УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши матеріаликримінального провадження№42017000000004808за апеляційноюскаргою прокурораОкружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від6липня 2021рокустосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ «Смарт-Мерітайм груп», зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року),

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця смт Петрівська Слов`янського району Краснодарського краю Російської Федерації, росіянина, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, працюючого генеральним директором ДП «Миколаївський суднобудівний завод», зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року),

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого начальником відділу Фонду Державного майна України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, маючої вищу освіту, вдови, працюючої начальником відділу Фонду Державного майна України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року),

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженки с. Почапинці Лисянського району Черкаської області, українки, громадянки України, маючої вищу освіту, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, працюючої юристом Адвокатське Бюро С. Пагера, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року),

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

В режимі відеоконференції з приміщення Оболонського районного суду м. Києва

обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

захисники: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі прокурор просить вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2021 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 скасувати з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватими:

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_6 від покарання у зв`язку із закінченням строку даності, передбаченого ст. 49 КК України.

ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_8 від покарання у зв`язку із закінченням строку даності, передбаченого ст. 49 КК України.

ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_7 від покарання у зв`язку із закінченням строку даності, передбаченого ст. 49 КК України.

ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_9 від покарання у зв`язку із закінченням строку даності, передбаченого ст. 49 КК України.

ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_10 від покарання у зв`язку із закінченням строку даності, передбаченого ст. 49 КК України.

Речові докази у вигляді документів залишити в матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експертів стягнути з обвинувачених.

В ході апеляційного розгляду повторно дослідити матеріали кримінального провадження зазначені в апеляційній скарзі.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Цим же вироком ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (злочину).

Цим же вироком ОСОБА_9 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Цим же вироком ОСОБА_10 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 5415,72 грн. ухвалено віднести на рахунок держави.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі прокурор вважає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що в порушення положень ст. 94 КПК України суд першої інстанції оцінив докази без належного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він відкинув докази обвинувачення, побудував своє рішення, перерахувавши зібрані у справі докази, однак не надав їм належної правової оцінки.

На думку апелянта, в пункт 3.5 Акту та до графи з таблиці внесені неправдиві дані про фактичне внесення інвестицій в сумі 84497,36 тис. грн. тобто виконання пункту 11.3 Договору. Не заперечуючи факт надходження 20 грудня 2011 року від Інвестора на рахунок ДАХК «ЧСЗ» в сумі 80025000 грн., вважає, що подальше перерахування цих коштів на придбання цінних паперів, означає, що кошти не витрачалися на технічну модернізацію та реконструкцію виробництва і тому перерахування коштів не є інвестиціями.

Також вважає, що в пункт 3.5 Акту та до графи 3 таблиці внесені неправдиві дані про фактичне внесення інвестицій в сумі 45894,093 тис. грн., тобто виконання пункту 11.11 Договору, який передбачає, що Інвестор повинен забезпечити погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом в строк до 31 грудня 2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 45894093 грн. 41 коп., або реструктуризації цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом станом на 1 січня 2012 року.

Стверджує, що в пункт 3.5 та до графи 3 таблиці Акту внесені неправдиві відомості про фактичне внесення інвестицій в сумі 22966395 тис грн., тобто виконання пункту 11.12 Договору., який передбачає, що Інвестор повинен забезпечити погашення простроченої заборгованості ПАТ «ЧСЗ» перед бюджетом у строк до 31 грудня 2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 22966395 грн. або реструктуризації цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом станом на 1 січня 2012 року.

Апелянт вважає, що виконання пунктів договорів 11.11 та 11.12 повинно відбутися виключно шляхом перерахування відповідних коштів до бюджету. Разом з тим кошти в сумі 45894093 грн., що надійшли 20 та 21 грудня 2011 року від ПАТ «ХСЗ» як інвестиції, для погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом та кошти в сумі 22966395 грн., що надійшли 20 та 21 грудня 2011 року від Інвестора, для погашення простроченої заборгованості ПАТ «ЧСЗ» перед бюджетом, не використані, а повернуті Інвестору за його ініціативою на підставі листа.

Вказує, що висновки експертизи №5677/5678-17 від 13 лютого 2018 року не підтверджують внесення інвестицій, а лише підтверджують перерахування коштів у вказаних сумах і відсутність заборгованості, проте не зазначено на яку дату.

На думку апелянту, в пункт 3.6. Акту, щодо виконання пункту 11.5 Договору, внесена неправдива інформація про зростання за підсумками 2010 року, місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК «ЧСЗ» до 6000000 грн. Така інформація не відповідає даним звітів форми 1-ПВ ДАХК (ПАТ) «ЧСЗ» за січень-грудень 2010 року та січень-грудень 2011 року, відповідно до яких фонд оплати праці був нижчим.

Сторона обвинувачення погоджується з тим, що у пункті 11.5 Договору не визначено алгоритм розрахунку, перелік показників, які включаються до визначення показника місячного фонду оплати праці (всі фактичні нарахування та витрати з оплати праці, як економічного показника, статистичний порядок розрахунку, тощо), і не конкретизовано розмір зростання місячного фонду оплати праці: чи повинно було таке зростання відбутися в межах 6000000 грн., дорівнювати чи перевищувати вказану суму.

Апелянт вказує, що в пункт 3.6 Акту щодо виконання пункту 11.14 Договору, внесені неправдиві відомості про забезпечення виплати поточної заробітної плати і про те, що прострочена заборгованість із заробітної плати, станом на 27 червня 2012 року, відсутня.

Також вказує, що така інформація не відповідає даним: звітів форми 1-ПВ ДАХК «ЧСЗ» станом на 01.01.2010 року, 01.01.2011 року, 01.01.2012 року; балансу підприємства від 25.10.2011 року та висновкам актів перевірок Держпраці у Миколаївській області за період 2009 рік лютий 2012 року.

