ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2022р. Справа №905/818/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Шилової О.М., Фурсової С.М., при секретарі судового засідання Марченко А.Є., розглянувши матеріали справи №905/818/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" м.Курахове, Донецької області,

про стягнення збитків у розмірі 865 650 964,64грн

За участю представників сторін:

від позивача: Горянін А.О., Боєнко О.В. - адвокати, на підставі довіреності;

від відповідача: Лозовицький М.С. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі довіреності;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи - 2: не з`явився;

від третьої особи -3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів внаслідок порушення умов Багатостороннього договору у розмірі 369 614 941,11грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він та відповідач є виробниками електроенергії на неконтрольованій території і здійснюють продаж електричної енергії згідно умов багатостороннього договору, в порушення умов якого відповідач здійснював поставку електроенергії за прямими договорами з споживачами електроенергії без затвердженого координаційним центром переліку споживачів. Як наслідок, позивач вважає, що він недотримав доходи у вигляді оплати за електроенергію, в зв`язку із тим, що відповідач здійснював прямі поставки електроенергії споживачам та отримав від них оплату, всупереч поставкам через постачальників, як це передбачено Багатостороннім договором та минаючи встановлений алгоритм розподілу всіх отриманих грошових коштів між всіма учасниками ринку НКТ.

Ухвалою від 10.05.2019р суд відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Заявою від 27.05.2019р №01-1.1/01121 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути збитки у розмірі 423566071,24грн, посилаючись на те, що на його замовлення було здійснено економічну експертизу і згідно експертного висновку №04/05-19 від 24.05.2019р сума недотриманих коштів платежів за розподілом склала зазначену суму.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечував, зазначив, що за Багатостороннім договором обов`язок з перерахування коштів, що надійшли від споживачів в рахунок плати за електроенергію покладений саме на Постачальників, а не на Виробників і будь - яким з учасників Договору не було заявлено про порушення сторонами своїх зобов`язань починаючи з травня 2015 року. Крім того, відповідач вважає, що баланси електричної енергії на непідконтрольній території Донецької області містять інформацію, яку некоректно використовувати для взаєморозрахунків між сторонами договорів купівлі - продажу електроенергії між виробниками і постачальниками, оскільки з балансів наданих позивачем в підтвердження обсягів відпущеної електроенергії в мережу неможливо встановити обсяги електроенергії відпущеної саме Відповідачем і саме прямим споживачам. Відповідач також зазначив, що Виробники за Багатостороннім договором не були пов`язані між собою зустрічними зобов`язаннями, оскільки правовідносини регулювалися окремими двосторонніми договорами між Виробником і Споживачем та між Виробником і Постачальником і на них не поширювалась дія Багатостороннього договору.

Позивач надав заперечення на відзив, згідно яких вважав доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують аргументів викладених у позовній заяві, по-перше з тих підстав, що предметом позову є збитки у вигляді недотриманого доходу, які позивач отримав би, якби відповідач не порушив умови Багатостороннього договору. Щодо обсягів виробленої та реалізованої електроенергії, то позивач вважає, що фактичні фізичні баланси електроенергії не неконтрольованій території є належним доказом, оскільки містять інформацію про обсяги виробництва та відпуску електроенергії відповідачем.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово надавались клопотання про витребування доказів у відповідача, зокрема: головної книги/оборотно-сальдової відомості по балансовому рахунку розрахунків контрагентів за електричну енергію, відпущену на тимчасово неконтрольованій території, із зазначенням кореспондуючих рахунків дебетового та кредитового оборотів в розрізі кожного місяця за період з 01.03.2016р по 30.06.2016р; у Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби - витягу з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.03.2016р по 24.04.2019р по операціям ТОВ «ДТЕК Східенерго» з продажу/поставки електроенергії контрагентам.

Представник відповідач в судовому засіданні (18.06.2019р) пояснив, що документи первинного бухгалтерського обліку знаходяться на непідконтрольній території і вважаються втраченими, отже відсутня можливість у їх наданні.

Ухвалою від 18.06.2019р суд зобов`язав учасників справи надати перелік споживачів, яким протягом квітня 2016 - червня 2016 року здійснювалося постачання електроенергії відповідачем споживачам, які знаходяться на непідконтрольній території, за прямими договорами із визначенням обсягів постачання, ціни постачання одиниці товару, стану розрахунків за постачання, яке відбулося у визначений період.

Ухвалами від 02.07.2019р та 24.07.2019р суд зобов`язав Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», у тому числі відокремленим підрозділом Зуївською ТЕС, за період з 1 березня 2016 року по 24 квітня 2019 року по операціях Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (у тому числі ВП Зуївської ТЕС) з продажу/поставки електроенергії контрагентам, в якому відображені всі обов`язкові реквізити виданих податкових накладних, включаючи, проте не обмежуючись, найменуванням та індивідуальними податковими номерами постачальників (продавців) та отримувачів (покупців), описами (номенклатурами) постачання товарів, кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД, кількістю (об`ємом, обсягом) постачання товарів, цінами постачання одиниці товару тощо.

Ухвалою від 31.07.2019р було вирішено призначити справу №905/818/19 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату № 01-01/378 від 01.08.2019 року призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.08.2019 року визначено склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., суддів Фурсову С.М., Величко Н.В.

Ухвалою від 02.08.2019р прийнято справу №905/818/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Демідової П.В., суддів Фурсової С.М., Величко Н.В. та розпочато розгляд зі стадії підготовчого провадження.

05.09.2019р позивач звернувся із заявою про збільшення розміру позовних вимог №01-1.1/01822 від 04.09.2019р, згідно якої просив стягнути 895 245 216,27грн збитків за порушення умов Багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії від 11.06.2015р. Збільшення розміру позовних вимог позивач обґрунтував висновком судово-економічної експертизи №4299 від 02.09.2019р, яка була проведена на замовлення позивача.

Відповідач заперечував проти збільшення позовних вимог зважаючи на те, що у розрахунках експерта та позивача безпідставно визначено алгоритм, який не був предметом розгляду Координаційного центру і за висновком комплексної судової економіко - правової експертизи від 16.09.2019р підтверджено відсутність порушень умов Багатостороннього договору відповідачем.

В подальшому позивач надав заяву №01-1.1/02012 від 30.09.2019р про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням отримання додаткової судово-економічної експертизи і просив суд стягнути 865 650 964,64грн збитків.

Позивач, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач в порушення умов Багатостороннього договору протягом березня - червня 2016р здійснював поставку електроенергії за прямими договорами споживачам, які знаходяться на неконтрольованій території, без виконання правил ринку НКТ, споживачам, без їх погодження з Координаційним центром, отримував кошти без застосування тарифів та алгоритму. Такі дії відповідача, завдали позивачеві збитків у вигляді неотримання доходів (коштів) за відпущену на неконтрольованій території електроенергію в межах запроваджених Багатостороннім договором правил ринку НКТ. Збільшення позовних вимог обґрунтовував тим, що відповідач у період з липня 2016р по лютий 2017р здійснював продаж електроенергії за прямими договорами споживачам, що не були включені до Переліку споживачів, затвердженого Координаційним центром.

За клопотанням позивача до матеріалів справи залучені експертні висновки:

- №012-АНО/19 від 16.08.2019р комісійного науково-правового дослідження, під час якого досліджувались питання чи є здійснення відповідачем поставок електроенергії споживачам за прямими договорами в березні - червні 2016 року порушенням вимог постанови КМУ від 07.05.2015р №263 та умов Багатостороннього договору, та чи призвело отримання відповідачем коштів від споживачів за поставку останнім електроенергії за прямими договорами до збитків ПАТ «Донбасенерго»;

- №4299 від 02.09.2019р Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, предметом дослідження якого було чи підтверджуються відомості наведені в позові наявними документами;

- №4815-4822 від 27.09.2019р за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України;

- №016-АНО/19 від 27.09.2019р додаткового комісійного науково - правового дослідження Центру судової експертизи та експертних досліджень, предметом дослідження якого був висновок, що міститься у звіті незалежного аудитора ТОВ «Станадарт Аудит» від 29.07.2019р;

- №5360 від 28.10.2109р за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи від 28.10.2019р.

За клопотанням відповідача до матеріалів справи в якості доказів долучено звіт незалежного аудитора ТОВ «Станадарт Аудит» від 29.07.2019р, предметом якого є надання обґрунтованої впевненості про обсяги електричної енергії, відпущеної ТОВ «ДТЕК Східенерго» в ринок, оплата за яку була проведена за алгоритмом розподілу коштів між Постачальниками, Виробниками і системним оператором за березень - червень 2016 року; висновок комплексної економіко - правової експертизи №9366 щодо виконання Багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії від 16 вересня 2019 року та звіт аудиторської фірми з надання впевненості щодо розрахунку розміру суми коштів за позовною заявою ПАТ «Донбасенерго» про стягнення збитків.

Враховуючи те, що надані сторонами експертні висновки за своїм змістом є протилежними, а також враховуюче те, що в ході залучення експертів, сторони надавали останнім документи на власний погляд, власне розуміння, останні, в свою чергу, зробили фрагментальний аналіз без проекції на складний характер взаємовідносин всіх учасників ринку НКТ за Багатостороннім договором (постачальників, виробників, системного оператора), зв`язок даних фізичних балансів (щодо обсягів виробництва) із обсягами проданої електричної енергії як на ринку НКТ, так і по прямих договорах, на рівень, встановлених договором тарифів на електроенергію та застосованих Координаційним центром показників.

Таким чином, суд зазначив про наявність сумніву щодо правильності зроблених висновків і ухвалою від 17.12.2019р колегія суддів призначила у справі судову економічну експертизу з метою з`ясування обсягів електроенергії власного виробництва відповідача та оплати за неї враховуючи вимоги Багатостороннього договору, фізичних балансів, рішень Координаційного центру тощо.

Провадження у справі зупинялось на час проведення експертизи.

15.01.2021 до суду від Донецького Науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №447-454 від 31.12.2020 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи та матеріалами справи №905/818/19.

Ухвалою від 31.05.2021р колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про залучення третіх осіб від 20.04.2021р та залучила в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виробників за Багатостороннім договором: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» (третя особа-1), Виробничо-енергетичне об`єднання «Вітроенергопром» (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екодонресурс»(третя особа-3).

Треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» та Виробничо-енергетичне об`єднання «Вітроенергопром» надали письмові пояснення по справі, згідно яких просили здійснювати розгляд справи за відсутності їх представників і зазначили, що Кабінет Міністрів України постановою №263 від 07.05.2015р визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на непідконтрольній території. На підставі зазначеної постави був укладений Багатосторонній договір між учасниками ринку електроенергії, якими зокрема є і визначені треті особи у справі. На думку останніх продаж електроенергії виробниками споживачам за прямими договорами мало відбуватися відповідно до умов Багатостороннього договору.

Третя особа,Товариство з обмеженою відповідальністю «Екодонресурс», також надала письмові пояснення по справі, просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги позивача задовольнити зважаючи на те, що за умовами Багатостороннього договору поставка електроенергії Відповідачем за прямими договорами зі споживачами, які прямо не визначені відповідним рішенням Координаційного центру, є порушенням договірних зобов`язань, яке створило для відповідача безпідставні переваги відносно інших виробників електроенергії на ринку електроенергії на тимчасово неконтрольованій території, що призвело до фактичного отримання відповідачем більшого відсотка оплати відпущеної електроенергії.

У зв`язку із перебуванням суддів, яки входили в склад колегії, у відпустках, на лікарняних, склад колегії декілька разів змінювався. Розпорядженням керівника апарату № 02-01/337 від 22.11.2021 у зв`язку із перебуванням судді Зекунова Е.В. у відпустці, було призначено повторний автоматичний розподіл справи . Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями, визначено склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., судді Шилова О.М., Фурсова С.М.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

06.01.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Згідно наданого клопотання відповідач просив повернутись до стадії підготовчого провадження у справі, поновити строк для подання клопотання та призначити у справі додаткову комісійну судово-економічну експертизу. Перед початком судового засідання 17.01.2022 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання. Ухвалою від 17.01.2022 року суд відмовив в його задоволені з підстав, зазначених в ухвалі,та розпочав розгляд справи по суті.

В ході засідання представники позивача та відповідача виступили з вступним словом, підтримали позиції, які займали в ході розгляду справи. Судом були досліджені докази, в ході чого сторони надавали відповідні пояснення. За результатами засідання суд оголосив перерву до 26.01.2022 року.

26.01.2022 року на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача тотожне за змістом клопотанню від 6.01.2022 року, в якому відповідач просив поновити строк для подачі клопотання, повернутися до стадії підготовчого провадження, призначити по справі додаткову комісійну судово-економічну експертизу, на вирішення експертів запропоновано поставити питання: з урахуванням даних, отриманих у висновку комісійної судово-економічної експертизи від 31.12.2020р, визначити чи включав встановлений Координаційним центром алгоритм розподілу коштів виробникам, обсяг електроенергії, яка була реалізована ними прямим споживачем в період березень червень 2016р.

