ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року справа №380/12915/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретаря судового засідання Новак Л.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів, приватного нотаріуса Павлишин Ольги Василівни про повернення безпідставно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просять:

зобов`язати сформувати подання про повернення сплаченого збору па обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5790 грн. 20 коп. згідно квитанції №4477 від 07 квітня 2021 року;

зобов`язати сформувати подання про повернення сплаченого збору па обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5 790 грн. 20 кой. згідно квитанції №3308 від 07 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що придбали житло вперше, іншого житла не мають, не отримували та не брали участі у приватизації житла. Таким чином, позивачі вважають, що вони звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу на підставі п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що повідомив позивачів, що з 26.09.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”. За приписами п. 15-2 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Оскільки позивачем не подані документи та інформації, зазначені у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 Порядку, немає підстави для формування подання на повернення коштів, які помилково сплачені.

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Львів у своїх поясненнях зазначає, що саме Держава в особі Пенсійного фонду України зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

09.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 08.10.2021 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 04.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів тимчасового обмеження роботи суду у зв`язку із запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Згідно з договором купівлі – продажу квартири від 07.04.2021 року позивачі придбали у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивачами було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанціями від 07.04.2021 року за №4477 на суму 5790 грн. 20 коп. та від 07.04.2021 року за №3308 на суму 5790 грн. 20 коп.

13.04.2021 року позивачі звернулися до відповідача із заявами, в яких просили сформувати подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно згаданих квитанцій.

Відповідач листами №1300-5604-8/52118 від 10.06.2021 року та №1300-5604-8/52666 від 11.06.2021 року повідомив позивачів, що долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше. Тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.

Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся до суду із даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачам з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до положень п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як передбачено ч.1 ст.3 даного Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..

Постановою №1740 від 03.11.1998 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі Порядок №1740).

У відповідності до п.1 Порядку №1740 цей порядок регулює питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Наведені норми, в межах спірних правовідносин, дозволяють прийти до таких висновків:

- особа, яка придбаває житло вперше, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;

- реалізація такого права здійснюється у відповідності до норм Порядку № 1740;

- обов`язок підтвердження такого статусу (особа придбаває житло вперше), наявність відповідного права, покладається на особу, у спосіб подання визначених чинним законодавством документів;

- законодавством не встановлено перешкод для подання згаданих документів як підчас нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна так і після.

Даючи правову оцінку відмовам відповідача у формуванні подання через призму сформованих висновків, суд вважає, що органом Пенсійного фонду правомірно надано позивачам відмови, оскільки останніми не подано документів у підтвердження того, що житло ними придбавається вперше.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу на наявні в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, які є належним доказом однак недостатніми у підтвердження обставин придбання житла вперше позивачами, оскільки містять дані після впровадження згаданих Реєстрів. При цьому, дані щодо купівлі житла вперше до впровадження реєстрів та докази, які підтверджують такі обставини, визначені Порядком №787. Лише за наявності таких можна прийти до висновку, що житло купується вперше, а особа обгрунтовано звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Не можна залишити поза увагою і те, що суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов`язувати органи Пенсійного фонду України сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання в територіальні органи Державного казначейства України для повернення громадянину коштів (для прикладу: ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/9991/37325/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43667817), №К/800/41597/14 від 20.08.2015 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/49438856), від 25.06.2015 №К/800/17652/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45986687), від 08.02.2017 №К/800/40236/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64920433).

Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 по справі №819/1498/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71911510), постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78191908). Мотиви судових рішень зводилися до того, що відсутність законодавчого механізму довести обставину придбання житла вперше на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири змушує людину сплатити цей збір, інакше їй відмовлять у вчиненні згаданої нотаріальної дії. Надалі органи Пенсійного фонду України, котрі не мають достовірного законодавчого механізму перевірки твердження про придбання житла вперше, відмовляють фізичній особі у видачі подання про повернення з бюджету помилково сплаченого збору. Суди відхиляли доводи Пенсійного фонду України про відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше з тих мотивів, що саме держава повинна створити такий механізм, а не перекладати тягар його відсутності на фізичну особу, що не є платником збору на загальнообов`язкове пенсійне страхування.

Ситуація змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».

В результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:

1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше. Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, котра з 26.09.2020 створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини (придбання особою житла вперше).

Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20, в якій зазначено наступне: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду».

З огляду на викладене, судом не встановлено порушення критеріїв правомірності передбачених ч.2 ст.2 КАС України відповідачем відмовляючи у формуванні подання про повернення позивачам з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому не підлягають задоволенню вимоги про спонукання до вчинення дій - зобов`язати сформувати подання на повернення помилково сплаченого до бюджету збору.

Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачами витрати на сплату судового збору покладаються судом на них.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Я.Мартинюк