ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 420/1090/19

адміністративне провадження № К/9901/8146/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/1090/19

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Запорожана Д.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих комісії, оформлене протоколом № 76/11/18 від 06 листопада 2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1174 від 03 жовтня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 07.12.2018 № 3847/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , прийнятий на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих комісії, оформлене протоколом № 76/11/18 від 06.11.2018 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 16.04.2013 № 800 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого 16.04.2013 року № 800, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 .

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого відсутні; докази, що надавалися позивачем на підтвердження своєї правової позиції, фактично не досліджувались належним чином, що призвело до невірного застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у результаті чого зроблено висновки про порушення, які не ґрунтуються на нормах закону, що регулюють відповідні правовідносини. На думку позивача, рішення про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято позо межами строків, встановлених чинним законодавством України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 07.12.2018 № 3847/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.04.2013 № 800, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 . Відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформленого протоколом №76/11/18 від 06 листопада 2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1174 від 03 жовтня 2018 року та зобов`язання Міністерства Юстиції України поновити дію свідоцтва від 16.04.2013 № 800 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 та забезпечення виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого 16.04.2013 року № 800, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 .

4. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що висновки викладені в довідці № 10 від 10 вересня 2018 року та акті планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.09.2018 № 11 щодо порушення абзацу 5 ч. 3 ст. 22, ч. 2,3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих комісії, оформлене протоколом №76/11/18 від 06 листопада 2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1174 від 03 жовтня 2018 року, суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, не відповідає діючому законодавству, оскільки сам лише факт складання протоколу не порушує права особи та складений виключно на реалізацію компетенції Дисциплінарної комісії. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Міністерства Юстиції України поновити дію свідоцтва від 16.04.2013 № 800 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суд першої інстанції виходив з того, що Порядком формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 26.03.2013 № 541/5, не передбачена процедура поновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), як і порядок виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва, відтак суд не може зобов`язати відповідача вчинити дії, не передбачені вказаним Порядком. Разом з тим, для повного захисту порушеного права позивача суд вийшов за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.9 КАС України та визнав протиправним та скасував запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.04.2013 року № 800.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року. Прийнято нове судове рішення, яким в задоволенні позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було вжито жодних результативних дій щодо забезпечення належних заходів для захисту майна боржника, а також не надано доказів підтвердження вищезазначеного факту, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів. Відсутність таких доказів свідчить про те, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 діяв не в інтересах боржника або його кредиторів, чим ігнорував вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при здійсненні позивачем обов`язків розпорядника майна у процедурі банкрутства підприємства його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, які не встановлені чинним законодавством України. Касатор зазначає про те, що фактично йому постановлено в провину незбереження майна підприємства, при цьому в рішення суду апеляційної інстанції відсутні посилання на докази, що підтверджують вибуття майна підприємства та період часу коли таке вибуття сталося, за відсутності переліку та оцінки такого майна, тобто судом апеляційної інстанції не встановлено матеріальної шкоди, завданої підприємству та не встановлено вини позивача та складу дисциплінарного проступку, а також не надано оцінку порушеним строкам притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності понад встановлені законом строки. При цьому, касатор посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.03.2020 у справі № 818/696/17, від 04.03.2020 у справі № 817/980/17.

ІV. Позиція інших учасників справи.

9. Представником Міністерства юстиції України подано до суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А. та Радишевської О.Р. від 01 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 09 лютого 2022 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України № 619/5 від 02.04.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво № 800 (дата видачі 16.04.2013) про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.

13. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.05.2016 задоволено заяву боржника Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" про порушення справи про банкрутство; порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Новотроїцький елеватор"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1

14. Головним територіальним управлінням юстиції в Херсонській області у період з 06.09.2018 по 10.09.2018 проведено перевірку діяльності ОСОБА_1 , як особи яка здійснює професійну діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва від 16.04.2013 № 800, за результатами якої складено довідку № 10 від 10 вересня 2018 року та акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.09.2018 № 11, в якому зафіксовано порушення абзацу 5 ч 3 ст. 22, ч 2,3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів, що зумовлено незбереженням майна банкрута та є підставою для внесення подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

15. Підставою для проведення перевірки фактично була колективна скарга колишніх працівників Державного підприємства «Новотроїцький елеватор», з приводу невиплати заробітної плати, також скаржники звертали увагу на неробочий стан, некомплектність та відсутність деяких матеріальних цінностей, належних підприємству.

16. Департаментом з питань судової роботи та банкрутства, який є структурним підрозділом Міністерства юстиції України, на підставі листа-пропозиції Головного територіального управління юстиції в Херсонській області на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих було внесено подання від 03.10.2018 № 1174 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

17. Відповідно до витягу з протоколу № 76/11/18 від 06.11.2018 засіданням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлені права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючої санацією, ліквідатора).

18. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючі санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України направлено подання № 879 від 06.11.2018 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

19. Подання № 879 від 06.11.2018 реалізовано Міністерством юстиції України 07.12.2018 шляхом винесення наказу № 3847/5 «Про анулювання свідоцтва про право і здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2343-XII) установлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий, як визначено у вказаному Законі, - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до статті 107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону № 2343-XII).

22. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань банкрутства.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина четверта статті 107 Закону № 2343-XII).

Відповідно до частини першої статті 108 Закону № 2343-XII дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 108 Закону № 2343-XII).

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частина шоста статті 108 Закону № 2343-XII).

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина третя статті 109 Закону № 2343-XII).

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина четверта статті 109 Закону № 2343-XII).

За змістом частини п`ятої статті 113 Закону № 2343-XII рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

23. На виконання статті 106 Закону № 2343-XII розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1284/5).

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (пункт 7.5 Порядку № 1284/5).

24. Пунктом 26 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 року за № 112/22644 (далі - Положення № 81/5), передбачено, що протоколи засідання Комісії у триденний строк, крім випадку, передбаченого пунктом 27 цього Положення, направляються до структурного підрозділу для забезпечення виконання її рішень.

Пунктом 27 Положення № 81/5 передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону № 2343-XII підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється (частина друга статті 112 Закону № 2343-XII).

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

27. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що з моменту призначення позивача розпорядником майна ДП «Новотроїцький елеватор» процедура розпорядження вказаним майном триває більше 2-х років, і тільки 13.09.2018 розпорядник майна Новіков Ю.П. звернувся до Головного управління Національної поліції у Херсонській області з заявою про вчинення злочину, а саме щодо крадіжки майна ДП «Новотроїцький елеватор» на підставі довідки про результати позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (довідка від 10.09.2018 №10), відповідно до якої Комісією з перевірки Головного територіального управління юстиції у Херсонській області встановлено відсутність (розбіжність) майнових активів (основних засобів) у порівнянні з наявними інвентаризаційними описами, які затверджені розпорядником майна ОСОБА_1 .

28. Тим самим арбітражний керуючий ОСОБА_1 дав підстави Комісії з перевірки вважати, що під час виконання обов`язків розпорядника майна ДП «Новотроїцький елеватор» ним дійсно не було вжито належних заходів щодо захисту майна, що у свою чергу призвело до розкрадання майна боржника, розукомплектування засобів виробництва і негативно вплинуло на права та інтереси кредиторів (боржника).

29. Отже, арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було вжито жодних результативних дій щодо забезпечення належних заходів для захисту майна боржника, а також не надано доказів підтвердження вищезазначеного факту, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів.

30. Відсутність таких доказів свідчить про те, що арбітражний керуючий Новіков Ю.П. діяв не в інтересах боржника або його кредиторів, чим ігнорував вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який чітко визначає обсяг прав та обов`язків, що покладаються на арбітражного керуючого, а також під час реалізації своїх прав та обов`язків як розпорядник майна ДП «Новотроїцький елеватор» діяв не добросовісно, нерозсудливо та необґрунтовано, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів.

31. Ураховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині обґрунтованості висновків Дисциплінарної комісії про доведеність вини позивача у вчинення дисциплінарного проступку під час виконання обов`язків розпорядника майна ДП «Новотроїцький елеватор».

32. Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що за приписами частини першої статті 109 Закону № 2343-XII дисциплінарними стягненнями, які накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

33. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (частина друга статті 109 Закону № 2343-XII).

34. Отже, обов`язковою умовою при визначенні виду дисциплінарного стягнення є врахування Дисциплінарною комісією тяжкості вчиненого проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

35. Однак судом апеляційної інстанції не встановлено, чи були враховані відповідачем вказані обставини при застосуванні до позивача такого виду дисциплінарного стягення, як позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

36. Також у касаційні скарзі та позовній заяві позивач посилався на недотримання відповідачем встановленого законом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

37. Відповідно до пункту 7.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) № 1284/5, чинного на час виникнення спірних правовідносин, рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

38. Аналогічні положення містить частина четверта статті 107 Закону № 2343-XII.

39. Наведене свідчить, що дієслово «накладати» законодавець використовує виключно для позначення меж адміністративної функції Міністерства юстиції України, а не будь-яких інших суб`єктів дисциплінарного провадження відносно арбітражного керуючого.

40. Таким чином, присічний та обмежувальний строк у два місяці з дня виявлення факту скоєння дисциплінарного проступку стосується саме правовідносин з приводу реалізації Міністерством юстиції України управлінської функції по накладенню дисциплінарних стягнень на арбітражних керуючих.

41. Тобто притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

42. Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.

43. Судом апеляційної інстанції не перевірено дотримання Міністерством юстиції України строків, встановлених пунктом 7.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) № 1284/5 та частиною 4 статті 107 Закону № 2343-XII, при накладенні дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

44. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Верховний Суд зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, оскільки воно ухвалене без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору.

48. Як обумовлено статтею 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

49. Оскільки під час розгляду даної справи суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкового судового рішення, і виправлення відповідної помилки потребує з`ясування обставин і дослідження доказів, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

ІХ. Судові витрати

50. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Судом не ухвалюється нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в справі № 420/1090/19 скасувати, справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

Н.А. Данилевич