Вважає, що стороною обвинувачення доведено, що заробітна плата працівникам ПАТ «ЧСЗ» протягом 2009-2012 років виплачувалась несвоєчасно, а заборгованість з її виплати мала постійний характер.

На думку апелянта, стороною обвинувачення доведено, зазначення у пункті 1 висновків Акту завідомо неправдивих відомостей наступного змісту: умови Договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 7 жовтня 2003 року №КПП-423 станом на 27 червня 2012 року виконано у повному обсязі, оскільки невідповідності внесених відомостей дослідженими в суді доказами підтверджує факт невиконання пунктів 11.3, 11.5, 11.11, 11.12, 11.14 Договору та таким чином невиконання Договору в повному обсязі.

Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вказує, що доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують жодним чином висновки суду першої інстанції, а зводяться до переписування своєї версії подій, викладеної в обвинувальному акті, окрім того взагалі відсутнє посилання на факти істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, що може потягнути за собою скасування вироку.

Захисник зазначає, що прокурор вдався до перекручування відомостей, викладених в акті №335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ» від 7 жовтня 2003 року №КПП-423, не зазначаючи в своїй апеляційній скарзі, що виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій перевірялося саме станом на 27 червня 2012 року, про що і зазначено у висновку Акта.

Вказує, що достовірність виконання ПАТ «ХСЗ» своїх зобов`язань за п.п. 11.3, 11.5, 11.11, 11.12 Договору КПП-432, а також відсутність заборгованості із заробітної плати станом на 27 червня 2012 року, та як наслідок, достовірності (правдивості) відомостей про їх виконання, внесених до Акту, було підтверджено висновком судово економічної експертизи №5677/5678-17 від 13 лютого 2018 року проведеної експертом Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України, та показаннями експерта ОСОБА_15 , яка була допитана в ході судового розгляду та надала ґрунтовні відповіді на всі питання сторін та суду.

Також вказує, що прокурор заявляючи клопотання про повторне дослідження зазначеного переліку документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження, не зазначила у якій частині суд їх дослідив не повністю та які при цьому допустив порушення вимог процесуального законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , вказує, що обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається виключно на ті окремі документи, у яких, на думку сторони обвинувачення, містяться інформація, яка підтверджує винність обвинувачених, однак повністю ігнорує інші докази, якими доводиться невинуватість підсудних.

Зазначає, що матеріали кримінального провадження містять Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року про тимчасовий доступ до речей та документів (ит.4 а.с. 81) та Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8 червня 2017 року, про тимчасовий доступ до речей та документів (т.5 а.с. 1-3) в описовій частині яких зазначено, що Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001341 відомості про яке 4 травня 2017 року внесені до ЄРДР за зверненням народного депутата ОСОБА_17 .

Кримінальне провадження №42017000000004808, виділене 24 листопада 2017 року з кримінального провадження №42017000000001341, а народний депутат України ОСОБА_17 є заявником в розумінні ст. 60 КПК України, а за такого являється зацікавленою особою.

Вважає, що Генеральною прокуратурою здійснено незаконне кримінальне переслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою вишукування у їх діях складу будь-якого кримінального правопорушення при проведенні перевірки виконання умов договору та складанні Акту №335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» та встановлення у такий спосіб неналежного виконання інвестором умов Договору №КПП-423 купівлі-продажу пакета акцій ДАКХ «Чорноморський суднобудівний завод».

Вказує, що обвинувачення не довело, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими за попередньою змовою, які заздалегідь тобто до початку кримінального правопорушення, домовились про спільне його вчинення. Тому обвинувачення, що ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з іншими обвинуваченими, з метою внесення завідомо неправдивих відомостей до Акту №335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАКХ «Чорноморський суднобудівний завод» під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження.

Щодо посилання сторони обвинувачення на Протоколи засідання міської комісії з виплати заробітної плати та погашення заборгованості ММР за 2009-2010 роки з довідками додатками до них: Довідки про перевірку ПАТ «ЧСЗ» щодо дотримання вимог Закону України «Про колективні договори і угоди», у тому числі з питань оплати праці: Приписи та Подання прокуратури Миколаївської області, видані у 2009, 2010, 2012 роках. Інформаційна довідка Територіальної державної інспекції праці, Акту перевірки №14-01-058/0050 від 28 лютого 2012 року, Припису №14-01-058/0050-0041 та Постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 квітня 2012 року у справі №3/1412/981/12, захисник вважає, що суд першої інстанції вірно надав правову оцінку таким доказам та визнав їх не достатніми, без відповідного фахового висновку, щодо документального підтвердження, зазначених у них даних, щодо наявності у вказані періоди простроченої заборгованості по заробітній платі та саме у зазначених розмірах. Крім того викладені у них обставини не спростовують внесені до Акту відомості про відсутність простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам ДАКХ «ЧСЗ» станом на 27 червня 2012 року.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказує, що судом першої інстанції надана повна всебічна та об`єктивна оцінка матеріалам кримінального провадження сформульовані підстави для виправдання обвинувачених та мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення.

Захисник зазначає, що висновок експертизи №5677/5678-17 від 13 лютого 2018 року повністю підтверджує виконання вимог пунктів 11.3, 11.5, 11.11, 11.12 договору. Що стосується виконання пункту Договору 11.14 то документально підтвердити, або спростувати своєчасність виплати заробітної плати за період 01.01.2009 року-01.07.2010 року не видавалось за можливе у зв`язку з відсутністю документів, щодо нарахування та виплати заробітної плати, однак документально підтверджується відсутність заборгованості по заробітній платі на час підписання Акту.

Відповідно до висновків акту №335 перевірки п.1 «Умови договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 7 жовтня 2003 року №КПП-423 станом на 27 червня 2012 року виконано в повному обсязі.

Вважає, що з наданих стороною обвинувачення доказів вбачається відсутність в діях його підзахисних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки відсутні докази, які б підтверджували, що вказані особи діючи за попередньою змовою разом із іншими особами, в інтересах покупця пакета акцій ПАТ «ХСЗ» вчинили таке кримінальне правопорушення. Також відсутній сам факт внесення будь якої неправдивої інформації в Акт перевірки.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вказала, що оскаржуваний вирок, являється законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та з дотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність, у повному обсязі досліджені докази, а також суд логічно та послідовно виклав обставини кримінального провадження, що і стало наслідком прийнятого судового рішення, яким обвинувачені виправдані.

Вказує, що апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, оскільки апеляційна скарга не містить обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення.

Апеляційна скарга побудована на відвертих маніпуляціях, неспроможних доводах, перекручуванні обставин, ігноруванні юридичних фактів, а по суті зведена до незгоди із судовим рішенням.

Зазначає, що клопотання прокурора про повторне дослідження матеріалів, суперечить вимогам ч. 3 ст. 404 КПК України, оскільки подане клопотання повинно містити обґрунтування, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), за наступних обставин. У вересні 2003 року, Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) проведено конкурс з продажу пакета акцій Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» (далі ДАХК «ЧСЗ») у кількості 466 401 776 штук простих іменних акцій, що становить 90,25% статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 116 600 444 грн., переможцем якого визнано ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф».

07.10.2003 року між ФДМУ та ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф» укладено Договір № КПП-423 купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ» за конкурсом (далі Договір № КПП-423), до якого включено зобов`язання покупця, визначені умовами конкурсу, а саме щодо здійснення комплексної програми технічного переозброєння та розвитку суднобудівних потужностей ДАХК «ЧСЗ» на 2003- 2007 роки на суму 49 млн. грн. (п. 11.3 Договору) та створення нових робочих місць (пункт 11.5 Договору).

Пунктом 26 Договору передбачено, що відчуження покупцем пакета акцій до повного виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється виключно за згодою Продавця, яка надається відповідно до порядку, встановленому ФДМУ та чинним законодавством України.

На виконання Договору 30.04.2004 року ФДМУ передав у власність ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф» пакет акцій ДАХК «ЧСЗ».

03.12.2007 року комісією ФДМУ з питань надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження об`єктів, придбаних покупцями державного майна за договорами купівлі-продажу, з урахуванням п. 26 Договору надано згоду ВАТ «Судмашпром» (перейменоване ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф») на продаж пакету акцій ДАХК «ЧСЗ» у кількості 466 401 776 штук, що становить 90,25% статутного фонду, обтяженого зобов`язаннями згідно з Договором купівлі-продажу №КПП-423 від 07.10.2003 року, на користь ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (далі ВАТ «ХСЗ»).

На підставі вказаного рішення ВАТ «Судмашпром» за договором купівлі - продажу цінних паперів № 23-1-07/Б/66 від 05.12.2007 року продало ВАТ «ХСЗ» пакет акцій ДАХК «ЧСЗ» у кількості 466 401 776 штук, що становить 90,25% статутного фонду. Відповідно до вказаного договору покупець - ВАТ «ХСЗ» зобов`язаний був виконувати умови Договору № КПП - 423 від 07.10.2003 року щодо здійснення комплексної програми технічного переозброєння та розвитку суднобудівних потужностей ДАХК «ЧСЗ» на 2003- 2007 роки на суму 49 млн. грн. (п. 11.3 Договору) та створення нових робочих місць (пункт 11.5 Договору), котрі не виконані продавцем на момент переходу права власності на пакет акцій.

06.02.2009 року та 12.04.2011 року між ФДМУ та новим власником пакета акцій - ВАТ «ХСЗ» укладено договори № 43 та № 125 про внесення змін до Договору № КПП-423 від 07.03.2003 року купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ», якими передбачені зобов`язання Покупця, у тому числі, визначені зміненими пунктами 11.3, 11.5, та доповненими пунктами 11.11,11.12 та 11.14, наступного змісту:

- забезпечити внесення інвестицій в технічну модернізацію та реконструкцію виробництва відповідно до Програми технічної модернізації і реконструкції виробництва, затвердженої покупцем та ДАХК, протягом 2011 року на загальну суму 80 млн. грн.;

- створити нові робочі місця та забезпечити за підсумками 2010 року зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК до 6 млн. грн.;

- забезпечити погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом в строк до 31.12.2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 45 894 093,00 грн. або реструктуризації цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом станом на 01.01.2012 року:

- забезпечити погашення простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом у строк до 31.12.2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 22 966 395,00 грн., або реструктуризації цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом станом на 01.01.2012 року;

- забезпечити з 01.01.2009 року своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам ДАХК.

Відповідно до пункту 26 Договору, залишеного без змін, відчуження покупцем пакета акцій до повного виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється виключно за згодою Продавця, яка надається відповідно до порядку встановленого ФДМУ та чинним законодавством України, а саме: єдиним пакетом із збереженням для нового власника зобов`язань Покупця за цим Договором, які не виконані на момент відчуження. Забороняється подальше відчуження окремих частин придбаного пакета акцій до повного виконання зобов`язань за цим Договором. Продавець повинен вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених цим Договором, та застосовувати до нього в разі їх не виконання штрафні санкції згідно із чинним законодавством України.

Пунктом 20 Договору передбачено, що у разі порушення встановлених умовами цього договору термінів та обсягів інвестиційних зобов`язань, визначених пунктами 11.1, 11.2, 11.3, 11.11 та 11.12, покупець сплачує пеню на користь Продавця у розмірі 0,1% вартості невнесених інвестицій за кожний день прострочення.

Крім того, пунктом 24 Договору передбачено, що у разі неналежного виконання Покупцем зобов`язань за цим Договором, Продавець має право у встановленому законом порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій у державну власність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Таким чином, в розумінні ст. 1 вищевказаного Закону, під інвестиціями розуміються цінності (грошові кошти), які спрямовуються на досягнення кінцевого результату, у вигляді досягнення соціального, екологічного ефекту або набуття за їх рахунок цінностей, за допомогою яких досягається кінцева мета інвестицій - отримання прибутку.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого Наказом ФДМУ від 10.05.2012 року № 631 (далі Порядок) контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації включає проведення державними органами приватизації безпосередньо на об`єктах приватизації або в господарських товариствах, акції (частки, паї) яких є об`єктом приватизації, перевірок виконання власниками цих об`єктів зобов`язань, визначених у договорах купівлі-продажу.

Пунктом 1.4 Порядку державним органом приватизації визначено Фонд державного майна України.

Згідно пункту 1.5 Порядку при здійсненні контролю за виконанням умов договорів державні органи приватизації керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом проведення перевірок безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції якого є об`єктом приватизації.

Пунктом 2.4 Порядку встановлено, що у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. Такими документами можуть бути форми державних статистичних спостережень, договори, матеріали первинного обліку, інші документи, що підтверджують виконання умов договору. Власник забезпечує достовірність наданих документів.

Згідно пункту 2.5 Порядку документи повинні бути належним чином оформлені: не мати виправлень, пропущених сторінок. Копії документів, що додаються до матеріалів перевірки, повинні бути засвідчені в установленому законодавством порядку (для юридичних осіб - підпис відповідальної особи, печатка).

Відповідно до пункту 2.7 Порядку за результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом ФДМУ від 09.04.2012 року № 472 «Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі - продажу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2012 року за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акта мають однакову юридичну силу.

Формою акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі - продажу, затвердженою наказом ФДМУ від 09.04.2012 року № 472, передбачено, що підсумкова перевірка виконання умов договору купівлі-продажу проводиться представниками органу приватизації, юридичної особи-покупця та юридичної особи, майно (акції) якої є об`єктом приватизації.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку складений за результатами перевірки акт підписується в останній день перевірки представником державного органу приватизації, власником або уповноваженою ним особою та керівником господарського товариства, якщо об`єктом приватизації за договором є акції.

Пунктом 2.14 Порядку визначено, що якщо під час перевірки виконання умов договору представником державного органу приватизації встановлено, що умови договору виконано у повному обсязі, в останній день перевірки складається акт підсумкової перевірки, який подається для затвердження уповноваженій посадовій особі державного органу приватизації відповідно до розподілу функціональних обов`язків. У всіх інших випадках результати перевірок виконання умов договорів оформлюються у вигляді актів поточних перевірок.

Отже, у разі невиконання Покупцем умов договору, уповноваженими особами ФДМУ складається акт поточної перевірки та вживаються заходи, спрямовані на стягнення штрафних санкцій із Покупця та ініціюється у встановленому законом порядку питання про розірванні такого договору. Складання акту підсумкової перевірки відповідно до ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пункту 26 Договору тягне за собою юридичні наслідки у вигляді зняття ФДМУ Договору з контролю та надання безперешкодної можливості власнику розпоряджатися пакетом акцій підприємства без згоди органу приватизації.

Таким чином, акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна, складений уповноваженими особами ФДМУ, у розумінні примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є офіційним документом.

У зв`язку із закінченням строків виконання умов договору купівлі - продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ» від 07.10.2003 року № КПП-423, зі змінами, внесеними договорами № 43 від 06.02.2009 року та № 125 від 12.04.2011 року, у період з 24.06.2012 року по 28.06.2012 року з метою перевірки виконання їх умов, представники ФДМУ, а саме: заступник начальника управління з питань договірного менеджменту Департаменту управління державним майном, договірного менеджменту та комунікаційного забезпечення ФДМУ ОСОБА_8 , начальник відділу оскарження результатів перевірок та претензійної роботи управління з питань договірного менеджменту Департаменту управління державним майном, договірного менеджменту та комунікаційного забезпечення ФДМУ ОСОБА_10 , начальник відділу розробки змін до договорів купівлі - продажу та погодження післяприватизаційних продаж управління з питань договірного менеджменту Департаменту управління державним майном, договірного менеджменту та комунікаційного забезпечення ФДМУ ОСОБА_9 , на підставі наказів ФДМУ № № 163, 164, 165 від 11.06.2012 року відряджені до ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» (перейменоване в ДАХК «ЧСЗ»), який розташований у м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

У вищевказаний період, а саме з 25.06.2012 року по 27.06.2012 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також представник юридичної особи-покупця генеральний директор ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» (перейменоване ВАТ «ХСЗ») ОСОБА_6 та представник юридичної особи, акції якої є об`єктом приватизації, генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» ОСОБА_7 , відповідно до Порядку, спільно провели перевірку виконання умов Договору.

Провівши перевірку, вивчивши необхідні документи та достовірно знаючи, що пункти 11.3, 11.5, 11.11, 11.12, 11.14 Договору не виконані, і відповідно до пункту 2.14 Порядку, акт підсумкової перевірки не може бути складено, з метою створення штучних підстав для надання можливості ПАТ «ХСЗ» розпоряджатись пакетом акцій без згоди ФДМУ та не вжиття заходів зі сторони ФДМУ щодо застосування штрафних санкцій та розірвання Договору у зв`язку з його невиконанням, у ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на внесення до акту перевірки завідомо неправдивих відомостей.

На виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , умисно, діючи за попередньою змовою групою осіб, в інтересах покупця пакета акцій - ПАТ «ХСЗ», у приміщенні ПАТ «ЧСЗ» у м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, 27.06.2012 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, склали офіційний документ - Акт № 335 (далі Акт) підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі - продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ» від 07.10.2003 року № КПП-423, до якого внесли завідомо неправдиві відомості про фактичне виконання пунктів 11.3, 11.5, 11.11, 11.12, 11.14 Договору та відповідно про виконання Договору у повному обсязі, наступного змісту:

- у пункті 3.5 Акту зазначивши у відповідних рядках графи 3 таблиці «фактично «84497,36» щодо виконання пункту 11.3 Договору, яким передбачено забезпечення внесення інвестицій в технічну модернізацію та реконструкцію виробництва відповідно до Програми технічної модернізації і реконструкції виробництва, затвердженої покупцем та ДАХК протягом 2011 року на загальну суму 80 млн. грн., вказали, що 84497,36 тис. грн., які надійшли на рахунок ПАТ «ЧСЗ» від ПАТ «ХСЗ», є начебто сумою фактично внесених інвестицій на виконання пункту 11.3 Договору, що не відповідало дійсності, оскільки кошти у сумі 80 025 тис. гри., що надійшли 20.12.2011 року від ПАТ «ХСЗ» як інвестиції, на технічну модернізацію та реконструкцію виробництва не використані, а у цей же день перераховані на рахунок ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. Горького» за придбані раніше цінні папери ПВІФ «Концепт».

Разом з цим, з метою створення видимості виконання п. 11.3 Договору, ОСОБА_7 укладено договори з ТОВ «Смарт-нерудпром» № 523-20/1 від 14.02.2012, № 523-20/2 від 09.02.2012, № 523-20/3 від 13.02.2012, № 523-20/04 від 13.02.2012, № 523-20/9 від 10.02.2012, № 523-20/10 від 10.02.2012, № 523-20/11 від 10.02.2012, № 523-20/12 від 10.02.2012, № 523- 20/13 від 10.02.2012, № 523-20/14 від 09.02.2012, № 523-20/15 від 14.02.2012, № 523-20/16 від 09.02.2012, № 523-20/17 від 14.02.2012, № 523-20/18 від 09.02.2012, № 523-20/19 від 14.02.2012, № 523-20/5 від 09.02.2012, № 523-20/6 від 13.02.2012, № 523-20/7 від 13.02.2012, № 523-20/8 від 13.02.2012 на поставку обладнання згідно з Програмою технічної модернізації.

21.06.2012 року ОСОБА_7 у якості передплати за постачання обладнання на рахунок ТОВ «Смарт-нерудпром» перераховано кошти у сумі 47 505 400 грн., які 27.06.2012 року (в день підписання Акту) постачальником повернуті на розрахунковий рахунок ПАТ «ЧСЗ» та в подальшому витрачені на поточні потреби підприємства.

На підтвердження виконання умов п. 11.3 Договору копії вказаних вище договорів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 долучені до матеріалів перевірки незважаючи на те, що обладнання для технічної модернізації та реконструкції виробництва за ними не поставлено, що в свою чергу відповідно до ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» свідчить про невиконання Покупцем п. 11.3 Договору, оскільки відповідно до договорів укладених ПАТ «ЧСЗ» із ТОВ «Смарт- нерудпром», товар переходить у власність покупця після підписання актів приймання-передачі, які на час проведення перевірки були відсутні.

- у пункті 3.5 Акту зазначивши у відповідних рядках графи 3 таблиці «фактично 45894,093» щодо виконання пункту 11.11 Договору, яким передбачено забезпечення погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом в строк до 31.12.2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 45 894 093,41 грн. або реструктуризацію цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом станом на 01.01.2012 року, вказали, що 45 894,093 тис.грн., які надійшли на рахунок ПАТ «ЧСЗ» від ПАТ «ХСЗ», є начебто фактично внесеними покупцем до 31.12.2011 року інвестиціями для забезпечення погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом, що не відповідало дійсності, оскільки кошти у сумі 45 894 093 грн., що надійшли 20-21.12.2011 року від ПАТ «ХСЗ» як інвестиції, для погашення простроченої заборгованості ДАХК перед Пенсійним фондом не використані, а у день їх надходження, за наявності можливості погасити заборгованість, повернуті інвестору на підставі його листа.

Відповідно до інформації Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 30.06.2017 року № 4601/04.03 заборгованість у ПАТ «ЧСЗ» по страхових внесках станом на 01.01.2012 року складала 49 232 996 грн., а матеріали перевірки виконання умов Договору, які досліджувались ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед підписанням Акту, містили заяву управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 30.03.2012 року № 5884/07 до Господарського суду Миколаївської області про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ПАТ «ЧСЗ», де зазначена заборгованість підприємства перед ПФУ у сумі 50 041 775 грн., та баланс підприємства на 31.12.2011 року, підписаний ОСОБА_7 , у якому відображено зобов`язання за розрахунками зі страхування у сумі 56 579 тис.грн.

- у пункті 3.5 Акту зазначивши у відповідних рядках графи 3 таблиці «фактично 22966,395» щодо виконання пункту 11.12 Договору, яким передбачено погашення простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом у строк до 31.12.2011 року шляхом внесення інвестицій на суму 22 966 395,07 грн. або реструктуризацію цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом станом на 01.01.2012 року, вказали, що 22 966,395 тис. грн., які надійшли на рахунок ПАТ «ЧСЗ» від ПАТ «ХСЗ», є начебто фактично внесеними покупцем до 31.12.2011 інвестиціями для забезпечення погашення простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом, що не відповідало дійсності, оскільки кошти у сумі 22 966 395 грн., що надійшли 20.12.2011 року від ПАТ «ХСЗ» як інвестиції, для погашення простроченої заборгованості ДАХК перед бюджетом не використані, а у день їх надходження, за наявності можливості погасити заборгованість, повернуті інвестору на підставі його листа.

Відповідно до інформації Головного управління ДФС у Миколаївській області від 03.07.2017 року № 3094/9/14-29-17-47 заборгованість по податкам у ПАТ «ЧСЗ» станом на 01.01.2012 року складала 20 881 841 грн., а матеріали перевірки виконання умов Договору, які досліджувались ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед підписанням Акту, містили заяву ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 03.04.2012 року № 858/9/10-00 до Господарського суду Миколаївської області про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ПАТ «ЧСЗ», де зазначена заборгованість підприємства у сумі 14 901 562 грн., та баланс підприємства на 31.12.2011, підписаний ОСОБА_7 , у якому відображено зобов`язання за розрахунками з бюджетом у сумі 29 993 тис.грн.

- у пункті 3.6 Акту зазначивши «фактично: виконано» щодо виконання пункту 11.5 Договору, яким передбачено забезпечення за підсумками 2010 року зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК «ЧСЗ» до 6 000 000 грн., вказали, що начебто за підсумками 2010 року забезпечено зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК «ЧСЗ» до 6 000 000 грн., що не відповідало дійсності, оскільки відповідно до звіту ПАТ «ЧСЗ» форми 1-ПВ «Звіт з праці» за січень-грудень 2010 року, підписаного та поданого ОСОБА_7 до Головного управління статистики у Миколаївській області, фонд оплати праці усіх працівників складав 4343,9 тис. грн., а матеріали перевірки виконання умов Договору, які досліджувались ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед підписанням Акту, містили звіт ПАТ «ЧСЗ» форми 1-ПВ «Звіт з праці» за січень 2011 року, підписаний ОСОБА_7 , у якому зазначено, що фонд оплати праці усіх працівників складає 4318,1 тис. грн.

- у пункті 3.6. Акту зазначивши «фактично: виконано» щодо виконання пункту 11.14 Договору, яким передбачено забезпечення починаючи з 01.01.2009 року своєчасної виплати поточної заробітної плати працівникам ДАХК, вказали, що начебто починаючи з 01.01.2009 року забезпечено своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам ДАХК, прострочена заборгованість із заробітної плати працівникам ДАХК «ЧСЗ» станом на 27 червня 2012 року відсутня, що не відповідало дійсності, оскільки відповідно до наданих Головним управлінням статистики у Миколаївській області звітів форми 1-ПВ «Звіт з праці» у ПАТ «ЧСЗ» заборгованість із заробітної плати станом на 01.01.2010 року складала 3268,9 тис. грн., станом на 01.01.2011 року - 2173,6 тис. грн., станом на 01.01.2012 року - 4349,1 тис. грн., а матеріали перевірки виконання умов Договору, які досліджувались ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед підписанням Акту, містили баланс ПАТ «ЧСЗ» на 31.12.2011 року, підписаний ОСОБА_7 , у якому відображено зобов`язання за розрахунками з оплати праці у сумі 9 221 тис. грн., та постанову конференції трудового колективу підприємства від 25.10.2011 року, в якій зазначено про порушення строків виплати заробітної плати.

Крім того, відповідно до інформації управління Держпраці у Миколаївській області від 30.06.2017 року № 02/2449 за результатами проведених вказаним органом перевірок ПАТ «ЧСЗ», у тому числі за участю ОСОБА_7 , встановлено факти несвоєчасної виплати заробітної плати та наявність заборгованості із заробітної плати: акти перевірок від 30.03.2009 року - 4455 тис. грн., 25.05.2009 року - 5386,1 тис. грн., 14.07.2009 року - 9834,4 тис. грн., 12.08.2009 року - 51,3 тис. грн., 07.12.2009 року - 2744,5 тис. грн., 30.03.2010 року - 8060,8 тис. грн., 31.01.2011 року - 3469,2 тис. грн., 29.03.2011 року - 3737.6 тис. грн., 14.10.2011 року - 4172,9 тис. грн., 28.02.2012 року - 8596,4 тис. грн.

- у пункті 1 висновків Акту внесено завідомо неправдиві відомості наступного змісту: умови Договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 07.10.2003 року № КПП-423 станом на 27 червня 2012 року виконано у повному обсязі.

Після внесення до офіційного документу - Акту № 335 підсумкової перевірки виконання умов Договору завідомо неправдивих відомостей, 27.06.2012 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ЧСЗ» у м. Миколаїв, по вул. Індустріальна, 1, будучи службовими особами, умисно, діючи в інтересах покупця пакета акцій - ПАТ «ХСЗ», ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підписали вказаний Акт.

У подальшому Акт завірено відбитками печаток відділу обробки вихідної кореспонденції ФДМУ, ПАТ «ХСЗ» та ПАТ «ЧСЗ».

03.07.2012 року Акт затверджено заступником Голови ФДМУ ОСОБА_18 , завірено відбитком печатки ФДМУ та на підставі пункту 5.1 Порядку Договір купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» від 07.10.2003 року № КПП-423 знято з контролю.

Після підтвердження у такий незаконний спосіб факту повного виконання зобов`язань за Договором, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пункту 26 Договору зняло обмеження на подальше відчуження пакету акцій, ПАТ «ХСЗ» у 2012 році їх відчужено ТОВ «Джером секьюритиз», ТОВ «Віком», ТОВ «Фінком трейдінг» та ТОВ «Перше реєстраційне бюро».

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року) як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Перевіривши всі подані сторонами кримінального провадження, докази, суд встановив, що відомості, які зазначені в Акті № 335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК «ЧСЗ» від 07.10.2003 року № КПП-423, щодо виконання ПАТ «ХСЗ» своїх зобов`язань за п.п.11.3, 11.5, 11.12, 11.14 Договору, станом саме на 27 червня 2012 року, ( на час складання Акту), не містять будь-яких викривлених, недостовірних даних і ґрунтується на даних, отриманих під час перевірки, що свідчить про відсутність будь-якого службового підроблення зі сторони обвинувачених.

Виправдовуючи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявність в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), навівши відповідні мотиви у вироку.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог апеляційної скарги, пояснення обвинувачених та їх захисників, які вважали, що вирок суду необхідно залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України, складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

За змістом ст. 84 КПК України, докази в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Положеннями ст.84КПК України визначено, що докази в кримінальному провадженні мають бути отримані тільки у порядку, передбаченому КПК, отриманий з порушеннями доказ є недопустимим і не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В рішенні КонституційногоСуду України№12рп/2011від 20жовтня 2011року зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 даних вимог законів дотримався в повному обсязі.

Висновки суду про недоведеність винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, які судом всебічно, повно, безпосередньо досліджені та правильно оцінені.

Всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції відповідно до вимог закону обґрунтував вирок на тих доказах, які були розглянуті та перевіреніу судовому засіданні, надавши їмналежну правову оцінку, зазначивши у вироку,чому він узяв до уваги одні докази й відкинув інші.

Апеляційна скарга прокурора обґрунтована тим, що обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , внесена завідомо недостовірна інформація у Акт, щодо виконання ПАТ «ХСЗ» договірних зобов`язань, визначених п.п.11.3, 11.11, 11.12, 11.14, 11.5 Договору купівлі-продажу від 07.10.2003 року №КПП-423, з посиланням на те, що вказані зобов`язання не були виконані інвестором, з урахуванням строків, їх виконання, визначених умовами Договору, факту використання ПАТ «ЧСЗ» інвестиційних коштів, внесених протягом 2011 року не за призначенням, а саме не для технічної модернізації та реконструкції виробництва та погашення заборгованості перед Пенсійним фондом і бюджетом; не забезпечення за підсумками 2010 року зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників до 6000000 грн. та не забезпечення з 01.01.2009 року своєчасної виплати поточної заробітної плати.

Так. що стосується доводів прокурора щодо внесення неправдивих даних в п. 3.5 Акту, тобто виконання зобов`язань, передбачених п.п. 11.3 Договору, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно п. 11.3 Договору Інвестор повинен забезпечити внесення інвестицій, в технічну модернізацію та реконструкцію виробництва відповідно до програми технічної модернізації і реконструкції виробництва, затвердженої покупцем та ДАХК, протягом 2011 року на загальну суму 80000000 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що в Акті підсумкової перевірки, а саме відомостей викладених в таблиці зазначено, що сума фактично внесених інвестицій на виконання п. 11.3 Договору становить 88325,52 тис. грн., що також підтверджується довідкою про виконання п. 11.3 Договору від 7.10.2003 року (т. 5 а.к.п. 73).

Процес внесення інвестицій та процес внесення модернізації підприємства, здійснюються різними юридичними суб`єктами, це два різних процеси, які не обов`язково відбуваються одночасно, оскільки процес модернізації це тривалий процес.

Також судом першої інстанції вірно було встановлено, що між ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» та ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» на виконання п. 11.3 Договору (щодо внесення інвестицій) укладались окремі договори, а саме №758/5214 від 26 вересня 2011 року иа №758/01-5375 від 20 грудня 2011 року.

В бухгалтерському обліку ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» за період 2011 року на виконання фінансових умов договору №758/01-5375 від 20.12.2011 року ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» відображено зарахування коштів на загальну суму 80025520 грн., а на виконання умов договору №758/5214 від 26.09.2011 року відображено зарахування коштів на загальну суму 8300000 грн.

Інвестиції на рахунок ПАТ «ХСЗ» не повертались. Договори №758/1-5375 від 20.12.2011 року та №758/5214 від 26.09.2011 року, укладені між ПАТ «ХСЗ» та ПАТ «ЧСЗ», не розривалися.

Перевірка виконання технічної модернізації за рахунок інвестиційних коштів, виходить за межі умов договору і відповідно компетенції представників Фонду. Договір, як це і передбачено ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», містить вимоги щодо залучення інвестицій. Це зобов`язання покупцем виконано у повному обсязі.

Щодо доводів прокурора стосовно неналежного виконання зобов`язань, передбачених п.п. 11.11 та 11.12 Договору, а саме заборгованості ДА/ХК перед Пенсійним фондом, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів кримінального провадження, між ПАТ «ХСЗ» та ПАТ «ЧСЗ» 20.12.2012 року було укладено Договори №758/01-5374 та №758/01-5373 про порядок виконання фінансових умов конкурсу продажу пакету акцій ДАХК «ЧСЗ», які передбачені Договором купівлі-продажу №КПП-423 від 07.10.2003 року, за пунктами 2.2 яких, вкладення інвестором інвестицій в підприємство підтверджується платіжним дорученням з поміткою банку.

ПАТ «ХСЗ» на банківський рахунок ПАТ «ЧСЗ» в АТ «БМ Банк» №2600904301010, на виконання зобов`язань за п.п.11.11 Договору, перераховано 20.12.2011 року - 7 033 604,93 грн. та 21.12.2011 року, трьома платежами на загальну суму - 45894093,48 грн..

Також ПАТ «ХСЗ» на банківський рахунок ПАТ «ЧСЗ» в АТ «БМ Банк» №2600904301010, на виконання зобов`язань за п.п.11.12 Договору, 20.12.2011 року перераховано двома платежами грошові кошти загальною сумою 22966 395 грн..

Таким чином, наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, документально підтверджено внесення ПАТ «ХСЗ» інвестицій у строк до 31.12.2011 року на погашення простроченої заборгованості перед Пенсійним фондом у розмірі 45894093 грн. та перед бюджетом у розмірі 22966395 грн., які були досліджені судом першої інстанції та надана їм належна оцінка.

Окрім того, листом Головного управління Пенсійного фонду у Миколаївській області №4601/04.03 від 30.06.2017 року підтверджено факт укладення мирової угоди в справі про банкрутство та реструктуризація заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 50041775 грн., сплата якого відстрочена на період з 1.01.2015 року по 31.12.2015 року (т.3, а.к.п. 2).

Внаслідок проведеної реструктуризації і сплати поточних платежів, у ПАТ «ЧСЗ» станом на 27.06.2012 відсутня прострочена заборгованість по сплаті до бюджету щодо зобов`язань, в тому числі нарахованих станом на 1.01.2012 року, що підтверджено листом Головного управління ДФС у Миколаївській області №3094/9/14-29-27-47 від 3.07.2017 року (т. 4, а.к.п. 65-66), та висновками судово-економічної експертизи №5677/5678-17 від 13.02.2018 року.

Щодо висновків експертизи №5677/5678-17 від 13.02.2018 року, на які вказує прокурор в своїй апеляційній скарзі, то вони підтверджують внесення коштів в сумі 45894093 грн. та 22966395 грн. в строк до 30.12.2011 року, саме як інвестиційних зобов`язань. Крім того, відповідно висновків вказаної експертизи, саме в наслідок проведення реструктуризації та сплати поточних платежів у ПАТ «ЧСЗ» відсутня прострочена заборгованість перед Пенсійним фондом та бюджетом по зобов`язаннях, нарахованих станом на 01.01.2012 року.

Також в своїй апеляційній скарзі прокурор не погоджується з інформацією внесеною щодо виконання п. 11.5 Договору, а саме інформації щодо місячного фонду оплати праці.

Судом першої інстанції було встановлено, що зобов`язання по забезпеченню за підсумками 2010 року зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК «ЧСХ» до 6 млн. грн.., було включено до Договору 12.04.2011 року.

Сторонами, у п.11.5 Договору не визначено алгоритм розрахунку, перелік показників, які включаються до визначення показника місячного фонду оплати праці. Не конкретно вказано розмір зростання місячного фонду оплати праці: чи повинно було таке зростання відбутися в межах 6000000 грн., дорівнювати чи перевищувати вказану суму.

Доводи апелянта, щодо невиконання цього пункту Договору, спростовано Довідкою №600/896 ПАТ «ЧСЗ» від 26.06.2012 року за підписами Генерального директора та головного бухгалтера ПАТ «ЧСЗ», яка є додатком до Акту, згідно до якої фонд оплати праці всіх працівників ПАТ «ЧСЗ» складав 6094587,73 грн.

Всі докази на яких акцентує увагу апелянт, були досліджені під час судового розгляду та жоден з них не суперечить висновкам про зростання фонду оплати праці на час проведення перевірки на суму понад 6000000 грн.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апелянта стосовно неналежного виконання п. 11.14 Договору, яким передбачено забезпечення з 2009 року своєчасної виплати поточної заробітної плати працівникам ДАХК.

Як встановлено судом першої інстанції, звіти форми 1-ПВ «Звіт з праці», не є первинним документом бухгалтерського обліку, а отже не може слугувати безспірним доказом наявності чи відсутності заборгованості. Крім того, вказані звіти формуються, подаються та використовуються лише для статистичних спостережень до Статуправління станом на перше число кожного місяця кожного року.

Також суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Протоколи засідання міської комісії з питань виплати заробітної плати та погашення заборгованості ММР за 2009 2010 роки з довідками-додатками до них; Довідки про перевірку ПАТ «ЧСЗ» щодо дотримання вимог Закону України «Про колективні договори і угоди», у тому числі з питань оплати праці; Приписи та Подання прокуратури Миколаївської області, видані у 2009, 2010, 2012 роках, Інформаційна довідка Територіальної державної інспекції праці, Акту перевірки №14-01-058/0050 від 28.02.2012 року, Припис №14-01-058/0050-0041 та Постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.04.2012 року у справі №3/1412/981/12, не є достатніми доказами, без відповідного фахового висновку, щодо документального підтвердження, зазначених у них даних, та наявності у вказані періоди простроченої заборгованості по заробітній платі саме у зазначених розмірах.

Крім того, викладені у них обставини, також не спростовують внесені до Акту відомості про відсутність простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам ДАХК «ЧСЗ» станом на 27.06.2012 року.

За наведеного, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильну оцінку судом першої інстанції доказів, поданих стороною обвинувачення, є неприйнятним та спростовуються наведеними вище обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст.62Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, за змістом ч.3 ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а відповідно до ч.3 ст.62Конституції України та ч. 4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачяться на користь такої особи.

З цього приводу, також неодноразово висловлював правову позицію і Європейський суд з прав людини.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному. Тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд першої інстанції, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, обґрунтовано дійшов висновку про те, що інкриміноване ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 органом досудового розслідування обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України(в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), не знайшло свого підтвердження в ході розгляду кримінального провадження судом.

Згідно положень ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За вимогами ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Також, відповідно роз`ясненням, наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суду належить оцінити всі зібрані у справі докази, які містяться в показаннях потерпілого, підсудних та інших джерелах, з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Дані вимоги судом першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дотриманні в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок суду відповідає наведеним вимогам закону в ньому викладено формулювання обвинувачення за ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України(в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), визнаного судом недоведеним, підстави виправдання обвинувачених із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Тому доводи апелянта про недотримання судом при розгляді даного кримінального провадження норм кримінального процесуального закону є неприйнятними.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 були досліджені всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, досліджені всі докази, які були надані суду учасниками судового провадження, в тому числі і стороною обвинувачення, за такого, судом першої інстанції прийнято всі заходи для забезпечення повноти судового розгляду. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року)стороною обвинувачення суду не надано. Прокурором в апеляційній скарзі не наведено доводів на користь протилежного.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, та обґрунтовано виправдав ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України(в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року). У відповідності до вимог ст. 374 КПК України, суд вказав підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення.

Виправдовуючи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України(в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року), суд першої інстанції ухвалив своє рішення відповідно до норм матеріального права, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав, вирок є законним та обґрунтованим, ухвалений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону,КонституціїУкраїни та практики Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення не надано, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України(в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 року). Окрім того, жодного належного обґрунтування на спростування висновків суду першої інстанції щодо недоведеності поза розумним сумнівом винуватості обвинувачених в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, апеляційна скарга прокурора не містить, не навів таких доводів прокурор і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування виправдувального вироку, не встановлено.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для скасування ухваленого судом першої інстанції виправдувального вироку відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та для ухвалення відносно них обвинувального вироку за інкриміноване їм кримінальне правопорушення, про що просить апелянт.

З огляду на наведене, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 425, 426, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_5 залишити без задоволення

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2021 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: