РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 січня 2022 р. Справа № 120/11195/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, б. 59, м. Вінниця, 21050)

до: Благодійної організації «Фонд сприяння розвитку міжнародного Співробітництва та захисту прав і свобод громадян «Україна-Росія» (вул. Гонти, б. 43, кв. 814, м. Вінниця, 21000)

про: припинення діяльності благодійної організації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Вінницької міської ради (далі - позивач) з позовною заявою до Благодійної організації «Фонд сприяння розвитку міжнародного Співробітництва та захисту прав і свобод громадян «Україна-Росія» (далі - відповідач) про заборону та примусовий розпуск відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21.06.2010 року запис № 11741020000008658 зареєстровано відповідача, основною метою діяльності якого є благодійна діяльність (85.32.5). До позивача 01.07.2021 року за вих. № 53/5/52-3716ві надійшов лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ініціювання судової заборони діяльності відповідача з огляду на те, що останній систематично поширює інформацію, спрямовану на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, комуністичного тоталітарного режиму та його символіки. Як доказ цьому надано експертний висновок Донецького національного університету імені В.Стуса за вих. № 463/01-04/05 від 21.04.2021 року. Таким чином, на думку позивача, дане громадське формування підлягає примусовому розпуску через порушення вимог законодавства щодо діяльності. Це й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.09.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.09.2021 року за вх. № 61174/21 представником позивача надано до суду клопотання про залучення третьої особи до розгляду справи – Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. Клопотання мотивоване тим, що на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. В свою чергу, відповідач систематично поширює інформацію, спрямовану на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, комуністичного тоталітарного режиму та його символіки, що в свою чергу є порушенням Конституції України. З огляду на, що позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу - Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Ухвалою від 04.10.2021 року у задоволенні цього клопотання відмовлено.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, відповідно суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошта» за трекінговим номером 2100107451414 наручно 08.12.2021 року.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Положеннями ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до п. 3 ст. 1 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України.

Ч. 1 ст. 5 Закону передбачає, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

1) безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;

2) безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;

3) безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;

4) безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;

5) благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;

6) публічний збір благодійних пожертв;

7) управління благодійними ендавментами;

8) виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;

9) проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Ч. 1 та 4 ст. 11 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» вказують, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об`єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом.

У ст. 15 цього Закону визначено, що благодійні організації набувають прав та обов`язків юридичної особи з моменту їх державної реєстрації. Державну реєстрацію благодійних організацій проводять державні реєстратори за місцезнаходженням благодійних організацій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Ч. 1-4 ст. 18 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає, що державна реєстрація припинення благодійних організацій здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Правонаступниками благодійної організації у разі її реорганізації має бути одна чи кілька благодійних організацій.

Рішення про ліквідацію благодійної організації приймає орган управління, уповноважений установчими документами благодійної організації.

Підстави для прийняття судом рішення про ліквідацію благодійної організації визначаються законом.

У ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення благодійної організації за позовом державного реєстратора, спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації або іншої заінтересованої особи, зокрема, є:

1) використання активів (доходів) благодійної організації з порушенням встановлених цим Законом вимог до здійснення благодійної діяльності, що триває протягом не менш як 12 місяців;

2) неможливість самостійної реорганізації або ліквідації благодійної організації у випадках, визначених законом або установчими документами цієї організації.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Системний аналіз наведених норм доводить, що благодійна організація є юридичною особою приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, як основну мету її діяльності. При цьому, державна реєстрація створення та припинення благодійних організацій здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Припинення діяльності благодійної організації може відбутися у добровільному та судовому порядку.

При чому, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення благодійної організації за позовом державного реєстратора, спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації або іншої заінтересованої особи є: використання активів (доходів) благодійної організації з порушенням встановлених цим Законом вимог до здійснення благодійної діяльності, що триває протягом не менш як 12 місяців та неможливість самостійної реорганізації або ліквідації благодійної організації у випадках, визначених законом або установчими документами цієї організації.

Вказаний перелік підстав є обов`язковим, не передбачає виключень та розширеного тлумачення.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 01.07.2021 року за вх. № 01-03-39346 до позивача надійшов лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 01.07.2021 року за вих. № 53/5/52-3716ві «Щодо діяльності громадських об`єднань», в якому останній ініціював питання судової заборони діяльності відповідача.

З даного листа вбачається, що засновник відповідача ОСОБА_1 , використовуючи власний профіль в соціальноорієнтованій мережі «Facebook» та Інтернет ресурс «Регнум» систематично поширює інформацію, спрямовану на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, комуністичного тоталітарного режиму та його символіки.

При цьому, експертним висновком Донецького національного університету імені Василя Стуса підтверджено наявність у наданих для дослідження матеріалах публічних висловлювань/закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, змін меж території або державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, розпалювання національної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, а також прямого обмеження прав за ознаками політичних переконань, місця проживання.

Наведене й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Водночас, суд зауважує, що дані обставини не підпадають під визначені чинним законодавством підстави примусового припинення благодійної організації, якими є: використання активів (доходів) благодійної організації з порушенням встановлених цим Законом вимог до здійснення благодійної діяльності, що триває протягом не менш як 12 місяців та неможливість самостійної реорганізації або ліквідації благодійної організації у випадках, визначених законом або установчими документами цієї організації.

Суд додатково звертає увагу на те, що згідно позовних вимог позивач просить суд заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) благодійну організацію, але, як вже зазначалось, діючим законодавством не передбачено такої форми ліквідації юридичної особи – благодійної організації як заборона або розпуск благодійної організації.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на вимоги Закону України «Про громадські об`єднання» щодо підстав та порядку ліквідації благодійної організації, оскільки саме ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначені підстави, за яких судом приймається рішення про припинення благодійної організації, а порядок здійснення припинення благодійної організації визначається Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Закон України «Про громадські об`єднання», у даному випадку, до спірних правовідносин не застосовується. Вказаний закон застосовується до благодійних організації в частині питань, які не вирішені вказаними законами, зокрема, в частині акредитації в Україні представництв, філій іноземної благодійної організації та припинення такої акредитації здійснюються відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про громадські об`єднання".

За таких обставин, зважаючи на викладене, відсутні підстави для прийняття рішення про заборону та примусовий розпуск (ліквідування) благодійної організації – відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позовні вимоги, та які враховуються судом при прийнятті рішення.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем не доведено правомірність пред`явленого позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про громадські об`єднання" та ст. 2, 9, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Вінницької міської ради до Благодійної організації «Фонд сприяння розвитку міжнародного Співробітництва та захисту прав і свобод громадян «Україна-Росія» про заборону та примусовий розпуск відповідача відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Виконавчий комітет Вінницької міської ради (вул. Соборна, б. 59, м.Вінниця, 21050)

Відповідач – Благодійна організація «Фонд сприяння розвитку міжнародного Співробітництва та захисту прав і свобод громадян «Україна-Росія» (вул. Гонти, б. 43, кв. 814, м.Вінниця, 21000)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 24.01.2022 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна