ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 лютого 2022 року Справа № 280/6321/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024), Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі-позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далівідповідач-1) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними діі? Міністерства внутрішніх справ Украі?ни щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці «повніи?» № 20297309520400628467 на бланку серіі? ААА № 0987344, виданіи? Департаментом інформатизаціі? Міністерства внутрішніх справ Украі?ни, наступних відомостеи?: Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили;

- визнати протиправним діі? Міністерства внутрішніх справ Украі?ни щодо відмови на підставі листа-відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року ОСОБА_2 у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаціи?ноі? підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни) інформацію відносно ОСОБА_2 , саме: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» та зобов`язати відповідача виключити з цього обліку цю інформацію;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ Украі?ни в особі Департаменту інформатизаціі? Міністерства внутрішніх справ Украі?ни видати ОСОБА_2 довідку «повну», в якіи? зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»;

- стягнути у повному обсязі на користь гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати, у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ Украі?ни.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків, шляхом подання до суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Позивачем у встановлений строк усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановленовідповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня врученняухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, щовідповідно до довідки про наявність/відсутність судимості серії ААА № 0987344 позивач є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

Відповідно до відповіді Шевченківського районного суду м. Києва у період з 01.01.2010 року до 20.11.2012 року кримінальні справи відносно гр. ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) до цього суду не надходили.

Згідно з інформацією від Київської місцевої прокуратури № 10 (вих. № 10.40-41-2930ВИХ-20 від 06.07.2020 року) відповідно до даних канцелярії місцевої прокуратури кримінальна справа за № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010 прокуратурою Шевченківського району м. Києва відносно ОСОБА_5 не порушувалась. Також відповідно до ЄРДР прокуратурою не здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відносно гр. ОСОБА_1 , останньому про підозру не повідомлялось, обвинувальний акт не вручався та до суду не скеровувався.

Відповідно до відповідей Шевченківського УП ГУНП у м. Києві:

- ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 31.08.2010 року, кримінальна справа № 010-23623 від 31.08.2020 року направлено до суду з обвинувальним актом (вих. № 8304/125/56/07-2020 від 30.06.2020 року);

- ОСОБА_1 проходив у вищевказаній справі в якості обвинуваченого. 20.10.10. кримінальна справа направлена до суду в порядку ст. 232 КПК, будь-яка інша інформація відсутня (вих. № 930-аз/105/56-2020 від 13.11.2020 року).

Згідно з відповіддю від Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у м. Києві (вих. № 121-аз/125/31/6/01-2021 від 26.05.2021 року) за даними інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 є особою, якій 31.08.10 р. Шевченківським РУ ГУМВС у м. Києві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 010-23623 від 31.08.2020 року. 02.09.10 р. було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд. Відомостей про рішення по справі до МВС України не надходило. Визначення процесуального статусу особи у кримінальному судочинстві до компетенції УІАП ГУНП у м. Києві не входить. Внести до персонально-довідкового облку зміни про результати судового розгляду кримінальної справи можливо на підставі рішення суду.

В оскаржуваній відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року Департаментом інформатизації МВС України позивачу було відмовлено у видалені вищевказаної інформації, оскільки відповідач не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх.

Отже, на підставі вказаних відповідей позивачем було встановлено відсутність кримінальної справи у жодному з цих органів.

Позивач вважає, щовизначення державою у відомостяхперсонально-довідкового обліку її якособу, яка притягається до кримінальної відповідальності, про що внесено запис до довідки про відсутність (наявність) судимості серії ААА № 0987344, безпідставнеперебуванняв такому статусі,порушує його конституційні права та свободи, принижуєгідність, негативно впливає на стан фізичного та моральногоздоров`я,перешкоджає у здійсненні професійної діяльності,можливостіреалізаціїправ людини та громадянина як в України, так і за її межами вже протягом більш ніж 10 років.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку із складністю справи, призначено підготовче засідання на 10 листопада 2021 року о 12 год. 00 хв..

05.11.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою суду від 09.11.2021 задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Шостому апеляційному адміністративному суді.

05.11.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов`язані із внесенням або невнесенням відомостей до Єдиної інформаційної системи МВС, не є здійсненням публічно-владних управлінських функцій, а тому спори щодо таких дій або бездіяльності не є публічно-правовими і юрисдикція адміністративних на них не поширюється. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.03.2019 у подібній категорії справ (справа №807/1456/17). З огляду на наведене вважає, що провадження по справі підлягає закриттю.

Від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, де вказано, що оскільки позивачем була замовлена «повна» довідка, то до неї відповідно до наказу МВС № 1256 від 29.11.2016 року була включена інформація про притягнення його до кримінальної відповідальності, а саме щодо пред`явленого Шевченківським РУВС м. Києва обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 КК. Позивач не довів суду, що персональні дані щодо нього, які містяться в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС України, обробляються незаконно або є недостовірними. Одна лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальної справи відносно позивача не може бути підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 КК України, як і зазначено у довідці виданій ДІ МВС України. Судові витрати на правову допомогу не є співмірними із складністю даної справи і не можуть бути стягнуті на користь позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.11.2021 відмовлено в клопотанні відповідача про закриття провадження у справі.

09.11.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке ухвалою суду від 10.11.2021 року було задоволено, підготовче засідання було відкладене на 09 грудня 2021 року об 11:00 год.

19.11.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення співвідповідача, обґрунтовуючи його тим що позивач дійшов хибного висновку стосовно відмови у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми «Оперативно довідкова картотека» єдиної інформаційної системи МВС України інформації відносно позивача, оскільки саме листом Департаменту інформатизації МВС України було відмовлено у коригуванні даних, таким чином позивач вважає за доцільним залучити співвідповідачем по справі Департамент інформатизації МВС України. Крім того, позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці повній № 20297309520400628467 на бланку серії ААА № 0987344, виданій Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, наступних відомостей: "Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309ККУкраїни, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623від31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили ";

- визнати протиправним дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови на підставі листа-відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року ОСОБА_2 у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми Оперативно-довідкова картотека єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України) інформацію відносно ОСОБА_2 , саме: Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили та зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з цього обліку цю інформацію;

- зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_2 довідку повну, в якій зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, без зазначення відомостей: Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили;

- стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 09.12.2021 заяву позивача задоволено, залучено до участі у справі другого співвідповідача, прийнято заяву про уточнення позовних вимог. Розгляд справи розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 10.01.2022.

Від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДІ МВС України відмовити, так як позивачем відповідач-2 не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Документи про зміну процесуального статусу стосовно ОСОБА_1 до ДІ МВС не надходили.

15.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 07 лютого 2022 року об 16:30 год.

Представник позивача перед судовим засіданням надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначених обставин, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 отримав «повну» довідку серії ААА № 0987344, видану Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, з якої він дізнався, що у ній міститься така інформація: «За обліками МВС громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Вітебськ Білорусь на території України станом на 23.10.2020 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили». Довідку видано для надання в установи іноземних держав.

Відповідно до відповіді Шевченківського районного суду м. Києва (вих. №01-14/352/2020М-210 від 30.06.2020 року у період з 01.01.2010 року до 20.11.2012 року кримінальні справи відносно гр. ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) до цього суду не надходили.

Згідно з інформацією від Київської місцевої прокуратури № 10 (вих. № 10.40-41-2930ВИХ-20 від 06.07.2020 року) відповідно до даних канцелярії місцевої прокуратури кримінальна справа за № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010 прокуратурою Шевченківського району м. Києва відносно ОСОБА_5 не порушувалась. Також відповідно до ЄРДР прокуратурою не здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відносно гр. ОСОБА_1 , останньому про підозру не повідомлялось, обвинувальний акт не вручався та до суду не скеровувався.

Відповідно до відповідей Шевченківського УП ГУНП у м. Києві:

- ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 31.08.2010 року, кримінальна справа № 010-23623 від 31.08.2020 року направлено до суду з обвинувальним актом (вих. № 8304/125/56/07-2020 від 30.06.2020 року);

- ОСОБА_1 проходив у вищевказаній справі в якості обвинуваченого. 20.10.10. кримінальна справа направлена до суду в порядку ст. 232 КПК, будь-яка інша інформація відсутня (вих. № 930-аз/105/56-2020 від 13.11.2020 року).

Згідно з відповіддю від Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у м. Києві (вих. № 121-аз/125/31/6/01-2021 від 26.05.2021 року) за даними інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 є особою, якій 31.08.10 р. Шевченківським РУ ГУМВС у м. Києві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 010-23623 від 31.08.2020 року. 02.09.10 р. було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд. Відомостей про рішення по справі до МВС України не надходило. Визначення процесуального статусу особи у кримінальному судочинстві до компетенції УІАП ГУНП у м. Києві не входить. Внести до персонально-довідкового обліку зміни про результати судового розгляду кримінальної справи можливо на підставі рішення суду.

В оскаржуваній відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року Департаментом інформатизації МВС України позивачу було відмовлено у видалені вищевказаної інформації, оскільки відповідач не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх.

Зміст та обсяг виданої позивачу Довідки на переконання суду не відповідає вимогам діючого законодавства. Відповідачем-2 видано Довідку без зазначення виключно інформації, запитуваної позивачем. Наведене свідчить про порушення відповідачами порядку видачі довідок про відсутність (наявність) судимості та встановленої ст. 32 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" та ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" заборони зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституціі? Украі?ни органи державноі? влади та органи місцевого самоврядування, і?х посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Украі?ни.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 32 Конституціі? Украі?ни ніхто не може зазнавати втручання в и?ого особисте і сімеи?не життя, крім випадків, передбачених Конституцією Украі?ни; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденціи?ної інформаціі? про особу без і?і? згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національноі? безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Даючи офіціи?не тлумачення положень частин першоі?, другоі? статті 32 Конституціі? Украі?ни у системному зв`язку з частиною другою статті 34 цієі? Конституціі?, Конституціи?нии? Суд Украі?ни в Рішенні Конституціи?ного Суду № 2- рп/2012 від 20.01.2012 діи?шов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденціи?ноі? інформаціі? про особу без і?і? згоди є втручанням в і?і? особисте та сімеи?не життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національноі? безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Закон Украі?ни "Про інформацію" визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостеи? про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону Украі?ни "Про інформацію").

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію").

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про захист персональних даних" цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (абзац восьмий ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних").

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про захист персональних даних" володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

У ч. 2 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Статтею 6 Закону України "Про захист персональних" даних передбачено, що: мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша); персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки (частина друга); склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (частина третя); обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п`ята); не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина шоста).

За приписами ч. 2 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Наведеним положенням Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" кореспондують норми Закону України "Про доступ до публічної інформації", яким визначається порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За загальним правилом публічна інформація є відкритою (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Розпорядниками інформації для цілей Закону України "Про доступ до публічної інформації" згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 цього закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначається Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої Наказом МВС України та ДДУПВП від 23 серпня 2002 р. № 823/188 (далі по тексту Інструкція) (п. 1.1 Інструкції).

Відповідно до п. 8.1 Інструкції інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.

Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону Украі?ни "Про доступ до публічноі? інформаціі?", відмова особі в доступі до інформаціі?? про неі?, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформаціі? можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону Украі?ни "Про доступ до публічноі? інформаціі?" рішення, діі? чи бездіяльність розпорядників інформаціі? можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, діи? чи бездіяльності розпорядників інформаціі? до суду здіи?снюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства Украі?ни (ч. 3 ст. 23 Закону Украі?ни "Про доступ до публічноі? інформаціі?").

Наказом Міністерства внутрішніх справ Украі?ни від 29.11.2016 № 1256 «Про організацію доступу до відомостеи? персонально-довідкового обліку єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни» затверджено Порядок доступу до відомостеи? персонально-довідкового обліку єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни (далі по тексту Порядок № 1256).

Як зазначено в п. 3 розділу І Порядку № 1256, правовими підставами надання відомостеи? з персонально-довідкового обліку є Конституція Украі?ни, Кримінальнии? кодекс Украі?ни, Кримінальнии? процесуальнии? кодекс Украі?ни, Закони Украі?ни «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про запобігання корупціі?», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічноі? інформаціі?», «Про електроннии? цифровии? підпис», «Про електронні документи та електроннии? документообіг», Положення про Міністерство внутрішніх справ Украі?ни, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 28 жовтня 2015 року № 878, Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 28 жовтня 2015 року № 877, постанова Кабінету Міністрів Украі?ни від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ».

У відповідності до п. 4 розділу І Порядку № 1256 надання інформаціі? з персонально-довідкового обліку здіи?снюється на запити державних органів або за запитами фізичних осіб, що оформлені з дотриманням вимог законодавства, у письмовіи? або електронніи? формі.

Фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостеи? про себе (п. 1 розділу V Порядку № 1256).

Згідно п. 2 розділу V Порядку № 1256 відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з додатком 2 до Порядку № 1256 запит на отримання довідки про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни, містить вимогу особи, яка з ним звертається до компетентного органу, а саме вимогу про надання виду запитуваноі? інформаціі?:

- відомостеи? про відсутність (наявність) судимості;

- відомості про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни.

У відповідності до п. 4 розділу V Порядку No 1256 запит у письмовіи? формі подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до ДІ або ТСЦ МВС, незалежно від реєстраціі? місця проживання Заявника.

При цьому за визначенням, наведеним у п. 1 розділу І Порядку № 1256, довідка - документ, якии? містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни та якии? залежно від обсягу запитуваноі? особою інформаціі? може містити відомості про:

- відсутність (наявність) судимості;

- притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що довідка («повна»), яка надається Департаментом інформатизаціі? МВС Украі?ни, має містити інформацію за трьома напрямками:

1) про притягнення особи до кримінальноі? відповідальності;

2) про відсутність (наявність) судимості;

3) про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни.

Отже, чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає зазначення в такіи? довідці інформаціі? про те, що особі пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину. Зміст та обсяг довідки про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни, обмежується чинним законодавством Украі?ни, яке визначає такии? зміст та обсяг, а також містить заборону про обробку (збирання, накопичення, зберігання, використання, поширення тощо) конфіденціи?ноі? інформаціі? про особу без і?і? згоди.

Інформація про те, що позивач «є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» не могла бути відображена у Довідці, виданій позивачу, оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально- процесуальним законодавством України.

Позивач не просив відповідача вказувати інформацію відносно наявності звинувачень у скоєнні злочину, та не надавав йому згоди на обробку та поширення такої інформації. Зміст та обсяг запитуваної конфіденційної інформації в даному випадку було визначено не лише позивачем, а й передбачено діючим законодавством.

Отже, суд приходить до висновку, що враховуючи відсутність згоди позивача на поширення іншої конфіденційної інформації про нього, крім відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, дії відповідачів щодо зберігання та використання шляхом зазначення у Довідці наступних відомостей: Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили, є протиправними, а отже суд констатує про наявність підстав для видачі «повної» довідки без зазначення вищевказаної інформації стосовно позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 804/4135/18, від 18.12.2019 по справі № 826/18484/16.

Оспорювании? запис про пред`явлення позивачу звинувачення у скоєнні злочину характеризує його з негативноі? точки зору та може скласти враження у інших осіб точки зору, як про особу, яка вчинила злочин. Дании? запис у Довідці порушує права позивача та законні інтереси як людини і громадянина, в зв`язку з чим, суд погоджується з доводами позивача та вважає його позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-2 видати ОСОБА_2 нову довідку («повну») зі змістом та обсягом інформацій?, яка б відповідала приписам чинного законодавства Украі?ни, без запису про пред`явлення позивачу звинувачення в скоєнні злочину, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Украі?ни, не втручається у дискрецію (вільнии? розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади (п. 45 Постанови Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 826/18484/16).

При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, діі? чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не викликав би необхідності повторного звернення до суду (п. 46 Постанови Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 826/18484/16).

Таким чином, суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити у конкретнии? спосіб, якщо вчинені ним діі? або допущена бездіяльність визнані неправомірними, а підстав для вчинення діи? у іншии? спосіб не вбачається (п. 47 Постанови Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 826/18484/16).

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства Украі?ни у разі задоволення позову суд може прии?няти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні діі?.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другоі? цієі? статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прии?няти рішення на користь позивача, якщо для и?ого прии?няття виконано всі умови, визначені законом, і прии?няття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власнии? розсуд (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства Украі?ни, п. 36 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 804/4135/18).

З урахуванням наведених норм процесуального закону, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 видати позивачу довідку («повну»), в якіи? зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальноі? відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни, без зазначення відомостеи? про пред`явлення позивачу звинувачення в скоєнні злочину.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону Украі?ни "Про захист персональних" персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеноі? метою і?х обробки.

При цьому одним із обов`язків розпорядників інформаціі?, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону Украі?ни "Про доступ до публічноі? інформаціі?" є надання та оприлюднення достовірноі?, точноі? та повноі? інформаціі?, а також у разі потреби перевірка правильності та об`єктивності наданоі? інформаціі? і оновлення оприлюдненоі? інформаціі?.

Частиною третьою ст. 32 Конституціі? Украі?ни встановлено, що кожному гарантується судовии? захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєі? сім`і? та права вимагати вилучення будь-якоі? інформаціі?, а також право на відшкодування матеріальноі? і моральноі? шкоди, завданоі? збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такоі? недостовірноі? інформаціі?.

Вищевказане свідчить про те, що Довідка містить неточну, недостовірну та не підтверджену інформацію щодо позивача, а тому така інформація має бути виключена з персонально-довідкового обліку ЄІС МВС, а належним відповідачем щодо зобов`язання і?і? виключити є саме Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ Украі?ни.

Відповідно до змісту Довідки остання «містить результати перевірки за персонально-довідковим обліком ЄІС МВС стосовно відсутності (наявності) судимості, притягнення особи до кримінальноі? відповідальності, обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством Украі?ни».

Положення про єдину інформаціи?ну систему Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 14 листопада 2018 р. No 1024 (далі по тексту Положення No 1024) визначає структуру, загальні засади функціонування єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС, регулює порядок і?і? формування та використання (п. 1 Положення № 1024).

У відповідності до визначення термінів, що вживаються в Положенні No 1024, наведених в п. 2 цього Положення:

єдина інформаціи?на система МВС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функціи? і?і? суб`єктів, інформаціи?ну підтримку та супроводження і?х діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно-інформаціи?них комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікаціі?, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаціи?них ресурсів, обробку та захист інформаціі?, внутрішню та зовнішню інформаціи?ну взаємодію;

суб`єкти єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС - апарат МВС та и?ого територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, Національна гвардія, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління МВС (далі - система МВС), центральні органи виконавчоі? влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Украі?ни через Міністра внутрішніх справ, інші державні органи, які обробляють інформацію в єдиніи? інформаціи?ніи? системі МВС для реалізаціі? своі?х повноважень;

інформаціи?ні ресурси єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС - визначені групи взаємозв`язаних задокументованих одиниць інформаціі?, які формуються і об`єднуються в автоматизованих інформаціи?них системах суб`єктів єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС за певними ознаками, у тому числі зазначені в переліку пріоритетних інформаціи?них ресурсів єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів Украі??ни від 14 листопада 2018 р. No 1024.

Згідно з п. 3 Положення No 1024 власником і розпорядником єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС є держава в особі МВС.

У відповідності до п. 2 Переліку пріоритетних інформаціи?них ресурсів єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ (Додаток до постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 14 листопада 2018 р. No 1024) одним із інформаціи?них ресурсів єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС є персонально - довідковии? облік, а суб`єктом єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС щодо відомостеи? персонально-довідкового обліку є МВС.

Для ефективного функціонування єдиноі?? інформаціи?ноі? системи МВС і?і? суб`єкти забезпечують своєчасне внесення до єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС достовірноі? та повноі? інформаціі? (п. 16 Положення № 1024).

Отже, персонально-довідковии? облік є частиною єдиноі? інформаціи?ноі? системи МВС («ЄІС МВС»), і саме МВС обробляє інформацію персонально- довідкового обліку ЄІС МВС для реалізаціі? своі?х повноважень та саме на МВС, як на суб`єкта персонально-довідкового обліку ЄІС МВС, покладено обов`язок забезпечення своєчасного внесення до ЄІС МВС достовірноі? та повноі? інформаціі?.

Централізовании? персонально-довідковии? облік здіи?снюється структурним підрозділом апарату МВС Департаментом інформатизаціі?.

У відповідності до п. 2.2 Інструкціі? в ДІТ при МВС централізованому обліку підлягають:

а) засуджені до довічного позбавлення волі (у тому числі и? ті, що раніше були засуджені до винятковоі? міри покарання - смертноі? кари), до позбавлення волі на певнии? строк, до тримання в дисциплінарному батальи?оні віи?ськовослужбовців, до обмеження волі та арешту незалежно від складу злочину, виду та строку покарання (пункти 8-12 статті 51 КК Украі?ни) ( 2341-14),

б) іноземці - засуджені або ті, що знаходяться під слідством, незалежно від складу злочину і виду покарання;

в) громадяни Украі?ни, засуджені судами інших держав до позбавлення волі;

г) засуджені до виправних робіт або звільнені від відбування покарання з випробуванням, відносно яких судом винесено ухвалу про направлення і?х в місця позбавлення волі для подальшого відбування покарання;

ґ) особи, оголошені в розшук;

д) особи, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом;

е) особи, що вчинили злочини і направлені за рішенням суду до психіатричних лікарень для примусового лікування;

є) особи, що проходять за архівними кримінальними справами, які зберігаються в архівах МВС Украі?ни, Служби безпеки Украі?ни (далі - СБУ) і Центрального державного архіву громадських об`єднань Украі?ни (далі - ЦДАГО).

Суд дійшов висновку, що позивач не є жодною із осіб, перелічених в п. 2.2 Інструкціі?, а отже інформація щодо нього про пред`явлення звинувачення в скоєнні злочину, зазначена в Довідці, не повинна зберігатися Департаментом інформатизаціі? МВС в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС.

Не передбачено зберігання такоі? інформаціі? і Порядком №1256.

Згідно з п. 1 розділу І Порядку No 1256 цеи? Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостеи? з інформаціи?ноі? підсистеми «Оперативно- довідкова картотека» єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеноі? процедури.

Відповідно до визначення, наведеного в п. 2 розділу І Порядку № 1256, персонально-довідковии? облік - систематизовании? банк (база) даних інформаціи?ноі? підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиноі? інформаціи?ноі? системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення.

Позивач не є особою, яку засуджено за вчинення кримінального правопорушення (про що безпосередньо зазначається у саміи? Довідці), а тому зберігання інформаціі? в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС щодо позивача про пред`явлення звинувачення в скоєнні злочину є неправомірним з боку відповідача, навіть якби такии? факт мав місце, оскільки до складу інформаціі?, яка повинна міститися в персонально - довідковому обліку ЄІС МВС, не може входити інформація про пред`явлення особі звинувачення в скоєнні злочину.

Отже, наявність в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС інформаціі? про пред`явлення позивачу звинувачення в скоєнні злочину є неправомірним як з точки зору приписів Інструкціі?, так і з точки зору положень Порядку №1256, оскільки жодним з цих нормативно-правових актів не передбачена наявність інформаціі? даного виду в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС.

Наявність такої інформації є неправомірним, оскільки жодних кримінальних проваджень щодо позивача в Украі?ні не ведеться, позивач не є підозрюваним в будь-якому кримінальному провадженні, що підтверджується, листом-відповіддю відповідача.

Матеріали справи свідчать, що у компетентних органів відсутня інформація про пред`явлення позивачу 31.08.2010 звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309.

У відповідності до п. 4 ст. 15 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законноі? сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується із доводами позивача, що оскільки він не має можливості вносити будь-які зміни до інформації щодо нього, яка міститься в персонально-довідковому обліку ЄІС МВС, то ефективним способом захисту є позовна вимога щодо виключення з персонально - довідковии? обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаціи?ної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаціи?ної системи Міністерства внутрішніх справ Украі?ни) інформації відносно позивача, а саме: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили», оскільки дана інформація не може бути наявною в базі даних не лише тому, що вона є неточною, недостовірною та не підтвердженою, а й тому, що її наявність в персонально - довідковому обліку ЄІС МВС не передбачена жодним чинним нормативно - правовим актом.

Наявність спірного запису без правових підстав для внесення такоі? інформаціі? до персонально-довідкового обліку ЄІС МВС є протиправним та свідчить про необхідність и?ого виключення з метою повного захисту порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 804/4135/18, від 18.12.2019 по справі № 826/18484/16.

У ч.1ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2статті 77 КАС України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріали справи свідчать, що на запит позивача щодо інформації про судимість (несудимість), відповідач-2 надав довідку Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України серіїААА № 0987344 про наявність/відсутність судимості, в якій вказано, що за обліками МВС громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Вітебськ Білорусь на території України станом на 23.10.2020 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. Довідку видано для надання в установи іноземних держав.

Проте, відповідачами не надано жодного доказу на підтвердження правомірності наявності в базі даних оперативно-довідкової картотеки відомостей про те, що позивач є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

Позивач обґрунтовано вважає, щоінформація, яка обробляється стосовно неї в персонально-довідковому обліку, є неповною інеточною,дійсності не відповідає, так як в провадженні правоохоронних органів,органів прокуратури чи суду відносно ньогосправа № 11010-2-1-2010/023623 за ознаками злочину, передбаченогоч. 3 ст. 309 КК України, не перебуває.

Прокурором, слідчим підрозділом Національної поліціїне надано відповідних доказів в підтвердження чи спростування протилежного.

З наявних у матеріалах справи доказів, судомвстановлено, що інформація про притягнення позивача до кримінальної відповідальності у компетентних органів відсутня, тобто є такою, що у встановленому законом порядку не підтверджена.

Суд зазначає, що спірним питанням позову є питання наявності/відсутності законних підстав для перебування в оперативно-довідкових картотеках інформації стосовно позивача про притягнення до кримінальної відповідальності, і відповідачами не доведена суду наявність таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачами позивачубуло відмовлено у виключенні відомостей про те, що він є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили. Довідку видано для надання в установи іноземних держав.

Судвважає, що позивачем були використані всі заходи, передбачені законодавством для захисту своїх інтересів, з урахуванням того, що щодо позивача відсутній обвинувальний вирок, відсутня будь-яка інформація, підтверджуюча, що вінмаєсудимість.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

При цьому, за приписамист.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

За таких обставин судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 908,00 грн, стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а саме Міністерства внутрішніх справ Украі?ни.

Крім того, позивачем були понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., що підтверджено належними та допустимим доказами: ордером від 21.07.2021 року на надання правової допомоги, Договором № 25/06 від 25.06.2020 року про надання правової допомоги (далі Договір), Додатком № 1 від 19.07.2021 року до Договору, Актом № 1 від 21.07.2021 року про надані послуги до Договору.

Задовольняючі позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20, в якій зазначено, що: «судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачівсуб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684), Департаменту інформатизації МВС України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці «повній» № 20297309520400628467 на бланку серіі ААА № 0987344, виданій Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, наступних відомостей: Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

Визнати протиправним дій Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови на підставі листа-відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року ОСОБА_2 у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України) інформацію відносно ОСОБА_2 , саме: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» та зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з цього обліку цю інформацію.

Зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_2 довідку «повну», в якій зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684).

Відповідно достатті 255 КАС Українирішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.02.2022.

Суддя А.В. Сіпака