ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15012/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року (головуючий суддя Златін С.В.)

в адміністративній справі №160/15012/21 за позовом Приватного підприємства "ПЛАСТ-ЕКО" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ПЛАСТ-ЕКО", звернувся 30.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача в частині не надання Управлінню Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області висновків про повернення з Державного бюджету України позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року;

- зобов`язати відповідача прийняти висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року та надати його до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Позов обґрунтований тим, що позивач має переплату з двох податків: з ПДВ та з податку на прибуток. У встановленому законом порядку позивач подав до відповідача заяви у довільній формі на повернення переплати. Однак відповідач не направив до органу казначейської служби висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань та не відреагував на заяви позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині не надання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області висновків про повернення з Державного бюджету України Приватному підприємству «Пласт-Еко» надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти висновок про повернення Приватному підприємству «Пласт-Еко» (АТ «Прокредит Банк», код 320984, ЄДРПОУ 34303979, рахунок UA183209840000026001210406725) з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року та надати його до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач станом на день розгляду справи має переплату грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та податку на прибуток 2478,91 грн. Позивач подавав до відповідача заяви від 05.03.2021 року та від 06.05.2021 року про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн., які відповідають вимогами статті 43 ПК України та вимогам п. 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787, оскільки містить всі передбачені нормами чинного законодавства України реквізити. Зазначив, що позивач виконав всі вимоги чинного законодавства України стосовно повернення грошових коштів з Державного бюджету України, то відповідач безпідставно не надав органам Казначейства висновків про повернення з Державного бюджету України позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн., відтак дійшов висновку про задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що в наданих позивачем заявах про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток у розмірі 2478,941 грн. відсутня інформація щодо дати сплати і реквізити платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (ко класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), чим порушено наказ від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби, її територіальних органів, Держаної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені», тому такі заяви були залишені без виконання.

Стосовно звернення позивача із заявою про повернення надміру сплачених коштів з податку на додану вартість у розмірі 53895 грн., то відповідач зазначив, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зауважив, що позивачем ні до контролюючого органу, ні до суду не було надано доказів відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Таким чином, вказана заява була залишена без виконання.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подавав до відповідача заяви від 05.03.2021 року (а.с.105) та від 06.05.2021 (а.с.98,102) року про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн.

Листами 12.03.2021 №9758/6/04-36-18-0919 (а.с. 105-106), від 11.05.2021 №22922/6/04-36-18-09-19 (102-103), від 13.05.2021 №23499/6/04-36-18-09 (а.с.99) відповідач повідомив позивача, що вказані вище заяви залишені без виконання.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не надання Управлінню Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області висновків про повернення з Державного бюджету України позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (далі Порядок № 60)..

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Предметом спору є протиправність/правомірність дій відповідача щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби висновків про повернення з Державного бюджету України позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. на підставі заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань від 05.03.2021 року.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач станом на день розгляду справи має переплату грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та податку на прибуток 2478,91 грн.

У відповідності до пунктів 43-1 43.4-1 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктами 43.5 та 43.6 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Пунктом 3 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Однак пунктом 4-1 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787 встановлено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 - 1 .5 статті 200-1 Податкового кодексу України , такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі (п. 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787).

У пункті 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 вказано, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 60).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу , такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п.3 Розділу ІІІ Порядку № 60).

Пунктом 200-1.5 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що позивач подавав до відповідача заяви від 05.03.2021 року та від 06.05.2021 року про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 53 895 грн. та надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн. (а.с. 29, 31, 63, 65).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, вказані вище заяви відповідають вимогами статті 43 ПК України та вимогам п. 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку №787, оскільки містить всі передбачені нормами чинного законодавства України реквізити.

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи відповідача по те, що вказані вище заяви позивача не відповідають вимогам п.2 Розділу ІІІ Порядку № 60, оскільки Порядку № 60 визначає механізм інформаційного обміну:

- між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС;

- між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами;

- окрім того, у відповідності до вимог ч.3 ст. 7 КАС України уразі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України; за вказаних обставин суд застосовує до спірних правовідносин норми статті 43 ПК України, яка встановлює, що заява подається платником податків у довільній формі.

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача на вимоги пункту 200-1.5 ПК України, оскільки позивачем перераховано грошові кошти у рахунок сплати грошових зобов`язань з ПДВ на підставі платіжного доручення №1254 від 29.07.2019 року, а не з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника.

З урахуванням того, що позивач виконав всі вимоги чинного законодавства України стосовно повернення грошових коштів з Державного бюджету України, то відповідач безпідставно не надав органам Казначейства висновків про повернення з Державного бюджету України позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 53 895 грн. та з податку на прибуток у сумі 2478,91 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 14.01.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 31.01.2022 (у зв`язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному).

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова