РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2022 р. Справа № 120/16601/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДКС України у Вінницькій області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.01.2022 (вх. №2353 від 11.01.2022) мотивовані протиправністю відмови відповідача у перерахунку та встановленні з 08.07.2021 розміру пенсійного забезпечення позивача - ОСОБА_1 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, та протиправністю відмови у відшкодуванні шкоди, якої позивач зазнав внаслідок дії частини третьої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII.

Крім того, позивач вважає, що має право на відшкодування шкоди, якої він зазнав внаслідок дії ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №76-VIII, в частині недоотриманої пенсії на суму 717103,05 грн.

Ухвалою від 01.12.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

17.12.2021 представник ГУ ДКС України у Вінницькій області подав відзиви на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема представник відповідача 2 зазначив, що жодним нормативним-правовим актом України не передбачено, що органи Державної казначейської служби України несуть відповідальність за дії інших органів державної влади. Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області є самостійною юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускала.

21.12.2021 представник ГУ ПФУ у Вінницькій області подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що на виконання постанови Ленінського районного суду у м. Вінниці від 02.06.2010 у справі за №2-а-1244/210 позивачу було проведено перерахунок його державної пенсії та її щомісячну виплату згідно з ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка розраховуються на момент виплати в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 28.05.2008. Доплату за період з 28.05.2008 по 30.06.2010 в сумі 68266,59 грн. позивачу було виплачено в липні 2010 року.

В подальшому, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 14.06.2011 №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» в прикінцевих положеннях якого доповнено п.4, який передбачає, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону №796 застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання п.7 зазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 06.07.11 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (оприлюднена 23.07.2011), якою було встановлено нові розміри зазначених виплат.

Отже, на переконання представника пенсійного фонду 23.07.2011 є датою припинення права на виплату пенсії згідно вищезазначеного судового рішення. Саме з цієї дати дії всіх суб`єктів владних повноважень перевіряються на відповідність вимогам Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» та Постанови №745.

Також у відзиві на позовну заяву повідомлено, що 23.11.2011 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Постанова №1210) яка набрала чинності з 01.01.2012. Зазначеною постановою, затверджено порядок визначення розміру основної та додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до цього порядку і проводиться обчислення пенсії позивача починаючи з 01.01.2012.

Крім того, 21.12.2021 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строків звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 22.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими позивачі обґрунтовують такі вимоги, та конкретизувати позовні вимоги шляхом зазначення спірного періоду перерахунку пенсії (або дати початку перерахунку пенсії);

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали від 22.12.2021 позивачем подано додаткові пояснення з приводу обставин, виникнення яких зумовило його звернення до суду з даним позовом, а також уточнено зміст прохальної частини позовної заяви. Зокрема, позивач конкретизував, що просить зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 виходячи з розміру - 10 мінімальних пенсій за віком - з 08.07.2021.

Також позивач вказав, що саме з прийняттям Конституційним Судом України рішення №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 та спливом визначеного у вказаному рішення тримісячного строку на приведення у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням нормативного правового регулювання, встановленого статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в нього виникли підстави для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 19.01.2022, з урахуванням уточнених позовних вимог, відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ у Вінницькій області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 09.08.1991 по 04.01.2006, з 05.01.2006 по 13.07.2020 отримував пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796).

На виконання постанови Ленінського районного суду у м. Вінниці від 02.06.2010 у справі за №2-а-1244/210 позивачу було проведено перерахунок його державної пенсії та її щомісячну виплату згідно з ст.54 Закону 796-ХІІ в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка розраховуються на момент виплати в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 28.05.2008. Доплату за період з 28.05.2008 по 30.06.2010 в сумі 68266,59 грн. позивачу було виплачено в липні 2010 року.

Позивач в позовній заяві вказує, що з 01.10.2011 виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначеному постановою Ленінського районного суду у м. Вінниці від 02.06.2010 у справі за №2-а-1244/210 було припинено та її розмір було обчислено відповідно до постанови КМУ від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат , що фінансуються за рахунок кошів державного бюджету".

З 01.01.2012 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 14.07.2020 відповідно до рішення МСЕК від 22.07.2020 серії 12 ААБ № 831170 позивачу встановлено І групу інвалідності, в зв`язку з чим з 14.07.2020 йому здійснено перерахунок розміру пенсії.

У зв`язку із визнанням Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнанням такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 за № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, невиконанням рішення Ленінського районного суду у м. Вінниці від 02.06.2010 у справі за №2-а-1244/210, позивач 21.05.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області з заявою про перерахунок його пенсії виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та відшкодування шкоди - різниці між раніше виплаченою мені фактично пенсією та тією, що має бути сплачено відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Вінниці від 05.11.2009.

На звернення позивача від 21.05.2021 про перерахунок пенсії виходячи з 10 мінімальних пенсій за віком, відповідач листом від 15.06.2021 за № 5736-5212/П-02/8-0200/21 відмовив у проведенні такого перерахунку покликаючись на те, що набрання чинності 23.07.2011 постанови КМУ №745 від 06.07.2011 є датою припинення права на виплату пенсії згідно вищезазначеного судового рішення. Також повідомлено, що 23.11.2011 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1210, яка набрала чинності з 01.01.2012. Зазначеною постановою, затверджено порядок визначення розміру основної та додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до цього порядку і проводиться обчислення Вашої пенсії з 01.01.2012.

Не погоджуючись з таким розміром пенсії, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом №796-XII.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII (у редакції до 01.01.2007) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

28.12.2014 прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII, яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у такій редакції:

«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».

Отже, із урахуванням змін внесених Законом №76-VIII, нормами статті 54 Закону №796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014року №76-VІІІ від 7 квітня 2021 року № І-р(ІІ) 2021 у справі № 3-333/2018(4498/18) вирішено наступне.

Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.1 Рішення).

Частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п.2 Рішення).

Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

У разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком» (п.3 Рішення).

На виконання Рішення Конституційного Суду України, Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29.06.2021 №1584-ІХ (далі Закон №1584-ІХ).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1584-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.

У пункті 2 Закону № 1584-ІХ статтю 54 викладено в такій редакції: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».

Отже, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, Верховною Радою України був прийнятий Закону №1584-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оцінюючи твердження позивача, що з 08.07.2021, він має право на перерахунок пенсії із розрахунку 10 мінімальних пенсій на підставі рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за № 1-р(ІІ)/2021), суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ч.1 ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII (далі - Закон №2136-VIII), закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.97 Закону №2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

У відповідності із зазначеними нормами Закону №2136-VIII Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.

До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України та таким рішенням Конституційного Суду України.

При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивач не набуває ретроспективної дії у часі (висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №373/1978/18).

В той же час, 29.06.2021 (тобто до 07.07.2021 - кінцевого строку визначеного в рішенні Конституційного Суду України) Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, пункту 2 розділу I якого набрав чинності 01.07.2021.

Таким чином, правові норми частини четвертої статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР, щодо розмірів пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до вказаного Рішення Конституційного Суду України, не відновили свою дію.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування норми частини 4 статті 54 Закону №796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

При цьому, слід зазначити, що надана позивачем в позовній заяві оцінка як змісту так і процедурі прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1584-IX на відповідність Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 є лише припущеннями останнього та не можуть слугувати підставою для неврахування відповідачем 1 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 приписів відповідного Закону №1584-IX.

В контексті наведеного також варто підкреслити, що Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1584-IX від 29.06.2021 наразі є чинним, а відтак підлягає обов`язковому застосуванню.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №808/1628/18 виклала таку правову позицію щодо перерахунку пенсії: «За загальним правилом наслідки неконституційності застосовуються лише до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після оголошення рішення Конституційного Суду України. В таких ситуаціях відновлення права (наприклад на перерахунок пенсії) можливе з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу пенсії з 08.07.2021 в розмірі визначеному ч.4 ст.54 Закону №796-ХІІ в редакції закону до внесення змін Законом №76-VIII по 1 групі інвалідності в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно з рішенням Конституційного суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.

Щодо стягнення матеріальної шкоди, суд зазначає таке.

Пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-УІІІ.

Проте, вищезазначене Рішення Конституційного Суду України не містить положень, які б визначали порядок виконання пункту 4 щодо відшкодування такої шкоди громадянам України.

Відповідно до ч.3 ст.152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Положення цієї статті прямо відсилають на спеціальний закон, а тому відшкодування шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, не може здійснюватись в іншому, аніж у встановленому законом порядку.

Так, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди врегульовано статтею 22 ЦК України, за змістом якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Тобто, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

При цьому, суд зазначає, що на час дії спірних правовідносин, тобто у період, за який позивач просить стягнути на його користь шкоду у вигляді недоотриманої пенсії, він її отримував у визначеному законом розмірі.

З огляду на вищенаведені норми, суд вважає, що недоотримана позивачем пенсія не може вважатись збитками у розумінні ст.22 ЦК України.

Крім того, закон, який би встановлював порядок відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, на даний час не прийнятий.

За відсутності закону, який формулює такі положення, право на компенсацію не може виникнути, оскільки особа не може стверджувати, що вона мала «законне сподівання» одержання будь - яких конкретних сум (ухвала Європейського суду з прав людини у справі «Петро Якович Петльований проти України», заява №54904/08, ухвала щодо прийнятності від 30.09.2014).

Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами і не підлягають задоволенню.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37979858)

Повний текст рішення суду складено 31.01.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна