцінки впливу для діючих підприємств.

У свою чергу, доказів планування або проведення позивачем робіт, які відповідають змісту поняття планової діяльності, що вживається у Законі України «Про оцінку впливу довкілля», відповідачем не надано.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги встановлені у справі фактичні обставини справи та наведені вище правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного припису, що є підставою для визнання його протиправним і скасування та задоволення позовних вимог. Доводи апеляційних скарг відповідача та третьої особи вказаних висновків суду не спростовують, а зводяться до непогодження із ними, а тому підлягають відхиленню.

З врахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно та об`єктивно встановлено обставини справи, сформовано правильні висновки по суті розглядуваних правовідносин, оскаржене рішення суду від 08.04.2021 року винесене з дотриманням чинного законодавства, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу та апеляційну скаргу Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року в адміністративній справі №460/7738/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 10.02.2022 року