Несвоєчасне подання клопотання відповідач обґрунтував тим, що експертний висновок від 31.12.2020 року, зроблений на підставі призначеної судом в межах цієї справи експертизи , є великим за змістом, у зв`язку з чим для підготовки клопотання був потрібен час. Крім того в клопотанні відповідач зауважує, що суд в ході підготовчого провадження відмовляв відповідачеві у задоволені клопотань про проведення додаткової експертизи.

Проте, суд зауважує, що в ході підготовчого провадження ввідповідачем заявлялись клопотання про проведення додаткової експертизи, проте, питання, яке наразі просить поставити перед експертами відповідач, не ставились, питання були іншими і суд в ході підготовчого провадження відмовив в їх задоволені з підстав, зазначених у відповідних ухвалах. До того ж, до суду від Донецького Науково - дослідного інституту судових експертиз висновок №447-454 від 31.12.2020 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи надійшов у січні 2021 року, що свідчить про достатність часу для підготовки відповідних зауважень та пропозицій щодо цього доказу.

У відповідності до ст. 207 ГПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Позивач заперечував проти задоволення клопотання.

За змістом вимог ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Заслухавши пояснення відповідача щодо пропуску строку для подання клопотання, суд не знайшов причини поважними, у зв`язку з чим, керуючись ч.5 ст.233 ГПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання. Суд на підставі ст. 207 ГПК України відмовив відповідачеві в поновлені строків на подання клопотання про призначення експертизи від 26.01.2022 року та залишив без розгляду зазначене клопотання.

Після перерви суд продовжив засідання зі стадії судових дебатів. Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та наполягав на недоведеності обставин по справі, вимагав відмовити в задоволені позову.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», згідно з яким особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р., п.1 якої встановлено, що купівля та продаж з 01.05.2015р. електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі неконтрольована територія), на іншу територію України (далі контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (далі різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго у Донецькій області.

Відповідно до п.2 названої Постанови електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, крім електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, продається на цій території суб`єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі - Багатосторонній договір).

Порядок, механізм та принципи взаємодії суб`єктів електроенергетики, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором (п.4 Постанови).

Згідно із пунктом 9 Постанови Виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території:

1) здійснюють продаж виробленої ними електричної енергії енергопостачальникам, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та/або споживачам електричної енергії на неконтрольованій території, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим на неконтрольованій території, відповідно до умов багатостороннього договору;

2) здійснюють продаж різниці перетоків електричної енергії з неконтрольованої території на контрольовану територію та отримують від оптового постачальника у повному обсязі кошти пропорційно обсягу виробництва кожного виробника електричної енергії у загальному обсязі електричної енергії, яка передана з неконтрольованої території на контрольовану територію відповідно до підпункту 5 пункту 8 цієї постанови.

За умовами пункту 10 Постанови Енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території, зокрема здійснюють постачання електричної енергії усім споживачам, приєднаним до електричних мереж відповідних енергопостачальних підприємств, відповідно до умов багатостороннього договору; здійснюють купівлю електричної енергії, яка відпускається виробниками електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, відповідно до умов багатостороннього договору.

У відповідності до п.2 Постанови диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії і передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території здійснюються державним підприємством " Національна енергетична компанія "Укренерго". Державне підприємство " Національна енергетична компанія "Укренерго", в межах договору, складає прогнозний та фактичний фізичний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України, баланси електричної енергії окремо за контрольованою та неконтрольованою територією і надає відповідну інформацію оптовому постачальнику та усім сторонам багатостороннього договору.

Постановою визначено, що дія постанов Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2005 р. № 745 "Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам" , від 19 липня 2000 р. № 1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України" не поширюється на неконтрольовану територію.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №273 від 08.05.2015р визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до додатку.

За даним наказом зокрема Старобешівська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» та Зуївська ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго» є виробниками електричної енергії.

11.06.2015р., на підставі постанови Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015р., виробниками (позивачем, відповідачем, ПАТ «Вітроенргопром», ТОВ «Новоазовська вітряна електростанція») та постачальниками (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі») (далі зазначені особи та всі хто поєднався до договору «учасники ринку НКТ»),було укладено Багатосторонній договір між учасниками ринку електричної енергії з додатками (далі Договір).

Відповідно до Преамбули Договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів печатками і згідно з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України його умови застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли з 1 травня 2015 року. Сторонами цього Договору є:

- суб`єкти електроенергетики, які здійснюють діяльність по виробництву, передачі, розподілу та постачанню електричної енергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (Неконтрольована територія), які підписали Договір і / або приєдналися до нього (Додаток 1 а.с.а.с.20 зворотна сторона, 21 т.1);

- суб`єкт електроенергетики (його відокремлений підрозділ), який здійснюють диспетчерське (оперативно-технологічне) управління на Неконтрольованій території.

Метою договору, згідно з п.2.1 цього Договору, є врегулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, придбанням, продажем і споживанням електричної енергії на неконтрольованій території. Договір визначає права, обов`язки і відповідальність сторін цього договору, Загальних зборів та Координаційного центру на неконтрольовані території (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору його предметом є:

- визначення принципів, порядку і механізму взаємодії між сторонами договору, які виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, розподілом і постачанням, купівлею і продажем електричної енергії на Неконтрольованій території;

- встановлення правил та порядку функціонування прозорої та справедливої системи комерційних відносин, визначення фінансових зобов`язань сторін договору в процесі виробництва, передачі, розподілу, постачання, купівлі і продажу електричної енергії на Неконтрольованій території.

- встановлення порядку формування цін (тарифів) та розрахунків між сторонами цього договору;

- забезпечення умов для використання сторонами договору своїх повноважень виключно для сприяння ефективному виробленню, передачі, розподіленню та поставки електричної енергії на неконтрольованій території;

- забезпечення перегляду, впровадження та вдосконалення правил, договорів, обумовлених договором таким чином, щоб враховувати і балансувати інтереси сторін договору, а також споживачів електричної енергії, які перебувають на Неконтрольованій території.

Вказані положення Багатостороннього договору відображають відповідні приписи щодо нього, викладені в п.4 постанови КМУ №263 від 07.05.2015р.

За змістом п.п.2.5.1 п.2.5 Багатостороннього договору сторони з моменту набрання чинності цим Договором зобов`язані:

- продавати всю електричну енергію, що виробляється на ринку електричної енергії у відповідності до умов договору та прямих двосторонніх договорів, укладених у відповідності до нього. Перелік Споживачів, яким відповідний Виробник електричної енергії продає електричну енергію за прямими двосторонніми договорами, затверджується Координаційним центром. Виключення може складати електрична енергія, яка споживається для власних потреб електростанцій; електроенергія, яка споживається споживачами, безпосередньо підключеними до шин Виробника; електроенергія, яка виробляється на електростанціях з встановленою потужністю нижче 20МВт або на електростанціях, у яких загальний відпуск електричної енергії складає менш 100 млн.кВтгод за попередній рік;

- укладати двосторонні договори, в тому числі прямі,в порядку і на умовах, передбачених даним Договором;

В п.3.1 договору було визначено, що всі сторони договору дають свою згоду визнавати та виконувати всі умови договору, Правила ринку (Додаток №2 ) та інші додатки до укладеного договору.

За змістом договору Загальні збори це щорічні або позачергові загальні збори делегованих представників Сторін Договору для погодження питань взаємовідносин між суб`єктами електроенергетики на неконтрольованій території. Згідно із розділом 4 Договору, до компетенції загальних зборів відноситься прийняття рішень з питань обрання Координаційного центру, внесення змін до Договору та додатку до нього.

Розділом 5 Договору врегульовано статус Координаційного центру - виборчого органу, який складається з делегованих представників учасників ринку НКТ, які виконують свої повноваження відповідно до умов цього договору.

Порядок обрання членів Координаційного центру (далі КЦ) передбачений п.5.1. договору. Члени Координаційного центру обираються шляхом голосування на Загальних зборах.

До складу КЦ входять: по одному представнику Виробників ( від Зуївської ТЕС, від Старобешевської ТЕС відповідно); по одному представнику від виробників із відновлюваних джерел енергії від Донецької та від Луганської області відповідно; по одному представнику Споживачів від Донецької та від Луганської області відповідно; три представники постачальників Донецької області; один Виробник електроенергії Луганської області; два представники Постачальників Луганської області; один представник системного оператора буз права голосу.

За змістом встановленого сторонами порядку обрання членів КЦ, останні не є прямими представниками сторін договору, вони є особами, які формують виконавчий орган, на який покладено обов`язок виконувати та керуватися Договором (п.5.8 Договору) в ході роботи ринку НКТ, та представляти конкретний сегмент ринку НКТ в Координаційному центрі.

Розподіл коштів за електричну енергію здійснюється відповідно до алгоритму, який затверджується Координаційним центром (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.9 Договору, до компетенції Координаційного центру відносяться, зокрема:

- затвердження типових форм таких договорів: купівлі-продажу електричної енергії між Виробником та Постачальником; купівлі-продажу електричної енергії між Виробником та Споживачем ; договори на постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між Постачальником електричної енергії та Споживачем, який купує електричну енергію за прямими двосторонніми договорами;

- затвердження цін (тарифів) на електричну енергію, яка поставляється в межах неконтрольованої території, на виробництво електричної енергії, на послуги з диспетчеризації, передачі, розподілу та поставки електричної енергії;

- здійснення контролю щодо виконання сторонами зобов`язань, передбачених даним Договором;

- надання дозволу на заміну сторони в будь - якому зобов`язанні, пов`язаному з купівлею - продажем електричної енергії, послуг з передачі, поставки, розподілу електроенергії, згідно чинного законодавства;

- затвердження переліку Споживачів, яким відповідний Виробник електричної енергії продає електричну енергію за прямими двосторонніми договорами, тощо.

Згідно з п.5.17 Багатостороннього договору, Координаційний центр організовує роботу Розрахункового центру. До функцій Розрахункового центру при Координаційному центрі відносяться, зокрема, розрахунки цін (тарифів) у відповідності до Правил ринку; розподіл коштів Учасників ринку у відповідності із алгоритмом. Передбаченим Правилами ринку.

Відносини між Сторонами Договору, а також Сторонами Договору та Споживачами регулюються даним Договором, дійсними двосторонніми договорами, а також договорами, укладеними на виконання Постанови та умов даного Договору (п.6 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору сторони договору у взаємовідношеннях між собою та з Споживачем використовують типові договори, затверджені Координаційним центром та нормативно - правовими актами, в частині яка не суперечить положенням Постанови та даного Договору.

При виконанні договорів, укладених між Сторонами Договору та Споживачами використовують ціни (тарифи), затверджені Координаційним центром, а також умовами про розрахунки, передбачені даним Договором та його додатками (п.7.2 Договору).

Розділом 9 Багатостороннього Договору передбачена відповідальність за невиконання договірних зобов`язань:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором;

- учасник ринка визнається таким, що не виконує своє зобов`язання, якщо він порушив умови даного Договору та не виправив їх протягом 10 робочих днів, якщо інший час не визначено Координаційним центром;

- розглядаючи повідомлення про невиконання зобов`язань Учасником ринку Координаційний центр має право прийняти наступні рішення: тимчасово припинити купівлю /продаж електроенергії Учаснику ринка, який не виконує зобов`язань; повністю відключити навантаження Учаснику ринка, який не виконує зобов`язань, якщо він підключений до Магістральної Міждержавної електромережі; відключити частину навантаження , якщо невиконання зобов`язань пов`язане з конкретним Споживачем чи групою Споживачів; припинити за узгодженням з Загальними зборами, дію даного Договору Учаснику ринка, який не виконує зобов`язань.

Крім положень даного Договору, які передбачають інше, кожна Сторона даного Договору узгоджується та визнає, що жодна із сторін, її працівники та представники при будь - яких обставинах не відповідають за зобов`язаннями перед будь - якою із Сторін за:

- упущений прибуток, дохід, контракт, ділові контакти;

- непрямі збитки, збитки побічного та послідовного характеру;

- збитки від заборгованості однієї із сторін перед іншою.

Передбачені даним пунктом обмеження відповідальності не застосовується, якщо збитки, інші негативні наслідки були заподіяні порушенням Стороною умов даного Договору (Розділ 10 Договору).

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що даний договір укладається з моменту його підписання усіма Сторонами на строк до 01 березня 2016р і вважається пролонгованим на кожний послідуючий рік, якщо ні одна із Сторін Договору не заявить про його припинення і така заява не буде прийнята Загальними зборами за представленням Координаційного центру.

Учасник ринку перестає бути Стороною тільки у ступені та при обставинах, передбачених у розділі 3.9 даного Договору.

Додатком №1 до Договору сторони визначили перелік Виробників та Постачальників електричної енергії, установки яких (обладнання та/або енергетичне обладнання) знаходяться не непідконтрольній території.

Додатком №2 затверджені Правила ринка електричної енергії на непідконтрольній території (далі - Правила).

Дані Правила ринка електричної енергії на непідконтрольній території є невід`ємною частиною Багатостороннього Договору між учасниками ринку електричної енергії та передбачають механізм функціонування ринку електричної енергії в частині надання даних, розподілу навантаження між генеруючими джерелами, формування середньої ціни ринка електричної енергії відповідної області, цін та тарифів постачальників, алгоритм розподілу та перерахування коштів на ринку електроенергії (п.1.2.1 Правил).

Форми та строки надання Сторонами Договору даних у відповідності із даними Правилами ринку електричної енергії на непідконтрольній території встановлюються Системним оператором та Розрахунковим центром за узгодженням із Координаційним центром і є обов`язковими для виконання (п.1.2.6 Правил).

Пунктом 1.1 Правил визначено поняття Системного оператора - підприємство, яке виконує функції диспетчерського (оперативно - технологічного) управління на непідконтрольній території, а також формує прогнозні та фактичні баланси споживання та виробництва електроенергії в межах кожної області на непідконтрольній території, графіки навантаження енергогенеруючого обладнання на наступну добу на таких територіях, здійснює передачу магістральними та міждержавними електричними мережами.

Сторони домовились, що результати розрахунків програмного та апаратного забезпечення залежать від отримання Системним оператором даних від всіх сторін Договору, а також від їх повноти та точності. Системний оператор не несе відповідальність за достовірність даних, які він отримує від сторін Договору (п.1.2.2). Відповідальність за своєчасність, повноту та достовірність даних, встановлених Правилами ринка , несе сторона Договору, яка надає ці данні (1.2.3).

За змістом розділів 2- 6 Правил системний оператор: збирає від учасників ринку НКТ фізичні дані, щодобово заявки виробників ТЕС та виробників ТЕЦ, постачальників , операторів зовнішніх перетоків, робить прогноз необхідного покриття , розробляє заданий графік навантаження (метою чого є забезпечення необхідного резерву потужності та збалансованості в кожному розрахунковому періоді). При цьому пріоритетним є забезпечення стійкої паралельної роботи електростанцій та енергосистеми в цілому, безперервного енергозабезпечення споживачів та надійної роботи електростанцій (п. 6.1.1 договору).

У розділі 8 Правил сторони Багатостороннього договору узгодили алгоритм розподілу грошових коштів між постачальниками, виробниками та системним оператором.

Так, відповідно до п.8.1 алгоритм розподілу грошових коштів між Постачальниками, Виробниками та Системним оператором - це порядок визначення нормативів (часток), які належать зазначеним Учасникам ринку, в загальній сумі коштів, які надходять від споживачів в оплату за електричну енергію, послуги поставки та розподілу електроенергії (за виключенням плати за розподіл електроенергії від споживачів, які придбають електроенергію безпосередньо у виробників за прямими договорами).

Норматив розподілу коштів Постачальників на розрахунковий місяць розраховується Розрахунковим центром та затверджується Координаційним центром щомісячно (п.8.5 Правил).

Із коштів, які надходять від споживачів в оплату за електроенергію, послуги поставки та розподілу електроенергії (за виключенням коштів, які надійшли по прямих договорах, укладених між виробником та споживачем), постачальник залишає у власному розпорядженні кошти у відповідності до затверджених нормативів Постачальника. Інші кошти не пізніше двох робочих днів повинні бути перераховані Виробникам в оплату за закуплену електроенергію та послуги диспетчеризації відповідно до п.п.8.8,8.9 Правил.

Норматив Виробника за продану енергію встановлюється за формулою, наведеною у п. 8.10 Правил.

Із коштів, які надходять від Постачальників та від Споживачів, що придбають електроенергію за прямими договорами, Виробник резервує на окремому рахунку в банку, визначеному Координаційним центром грошові кошти для оплати палива (п.8.13 Правил).

У відповідності до п.9.1.1 системний оператор розраховує заданий графік навантаження та виробництва електроенергії, складає фізичні баланси.

Відповідно до п.9.1.2 Правил Розрахунковий центр виконує наступні функції, пов`язані із проведенням розрахунків: збір даних, необхідних для проведення розрахунків; визначення вартості електричної енергії, придбаної та проданої на ринку; складання балансів електроенергії, придбаної та проданої на ринку електроенергії та перетоків електроенергії; підготовка звітної документації у відповідності із Правилами тощо.

У відповідності до Договору кожний учасник ринку, Системний оператор та Розрахунковий центр виконує такі функції, пов`язані з проведенням розрахунків: надання даних необхідних для проведення розрахунків; перевірка та підтвердження отриманих від Системного оператора і Розрахункового центру результатів розрахунків; участь в процедурі розрахунків у випадках, передбачених Правилами (п.9.1.3 Правил).

Згідно із розділом 9.3 Правил всі учасники ринку прийняли на себе обов`язок надавати системному оператору та розрахунковому центру фізичні дані, данні заявок потужності, фактичні дані. За своєчасність, повноту та достовірність наданої системному оператору інформації відповідальність несуть сторони договору.

Згідно визначеної у розділі 9.6 Правил процедури надання фактичних даних, фактичні дані встановлюються згідно показників приборів обліку, встановлених у точках обліку.

Фактичні дані для проведення розрахунків мають бути розподілені за розрахунковими періодами, які визначені у Правилах ринку і скориговані з урахуванням розташування лічильника відносно межі ринку непідконтрольної території.

Сторони Договору мають надати Системному оператору зведені фактичні дані з виробництва, відпуску, передачі, розподілу, надходження до електромережі, споживання та фактичних перетоків електроенергії з використанням наявних лічильників електричної енергії та інших показників виміру у відповідності до вимог Правил (п.9.6.12).

Розрахунковий центр на підставі звітних фактичних даних проводить розрахунки по об`ємам та вартості електричної енергії придбаної та проданої на ринку електричної енергії за місяць (п.9.9.8 Правил).

Розрахунковий центр проводить розрахунки по об`ємам та вартості електричної енергії, придбаної Постачальниками у Виробників електричної енергії в розрахунковому місяці (п.9.9.9 Правил).

У разі виникнення спірних питань з визначення вартості електричної енергії, придбаної та проданої на ринку, остаточне рішення приймається Розрахунковим центром, про що Розрахунковий центр повідомляє Координаційний центр. У разі збереження розбіжностей, остаточне рішення приймає Координаційний центр (п.9.9.18 Правил).

Споживачі можуть придбавати електроенергію безпосередньо у Виробників за прямими договорами за договірними цінами та/або у Постачальника, до мереж якого під`єднанні електроустановки Споживача за роздрібними тарифами, які затверджуються Координаційним центром (п.9.11.1.1 Правил).

Виробники можуть продавати електричну енергію безпосередньо Споживачам за прямими договорами по договірним цінам та/або Постачальникам за тарифами на виробництво електричної енергії, які затверджуються Координаційним центром (п.9.11.1.3 Правил).

Постачальники покупають електричну енергію на ринку електричної енергії у відповідності з Правилами ринку (п.9.11.1.5 Правил).

Споживачі, які придбають електричну енергію безпосередньо у Виробників за прямими договорами сплачують Постачальнику, до мереж якого підключені електроустановки Споживача, за розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за тарифами за розподіл електроенергії, які затверджуються Координаційним центром (9.11.1.6 Правил).

Кошти, які надходять від Споживачів Постачальникам за електричну енергію, послуги з поставки та розподілу електричної місцевими (локальними) електричними мережами, протягом наступного робочого дня мають бути самостійно розподілені Постачальником у відповідності з Порядком визначення нормативу розподілу коштів Постачальників, який затверджується Координаційним центром на розрахунковий місяць (п.9.11.2.2 Правил).

Протоколом № 1 від 25.06.2015 року Координаційним центром було встановлено, що рівень оплати за електроенергію в Донецькі області знизився до критичного 19%, що не забезпечує покриття витрат учасників ринку. З метою прозорості платежів учасники ринку зобов`язані відкрити окремі поточні рахунки з метою проведення розрахунків між споживачами та учасниками ринку. За для підвищення контролю над цільовим використанням коштів, в договорах повинно бути передбачено розкриття банківської тайни для членів КЦ. Також зазначеним затверджено типову форму договору купівлі - продажу електричної енергії між Виробником та Постачальником; зобов`язано Учасників ринку в строк до 20.06.2015р укласти договори у відповідності до затвердженої типової форми та застосувати положення відповідних договорів до правовідносин, які виникли між сторонами договорів з 01.05.2015р; в строк до 30.06.2015р розробити та затвердити усі типові форми договорів між Учасниками ринку; зобов`язати учасників ринку в строк до 30.06.2015р укласти договори у відповідності із затвердженими типовими формами та застосувати положення відповідних договорів до правовідносин, які виникли між сторонами договорів з 01.05.2015р; зобов`язати учасників ринку в строк до 30.06.2015р відкрити поточні рахунки з метою проведення розрахунків між Споживачами та Учасниками ринку.

За змістом затвердженої форми договору купівлі-продажу між виробником та постачальником (рішення від 23.09.2015 року) об`єм фактичної проданої Виробником та придбаної Постачальником електричної енергії в розрахунковому місяці визначається розрахунковим центром в порядку, визначеному Договором. Розрахунки за придбану електроенергію здійснюються грошовими коштами за рахунок коштів, зібраних від споживачів у відповідності до Алгоритму розподілу коштів.

На виконання зазначеного протоколу, 20.08.2015 року між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та учасниками ринку укладений договір з надання послуг «Моніторинг», за змістом якого учасники мають інформаційний доступ до поточних рахунків один одного із застосуванням системи «Інтернет-Банкінг».

25 квітня 2016р відбулось засідання Координаційного центру, на якому були розглянуті наступні питання: розгляд питання про початок роботи за прямими договорами, затвердження типової форми прямого договору купівлі - продажу електричної енергії між Виробником та Споживачем; затвердження переліку споживачів, яким відповідний Виробник електричної енергії продає електричну енергію за прямими двосторонніми договорами; затвердження тарифів та алгоритмів на березень та квітень 2016р з урахуванням прямих договорів; оформлення актів приймання - передачі електроенергії між Постачальниками та Виробниками у період травень 2015р - лютий 2016р; питання поєднання ТОВ «Енергоміст» як постачальника електроенергії по нерегульованому тарифу до Договору, тощо.

За результатами засідання складено протокол №19 та постановлено: розпочати роботу за прямими договорами; Виробник електроенергії укладає прямий договір безпосередньо із Споживачем електроенергії; окремо укладається договір між Споживачем електроенергії та електропередавальною організацією на передачу електричної енергії; до договорів включити пункт про синхронізацію платежів Споживачів по прямих договорах з Виробником та Постачальником;робота за прямими договорами не впливає на методологію розрахунку роздрібних тарифів та алгоритмів на регіональному ринку в рамках багатостороннього договору; представникам виробників сформувати пропозиції по доповненню типових договорів; доопрацьовані типові договори розглянути та затвердити їх до 6.05.2016 року; створити робочу групу із представників Виробників та Постачальників для погодження переліку споживачів, які будуть купувати електроенергію по прямих договорах; сформований перелік підприємств передати на погодження членам КЦ за 5 робочих днів до дати проведення КЦ; затвердити тариф на поставку не по прямих договорах та алгоритми на березень, квітень 2016 року;зобов`язати Постачальників невідкладно виставляти рахунки споживачам; здійснити коригування алгоритму відрахувань в травні - червні між виробниками з урахуванням фактичних платежів за електроенергію та розподілу грошових коштів;після надання повного пакету документів приєднати ТОВ «Енергоміст» до Договору в якості учасника з повноваженнями, обмеженими виключно правом здійснювати купівлю-продаж електроенергії в регіональному ринку по прямих договорах, погоджених КЦ для ПАО «Донбассенерго», здійснювати розрахунки по прямим договорам у відповідності з рішенням даного протоколу.

06 травня 2016р Координаційний центр протоколом № 20 постановив: затвердити типові форми договорів між учасниками ринку, у тому числі між Виробником та Споживачем, опрацювати наданий список підприємств, які переходять на прямі договори для розгляду на наступному засіданні КЦ; затвердити тарифи на поставку електроенергії та алгоритми на травень 2016р, про що складено протокол №20.

Протоколом № 21 від 14.06.2016 року Координаційним центром були прийняті такі рішення: затвердити тарифи на поставку електроенергії та алгоритми на червень 2016р; затвердили перелік споживачів, яким Зуївська теплоелектростанція буде здійснювати продаж електроенергії за прямими двосторонніми договорами купівлі - продажу електроенергії між Виробником та Споживачем у Донецькій області.

За даними фізичних балансів, складених у період березень 2016 року - січень 2017 року системним оператором ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» по даним вироблення та відпустки енергії генеруючими підприємствами вбачається, що Зуївська ТЕС виробила та відпустила до мереж НКТ : у березні 2016 року 266 017 731 кВТ*г; у квітні 2016 року 256 509 314 кВТ*г; у травні 139 476 169 кВТ*г; у червні 2016 175 574 645 кВТ*г ; у липні 237 604 566 кВТ*г , у серпні 254 214 563 кВТ*г ,у вересні 240 295 920 кВТ*г ; у жовтні 306 932 099 кВТ*г ; у листопаді 352 459 848 кВТ*г ;у грудні 394239 288 кВТ*г ; у січні 2017 року 395 143 464 кВТ*г .

На виконання ухвали суду від 2.07.2019 року від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України надійшов витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, виданих та зареєстрованих платником податку на додану вартість ТОВ «ДТЕК Східенего» за період 01.03.2016 по 24.04.2019 року з продажу/поставки електроенергії власним контрагентам, з якого вбачається, що відповідач протягом зазначеного періоду здійснював операції з продажу електроенергії (код товару УКТ 2716000000), в обсягах, зазначених у реєстрі.

Дослідивши матеріали справи та характер відносин між сторонами , суд виходить з наступного. На виконання Указу Президента України від 14.11.2014 №875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та Указу Президента України від 14.11.2014 №876/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року» Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», щодо особливостей регулювання відносин у сфері енергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Метою Закону стало вирішення питання забезпечення стабільної роботи енергосистеми України при роботі у надзвичайному стані та контроль за оплатою за спожиті енергоносії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

На виконання зазначених вимог Закону Уряд Постановою «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово здійснюють або не здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р. встановив загальні правила ринку електроенергії НКТ (неконтрольованої території), делегував учасникам ринку право встановлювати Правила зазначеного ринку шляхом укладання та виконання Багатостороннього договору, обмежив виробництво,постачання, купівлю-продаж електроенергії умовами вказаного договору.

Як зазначалось вище, Постановою визначено, що постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2005 р. № 745 "Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам" , від 19 липня 2000 р. № 1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України" не поширюється на неконтрольовану територію. До того ж, виходячи зі змін до Закону, на учасників ринку НКТ не розповсюджується ч.1 ст. 15 Закону «Про електроенергетику», за змістом якої купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється. Суд враховує,що встановлення таких меж для загального ринку мало на меті збалансувати інтереси всіх виробників , постачальників та споживачів.

Проте,умови балансування інтересів на ринку неконтрольованої території законодавець делегував учасникам ринку електроенергії НКТ, які підписали та поєдналися до Багатостороннього договору.

Як зазначено вище, сторони 11.06.2015 року уклали Багатосторонній договір та встановили умови та правила роботи на ринку, на умовах, зазначених вище.

Підсумовуючи умови Договору, протоколу № 1 КЦ, суд дійшов висновку, що сторони, враховуючи критично низький рівень оплати за електроенергію на неконтрольованій території, який не забезпечує покриття витрат учасників ринку, погодили продавати електричну енергію через Постачальників, які поєдналися до договору, крім електричної енергії, яка постачається по прямим договорам, форма яких затверджуються КЦ, конкретним споживачам, перелік яких також затверджується КЦ.

За змістом затвердженого договору між виробником та постачальником, розрахунки здійснюються за рахунок коштів, отриманих від споживачів. Згідно з умовами Багатостороннього договору та рішень КЦ акумульовані на «прозорих» рахунках грошові кошти , які поступають від споживачів в оплату за електричну енергію, послуги поставки та розподілу (крім тих, що поступають за прямими договорами), розподіляються між всіма учасниками ринку за алгоритмом, затвердженим КЦ.

Таким чином, сторони Багатостороннього договору, за аналогією оптового ринку, збалансували власні ризики, домовившись про створення системи, за якою реалізація виробленою електроенергії здійснюється через постачальників, які є учасниками Багатостороннього договору, із розподілом коштів, отриманих від всіх категорій споживачів та з урахуванням збитків від постачання електроенергії населенню та іншим пільговим категоріям споживачів, за алгоритмом, який залежить від показників виробленої та відпущеної на ринок НКТ електричної енергії.

Учасниками договору допущено реалізацію Виробниками електричної енергії по прямих договорах за власними цінами, не залежно від умов Багатостороннього договору , встановлених тарифів та алгоритму розподілу отриманих від споживачів коштів. Проте, як встановлено Договором, сторони погодили, що перелік споживачів повинен бути доведений Координаційному центру, погоджений та затверджений ним, та укладання договорів повинно відбуватися у відповідності до затверджених КЦ типових договорів купівлі продажу Виробник-Споживач.

Такий підхід, запроваджений договором свідчить про намагання сторін забезпечити прозорість, стале функціонування Виробників та Постачальників, розподіл ризиків отримання коштів від реалізації електроенергії в умовах кризи (зупинення в роботі) платіжної системи на непідконтрольній території, втрату важелів контролю за стягненням заборгованості (пошук альтернативних способів стягнення коштів через комісіонера , забезпечення задоволення інтересів споживачів, контроль за роботою по за межами Договору (шляхом визначення конкретних споживачів, яки мають придбавати електроенергію по за межами Договору), забезпечення захисту інтересів всіх учасників ринку НКТ.

Проаналізувавши надані сторонами до матеріалів справи протоколи КЦ за період липень 2015 року - червень 2016 року, судом встановлено, що перелік споживачів, яким Відповідач мав право продавати електричну енергію поза межами Багатостороннього договору затверджений протоколом № 21 від 14 червня 2016 року. За змістом вказаного протоколу затверджено перелік споживачів, яким Зуївська ТЕС буде продавати електроенергію по прямих договорах. З рішення вбачається, що воно прийнято на майбутнє, без погодження попередніх операцій відповідача по відчуженню електричної енергії поза межами умов Ринку НКТ та схвалення переліку споживачів, які придбавали електроенергію у відповідача до 14.06.2016 року. Зміст протоколів № 19-21 свідчить про те, що КЦ визначив, що затвердженню переліку споживачів, яким Зуївська ТЕС мала продавати електроенергію по прямих договорах, передував порядок, за яким заздалегідь (до засідання) кожний член КЦ повинен був бути обізнаним про суб`єктний склад таких споживачів.

Як зазначалося вище, умови продажу по прямих договорах визначені Багатостороннім договором, підписанти за яким, визначили виконавчий колегіальний орган - Координаційний центр, який шляхом голосування, яке проводиться в порядку розділу 5 Договору, приймає рішення у відповідності до умов Багатостороннього договору. Зі змісту умов Багатостороннього договору вбачається, що члени КЦ є представниками, обраними Загальними зборами від кожного сегменту ринку НКТ, які не є представниками сторін договору, проте вони є особами, які формують виконавчий орган, на який покладено обов`язок виконувати та керуватися Договором (п.5.8 Договору) у період між Загальними зборами. У відповідності до п.8.1 Договору, зміни до нього та додатків до нього вносяться тільки після затвердження учасниками ринку шляхом голосування на Загальних зборах. Зміни до договору та додатком до нього вносяться на Загальні збори за поданням КЦ. Суду не надано доказів внесення змін до Договору.

Таким чином, Координаційному центру не делеговані повноваження щодо зміни умов договору, змін в організаційної роботі ринку НКТ. В цьому зв`язку , суд критично ставиться до позиції відповідача, пов`язаної з тим, що шляхом голосування на засіданні КЦ у період березень 2016 року - червень 2016 року сторони внесли зміни до Багатостороннього договору (т.7 ст. 105).

Таким чином, продаж виробником електричної енергії по прямих договорах без погодження переліку контрагентів, як і прийняття рішень щодо встановлення алгоритмів з урахуванням прямих договорів, форма яких та перелік потенційних споживачів по яких не затверджені координаційним центром, не можуть вважатися такими, що відповідають запровадженим умовам Ринку електричної енергії на неконтрольованої території згідно Постанови № 262 та Багатостороннього договору.

До того ж, як свідчать протоколи КЦ за квітень-червень 2016 року та фактичні обставини справи, мале місце фактові події, за якими відповідач безконтрольно (не схвалюючи заздалегідь перелік споживачів із виконавчим органом - КЦ) відчужував електричну енергію на власний розсуд, отримував кошти від такої реалізації, нехтуючи умовами Багатостороннього договору, та ставлячи перед фактом КЦ.

В цьому зв`язку суд критично ставиться до заяв свідків, наданих відповідачем в порядку статті 87 ГПК України ( клопотання (вхд.№04-17/7258 від 21.09.2021р).

У клопотанні відповідач зазначив, що свідки є учасниками засідань Координаційного центру і були представниками теплової генерації Донецької області та постачальників електроенергії і в своїх свідченнях свідки виклали обставини, які склались у період функціонування ринку електричної енергії на території, що непідконтрольна органам державної влади України. На думку відповідача, заяви свідків підтверджують той факт, що учасники ринку електроенергії НКТ на засіданнях Координаційного центру приймали рішення, що стосувались минулих періодів, були обізнані про продаж Відповідачем електроенергії прямими споживачам, в зв`язку з чим встановлювались відповідні тарифи та алгоритм розподілу коштів ринку електроенергії НКТ, які відповідали і обсягам виробництва і обсягам реалізованим прямим споживачами.

Дослідивши заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд зазначає, що зі змісту заяв вбачається, що зазначені особи підтвердили факти: участі в засіданнях Координаційного центру у спірний період; власного голосування з питань, які обговорювались та знайшли своє відображення в протоколах КЦ; а також виразили власне ставлення до питань правомірності продажу відповідачем електричної енергії по прямим договорам.

При цьому, жодний зі свідків не підтвердив факти обізнаності та погодження членами КЦ переліку споживачів, яким відповідач продавав електричну енергію не погоджуючи попередньо свої дії з КЦ, як це передбачено Багатостороннім договором.

Частиною 1, 2 статті 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Таким чином, показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Показання свідків допускаються для доказування тільки тих обставин, які неможливо довести іншими засобами доказування (принцип допустимості).

Як убачається із заяв свідків, вони приймали участь у засіданнях Координаційного центру та є працівниками ТОВ «ДТЕК «Східенерго». У своїх заявах свідки зазначили про те, які питання обговорювались на засіданнях Координаційного центру, а саме встановлення тарифів, алгоритмів, збір коштів із споживачів, тощо та які рішення прийняти за результатами таких засідань.

Проте, дані обставини, відображені у протоколах координаційного центру, які долучені до матеріалів справи, поясненнях позивача та відповідача, наданих в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Як зазначалось вище, сторони в ході розгляду справи надавали суду експертні висновки, якими позивач доводив свою позицію щодо наявності фактів порушення умов договору та розміру збитків. Відповідач в свою чергу заперечував проти фактів продажу електроенергії прямим споживачам до затвердження їх суб`єктного складу та типової форми договору, проте ставив під сумнів суму збитків, які намагається стягнути Позивач.

Суд в ухвалі від 17.12.2019 року, обґрунтував свою позицію щодо доказів (експертних висновків) та прийняв рішення про призначення по справі експертизи по питаннях, на які суд вважав необхідним отримати відповідь для вирішення справи по суті. За результатами призначення судом судової експертизи, 15.01.2021р на адресу Господарського суду Донецької області надійшов висновок №447-454 комісійної судово-економічної експертизи, який складено 31.12.2020р.

Експертизою були вирішені наступні, поставлені судом питання:

1. Який обсяг електроенергії був проданий ТОВ «ДТЕК «Східенерго» в період березень - 14 червня 2016 року по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на непідконтрольній території з врахуванням та кореспонденцією даних фізичних балансів за відповідний період та реєстру податкових накладних? (за цим та іншими питаннями із помісячною розбивкою отриманих показників).

2. Яка сума коштів отримана ТОВ «ДТЄК «Східенерго» сукупно від продажу електроенергії, яка постачалась у період березень-14 червня 2016 року на територію, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, по прямих договорах з врахуванням та кореспонденцією даних фізичних балансів за відповідний період та реєстру податкових накладних та яка сума мала бути отримана, як би у цих відносинах був застосований регульований тариф, визначений за умовами Багатостороннього договору?

3. На підставі даних, отриманих в ході дослідження питання 1 та 2 визначити алгоритм розподілу грошових коштів між Постачальниками та іншими учасниками ринку (розділ 8 Правил ринку НКТ), якби постачання здійснювалось в межах Багатостороннього договору із застосуванням регульованих тарифів, визначених з урахуванням умов Багатостороннього договору.

4. З урахуванням дослідження питання 3 визначити, яку суму отримало б ПАТ «Донбасенерго», у зв`язку із застосуванням встановленого алгоритму та з урахуванням вихідних даних, які містяться в матеріалах справи (фізичні баланси, реєстр податкових накладних, показників (за необхідністю), які були використані Координаційним центром у протоколах за відповідний період, тощо), у разі, якщо б таке постачання відбувалося в рамках Багатостороннього договору протягом березня - 14 червня 2016 року.

5. Який обсяг електроенергії був проданий ТОВ «ДТЄК «Східенерго» в період 15 червня 2016 року - лютий 2017 року по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та які не увійшли в перелік суб`єктів-споживачів, затверджений Протоколом Координаційного центру № 21 від 14.06.2016 року з врахуванням та кореспонденцією даних фізичних балансів за відповідний період та реєстру податкових накладних?

6. Яка сума коштів отримана ТОВ «ДТЄК «Східенерго» від продажу електроенергії, яка постачалась в період липень 2016-лютий 2017 року на територію, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на непідконтрольній території та які не увійшли до переліку суб`єктів-споживачів, затвердженого Протоколом Координаційного центру № 21 від 14.06.2016 року (питання 4, арк. справи 92 т.1) з врахуванням та кореспонденцією даних фізичних балансів за відповідний період та реєстру податкових накладних та яка сума мала бути отримана, як би у цих відносинах були застосовані регульовані тарифи, визначені з врахуванням умов Багатостороннього договору?

7. На підставі даних, отриманих в ході дослідження питань 5 і 6, визначити алгоритм розподілу грошових коштів між Постачальниками та іншими учасниками ринку (розділ 8 Правил ринку НКТ), якби постачання здійснювалось в межах Багатостороннього договору із застосуванням регульованих тарифів, визначених з урахуванням умов Багатостороннього договору.

8. З урахуванням дослідження питання 7 визначити суму, яку отримало б ПАТ «Донбасенерго», у зв`язку із застосуванням встановленого алгоритму та з урахуванням вихідних даних, які містяться в матеріалах справи (фізичні баланси, реєстр податкових накладних, показників (за необхідністю), які були використані Координаційним центром у протоколах за відповідний період) у разі, якщо б таке постачання відбувалося в рамках Багатостороннього договору протягом 15 червня 2016 (липня 2016 року) - січня 2017 року.

В експертному висновку зазначено, що при дослідженні наданих документів застосовувались методи документальної перевірки та співставлення документів згідно з методикою «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово - економічних експертиз».

Провести дослідження в частині розміру затверджених тарифів генерації та алгоритму генерації Старобешівська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» та Зуївська ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго» на лютий 2017р експертам не вдалося, оскільки відсутні документи, якими затверджені тарифи генерації та алгоритм генерації у визначений період.

Експертами були проаналізовані фізичні баланси електроенергії Донецької області (НКТ) за період березень 2016р - лютий 2017р, і було встановлено, що дані баланси не місять відомостей:

- щодо обсягу електроенергії, який був проданий ТОВ «ДТЕК Східенерго» по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території за період березень 2016- червень 2016р та по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та які не увійшли до переліку суб`єктів - споживачів, затвердженого Протоколом Координаційного центру №21 за період липень 2016р - лютий 2017р;

- щодо суми коштів отриманих ТОВ «ДТЕК Східенерго» від продажу електроенергії, яка постачалась у період березень - червень 2016 року на територію, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження по прямих договорах та від продажу електроенергії, яка постачалась в період липень 2016р - лютий 2017р на непідконтрольну територію по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на такій території та які не увійшли до переліку суб`єктів - споживачів, затвердженого Протоколом Координаційного центру №21.

З урахуванням зазначеного, дослідження по поставленим питанням експертами було проведено з урахуванням реєстрів податкових накладних, які містяться у матеріалах справи.

В ході дослідження були проаналізовані витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, виданих ТОВ «ДТЕК Східенерго» з продажу/поставки електроенергії контрагентам за період з 01.03.2016 року по 31.12.2016 року та за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (надалі - Витяг з ЄРПН), Витяг з реєстру податкових накладних Зуївської ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго» за період березень 2016 року - лютий 2019 року з реалізації електроенергії на НКТ (надалі - Витяг з ЄРПН на НКТ ( який сформований відповідачем самостійно (заступником головного бухгалтера).

Проведеним дослідженням експертами встановлено, що в період з березня 2016 року по лютий 2017 року, ТОВ «ДТЕК Східенерго» здійснювало постачання електроенергії за прямими договорами 32 суб`єктам господарювання, з яких 3 (три) суб`єкта господарювання, а саме ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (ІПН 375960912130), ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (ІПН 377138612111), ПрАТ «Краснодонвугілля» (ІПН 323634812075), не включені до переліку споживачів електричної енергії, яким відповідно до Протоколу засідання координаційного центру №21 від 14.06.2016 року, ТОВ «ДТЕК Східенерго» в особі Зуївської ТЕС може продавати електричну енергію за прямими договорами.

Дослідження кількості (об`єму, обсягу) та вартості електричної енергії, реалізованої ТОВ «ДТЕК Східенерго» за прямими договорами, за якими був відсутній узгоджений перелік споживачів в період з березня 2016 по червень 2016 проведено експертами на підставі даних Витягу з ЄРПН та Витягу з ЄРПН на НКТ способом арифметичного підрахунку.

Узагальнення та систематизація результатів дослідження помісячним підсумком за період з березня 2016 по червень 2016 проведено арифметичним підрахунком.

Дослідження суми коштів, яка мала бути отримана ТОВ «ДТЕК «Східенерго» за період з березня 2016 по січень 2017 за прямими договорами, як би до цих відносинах були застосовані регульовані тарифи, визначені з врахуванням умов Багатостороннього договору, проведено експертами арифметичним підрахунком та наведено в Додатку 1 в розрізі підприємств-покупців, податкових накладних (розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних) помісячним підсумком.

В ході дослідження було встановлено, що відповідач у період березень 2016 року - червень 2016 року по прямих договорах споживачам, які увійшли до переліку , який був затверджений КЦ 14.06.2016 року реалізував 556 604,110253 тис. кВТ/г, у період липень 2016-лютий 2017 споживачам, які не увійшли до переліку, 464 063,26306 тис. кВТ/г.

За результатами дослідження, проведеного методом співставлення та арифметичним підрахунком, експертами встановлена не відповідність даних декларацій з податку на додану вартість, додатків №№ 1, 5 до декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди з березня 2016 по лютий 2017 в частині задекларованих ТОВ «ДТЕК «Східенерго» обсягів постачання (без ПДВ) та сум податку на додану вартість за основною ставкою по прямих договорах суб`єктам, які знаходяться на непідконтрольній території даним, відображеним в Витягу з ЄРПН та Витягу з ЄРПН на НКТ. Експерти на встановили причину виникнення розбіжності між даними, відображеними в Витягу з ЄРПН, Витягу з ЄРПН на НКТ по податковим деклараціям з податку на додану вартість в межах наданих документів.

В ході судового засідання суд з`ясував у відповідача його позицію щодо цих відхилень, враховуючи, що формування цих документів здійснено за ініціативою відповідача. Проте, як зазначив представник, надати пояснення з цього приводу він не може. Дослідивши експертний висновок та додаток 1 до нього, судом встановлено, що розбіжностей по об`ємам проданої електричної енергії експертами не встановлені, проте встановлено розбіжності між задекларованими сумами отримань за продану електроенергію та ПДВ. При цьому у додатках №1 та 5 суми отриманих коштів задекларовані в більшому розмірі, ніж визначено в реєстрі податкових накладних, витяг з якого надав суду сам Відповідач та Офіс великих платників податків. Як свідчить висновок експертизи, за базову основу були взяті показники з витягу з реєстру податкових накладних.

При розрахунку алгоритму розподілу коштів експертами застосований розділ 8 Багатостороннього договору.

Враховуючи дані фізичних балансів за період березень 2016р - червень 2016р та Протоколів Координаційного центру №№19-21 експертами визначено норматив (частку) розподілу грошових коштів ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «Донбасенерго» та інших учасників ринку виробників, якби постачання здійснювалось в межах Багатостороннього договору.

За період липень 2016р - січень 2017р для визначення нормативу (частки) розподілу грошових коштів ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «Донбасенерго» та інших Учасників ринку, експертами враховані дані фізичних балансів, окрім кількості відпущеної електроенергії ТОВ «Істек» та Зуївська ЕТЕЦ, оскільки Координаційним центром не затверджені тарифи генерації вищевказаним підприємствам, та Протоколи Координаційного центру №22-26.

Для визначення нормативу (частки) розподілу грошових коштів ТОВ «ДТЕК Східенерго» за вищезазначений період експертами відраховано від загального відпуску електроенергії за даними фізичних балансів, кількість електроенергії реалізованої ТОВ «ДТЕК Східенерго» по прямих договорах суб`єктам, які увійшли до переліку суб`єктів - споживачів, затвердженого Протоколом Координаційного центру №21.

Дослідження розподілу суми від реалізації електричної енергії ТОВ «ДТЕК Східенерго» за прямими договорами покупцям (споживачам), які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території, між ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «Донбасенерго» з урахуванням встановлених алгоритмів за період з 01.03.2016р по 31.01.2017р проведено експертами методом арифметичного підрахунку, наведеного у додатку 5.

Узагальнення та систематизація результатів дослідження за період з березня 2016р по січень 2017р проведено арифметичним підрахунком.

Узагальнюючи викладене, методом документальної перевірки, співставлення документів та арифметичного підрахунку, експерти дійшли наступних висновків:

по першому питанню: дослідженням наданих документів, встановлено, що обсяг електроенергії, який був проданий ТОВ «ДТЕК «Східенерго», в період березень - червень 2016 року, по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на непідконтрольній території, з врахуванням реєстрів податкових накладних складає 556 604,110253 тис. кВт/г, у тому числі березень 2016 року - 149 735,303770 тис. кВт/г; квітень 2016 року - 164 506,103670 тис. кВт/г; травень 2016 року - 157 226,929330 тис. кВт/г; червень 2016 року - 85 135,773483 тис. кВт/г;

по другому питанню: дослідженням встановлено, що сума коштів,отриманих ТОВ «ДТЕК Східенерго» сукупно від продажу електроенергії, яка постачалась у період березень - червень 2016 року на територію, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, по прямих договорах, з врахуванням реєстрів податкових накладних складає 847133023,21грн., з яких обсяг проданої електроенергії 705944183,51грн., податок на додану вартість 141188839,70грн., у тому числі березень 2016р - 232038277,38грн, квітень 2016р - 240747707,11грн, травень 2016р - 241923876,36грн, червень 2016р - 132423162,36грн. Розрахункова сума коштів, яка мала бути отримана ТОВ «ДТЕК «Східенерго» у період березень-червень 2016 року, за умови застосування регульованого тарифу, визначеного за умовами Багатостороннього договору, складає 684237 956,82 грн (з ПДВ), у тому числі в розрізі кожного місяця: березень 2016 року - 174 399 703,01 грн; квітень 2016 року - 195 226 745,69 грн; травень 2016 року -214 073 821,78 грн; червень 2016 року - 100 537 686,34 грн;

по третьому питанню: частка ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «Донбасенерго» при розподілу грошових коштів за реалізовану електроенергію ТОВ «ДТЕК Східенерго» споживачам по прямих договорах, які знаходяться на непідконтрольній території, за умови застосування регульованого тарифу, визначеного на підставі Багатостороннього договору, за період березень - червень 2016 року, щомісячно, складає: для ПАТ «Донбасенерго»:в березні 2016 року - 54,57%; в квітні 2016 року - 49,57%; в травні 2016 року - 64,05%; в червні 2016 року - 65,05%; для «ДТЕК Східенерго»:в березні 2016 року - 41,03%; в квітні 2016 року - 44,07%; в травні 2016 року - 31,60%; в червні 2016 року - 31,31 %;

по четвертому питанню: з урахуванням дослідження по питанню №3 розрахункова сума коштів, яка мала бути отримана ПАТ «Донбасенерго». За умови застосування алгоритму та регульованого тарифу, визначеного на підставі Багатостороннього договору за період березень - червень 2016р становить 394457863,58грн., в тому числі у березні 2016р - 95169917,93грн, квітні 2016р - 96773897,84грн, травні 2016р - 137114282,85грн, червні 2016р - 65399764,96грн;

по п`ятому питанню: обсяг електроенергії по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та які не увійшли в перелік суб`єктів - споживачів, затверджений Координаційним центром, у період липень 2016р - лютий 2017р з урахуванням реєстрів податкових накладних склав 464063,263036тис.кВт/г, у тому числі липень 2016р - 52574,295150 тис. кВт/г, серпень 2016р - 61674,245186 тис.кВт/г, вересень 2016р - 18931,845900тис. кВт/г, жовтень 2016р - 67656,398600тис. кВт/г, листопад 2016р - 44045,142000 тис. кВт/г, грудень 2016р - 64751,918000 тис. кВт/г, січень 2017р - 77855,970000 тис. кВт/г, лютий 2017р - 76573,448200 тис. кВт;

з шостого питання: дослідженням встановлено, що сума коштів отримана ТОВ «ДТЕК Східенерго» від продажу електроенергії, яка постачалась в період липень 2016р - лютий 2017р на територію, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, по прямих договорах із суб`єктами, які знаходяться на непідконтрольній території та які не увійшли до переліку суб`єктів - споживачів, затвердженого протоколом Координаційного центру з урахуванням реєстрів податкових накладних складає 597381960,34грн, з яких обсяг проданої електроенергії 497818300,27 грн, податок на додану вартість 99563660,07грн. Розрахункова сума коштів, яка мала бути отримана ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період липень 2016- січень 2017р за умови застосування регульованого тарифу, визначеного на підставі Багатостороннього договору складає 518626277,28грн;

з сьомого питання: частка ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «Донбасенерго» при розподілу грошових коштів за реалізовану електроенергію ТОВ «ДТЕК Східенерго» споживачам по прямих договорах, які знаходяться на непідконтрольній території, за умови застосування регульованого тарифу, визначеного на підставі Багатостороннього договору із застосуванням регульованих тарифів за період липень 2016р - січень 2017р, складає:

для ПАТ «Донбасенерго»:в липні 2016 року - 66,3 7%; в серпні 2016 року - 53,77%; в вересні 2016 року - 69,72%; в жовтні 2016 року - 55,77%; в листопаді 2016 року - 53,36%; в грудні 2016 року - 58,59%; в січні 2017 року - 64,00%;

для «ДТЕК Східенерго»:в липні 2016 року - 29,22%; в серпні 2016 року - 41,73%; в вересні 2016 року - 25,92%; в жовтні 2016 року - 41,15%; в листопаді 2016 року - 42,81%; в грудні 2016 року - 38,40%; в січні 2017 року - 34,84%;

з восьмого питання: з урахуванням дослідження по питанню № 7, сума, яку отримало б ПАТ «Донбасенерго», за умови застосування алгоритму та регульованого тарифу, визначеного на підставі Багатостороннього договору, протягом липня 2016 року-січня 2017 року становить 308 404 971,56 грн (з ПДВ), у тому числі в розрізі кожного місяця:липень 2016 року - 41 185 904,40 грн; серпень 2016 року-39 177 871,17 грн; вересень 2016 року - 15 685 692,95 грн, жовтень 2016 року - 50 548 184,64 грн; листопад 2016 року - 30 651 105,38 грн, грудень 2016 року - 56 839 991,99 грн; січень 2017 року - 74 316 221,04 грн.

Згідно із ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Згідно із ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин (незалежно від того, чи є застереження про це в договорі), завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 ГК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В ході розгляду справи суд з`ясовував у відповідача обставини, якими він керувався, відчужуючи вироблену електроенергію поза межами умов ринку НКТ, споживачам, не погодженим з КЦ.

Проте, ґрунтовних пояснень з цього приводу суду не надано, крім запевнень, що всі члени КЦ були обізнані про відчуження відповідачем електричної енергії по прямих договорах без відповідного погодження переліку споживачів.

В умовах укладеного учасниками ринку НКТ Багатостороннього договору та вимог ст.ст. 179,193,216 ГК України, суд зауважує, що відчуження електроенергії відповідачем по прямих договорах у період з березня 2016 року по 14.06.2016 року , та з 14.06.2016 по лютий 2017 року, споживачам, перелік яких не був погоджений Координаційним центром, в обсягах встановлених у відповідях на 1 та 5 питання висновку експертизи, є порушенням умов Багатостороннього договору , наслідком чого є правомірними застосування санкцій, передбачених п.10.4 договору та ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються не одержані управленою стороною доходи, які вона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Враховуючи зазначені вимоги закону, Багатостороннього договору, встановлені в ході проведення експертизи та розгляду справи, факти реальних розрахунків за продану поза межами умов ринку НКТ електроенергію, суд зауважує, що як би відповідач належним чином виконував умови Багатостороннього договору, продаж електроенергії відбувалась би на умовах ринку НКТ, позивач прийняв би участь в розподілі отриманих коштів від споживачів в обсязі, встановленому алгоритмом розподілу коштів за Багатостороннім договором, який залежить від випущеної в ринок НКТ електроенергії.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає. Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Розглядаючи обставини справи через призму такого підходу у вирішенні спорів з відшкодування збитків, суд зазначає, що в ході розгляду справи доведені факти порушення відповідачем умов Багатостороннього договору, доведені факти продажу електричної енергії поза межами умов регульованого ринку НКТ, отримання відповідачем коштів одноособово без врахування інтересів інших учасників ринку та застосування алгоритму розподілу коштів від реалізації електричної енергії, внаслідок чого інші учасники не прийняли участь в розподілі коштів, на що правомірно очікували укладаючи Договір та визначаючи Правила Ринку НКТ.

В ході розгляду справи жодна із сторін не довела суду фактів компенсування «потерпілим» учасникам понесених збитків за рахунок інших надходжень, у зв`язку з чим суд вважає доведеною наявність всіх складових, які надають право позивачеві вимагати стягнення збитків у вигляді не отриманих коштів від реалізації електроенергії на ринку НКТ, в умовах як би кошти від реалізації всієї виробленої на ринку НКТ електроенергії надходили та розподілялись між всіма учасниками за алгоритмом .

Позивач надав пояснення з урахуванням висновку комісійної судово-економічної експертизи і зазначив, що не згоден із висновком експертів по 2 та 6 питанням, оскільки такі висновки суперечать вимогам Багатостороннього договору. При здійсненні підрахунків, по даним питанням, позивач вважає що ключовим є не ціна на електроенергію (зазначена в податкових накладних або встановлена Координаційним центром), а розмір коштів, що надходили від споживачів на адресу Відповідача і відповідно мали надходити на ринок електроенергії, тобто всі кошти, що надходили від споживачів відповідачу за продану електроенергію повинні були бути сплачені на спеціальні рахунки постачальників та розподілені за алгоритмом розподілу коштів.З урахуванням викладеного, позивач вважає дійсним розміром збитків у вигляді недотриманого доходу, який був заподіяний Відповідачем у період березень 2016 - січень 2017р 779 461 365,68грн.

З цього приводу суд зауважує, що якби продаж виробленої відповідачем електричної енергії відбувалось у відповідності до вимог Багатостороннього договору, сторони отримували би кошти виходячи з тарифів, затверджених КЦ. В умовах попередніх висновків суду щодо обов`язковості Багатостороннього договору для всіх його учасників , виключає отримання позивачем коштів від реалізації електроенергії на умовах, відмінних від Багатостороннього договору. За таких обставин, суд зауважує, що розглядаючи питання щодо наявності збитків позивача, їх необхідно розглядати через призму саме Договору та на його умовах. Тому обраний експертами підхід щодо застосування у розрахунках тарифу генерації є вірним.

Проте, досліджуючи висновок експертизи, в якому встановлені обсяги проданої за прямими договорами електричної енергії, суд з`ясував, що при визначені суми коштів , яку мав отримати позивач, як би продаж та розподіл коштів відбувались у відповідності до Багатостороннього договору, рішень КЦ, експертами використовувалися показники тарифів, встановлених для генерації (Зуївської ТЕС) з урахуванням ПДВ.

З цього приводу суд зазначає, що , як зазначалось вище під збитками розуміються не одержані управленою стороною доходи, які вона одержала б у разі належного виконання зобов`язання. За контекстним змістом Податкового кодексу України до складу доходів не включаються суми податків. Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для врахування непрямого податку (податку на додану вартість), у розрахунку збитків. У зв`язку з чим, правомірним є розрахунок суми збитків позивача з використанням тарифів, встановлених для генерації Зуївської ТЕС без ПДВ.

В ході розгляду справи відповідач надав свої пояснення за результатами проведення експертизи і вважає, що висновок експертизи від 31.12.2020р не може бути належним та достовірним доказом у справі, враховуючи те, що в матеріалах справи наявний експертний висновок №4299 від 02.09.2019р, за результатами експертизи яка була проведена за ініціативою Позивача Донецьким НДІСЕ, а саме судовим експертом Волошиною Т.В., яка в подальшому також приймала участь у складанні експертного висновку за результатами проведення експертизи за ухвалою суду в рамках справи №905/818/19, і при дослідженні одних і тих самих документів та надаючи відповіді на аналогічні за змістом питання - були встановлені різні дані.

Як вбачається з пояснень відповідача (т.7 арк.49-50), останнім встановлені розбіжності у визначенні обсягів електроенергії, відчуженої ним по договорах, укладених з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ПрАТ «Краснодонвугілля» у вересні 2016-листопаді 2016 року, та відображеної у висновках експертизи № 4299 та експертизи , призначеної судом.

Такі розбіжності у двох доказах, за позицією відповідача, є підставою для відхилення у якості доказу висновку судової експертизи.

У відповідності до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Така прерогатива суду, надає сторонам можливість бути почутими в питаннях оцінки доказів, на підставі яких суд формує позицію по справі.

Власником інформації щодо постачання електроенергії підприємствам Луганської області у вересні 2016-листопаді 2016 року є сам відповідач, як учасник та продавець за договорами.В ході розгляду справи суд з`ясовував у відповідача його позицію щодо фактичних обсягів постачання та фактичних показників. Проте, останній ухилився від спростування показників, які були використані в ході судової експертизи, належними доказами та наполягав на виклику експертів для отримання від них відповіді на риторичне питання «чому?».

Проте, така позиція пошуку відповіді, в умовах відсутності спростування відповідачем належними та допустимими доказами застосованих судовими експертами в ході проведення експертизи, призначеної судом , показників обсягу еклектичної енергії, відчуженої відповідачем по прямих договорах у період вересень 2016-листопад 2016 року, є процесуально неефективною та непереконливою у питанні ставлення під сумнів висновку №447-454 комісійної судово-економічної експертизи, складеного на виконання ухвали суду.

Заперечуючи проти достовірності висновку судової експертизи, відповідач посилався на незастосування показника суми коригування алгоритму g-Виробника по фактичному рівню оплати з урахуванням оплати по прямих договорах (ДФgпр).

Дослідивши висновок експертизи, судом встановлено, що експертами взято за основу наведена у Правилах формула розрахунку нормативу g-Виробника, а саме НВgпр=(Дgпр- ДФgпр)/( ?Дgпр.+Дсо)*100%. Експертами зазначено, що показник ДФgпр був прийнятий за 0, оскільки розрахунок проводився по фактичним даним, які вже мали місце на час проведення експертизи. Аналізуючи зміст показника ДФgпр., суд зауважує, що він розраховується як різниця між фактичною оплатою, яка надійшла Виробнику у місяці, який передує розрахунковому, та добутком (множення) фактичного середнього рівня оплати виробникам/100 та вартістю товарної продукції відпущеної виробником в попередньому місяці, у тому числі за прямими договорами ( ДФgпр.=Оgf-2пр+ Оgf-2прПД -УОf-2пр.со/100*(Дgf-2пр+ Дgf-2прПД), грн.

Як розуміє це суд, метою застосування цього показника є послідовне корегування застосованих у розрахунках прогнозних даних, та наступна адаптація під фактичні обставини задля забезпечення принципу пропорційності розподілу коштів, які надходять від всіх споживачів з ринку НКТ. У зв`язку з чим, застосування цього показника повинно призводити до вирівнювання у розподілі фактично отриманих з ринку НКТ коштів в залежності від відпущеної в ринок енергії виробниками.

У відповіді на поставлені за ініціативою відповідача перед експертами запитання, останні вказали на те, що починаючи з липня 2016р експерти взяли до уваги увесь обсяг електроенергії, який був відпущений кожним з виробників, при цьому виключили вартість електроенергії сплаченої прямими споживачами, адже при розрахунку цього нормативу відповідно до п.8.10 Правил не враховується товарна продукція за прямими договорами. Також вказали на те, що оскільки показник ДФgпр розраховується як різниця між фактичною оплатою , яка надійшла Виробникам в місяці, який передував місяцю, попередньому розрахунковому та сумою, яку цей виробник отримав би позаминулому місяці, якби його норматив розраховувався, виходячи з фактичних, а не прогнозних даних. У зв`язку з тим, що дослідження проводились за фактичними даними щодо відпустку електроенергії, а не за прогнозними, експертами взято показник ДФgпр у розрахунку 0. Також експерти зазначили, що не врахування показника ДФgпр не впливає на коректність розрахунку нормативу.

За змістом ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Заперечуючи проти висновку експертизи, відповідач, як особа, яка є власником інформації, яка використовується у розрахунку алгоритму (обсяги постачання за прямими договорами, фактично отримані кошти на поточні рахунки від такого постачання) не надав доказів, які б спростовували результати судової експертизи . Замовляючи аудит (звіт незалежного аудитора ТОВ «Стандарт-Аудит») відповідач не надав аудитору на дослідження виписки з власних поточних рахунків, на які поступали кошти від прямих споживачів, не навів власних розрахунків у співвідношенні із задекларованими обсягами постачання та фактично отриманими коштами на власні поточні рахунки від такого постачання.

У цьому зв`язку, суд не приймає пояснення відповідача про неможливість самостійного дослідження фактичних обставин через втрату документів та контролю над структурним підрозділом, розташованим на непідконтрольній території. За змістом Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» власниками поточних рахунків, грошових коштів, які на них акумулюються та інформації, щодо обліку, руху коштів на цих рахунках є юридичні особи, незалежно від того, що ці рахунки відкриваються від імені юридичної особи структурними підрозділами. Усвідомлюючи структуру діяльності банківської системи України (Закони України «Про банки та банківську діяльність» (ст. 62 Закону), «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів), суд зауважує, що втрата контролю над діяльністю структурного підрозділу - Зуївською ТЕС, не обмежує відповідача в отримані інформації з альтернативних джерел, до яких він має доступ.

Відповідач також ставив питання перед експертами про впевненості в фактичному отримані ним коштів від прямої поставки виробленої електроенергії споживачам.

Проте, відповідно п. 44 підрозділу 2, розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, передбаченим п. 14.1.266 Податкового кодексу України та п. 187.1. статті 187 Податкового кодексу України (оподаткування по факту отримання коштів від господарської операції). Що в сукупності свідчить про те, що кошти від проданої відповідачем електричної енергії по спірним прямим поставкам ним фактично були отримані в обсягах, зазначених відповідачем в податковій звітності, у зв`язку з чим ним були зареєстровані податкові накладні. Достовірність цього висновку підтверджується пасивною поведінкою відповідача у спростуванні цих висновків належними доказами, про які йдеться вище.

В цьому зв`язку наполягання відповідача на проведенні додаткової експертизи, в умовах пасивної поведінки у наданні будь яких доказів, свідчить лише про намагання ухилитися від встановлення істини у спірних відносинах.

Стосовно обсягу постачання електричної енергії по прямих договорах, який приймається судом в якості розрахунку, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи, суд вимагав від відповідача надати документи, які свідчать про відчуження електричної енергії по прямих договорах за спірний період. Проте, відповідач в поясненнях зазначив про втрату контролю з травня 2017 року над Зуївською ТЕС, та, як наслідок, про втрату всіх документів, на підставі яких здійснювались господарські операції. Проте, в ході розгляду справи після отримання витягу з єдиного реєстру податкових накладних, відповідач надавав власні витяги з реєстру, додатки до декларацій №№ 1,5 та договори, які спростовують доводи позивача в частині поставок за прямими договорами, укладеними між відповідачем та ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ПрАТ «Краснодонвугілля».

У візові на позовну заяву відповідач спростовував факт несанкціонованих поставок за прямими договорами та наполягав на тому, що данні фізичних балансів не можуть прийматися у якості доказів, з посиланням на лист ДП «НЕК Укренерго» , який був наданий останнім у межах справи № 905/1926/16. За змістом вказаного листа системний оператор , вказав на те, що джерелом інформації для формування фізичних балансів є самі Виробники та Постачальники. Така позиція узгоджується із умовами Багатостороннього договору та обов`язками, які прийняли на себе учасники щодо надання системному оператору фізичних даних, на підстави яких формуюється баланс оператором (посилання на відповідні пункти договору вище). У листі зазначено, що в таких умовах, системний оператор використовував при складанні фізичних балансів електроенергії НКТ Донецької області надану постачальниками інформацію щодо електроенергії з неузгодженими перетоками між суміжними постачальниками та акти виробки та відпустки електричної енергії ТЕС. Проте, як вказано у листі, значення загального надходження електричної енергії НКТ Донецької області є достовірними. Сумніви висловлені лише у відношенні використання даних балансів у розрахунках між виробниками та постачальниками, що не є предметом дослідження в межах цієї справи.

Враховуючи лист системного оператора, умови Багатостороннього договору суд зауважує про відсутність сумнівів, що показники щодо виробництва та відпустку електричної енергії на ринку НКТ відносно кожного виробника є такими, що визначені на підставі їх даних та є достовірними.

Таким чином, показники, які взяті як співвідношення видпущеної на ринок НКТ позивачем та відповідачем електроенергії для розрахунку алгоритму розподілу є правомірним.

Заперечуючи проти постачання власної електричної енергії підприємствам, які не увійшли до переліку споживачів, затвердженому рішенням КЦ від 14.06.2016 року, після встановлення фактів договірних відносин за результатами отримання інформації з єдиного реєстру податкових накладних, відповідач, в умовах запевнення втрати документів, надав суду копію договору № 1510-ЗуТЕС від 01.06.2015 року, укладеного між ним та ТОВ «Скіф-Трейдінг» (37040997). Зі змісту договору вбачається, що відповідач, на умовах визначених договором, придбає як товар електричну енергію для забезпечення потреб виробничих підприємств Луганської області. Порядок розрахунків передбачений п. 4.3 договору, за змістом якого розрахунки здійснюються у три етапи (до 25 числа місяця, що передує постачанню, до 5 числа місяця в якому відбувається постачання та до 16 числа місяця постачання). Перша щомісячна заявка (№ 1 ) до зазначеного договору підписана сторонами 1.03.2016 року , за якою сторони погодили поставки на березень 2016 року. До матеріалів справи відповідач надав 12 щомісячних заявок, за якими сторони домовились про постачання електричної енергії у спірний період березень 2016-лютий 2017 року. Також, до матеріалів справи, відповідачем надані акти приймання передачі, підписані ТОВ «Скіф-Трейдінг» та ТОВ «ДТЕК Східенего» за період березень 2016-лютий 2017 року, з яких вбачається обсяг придбаної електричної енергії та вартість поставленого товару з ПДВ. Загалом, виходячи з наданих актів відповідач повинен сплатити ТОВ «Скіф-Трейдінг» 888 568 382,15 грн, з урахуванням ПДВ.

Також до матеріалів справи відповідачем надані договори купівлі-продажу електричної енергії,укладені 1.03.2016 року, тотожні за своїм змістом, та які укладені між відповідачем та: ПрАТ «Краснодонвугілля» ( договір № 211); ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (договір № 213); ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» (договір № 214).

Зі змісту договорів вбачається, що відповідач прийняв на себе обов`язок продавати електричну енергію, а покупці зобов`язувались сплачувати вартість купленої електроенергії на умовах, визначених п.4.3 договору. Як зазначено у п. 2.2 договору продавець виконує свої зобов`язання шляхом залучення третіх осіб - продавців електричної енергії на території Луганської області.

Відповідач в ході розгляду справи зазначив про те, що ним купувалась електрична енергія у ТОВ «Скіф-Трейдінг», яка імпортувалась на непідконтрольну територію з території Російської Федерації, для підприємств Луганської області , у зв`язку з тим що мережі постачальників Луганської області ТОВ «ЛЕО» та ДП «РЕМ» у 2016 році вийшли з під контролю, що виключало технічну можливість постачання еклектичної енергії на територію Луганської області.

Позивач спростовував ці обставини посилаючись на те, що показники виробництва електроенергії відповідача , які знайшли своє відображення в фізичних балансах, а також інформація з Єдиного реєстру податкових накладних дають підстави вважати , що постачання зазначеним підприємствам відбувалось за рахунок власного виробництва відповідача з урахуванням сальдо перетоків з суміжним регіоном. Також, позивач посилається на ту обставину, що ТОВ «Скіф - Трейдінг» не мало ліцензії на право здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам, в перелік його основних видів діяльності не входило купівля,продаж, постачання еклектичної енергії, а також неможливим був законний імпорт електроенергії з території Російської Федерації в спірний період, а також на ту обставину, що згідно витягу з ЄДР ТОВ «Скіф- Трейдінг» припинився на час розгляду справи.

У відповідності до ст.73-75 ГК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

У відповідності до ст.79 ГК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи надані сторонами докази через призму застосування ст. 79 ГПК України, суд зауважує наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальники , це учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту. Доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж з метою здійснення операцій з експорту та/або імпорту електричної енергії мають енергопостачальники, які є членами оптового ринку електричної енергії України, мають ліцензію на здійснення діяльності з постачання електричної енергії та не мають простроченої заборгованості за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії України.

Проаналізувавши Ліцензійний реєстр НКРЕКП, розміщений на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, судом встановлено, що ТОВ «Скіф-Трейдінг» не мало таку ліцензію.

У відповідності до вимог зазначеного Закону, купівля-продаж електричної енергії на неконтрольованій території повинна була здійснюватися в межах дії Постанови «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р. В свою чергу постачання електричної енергії на неконтрольованій території здійснюється тільки постачальниками, які приєдналися до Багатостороннього договору.

У відповідності до ст. 247 Митного кодексу України місця митного оформлення товарів що переміщуються лініями електропередач , визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію та формування державної фінансової політики.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 06.03.2015 № 300 з Переліку місць митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, виключені підстанції , розташовані на неконтрольованій території, через які здійснювався митний контроль імпортованої електроенергії, що виключало законне постачання електроенергії через митні кардони неконтрольованих територій України з Російською Федерацією.

В ході розгляду справи відповідач надав суду додатки № 1,5 до податкових декларацій, також був наданий витяг з Єдиного реєстру податкових накладних. З зазначених документів вбачається, що ПрАТ «Краснодонвугілля», ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» , ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» здійснювали оплату за поставлену еклектичну енергію відповідачеві у спірний період. Проте, з додатків до податкових декларацій не вбачається , що відповідач формував податковий кредит по операціях придбання електричної енергії у ТОВ «Скіф-Трейдінг». На запитання суду в ході розгляду справи про наявність доказів оплати поставленої електроенергії ТОВ «Скіф-Трейдінг» в підтвердження реальності здійснення закупівлі, представник відповідача пояснив, що відповідачем не виконувались зобов`язання по оплаті за договором № 1510-ЗуТЕС від 01.06.2015 року та жодного платежу на користь ТОВ здійснено не було при наявності заборгованості за актами на суму 888 568 382,15 грн.

З наданого до матеріалів справи витягу з ЄДР вбачається, що 22.11.2018 року, до реєстру внесено запис про припинення ТОВ «Скіф-Трейдінг» у зв`язку із ліквідацією. З ухвали по справі про банкрутство ТОВ № 905/324/18 від 31.10.2018 року вбачається, що процедура ліквідації ТОВ запроваджена за заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. У постанові суду від 13.03.2018р., якою боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф-Трейдінг", визнано банкрутом судом, зокрема, зазначено, що ліквідаційною комісією проведена інвентаризація майнових активів Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ-ТРЕЙДІНГ", в результаті якої встановлена наявність майнових активів в загальній сумі 13828,80грн., з яких: 4282,00грн. - необоротні активи боржника та 9546,80грн. - грошові кошти. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", на суму 126072544,00грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна компанія", на суму 11402524,00грн. В межах справи судом встановлено, що подані ліквідатором звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підтверджують факт неможливості погашення боржником кредиторської заборгованості та відповідають його дійсному майновому стану. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що ліквідатором вчинено всі належні дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації ТОВ «Скіф-Трейдінг» та закриття провадження по справі.

Таким чином, суд зазначає, що в балансі ТОВ «Скіф-Трейдінг» не обліковувалась заборгованість за постачання електричної енергії в обсягах, на яких наполягає відповідач.

Зазначені обставини свідчать про відсутність економічного сенсу та досягнення мети договорів купівлі-продажу. В ході розгляду справи відповідач не надав також доказів включення до власних доходів вартості фактично безоплатно отриманого товару, що підлягають оподаткуванню (п. 14.1.13 Податкового кодексу України).

В ході розгляду справи відповідач не надав суду пояснень щодо мереж, які фактично використовувались для постачання електроенергії підприємствам Луганської області, хоча виходячи з вимог Багатостороннього договору, це могли бути тільки мережі постачальників, які приймають участь у договорі.

До того ж, як свідчать данні Фізичних балансів за спірний період березень 2016 року- січень 2017 року щодо сальдо перетоків електроенергії по Донецькій області (НКТ) до суміжних регіонів, а саме до мереж ТОВ «ЛЕО» та «Регіональні мережі ЛФ» надійшло з НКТ Донецької області електрична енергія в обсязі, який фактично дорівнює обсягам проданої відповідачем електричної енергії ПрАТ «Краснодонвугілля», ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» в кожному із зазначених місяців. Що свідчить про те, що споживання споживачами Луганської області електроенергії відбувалось за рахунок електроенергії, яка вироблена на неконтрольованій території Донецької області.

Оцінюючи у сукупності докази через призму ст. 79 ГПК України, суд вважає більш вірогідним докази надані на спростування позиції відповідача щодо постачання електроенергії підприємствам Луганської області, імпортованої в Україну з РФ.

У зв`язку з чим,суд вважає доведеними факт постачання відповідачем електричної енергії власного виробництва у період з березня 2016- січень 2017 року підприємствам, які не увійшли до переліку , затвердженого КЦ 14.06.2016 року, а саме ПрАТ «Краснодонвугілля», ТОВ «ДТЕК Свердлованатрцит», ТОВ «ДТЕК «Ровенькианатрцит», в обсягах, встановлених в ході проведення судової експертизи.

Стосовно позиції відповідача щодо того, що позивач не належним чином захищає свої права,а перекладає на суд обов`язки Координаційного центру щодо встановлення алгоритму розподілу коштів,цін,тарифів, суд зауважує, що вимоги позивача не стосуються перегляду судом затверджених КЦ алгоритмів розподілу коштів. Предметом спору є стягнення збитків, пов`язаних з ухиленням відповідача від виконання Багатостороннього договору, та, у цьому зв`язку, дослідження ситуації, яка мала би місце, якби сторони діяли в межах Договору, виходячи з принципу рівності виробників відповідно до їх частки у виробництві електроенергії. Враховуючи встановлену сторонами прозору методику визначення алгоритму розподілу коштів (розділ 8 Правил ринку НКТ), суд вважає допустимим та належним її використання у визначені збитків позивача від порушення умов договору відповідачем. Застосування алгоритму, передбаченого Правилами ринку, в межах цієї справи, не змінює затверджений алгоритм для інших учасників, в умовах відсутності вимог останніх про стягнення збитків.

Пунктом 10.4 та розділом 15 Багатостороннього договору сторони передбачили право на стягнення збитків, як негативних наслідків від порушення умов Договору його учасниками, та розгляд у цьому зв`язку спорів в порядку, передбаченому ГПК України.

Враховуючи викладене суд вважає безпідставними наполягання відповідача на тому, що позивач протягом двох років не захищав свої права, не контролював надходження коштів на рахунки, розкриття інформації по яких здійснювалось шляхом підключення до системи «Моніторинг» за допомогою Інтернет-Банкингу, та не заявляв про порушення відповідачем умов Договору, а також на тому, що таки права повинні захищатися шляхом звернення до КЦ.

До матеріалів справи відповідач, крім іншого, долучив копію договору від 12.05.2016 року № 95, укладеного між відповідачем та ТОВ «Енергоміст» (продавець), за змістом якого Продавець зобов`язався продавати відповідачеві електричну енергію. За змістом договору вартість в кожному розрахунковому періоді визначається як добуток об`єму проданої електроенергії на тариф, який погоджений сторонами в Додатку «Тариф купівлі-продажу електроенергії». На період виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, які не врегульовані цим договором, сторони прийняли на себе обов`язок керуватися законодавством, Багатостороннім договором та Додатком до нього. У порядку розрахунків сторони визначили, що Тариф використовується згідно Додатку № 2 до договору купівлі-продажу на підставі тарифів, затверджених КЦ, діючим згідно Багатостороннього договору. Згідно додатку 2 до договору, тариф визначається з урахуванням тарифів генерації Старобешевської ТЕС та націнки на диспетчеризацію. Згідно акту приймання передачі , підписаного учасниками договору у період 19.05.2016 року-31.05.2016 року відбулася поставка електроенергії в обсязі 43 765,387 тис.кВтгод. Зазначеним доказом відповідач намагався довести, що позивач також здійснював продаж за прямими договорами, а також, посилаючись на можливе неврахування у фізичних балансах обсягів електроенергії, яка була власністю відповідача та придбана ним за вказаним договором.

Проте, відповідач не надав жодних доказів використання зазначеної електроенергії не для власних потреб та використання її для перепродажу.

Враховуючи недоведеність впливу зазначеної інформації на показники, наведені у фізичних балансах, а також враховуючи збалансованість показників вироблення, власних потреб + втрат та показника відпустку електроенергії в мережу (за даними фізичних балансів), суд не приймає зазначений доказ, яким нібито спростовуються показники фізичних балансів.

Крім зазначеного, суд зауважує, що виходячи з рішень, прийнятих 25.04.2016 року на засіданні КЦ, ТОВ «Енергоміст» приєднано до Договору в якості учасника - постачальника з повноваженнями, обмеженими виключно правом здійснювати купівлю-продаж електроенергії в регіональному ринку по прямих договорах, погоджених КЦ для ПАО «Донбассенерго», здійснювати розрахунки по прямим договорам у відповідності з рішенням даного протоколу. Таким чином, ТОВ «Енегоміст» отримало особливий статус Постачальника ринку НКТ і якщо відбулись якийсь порушення Багатостороннього договору, то ці порушення стосуються відносин ТОВ «Енергоміст» та споживачів, у тому числі відповідача.

Також, в межах справи відповідач намагався з`ясувати чи здійснював позивач продаж електричної енергії за прямими договорами в період, визначений у позовній заяві, у зв`язку з чим клопотав перед судом про витребування доказів укладання позивачем прямих договорів. Суд зауважує, що встановлення фактів порушення з боку позивача, в умовах відсутності зустрічних позовних вимог відповідача про стягнення збитків, призведе до того , що суд, збираючи докази за клопотанням відповідача, поза межами його позовних вимог, вирішить питання щодо збитків відповідача від можливих неправомірних дій позивача, що не є предметом розгляду в межах справи 905/818/19 виходячи з займаної відповідачем процесуальної позиції.

До матеріалів справи відповідачем наданий звіт незалежного аудитора (т.3 арк. 88-94). В ході проведеного аудиту були досліджені обсяги постачання відповідачем електроенергії по прямих договорах у період березень 2016-червень 2016 року, та встановлено, що за вказаний період відповідачем поставлено 587 863 426 кВт*г електроенергії по прямих договорах (при цьому у висновку судової експертизи цей показник складає 556 604 110,253 кВт*г). Як зазначено у висновку , результат проведеного розрахунку свідчить про достатність обсягів електричної енергії , відпущеної ВП «Зуївська ТЕС» в ринок НКТ під встановлені Координаційним центром нормативи розподілу коштів за березень-червень 2016 року.

Цим доказом відповідач намагався переконати суд у тому, що ним виконувались вимоги договору, щодо забезпечення ринку НКТ електроенергією під встановлені КЦ нормативи розподілу коштів для генерації.

З цього приводу суд зазначає,що за змістом Постанови КМУ № 263, умов Багатостороннього договору, вся електрична енергія, яка вироблялась відповідачем на неконтрольований території, повинна була продаватися через Постачальників (за виключенням прямих договорів, право на укладання яких виникло у відповідача з 14.06.2016 року), з наступним розподілом такими постачальниками коштів у відповідності до затверджених алгоритмів між учасниками ринку.

В свою чергу , згідно із п.8.1 Правил , алгоритм розподілу грошових коштів це порядок визначення нормативів (часток), які належать учасникам ринку в загальній сумі грошових коштів, які надходять від всіх споживачів в оплату за електричну енергію. При цьому зазначений алгоритм формується за результатами здійсненого відпустку електричної енергії в ринок НКТ.

Враховуючи п. 8.10 Правил, суд зазначає , що задачею алгоритму не є доведення обсягів виробництва електричної енергії, він застосовується за результатами виробничої діяльності Виробників. Тому твердження відповідача про те, що ним виконувались вимоги КЦ під встановлені нормативи генерації є некоректними.

В ході розгляду справи відповідач намагався шляхом клопотання про призначення експертизи встановити, чи враховувались у визначенні алгоритму генерації за період березень 2016 року-червень 2016 року прямі поставки відповідача. Вочевидь вони не були враховані, оскільки, якби обсяги постачання електричної енергії за прямими договорами були включені до розрахунку алгоритму, таки показники дорівнювали би показникам, встановленим судовою експертизою.

В ході розгляду справи відповідач наполягав на тому, що інформація з Єдиного реєстру податкових накладних не свідчить про наявність господарських операцій та фактичне отримання ним коштів, тому дані з реєстру податкових накладних не можна використовувати у якості самостійного доказу.

З цього приводу суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач запевнив учасників справи та суд про втрату всіх документів, на підставі яких були відчужено вироблену на непідконтрольній території електроенергію. Проте, втрата документів відповідачем не звільняє його від відповідальності та відповідних обов`язків за Багатостороннім договором.

У цьому зв`язку, зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, суд враховує, що фактичне здійснення спірних господарських операцій підтверджено реальним джерелом походження товару - електроенергії (його виробництва з даних Фізичних балансів). В ході розгляду справи відповідач фактично не спростовував факти продажу електричної енергії по прямих договорах, наполягав на тому, що відповідно п. 44 підрозділу 2, розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, передбаченим п. 14.1.266 Податкового кодексу України та п. 187.1. статті 187 Податкового кодексу України (оподаткування по факту отримання коштів від господарської операції). Що в сукупності свідчить про те, що кошти від проданої відповідачем еклектичної енергії по спірним прямим поставкам ним були отримані за постачання електричної енергії в обсягах, зазначених відповідачем в податковій звітності, що стало підставою для реєстрації податкових накладних.

У відповідності до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, ставлячи під сумнів докази, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідач , в умовах, за яких докази на спростування позиції позивача можуть бути тільки у нього, та, в умовах ( як він стверджує) втрати первинних документів, мав можливість іншими доказами спростувати факт отримання коштів від продажу електричної енергії прямим споживачам , наприклад, як зазначалось вище, виписками з усіх поточних рахунків в обсязі достатньому для підтвердження його позиції.

Зі змісту Постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/675/19, вбачається, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Так, згідно з пунктами 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій. При цьому сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій.

Суд вище вже посилався на ст. 79 ГПК України (вірогідність доказів). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факти противоправного постачання відповідачем електричної енергії по прямих договорах у період з березня 2016- 14 червня 2016 року споживачам Донецької області та у період березень 2016-січень 2017 року споживачам Луганської області, та доведеними факти отримання коштів від такого постачання.

Приймаючи до уваги попередні висновки суду щодо неправомірності застосування в межах справи про стягнення збитків тарифів генерації з урахуванням ПДВ, а також враховуючи те, що це правове питання, суд приймає в якості доказів висновки судової експертизи, які стосуються обсягів електроенергії, відпущеної відповідачем за прямими договорами в порушення умов Багатостороннього договору , а саме: у березні 2016 року - 149 735,303770 тис. кВт/г; у квітні 2016 року - 164 506,103670 тис. кВт/г; у травні 2016 року - 157 226,929330 тис. кВт/г; у липні 2016р - 52574,295150 тис. кВт/г, у серпні 2016р - 61674,245186 тис.кВт/г, у вересні 2016р - 18931,845900тис. кВт/г, у жовтні 2016р - 67656,398600тис. кВт/г, у листопаді 2016р - 44045,142000 тис. кВт/г, у грудні 2016р - 64751,918000 тис. кВт/г, у січні 2017р - 77855,970000 тис. кВт/г , а також висновки , викладені у відповідях на питання 3 та 7 щодо встановлення алгоритму.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи фізичного балансу за лютий 2017 року та відсутність, у зв`язку з цим відповідних висновків судової експертизи щодо визначення алгоритму розподілу коштів між суб`єктами генерації, суд зазначає про недоведеність обсягу збитків позивача, за порушення, які відбулись у лютому 2017 року, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Як встановлено в ході розгляду справи з 14.06.2016 року КЦ затвердив перелік споживачів, яким відповідач мав право продавати електричну енергію по прямих договорах. Таким чином, з 15.06.2016 року постачання по прямих договорах було можливе та було правомірним у відповідній частині. Оскільки з наданих до матеріалів справи витягів з реєстру податкових накладних не можливо встановити проведення господарської операції та отримання коштів у правомірний та неправомірний період, через те що облік здійснюється по місяцю в цілому, суд зауважує на тому, що позивач не довів осяг збитків від порушень, які відбулися протягом 1 - 14 червня 2016 року.

Застосовуючи розрахований експертами алгоритм, який мав би місце, як би відповідач належним чином виконував умови Багатостороннього договору (стор. 64, 66 експертного висновку), приймаючи висновки, зроблені за результатами експертизи та викладені у відповідях на питання 1,3,5,7, приймаючи тарифи генерації для Зуївської ТЕС без ПДВ, затверджені рішеннями КЦ у період березень-травень 2016 року, липень 2016-січень 2017 року, а також приймаючи до уваги встановлені обсяги постачання електричної енергії по прямих договорах споживачам, перелік яких не затверджений КЦ, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача у сумі 531 969 938 грн.16 коп.

Враховуючи викладене судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 75, 76, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський», Виробниче-енергетичного об`єднання «Вітроенергопром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодонресурс», про стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів внаслідок порушення умов Багатостороннього договору у розмірі 865 650 964,64грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» ( 85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вул.Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» ( 03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ 23343582) збитки у розмірі 531 969 938 (п`ятсот тридцять один мільйон дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн.16 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 413 159 ,07 грн.

В іншої частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя С.М. Фурсова

Суддя О.М. Шилова

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).