ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 Справа № 904/4150/21

м .Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю представників:

від позивача: Синьогіна Я.В., довіреність №117/0/29-22 від 06.01.2022, головний спеціаліст юрисконсульт

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 у справі №904/4150/21 (суддя Топчій О.А.; рішення ухвалене о 11:25 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 21.10.2021)

за позовом Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м.Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м.Запоріжжя

про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", в якому просив:

визнати недійсним пункт 3.1 договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 року в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 5280 грн.;

стягнути з ТОВ "МІК" на користь позивача безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 у розмірі 5280,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини встановлення постачальником в умовах договору поставки №1/2020-РН від 17.03.2020 в пункті 3.1., яким всупереч чинному законодавству обумовлено ціну товару (распіратор напівмаска FFP2), загальну вартість товару 31680,00 грн., в тому числі ПДВ 5280,00 грн., оскільки товар, який був предметом поставки за цим договором віднесений до Переліку товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 17 березня 2020, які звільнені від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 у справі №904/4150/21 в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладені на позивача.

Означене судове рішення вмотивоване тим, що суд встановив, що назва товарів, виробником та постачальником яких є ТОВ "МІК", не відповідає назвам засобів індивідуального захисту (медичного виробу, основного компонента), включених до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224. У зв`язку з чим немає підстав для застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який був внесений попередньо Законом України №530-ІХ від 17.03.2020) та пільг з ПДВ. Разом з цим суд не встановив достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 3.1. договору в частині нарахування податку на додану вартість, оскільки хоча ПДВ й включається сторонами до ціни товару (в пункті 3.1. договору), однак податок на додану вартість не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, тому не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивач), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 по справі №904/4150/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та підлягає скасуванню, скільки прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним дослідженням доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що включення до ціни товару за Договором податку на додану вартість було безпідставним, оскільки у специфікації до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 сторони визначили, що товаром є "ДК 021:2015:33140000-3 медичні матеріали (НК 024:2019:1804 лицева маска для захисту дихальних шляхів) ": Респіратор напівмаска FFP2.

Позивач вказує, що сторони договору в своїх господарських відносинах мали застосовувати положення чинного законодавства, згідно з яким тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Позивач звертає увагу на те, що з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення на території Дніпропетровської області, ефективного та раціонального використання матеріальних цінностей, які закуплені за рахунок коштів резервного фонду обласного бюджету за кодом програмної класифікації видатків 0712152 "Інші програми та заходи у сфері охорони здоров`я" півмаски фільтрувальні FFP2 були розподілені та передані до медичних закладів.

Тому позивач вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного ухвалення рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (ТОВ "МІК", відповідач) у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що суть спору зводиться до невірного розуміння і тлумачення позивачем пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який був внесений попередньо Законом №530-ІХ від 17.03.2020) і Постанови Кабінету Міністрів України №271 від 08.04.2020, за яким позивач нібито має право стягнути з відповідача суму податкового кредиту за наслідками проведення господарської операції.

Відповідач зазначає, що з боку позивач здійснюється перекручення змісту назв різних товарів за відсутності повного співпадіння у їх назвах, в той час, як Державна податкова служба в наданій податковій консультації вже висловилася, що звільняються від оподаткування ПДВ лише операції по товарах, назви яких відповідають Переліку №224. Однак наразі відповідності немає.

За твердженням відповідача назва товарів виробником та постачальником яких є ТОВ "МІК" за спірним договором - не відповідає назвам засобів індивідуального захисту (медичного виробу, основного компонента), включених до Переліку №224, щодо яких підлягає застосуванню пільга з ПДВ.

Тому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 у справі №904/4150/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.01.2022 о 16:00 год.

11.01.2022 до початку судового засідання ТОВ "МІК" на електронну адресу суду надіслано заяву про проведення розгляду апеляційної скарги без участі відповідача.

В судовому засіданні 11.01.2022 представник позивача надав усні пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

За результатом розгляду справи в судовому засіданні 11.01.2022 судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

Між Департаментом охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (постачальник) укладено договір №1/2020-РН від 17.03.2020 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товари, перелік, кількість, ціни та ідентифікаційні особливості яких зазначені у специфікації (далі - товар, додаток №1), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною, а замовник - прийняти і оплатити ці товари.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування та код групи за Державним класифікатором продукції та послуг "ДК 021:2015:33140000-3 Медичні матеріали (НК-024:2019:18094 Лицева маска для захисту дихальних шляхів)": Респіратор напівмаска FFP2. Найменування та кількість товару згідно зі Специфікацією (Додаток №1).

Відповідно до п. 3.1. договору, сума договору встановлюється у національній валюті України та становить 31680,00 грн., в т.ч. ПДВ 5280,00 грн.

Специфікацією (Додаток №1 до договору) сторони погодили поставку постачальником на адресу замовника товарів - респіратор напівмаска FFР2 в кількості 3200 шт. за ціною 9,90 грн. з ПДВ за 1 шт. загальною вартістю 31680,00 грн., в тому числі ПДВ 5280,00 грн.

Постачальником виставлено рахунок-фактуру №СФ-03/17/07 від 17.03.2020 на суму 31680,00 грн., в т.ч. ПДВ 5280,00 грн.

Платіжним дорученням №366 від 17.03.2021 позивач сплатив відповідачеві 31680,00 грн. за товар.

17.03.2020 на адресу замовника за видатковою накладною № РН-03/17/03 відвантажено товар - Респіратор напівмаска FFР2 (код товару згідно УКТ ЗЕД 6307) у кількості 3200 шт. на загальну суму 31680,00 грн., в т.ч. ПДВ 5280,00 грн.

Товар Покупцем отримано в повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару не виявлено.

Відповідно до податкової накладної №31708 від 17.03.2020 загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість, за поставлений товар Респіратор напівмаска FFP2 становить суму 31680,00, у тому числі 5280,00 грн.

22.04.2020 ТОВ "МІК", керуючись статтями 17, 52 Податкового кодексу України, звернулось до Державної податкової служби України про наданням індивідуальної податкової консультації з питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України товарів - Засоби індивідуального захисту органів дихання: (Респіратор Півмаска П-200: FFР 1, FFР 2, FFР 3; Респіратор Півмаска П-200 з клапаном: FFР 1, FFР 2, FFР 3; Респіратор Півмаска П-200 складна: FFР 1D, FFР 2D, FFР 3D; Респіратор Півмаска П-200 складна з клапаном: FFР 1D, FFР 2D, FFР 3D) Код продукції за УКТ ЗЕД 6307 виробництва ТОВ "МІК".

У податковій консультації за вих. №2320/8/99-00-07-03-02-06 від 05.06.2020 Державна податкова служба України повідомила, зокрема, що у випадку, якщо зазначені у зверненні товари відповідають назвам засобів індивідуального захисту (медичного виробу, основного компонента), включених до Переліку №224, то операції з постачання таких товарів звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу XX Кодексу.

Листом №3467/0/29-20 від 04.05.2020 позивач звернувся до відповідача щодо повернення сплаченої суми ПДП 5280,00 грн., посилаючись на те, що відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID 19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID 19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020. Так, платник податку, який після 17.03.2020 нарахував ПДВ на операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, які відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільнені від оподаткування ПДВ, зобов`язаний відкоригувати суми ПДВ шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, з одночасним поверненням покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів та складанням нової податкової накладної на звільнену від оподаткування операцію відповідно до статті 192 Податкового кодексу України.

Листом №6081/0/29-20 від 06.08.2020 Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до ТОВ "МІК" щодо повернення сплаченої суми ПДВ у розмірі 5280,00 грн.

Листом №0817/01 від 17.08.2020 ТОВ "МІК" було відмовлено Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації у поверненні суми ПДВ з посилання на висновки податкової консультації №2320/8/99-00-07-03-02-06 від 05.06.2020, відповідно до яких назва товарів, виробником та постачальником яких є ТОВ "МІК" (зокрема, напівмаска FFР2), не відповідає назвам засобів індивідуального захисту (медичного виробу, основного компонента), включених до Переліку №224 "Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операцій з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020.

Східним офісом Державної аудиторської служби України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань використання коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 року, за результатами якої встановлені операції, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до фінансових та матеріальних ресурсів (Акт ревізії від 27.08.2020 №04-04-20/6). Так за результатами проведеної ревізії з питання використання коштів на придбання засобів індивідуального захисту для забезпечення заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою спричиненою корона вірусом встановлено, зокрема, що Департаментом протягом періоду, який підлягає ревізії для закупівлі засобів індивідуального захисту, укладено 14 договорів, у тому числі договір від 17.03.2020 року №1/2020-РН укладений з ТОВ "МІК" на постачання респіраторів напівмасок у кількості 3200 шт. вартістю 31680,00 грн., в тому числі ПДВ 5280,00 грн.

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12020040000000751 від 08.10.2020 за ознаками кримінального порушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Листом №10177/0/29-20 від 17.12.2020 Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації позивач знову звернувся до ТОВ "МІК" щодо повернення суми ПДВ.

Листом №1222/01 від 22.12.2020 ТОВ "МІК" відмовилося від повернення коштів з підстав, аналогічних зазначеним ним раніше у листі №0817/01 від 17.08.2020.

За запитом Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації Державною податковою службою в Індивідуальній податковій консультації за вх. № 401/0/28-21 від 19.01.2021 надано наступне роз`яснення:

"Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (з урахуванням внесених змін) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції: з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; з постачанням на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (СОVID-19) (спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224 зі змінами та доповненнями (далі - Перелік №224).

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року, і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Так, приміткою 1 до Переліку № 224 передбачено, що основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку №224.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовується на усіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від статусу покупця таких товарів чи форми його власності.

Податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V Кодексу та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Кодексу, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Тому платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Кодексу.

Дане правило повною мірою застосовує і до пільги оподаткування, яка передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.

До розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (СОVID-19) (спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" Переліку №224, зокрема… включено товарна позиція медична маска, респіратор FFР2 або FFРЗ, маски, не оснащені змінними фільтрами згідно з кодом УКТ ЗЕД 6307 90 98 00.

Таким чином, від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу звільняються ті товари, назва яких відповідає назві товарів (медичних виробів, основних компонентів), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарських виробів, що включені до Переліку №224, та за умови дотримання вимог встановлених у примітках до Переліку №224.

Враховуючи викладене, постачальники, з якими Департаментом укладено договори про закупівлю товарів, в даному випадку Респіратор напівмаска FFР2 за державні кошти, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, повинні визначати вартість таких товарів без ПДВ…".

Листом №718/0/29-21 від 27.01.2021 Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації знову звернувся до ТОВ "МІК" щодо повернення сплаченої суми ПДВ у розмірі 5280,00 грн.

03.03.2021 Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до ТОВ "МІК" з досудовою вимогою №2 (вих.№1791/09/29-21 від 03.03.2021) щодо повернення суми ПДВ.

У зв`язку з неповерненням відповідачем суми ПДВ у розмірі 5280,00 грн. Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "МІК" (відповідач), який й є предметом розгляду у цій справі.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з виконанням сторонами господарського договору поставки товару, який міг бути звільнений від оподаткування ПДВ.

Згідно з підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань (з податку на додану вартість) з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - даті оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України термін.

Тобто, відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до норм Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість та виконав зазначені вище вимоги податкового законодавства зі складення та реєстрації відповідної податкової накладної №31708 від 17.03.2020 за наслідками господарської операції з поставки товару за договором №1/2020-РН від 17.03.2020.

У вирішенні спірного питання щодо існування правових підстав для включення відповідачем (постачальником) в умови вказаного договору поставки (в пункт 3.1. Договору) умови про те, що до загальної ціни товару 31680,00 грн. в тому числі включено й суму 5280,00 грн. ПДВ 20%, та чи не порушує це прав позивача, як замовника такого товару, у зв`язку зі сплатою за цей товар його вартості з означеною сумою ПДВ, суд виходить з наступних правових норм.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим у застосуванні наведених положень статей Цивільного кодексу України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи №910/22319/16).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 180 Господарського кодексу України деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540, який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" №224 від 20 березня 2020 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.

Приписи статті 217 Цивільного кодексу України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність Договору і без включення до нього умови щодо ПДВ.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 ціна за одиницю товару, у тому числі ПДВ, визначаються згідно Специфікації та може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 3.2. Договору).

Згідно Специфікації до договору ціна медичної маски складає 9,90 грн. за 1 одиницю з урахуванням ПДВ.

Тобто, сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ, однак це не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

За викладених обставин, суд першої інстанції правильно не встановив достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним п.3.1. договору в частини нарахування податку на додану вартість, оскільки хоча ПДВ й включається сторонами до ціни товару (в п.3.1. договору), однак податок на додану вартість не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, так як не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.

При вирішенні іншої вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 5280,00 грн. безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "МІК" є виробником та постачальником засобів індивідуального захисту органів дихання: (Респіратор Півмаска П-200: FFР 1, FFР 2, FFР 3; Респіратор Півмаска П-200 з клапаном: FFР 1, FFР 2, FFР 3; Респіратор Півмаска П-200 складна: FFР 1D, FFР 2D, FFР 3D; Респіратор Півмаска П-200 складна з клапаном: FFР 1D, FFР 2D, FFР 3D) Код продукції за УКТ ЗЕД 6307.

Таким чином, суд першої інстанції також встановив, що назва вищезазначених товарів, виробником та постачальником яких є ТОВ "МІК", не відповідає назвам засобів індивідуального захисту (медичного виробу, основного компонента), включених до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224.

За таких обставин суд першої інстанції визнав, що у ТОВ "МІК" немає підстав для застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який був внесений попередньо Законом №530-ІХ від 17 березня 2020 року) та пільг з ПДВ, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 5280,00 грн. - заявлена позивачем необґрунтовано і задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами пункту 1.2 вказаного Договору товару та відповідної Специфікації до нього, а також згідно з накладною, товаром є - "респіратор напівмаска FFP2".

Згідно з Переліком №224 товар, який підлягає звільненню від сплати ПДВ - це "медична маска, респіратор FFP2 або FFP3, маски, не оснащені змінними фільтрами".

Тобто дійсно існує неоднаковість найменування виробу: у назві товару відповідача "респіратор напівмаска FFP2" присутнє слово "напівмаска", а в товарі згідно Переліку №224 "респіратор FFP2" слово "напівмаска" - відсутнє.

Відтак в основу заперечень відповідача щодо віднесення вказаного товару до товарів, які звільненні від оподаткування ПДВ, була покладена виключно відмінність у словесній назві товару та отримані відповідачем роз`яснення в індивідуальній податковій консультації, що товари, що поставляються мають відповідати назвам тих товарів, які звільняються від оподаткування, згідно Переліку №224.

У примітці 3 до Переліку №224 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 0210.2013 №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761; або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд зауважує, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи) і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Вирішуючи питання чи наділений суд у даному випадку встановлювати факт відповідності за певними критеріями товару, що був фактично поставлений відповідачем позивачу, тому товару, який віднесений до Переліку №224, колегія суддів вважає, що задля цього сторонами мали бути надані суду належні докази, які передбачені в примітці 3 до Переліку №224.

Такий підхід в оцінці подібних спірних правовідносин сформовано в постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в матеріалах справи не міститься декларації відповідності технічним регламентам, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, на товар, до вартості якого включено ПДВ, на товар, поставлений відповідачем за видатковою накладною №РН-03/17/0 - Респіратор напівмаска FFР2 (код товару згідно УКТ ЗЕД 6307) у кількості 3200 шт. на загальну суму 31680,00 грн., в т.ч. ПДВ 5280,00 грн.

Сторонами не надано суду також упаковки з нанесеним на неї знаком відповідності зазначеним вище Технічним регламентам.

Відтак, колегія суддів суду апеляційної інстанції констатує, що в матеріалах цієї справи відсутні належні (у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України) докази того, що поставлений відповідачем за видатковою накладною №РН-03/17/0 віднесений до товару, який звільнений від ПДВ.

За встановлених вище обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що в даному спірному випадку відсутні правові підстави як для визнання Договору недійсним у спірній частині, так і для стягнення з відповідача на користь позивача суми 5280,00 грн., як безпідставно отриманих грошових коштів у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020.

Щодо обставин не вчинення відповідачем, як постачальником товару, певних дій для можливого віднесення поставленого за Договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість (у разі якщо такі товари дійсно підпадають під перелік товарів, визначених в Порядку №224) та тих негативних наслідків (шкоди), які настали чи могли настати у зв`язку з цим у позивача, як замовника цього товару, то колегія суддів вважає, що з`ясування судом причин таких дій постачальника не входять наразі до предмету доказування в даному спорі, а відтак не потребують їх правової оцінки судом у цій справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, судом першої інстанції правильно встановлено, що товар, який був предметом поставки за спірним договором, не підлягає звільненню від оподаткування ПДВ, а відтак дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позову, як про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/2020-РН від 17.03.2020 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 5280,00 грн., так і про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 5280,00 грн. у вигляді податку на додану вартість за вказаним договором поставки.

Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати позивача на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника (апелянта) у скарзі та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 у справі №904/4150/21 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 07.02.2022.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О .В. Чус

Суддя Е .В. Орєшкіна