УХВАЛА

18 січня 2022 року

Київ

справа №9901/370/21

адміністративне провадження № П/9901/370/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р., Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,

за участі:

секретаря судового засідання Жидецької В. В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_1 - адвоката Чвир О. М.,

представника ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - адвоката Дуня В. В.,

представника відповідача Мовіле О. С.,

представника третьої особи Хрущ А. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

1. У вересні 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Президента України Зеленського В. О., у якій її автори просять:

1) визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського В. О., що полягає у відсутності винесеного розпорядження, яким голову виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка В. В. було б зобов`язано організувати виконання виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу (далі також - ЖК) «Флагман» у житловому будинку АДРЕСА_1 ; ЖК «Родинний затишок» в житловому будинку АДРЕСА_2; ЖК «Південний квартал» в житловому будинку АДРЕСА_7; ЖК «Шулявський» в житловому будинку АДРЕСА_3 ; ЖК «Совські ставки» в житловому будинку АДРЕСА_4 ; ЖК «Синьоозерний» в житлових будинках з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 - у зв`язку з неспроможністю забудовників продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири згідно з актом приймання-передачі;

2) зобов`язати Президента України Зеленського В. О. винести розпорядження, яким зобов`язати голову виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка В. В. організувати виконання виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва ЖК «Флагман» у житловому будинку АДРЕСА_1; ЖК «Родинний затишок» в житловому будинку АДРЕСА_2; ЖК «Південний квартал» в житловому будинку АДРЕСА_7; ЖК «Шулявський» в житловому будинку АДРЕСА_3; ЖК «Совські ставки» в житловому будинку АДРЕСА_4; ЖК «Синьоозерний» в житлових будинках з убудованими приміщеннями соціальної сфери на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 - у зв`язку з неспроможністю забудовників продовжувати будівництво без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири по акту прийому-передачі.

2. Щодо мотивів звернення до суду з цим позовом, то, як можна зрозуміти з тексту позовної заяви, стисло їх можна викласти так.

Зазначені вище особи (позивачі) свого часу (у період з 2014 року по 2018 роки) уклали із різними забудовниками договори купівлі-продажу майнових прав, за якими вони мали б набути майнові права на об`єкти нерухомості, у цьому випадку мовилося про квартири (у місті Києві), за умови повної оплати (покупцями) їхньої вартості.

Позивачі, з їхніх слів, свої зобов`язання перед забудовниками виконали в повному обсязі, тобто сплатили повну вартість «майбутніх» квартир, тож очікували, що невдовзі отримають новозбудоване житло. Однак, забудовники в обумовлені строки не завершили будівництва. Незавершеним воно залишається й досі, що спонукало позивачів, як і інших інвесторів, звертатися до міської влади міста Києва, а також до Президента України (до останнього зверталася, зокрема, ОСОБА_3 ) з проханням вирішити цю проблему.

Проте, у відповідь Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА) неодноразово повідомляла про те, що наразі не існує законного механізму завершення будівництва, але шляхи вирішення цієї проблеми шукаються й обговорюються.

Позивачі зазначили також, що Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2020 року у справі № 640/17011/19 визнав протиправною бездіяльність КМДА щодо організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу (за текстом цього судового рішення мовиться про два будинки у ЖК «Олімпійське містечко» і ЖК «Панорамне містечко» відповідно), і зобов`язав організувати роботу із завершення будівництва.

Позивачі переконують, що КМДА досі не виконує як зазначене рішення суду, так і вимог пункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР). Вважають, що створення Міжвідомчої робочої групи з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об`єктів незавершеного житлового будівництва (про яку зазначає КМДА) хоч і є намаганням центральних органів державної влади допомогти інвесторам, яке, втім, досі не дало результатів, однак і ніяким чином не виправдовує бездіяльність КМДА щодо виконання своїх зобов`язань.

У контексті написаного, з покликанням на статті 102, 118, 119 Конституції України, статтю 101 Закону України від 15 січня 1999 року № 401-XIV»Про столицю України - місто-герой Київ» (далі - Закон № 401-XIV), позивачі зазначили, що Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; голова КМДА при здійсненні своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, тож, з погляду позивачів, Президент України має право законного впливу на голову КМДА Кличка В.В. з метою змусити останнього дотримуватися Конституції України (позаяк голова КМДА є керівником КМДА і несе відповідальність за всі дії та бездіяльність КМДА), прав і свобод людини і громадянина. Як гарант додержання Конституції України Президент України, на думку заявників, теж допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що він не виніс розпорядження, яким голову КМДА було б зобов`язано організувати виконання КМДА підпункту 11 пункту «а» статті 31 Закону № 280/97-ВР.

З приводу строку звернення до суду з цим позовом зауважили, що позаяк вони тривалий час спільно вживали заходів для того, щоб змусити КМДА і Президента України вирішити проблему із незавершеним будівництвом, зважаючи також на те, що ця проблема досі залишається невирішеною, то цей строк потрібно обчислювати з 16 квітня 2021 року, дати, коли одна із позивачів ( ОСОБА_3 ) востаннє отримала лист від КМДА щодо свого прохання, після чого вона та інші позивачі вирішили звернутися до суду з цим позовом.

3. Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2021 року відкрив провадження у справі за цим позовом. Тією самою ухвалою суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) і голову Київської міської державної адміністрації Кличка В. В.

4. Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому просить залишити цей позов без розгляду.

У цьому зв`язку пояснив, що ОСОБА_1 й ОСОБА_3 зверталися до Президента України у січні 2020 року, їхні звернення були розглянуті відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а про результати розгляду їх повідомили належним чином (у лютому 2020 року).

Усі наступні листування позивачів стосувалися КМДА, адже саме від дати отримання листа КМДА (16 квітня 2021 року) позивачі обчислюють строк звернення до суду з цим позовом.

Тож, з погляду відповідача, про порушення своїх прав з боку Президента України позивачі мали б дізнатися ще в січні-лютому 2020 року, відколи й треба починати відлік строку на звернення до суду з позовом. Цей строк, як зазначив відповідач, закінчився у серпні 2020 року, а посилання позивачів на листи з КМДА ніяким чином не впливають на його перебіг й не пояснюють поважності причин його пропуску.

Водночас відповідач зазначив також про те, що позовні вимоги, які заявили позивачі, безпідставні, адже Конституція України не наділяє Президента України повноваженнями, яких від нього вимагають в цьому позові.

Пояснив, що виконання вимог Закону № 280/97-ВР, про які мовиться у позові, віднесено до повноважень Київської міської ради. З уваги на особливий правовий статус КМДА, який поєднує функції виконавчого органу Київської міської ради і місцевого органу виконавчої влади, голова КМДА не несе відповідальності перед Президентом України щодо питань, вирішити які вимагають позивачі.

5. Позивачі подали відповідь на відзив, у якому висловили незгоду з аргументами відповідача стосовно пропуску ними строку на звернення до суду з цим позовом, а також з його позицією щодо повноважень Президента України у контексті цього спору. Наведені ними аргументи по суті повторюють ті, які написано у позовній заяві (уточненій).

6. Від КМДА надійшли пояснення по суті спору, які підписав (від імені зазначеного органу) Харитонов М. С. (головний спеціаліст відділу роботи з судовими і правоохоронними органами юридичного управління Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради КМДА). На підтвердження своїх повноважень (на представництво КМДА, зокрема на подання заяв по суті спору) долучено довіреність (копію) від 18 серпня 2021 року № 001-2042.

У цьому зв`язку колегія суддів має зауважити, що згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Статтею 8 Основного Закону України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01 січня 2020 року КМДА, з уваги на її правовий статус, може представляти свої інтереси в суді, зокрема вчиняти процесуальні дії, або за посередництвом адвоката або шляхом самопредставництва.

Зважаючи на наведене, довіреність, якою головний спеціаліст Харитонов М. С. підтверджує свої повноваження на представництво інтересів КМДА в суді, не є належним документом, який засвідчує повноваження зазначеної особи діяти від імені КМДА (шляхом самопредставництва), тому пояснення, які надійшли за підписом цієї особи, суд до уваги не бере.

7. На судовому засіданні 18 січня 2022 року представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду цієї позовної заяви з мотивів, про які написано вище.

За наслідками розгляду цього клопотання суд постановив ухвалу, якою відмовив у його задоволенні.

Відтак суд поставив на обговорення питання стосовно підвідомчості цього спору адміністративному суду.

Представник позивачів - адвокат Дунь В. В. зазначив, що цей спір є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Додав також (у відповідь на запитання суду), що зверненню з цим позовом до суду передували неодноразові звернення позивачів до КМДА, а також до Президента України, з проханням вирішити проблему із недобудованими житлом. Результат розгляду цих звернень засвідчив, з погляду представника позивачів, що КМДА ігнорує вимоги законів і Конституції України, чим порушує їхні права, а також права інших осіб, які придбали майнові права на об`єкти нерухомості (квартири) у житлових комплексах, які й досі недобудовані.

На думку представника позивачів - адвоката Дуня В. В., проблема з недобудованими житловими комплексами має системний характер і є загальнодержавною. Президент України як гарант Конституції України, з уваги на широкий спектр своїх повноважень та масштабність і гостроту описаної проблеми, мав би втрутитися в цю ситуацію й захистити порушені права покупців майнових прав на об`єкти нерухомості.

Представник позивача - адвокат Чвир О. М. та позивачі, присутні на судовому засіданні, теж підтримали цю позицію.

Представник третьої особи Хрущ А. П. (чиї повноваження на представництво інтересів КМДА в суді підтверджені належним чином), так само як і представник відповідача, вважає, що цей спір не є публічно-правовим у значенні КАС України, адже правовідносин між позивачами і Главою держави не виникало.

8. На основі досліджених в судовому засіданні документів і пояснень учасників справи колегія суддів встановила таке.

ОСОБА_1 є покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав від 10 лютого 2016 року № 1174/5/ЕМ, укладеним з ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг»; ОСОБА_2 є покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав від 06 лютого 2016 року № КР/7/707, укладеного з ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД»; ОСОБА_3 є стороною за договором від 02 серпня 2016 року про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу від 23 грудня 2014 року № ПК/1/3/21, продавцем за яким є ТОВ «ІСКО»; ОСОБА_6 є стороною за договором від 11 квітня 2019 року про відступлення права вимоги за договором від 15 березня 2018 року № 260/КБ, укладеним з ТОВ «Київбудмоноліт»; ОСОБА_4 є стороною за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 01 березня 2015 року, укладеним з ТОВ «Сіті-Девелопмент»; ОСОБА_5 є покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав від 27 листопада 2014 року № 27/11/14-С4К26, укладеним з ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд».

Стисло зазначимо, що відповідно до умов цих договорів позивачі зобов`язалися сплатити повну вартість майнових прав на «об`єкт нерухомості» - квартири (специфікації яких визначено у кожному з цих договорів), після чого відповідний забудовник (продавець за відповідним договором) видає довідку про стовідсоткову оплату, яка закріплює право покупців на «об`єкт нерухомості». Забудовники своєю чергою зобов`язався збудувати «об`єкти капітального будівництва» (житлові комплекси, про які мовиться у позовних вимогах) і здати їх в експлуатацію (в обумовлені строки), після чого передати покупцям відповідний «об`єкт нерухомості», майнові права на який вони придбали.

Позивачі зазначили, що сплатили вартість «майнових прав» за згаданими договорами, але забудовники не збудували житлових будинків дотепер, тож позивачі так і не отримали «об`єктів нерухомості» (себто квартири), майнові права на які купили.

У такій ситуації позивачі, як і інші інвестори, почали звертатися до КМДА і Президента України з проханням вирішити проблему із недобудованими житловими комплексами.

У матеріалах справи є звернення, адресоване Президенту України, від 31 січня 2020 року від ОСОБА_3 і ОСОБА_9 як представників ініціативних груп покупців житла, які постраждали внаслідок недобросовісних дій забудовників (том І, а.с. 45), в якому заявники просять Главу держави втрутитися в ситуацію, створити Міжвідомчу комісію по добудові проблемних об`єктів і зобов`язати міські державні адміністрації вжити заходів щодо контролю за дотриманням забудовниками договірних зобов`язань.

Окрім того, є листи КМДА (копії) за наслідками розгляду звернень ОСОБА_1 (від 20 лютого 2020 року № 004-492; том І, а.с. 31-32), ОСОБА_3 (від 16 квітня 2021 року № 056/934-10480; том І, а.с. 43-44), ОСОБА_4 (від 03 лютого 2021 року № 056/834-Н-478; том І, а.с. 59-60).

Приміром, у листі від 16 квітня 2021 року № 056/934-10480, серед іншого, зазначено про те, що дотепер ніяким законодавчим актом не визначено меж повноважень місцевих державних адміністрацій і практичних механізмів завершення проблемного будівництва житлових об`єктів. Водночас, втручання у господарську діяльність з боку держави з підстав, не передбачених законом, забороняється. У такій ситуації КМДА, за текстом листа, постійно шукає шляхів виходу із ситуації, яка склалася з недобудованим житлом.

Як зазначено в листі, КМДА, за наслідками опрацювання інформації структурних підрозділів, надіслала Міністерству розвитку громад і територій України пропозиції до проєкту Закону України «Про особливості врегулювання добудови проблемних об`єктів житлового будівництва», зокрема про те, що це будівництво має здійснюватися коштом власників будівельного бізнесу, які спричинилися до цих проблем, державного бюджету і залучених інвестиційних проєктів.

Наприкінці зазначено про те, що Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 12 серпня 2020 року № 714 «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об`єктів незавершеного житлового будівництва», якою створено зазначену Міжвідомчу робочу групу, завданням якої є: сприяння забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об`єктів незавершеного житлового будівництва; визначення шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають у сфері захисту інтересів інвесторів об`єктів незавершеного житлового будівництва; розроблення пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері захисту інтересів інвесторів об`єктів незавершеного житлового будівництва.

Щодо постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/7011/19, на яку посилаються позивачі, то це судове рішення ухвалено у справі за позовом ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», ТОВ «УКРМІСЬКБУДХОЛДИНГ», ТОВ «ТЕХЕНЕРГО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з цією постановою, адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) по організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_5 ; зобов`язав Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва житлового комплексу, а саме будинку АДРЕСА_6 ЖК «Олімпійське містечко» та житлового будинку АДРЕСА_6 ЖК «Панорамне містечко» у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво, без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов`язання перед замовником будівництва та отримали квартири по акту прийому-передачі.

Позивачі вважають, що КМДА не виконує як зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, так і вимог статті 31 Закону № 280/97-ВР, позаяк житлові комплекси так і залишаються недобудованими, а Президент України як гарант Конституції України ніяк не реагує на це, допускаючи таким чином протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим подано цей позов.

9. У вимірі описаних обставин колегія суддів під час постановлення цієї ухвали взяла до уваги таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За частиною п`ятою статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до частини першої статті КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За текстом частини першої статті 4 КАС України:

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України);

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; <…>.

Відповідно до частини першої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Повноваження Президента України визначено у статті 106 Конституції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до частини другої статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до статті 10 Закону № 401-XIV Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Згідно з частинами першою, другою статті 101 Закону № 401-XIV виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 2003 року у справі № 21-рп/2003 зазначив, що положення частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», статей 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в їх взаємозв`язку в аспекті порушених у конституційних поданнях питань щодо статусу Київської міської державної адміністрації та Київського міського голови треба розуміти так:

1.1. Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

1.2. Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України.