УХВАЛА

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 420/4391/21

адміністративне провадження № К/990/1317/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі №420/4391/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, за участю третьої особи - Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, за участю третьої особи - Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27.10.2020 № 483;

- визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України щодо належного врегулювати конфлікту інтересів у начальника митного поста "Південний" Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 стосовно позивача у спосіб, передбачений ст.34 Закону України "Про запобігання корупції", та зобов`язати Державну митну службу України врегулювати конфлікт інтересів у начальника митного поста "Південний" Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 шляхом усунення прямого підпорядкування з позивачем у спосіб, передбачений статтею 34 Закону України "Про запобігання корупції".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27.10.2020 № 483;

- зобов`язано Державну митну службу України повторно вирішити питання врегулювання конфлікту інтересів у начальника митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 ;

- у задоволенні решти позову відмовлено.

10 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла з касаційна скарга Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі № 420/4391/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статей 32-34 Закону №1700.

Суд критично оцінює вказане мотивування, оскільки у подібних правовідносинах суди надають правову оцінку в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку. Скаржник не зазначає, який саме висновок має бути сформовано Верховним Судом у спірних правовідносинах щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а Судом не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена шляхом формулювання нової правової позиції.

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі №420/4391/21 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська