ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. Справа №921/108/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Марка Р.І.,

суддів:Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області № 12/850-21 від 30.09.2021,

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2021 (повний текст рішення складено 21.09.2021, м. Тернопіль, суддя І.П. Шумський),

у справі № 921/108/21

за позовом: Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Іллінці Вінницької області

до відповідача-1: Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, м. Тернопіль

відповідача-2: Приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа», м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Тернопільська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м. Тернопіль

про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати,

за участі представників сторін:

від позивача: Гончар О.І.,

від відповідач-1: Іваненко В.В.,

від відповідачів-2: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Фірма «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області та до Приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про: 1) визнання недостовірною розповсюджену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем Василем Петровичем 21.02.2020, під час публічного звіту про роботу управління у мережі Інтернет через Приватне Підприємство «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» на уоu-tubе каналі https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0 інформацію про те, що «Серед виробників (фальсифікованої) сметани це Люстдорф Вінницька область», яка порушує ділову репутацію Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю; 2) зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46000 ідентифікаційний код 40310895) та Приватне підприємство «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» (вул. Олени Кульчицької, 2-А, м. Тернопіль, 46001 ідентифікаційний код 41302104) спростувати розповсюджену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем Василем Петровичем 21.02.2020, під час публічного звіту про роботу управління у мережі Інтернет через Приватне Підприємство «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» на уоu-tubе каналі https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0 недостовірну інформацію про те, що «Серед виробників (фальсифікованої) сметани це Люстдорф Вінницька область», у спосіб, яким вона була протиправно поширена; 3) стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 40310895) та Приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» (вул. Олени Кульчицької, 2-А, м. Тернопіль, 46001 ідентифікаційний код 41302104) солідарно на користь Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Коцюбинського, 1 м. Іллінці, Вінницька область, ідентифікаційний код 23063575) понесені позивачем документально понесені судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 у мережі Інтернет через відповідача-2 на you-tube каналі https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0 було надано недостовірну інформацію про те, що позивач являється виробником фальсифікованої сметани. Така інформація, яка в подальшому використовувалась і іншими Інтернет виданнями є не доведеною належним чином та порушує ділову репутацію позивача, а тому з урахуванням положень чинного законодавства вона має бути спростована у такий же спосіб, як її поширено.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою суду 22.04.2021 у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Тернопільську регіональну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2021 у справі № 921/108/21 позов задоволено, визнано недостовірною, надану (розповсюджену) начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем В.П. 21.02.2020, під час повідомлення про проведення управлінням позапланових заходів, інформацію у мережі Інтернет на уоu-tubе каналі (https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0) Приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили у виробника Люстдорф Вінницька область. Зобов`ярано Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (вул. Микулинецька, 20 м. Тернопіль, 46008 ідентифікаційний код 40310895) та Приватне підприємство «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» (вул. Олени Кульчицької, 2-А, м. Тернопіль, 46001 ідентифікаційний код 41302104) спростувати, надану (розповсюджену) начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем В.П. 21.02.2020 під час повідомлення про проведення управлінням позапланових заходів, інформацію у мережі Інтернет на уоu-tubе каналі (https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0) ПП «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили у виробника Люстдорф Вінницька область у спосіб, яким вона була поширена. Також присуджено до стягнення з відповідачів на користь позивача по 2270,00 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Рішення мотивоване ст. ст. 15, 17, 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,Закону України «Про основні принцип та вимоги безпечності та якості харчових продуктів», Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.1.2018 № 490 та Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 648 від 22.08.2018.

Місцевий суд дійшов висновку, що відповідачем-1 було оприлюднено результати арбітражного лабораторного дослідження (випробування), а не основного лабораторного дослідження (випробування), проведеного третьою особою у справі, які б були би остаточними у відповідності до ч.16 ст.21 Закону № 2042-VIII та п.19 Порядку. Крім того, судом встановлено, що відповідачем-1 порушено п.15 Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю. Крім того, позивач проінформував відповідача-1 про протилежні результати альтернативних досліджень сметани «Селянська» 15% жиру (у тому числі із такою ж датою випуску, що і досліджувана третьою особою у справі). Разом з тим, судом встановлено неоднозначне (множинне) трактування стандартів (методик) щодо визначення в молочних продуктах немолочних жирів, що презюмує правомірність діяльності оператора ринку начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем В.П. 21.02.2020, під час повідомлення про проведення управлінням позапланових заходів, який надав (розповсюдив) інформацію у мережі Інтернет на уоu-tubе каналі (https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0) ПП підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили у виробника Люстдорф Вінницька область. В подальшому, інформація про фальсифіковану молочну продукцію позивача з посиланням на вказане джерело поширилась і на інших Інтернет ресурсах, чим однозначно завдано шкоди діловій репутації позивача.

Не погоджуючись зі прийнятим судовим рішенням, апелянт Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не дотримано п. 2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», зокрема, судом не досліджено: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Також скаржник стверджує, що ні позивачем, ні судом не доведено те, що відповідачем-1 здійснено поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, оскільки, як зазначає скаржник, інформація, яку оприлюднив начальник управління є зафіксована в офіційних документах, які відображають результат проведених заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (у правочинах), які ніхто не оскаржував і які є чинними. Достовірність викладеної в мережі інтернет інформації на думку відповідача-1 підтверджується актами, складеними у відповідності до вимог закону, зокрема, в експертному висновку та приписі щодо усунення порушень.

Фірмою «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано відзив, в якому позивач заперечує доводи скаржника, зазначивши, що акти органів державної влади не є правочинами в розумінні цивільного законодавства України, тому наведені скаржником аргументи щодо необхідності їх попереднього оспорювання є нікчемними. Позивач вважає, що протиправними діями відповідачів, позивача було штучно позбавлено можливості реалізувати вказаний припис Закону для захисту своєї ділової репутації виключно через відсутність арбітражного зразка в дитячих яслах-садку.

Крім того, проведення третьою особою на стороні відповідача-1 лабораторного дослідження зразка продукції Товариства було проведено поза межами її акредитації, натомість, за результатами випробувань зразка продукції позивача тієї ж самої дати виробництва в Науково-дослідному центрі випробувань продукції Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» 23.01.2020 немолочних жирів не виявлено.

Разом з тим, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що юридична особа так само, як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Тернопільською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів також подано відзив на апеляційну скаргу, в якій останній підтримує доводи скаржника і просить скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити в позові повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 дану справу розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, як таку що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 09.11.2021 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області № 12/850-21 від 30.09.2021 та дану справу призначено до розгляду на 13.12.2021, однак, судове засідання не відбулось, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 розгляд справи було призначено на 24.01.2022.

Відповідно про протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, дану справу розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.

В судовому засіданні 24.01.2022 представник відповідача-1 підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю

Представник позивача підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про час та місце справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України №37580/0/1-19 від 25.10.2019, наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №4907 від 16.12.2019 утворено робочу групу у складі двох працівників Монастириського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області для здійснення у період з 17 по 18 грудня 2019 року позапланової перевірки Коропецького дитячого ясла-садка (смт. Коропець, Монастириський район, Тернопільська область) на предмет додержання вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин.

На підставі вищезазначеного наказу було видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами проведення позапланової перевірки Коропецького дитячого ясла-садка посадовими особами Монастириського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (відповідача №1) складені відповідні акти, а саме:

Акт №1907-П від 17.12.2019 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин за формою, встановленою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №447 від 08.08.2019 року. Відповідно до його змісту перевіряючими не встановлено порушень вимог названого законодавства.

Акт відбору зразків №201-27/176 від 17.12.2019 в Коропецькому дитячому яслах-садку, а саме сметани «Селянської» 15%, масою 0,4 кг фірма виробника «Люстдорф» (Вінницька область, Іллінецький район, місто Іллінці, вул. Коцюбинського,1, виготовленої 08.12.2019 з терміном придатності до 29.12.2019, партія №2 - 01673 П-05. Відбір зразка проведено для визначення жирно кислотного складу жирів тваринного і рослинного походження.

Судом встановлено, що акт відбору зразків заповнено на бланку, форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2018 № 490. Один відібраний зразок арбітражний залишено дитячому ясла-садку, а інший зразок відправлено до Тернопільської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

В Акті відбору зразків №201-27/176 від 17.12.2019 зазначено, що зберігання зразка необхідне за температури 0-6 С, відтак, транспортування здійснювалось автомобілем у термоконтейнері (ч. 2-4 розділу ІV даного акта).

19.12.2019 року зразок, який був відібраний 17.12.2019 передано відповідачем-1 на дослідження Тернопільській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка згідно п. 1 Положення є державною установою ветеринарної медицини, яка створена відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та підпорядковується головному управлінню Держпродспоживслужби в Тернопільській області та належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

За результатами дослідження складено Експертний висновок №003786 д.к./19 від 27.12.2019, в якому зазначено, що надісланий зразок 003786 д.к./1/19 - сметана «Селянська» 15% за жирно-кислотним складом не відповідає жирно-кислотному складу молочного жиру.

Разом з тим, як вбачається з експертного висновку та не заперечується сторонами у справі, лабораторією використовувались наступні нормативи (методики):

-ДСТУ 4418:2005 «Технічні умови сметана» в частині вимоги, що у вказаному продукті повинні міститись тільки молочні жири;

-ДСТУ ISO 5508-2001 «Жири та олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот» щодо підготовки дослідження;

-ДСТУ ISO 5509-2002 «Жири тваринні і рослинні та олії. Приготування метилових ефірів жирних кислот» торкалася ходу проведення дослідження;

-ГОСТ 30418-96 «Масла рослинні. Метод визначення жирно-кислотного складу» (який особливо піддається критиці позивачем) третьою особою фактично не використовувався.

Також місцевим судом встановлено, що безпосереднє дослідження, згідно з поясненнями представника лабораторії тривало близько 45 хв., проте зразок сметани (із терміном придатності до 29.12.2019) перебував на випробуванні з 19.12 по 27.12.2019 року, через те, що лабораторія очікувала відповідної акредитації на застосування вище перелічених методик. Вказаний Атестат про акредитацію (був зареєстрований у реєстрі 26.12.2019 за №20392, терміном дії до 22.04.2023) відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017.

Новий Атестат про акредитацію від 26.12.2019 відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 розширяв (доповнював) сферу досліджень, визначав нові вимоги до їх якості і результатів у порівнянні і на заміну попереднього Атестата про акредитацію (зареєстрований у реєстрі 23.04.2018 за №2Н392, терміном дії до 22.04.2023) відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2005.

У зв`язку з новою акредитацією, Експертний висновок №003786 д.к./19 від 27.12.2019 містив ряд неточностей, зокрема: застосовані лабораторією методики випробувань ДСТУ ISO 5508-2001 та ДСТУ ISO 5509-2002 дійсно не входили до сфери попередньої акредитації третьої особи за 23.04.2018 відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2005, але були вже включені до сфери нової акредитації від 26.12.2019 згідно ДСТУ ISO/IEC 17025:2017.

Відтак, знак «*» у розділі «Фізико-хімічні випробування» та п.2 у розділі «Примітки» висновку слід було вилучити.

За результатами перевірки проведеної підрозділом відповідача-1 та Експертного висновку №003786 д.к./19 від 27.12.2019 третьої особи, начальником Монастириського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області внесено припис №1907 від 28.12.2019 директору Коропецького дитячого ясла садка, в якому вказано про необхідність негайного відкликання та вилучення з обігу вказаного продукту, про виконання припису повідомити у термін до 28.12.2019.

У адресованому Монастириському районному управлінню відповідача-1 листі б/н від 28.12.2019 директором Коропецького дитячого ясла-садка повідомлено, що сметани селянської 15% фірми «Люстдорф» немає в наявності у закладі, сметана використана для харчування дітей, у т.ч. і арбітражний зразок.

Листом № 01-05.1/3983-19 від 28.12.2019 відповідач-1 інформував позивача та ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області про результати проведеної перевірки садка, дані Експертного висновку №003786 д.к./19 від 27.12.2019, який долучено до листа в якості додатку.

Слід зазначити, що вище встановлені обставини сторонами, зокрема апелянтом не оскаржуються та не заперечуються.

Як зазначає позивач, про результати дослідження він довідався з листа ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області № 01-05.1/3983-19 від 28.12.2019 із додатками, який отримав 10.01.2020.

В позовній заяві позивач стверджує, що в Експертному висновку № 003786д.к./19 від 27.12.2019 зазначено нормативні документи на методи випробування, які не дозволяють встановити відповідність жирно-кислотного складу молочного жиру в молочній продукції, а також не входять до сфери акредитації названої лабораторії, з посиланням на ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», а тому у листах № 14 від 11.01.2020 та №17 від 13.01.2020 адресованих відповідачу-1, просив надати йому арбітражний зразок даної продукції (відповідно до Акту відбору №01-27/176 від 17.12.2019) та призначити арбітражне дослідження даного зразка акредитованій лабораторії (зокрема ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ) референс методом (хроматографічним методом) ДСТУ ІSO17678:2016, а також гарантував оплату дослідження, як оператор ринку.

У відповідь на вказані звернення, відповідачем-1 у листі №01-05.1/214-20 від 16.01.2020 серед іншого, повідомлено позивача про: передачу арбітражного зразка на зберігання Коропецькому дитячому ясла-садку; згоду садка з результатами лабораторного дослідження; відсутність з його сторони заяви щодо проведення арбітражного дослідження та утилізацію арбітражного зразка, у зв`язку з закінчення 29.12.2019 терміну її придатності.

Відповідачем-1 також вказано, що відповідність жирно-кислотного складу молочного жиру встановлюється відповідно до вимог ГОСТ 32261-2013, однак, як зазначив позивач, посилання на цей норматив відсутній у висновку лабораторії та її письмових поясненнях, а тому ініційовав проведення відбору зразків на підприємстві для проведення експертного дослідження сметани «Селянська» 15 % жиру масою 0,4 кг із датами виготовлення від 25.12.2019 та від 16.01.2020 року за ДСТУ 4418:2005.

За результатами такого дослідження здійсненого Випробовувальним центром ДП «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» було отримано протоколи випробувань № 74, 75 від 16.01.2020, в яких зазначено, що жирно-кислотний склад продукту не порушено.

Окрім того, за результатами випробувань зразка сметани позивача «Селянська» 15 % жиру тієї ж самої дати виробництва, що і у Експертному дослідженні третьої особи у справі - 08.12.2019 за ДСТУ 4418:2005 в Науково-дослідному центрі випробувань продукції ДП УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ м. Київ не виявлено немолочних жирів (протокол №0415/20-х від 23.01.2020 міститься в матеріалах справи).

Позивачем до позовних матеріалів долучено також Акт № 92 від 14.01.2020, складений посадовими особами Іллінецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) ТОВ «Люстдорф» стосовно додержання вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, за результатами проведення якого встановлено відсутність порушень прписів названого законодавства.

У відповідь на звернення відповідача-1 - вих.№01-05.1/3983-19 від 28.12.2019 щодо недоліків у складі сметани позивача Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області повідомило (лист від 14.02.2020), що одержало звернення відповідача-1 лише 09.01.2020 року. А також інформувало відповідача-1 про проведення позапланового інспектування позивача за наслідками якого встановлено, що для виробництва даного виду продукції використано молоко сировину вищого ґатунку, яке заготовлюється згідно ДСТУ 3662:2018. Виробництво сметани проводилось відповідно до вимог ДСТУ 4418:2005. На момент інспектування у позивача був відсутній зразок сметани «Селянська» 15 % жиру масою 0,4 кг із датою виробництва 08.12.2019 та терміном придатності до 29.12.2019.

Однак, 21.02.2020 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Хомінцем В.П. під час повідомлення про проведення управлінням позапланових заходів, надано інформацію у мережі Інтернет на уоu-tubе каналі (https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0) ПП «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» (відповідача-2) зокрема про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили в тому числі і у виробника Люстдорф Вінницька область.

Інформація про фальсифіковану молочну продукцію з посиланням на вказане джерело поширилась і на інших Інтернет ресурсах, зокрема «Доба», «Газета місто», що також не заперечується скаржником по справі.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору в добровільному порядку звертався до відповідача-1 з вимогами № 446 від 08.05.2020, № 314 від 11.11.2020 про визнання поширеної 21.02.2020 інформації щодо позивача у мережі Інтернет через ПП "Телерадіоорганізація "Тернопіль-Медіа" (відповідача №2) наtube каналі https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0 недостовірною, а також з пропозицією спростувати її.

Однак, дані вимоги, які зазначені у вищенаведених листа залишені відповідачем-1 без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Судом також встановлено, що у відповіді ДП УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ від 11.06.2021 №1732/35 на запит ТОВ «Люстдорф», у змісті зазначено, що в Україні неможливе визначення в молочних продуктах немолочних жирів, через відсутність встановлених вимог до жирно кислотного складу молочного жиру.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як встановлено в ст. 277 ЦК України, якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, в п.15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідачем-1 у мережі Інтернет через відповідача-2 на you-tube каналі https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0 було надано інформацію про те, що позивач являється виробником фальсифікованої сметани. Така інформація в подальшому використовувалась і іншими Інтернет виданнями.

Відповідно до змісту ст. 129 Конституції України, ст. 13, ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими та достовірними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В той же час, недостовірною є інформація, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного.

Таким чином, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною покладається на відповідача-1 та протилежне покладається на позивача, який має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Як уже було зазначено вище, у грудні 2019 року працівниками структурного підрозділу відповідача-1 було проведено перевірку Коропецького дитячого ясла-садка щодо дотримання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» від 18.05.2017 року № 2042-VIII (далі Закон № 2042-VIII).

За результатами здійсненої позапланової перевірки Коропецького дитячого ясла-садка 17.12.2019 державними інспекторами були складені відповідні акти: Акт від 17.12.2019 року №1907-П складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин» (форма Акту затв. наказом Мінагрополітики України від 08.08.2019 р. №447) та Акт відбору зразків» від 17.12.2019 р. №01-27/176 (форма Акту затв. наказом Мінагрополітики України від 11.10.2018 р. №490).

Відповідно до «Акту відбору зразків» від 17.12.2019 р. №01-27/176 в Коропецькому дитячому яслах-садку здійснений відбір зразків: Сметана селянська 15% - 0,4 кг, виробник фірма «Люстдорф», Вінницька область, Іллінецький район, місто Іллінці, вул. Коцюбинського,!, виготовлено 08.12.2019 p., термін придатності до 29.12.2019 p., № партії - 01673 П-05.

Судом встановлено, що акт відбору зразків заповнено на бланку, форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2018 № 490. Один відібраний зразок арбітражний залишено дитячому ясла-садку, а інший зразок відправлено до Тернопільської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

В Акті відбору зразків №201-27/176 від 17.12.2019 зазначено, що зберігання зразка необхідне за температури 0-6 С, відтак, транспортування здійснювалось автомобілем у термоконтейнері (ч. 2-4 розділу ІV даного акта).

Слід зазначити, що відповідно до п.15 Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженого названим наказом, який зареєстровано у Мінюсті 26.12.2018 за №1464/32916 - зразки об`єктів зберігаються і транспортуються в умовах, що забезпечують незмінність параметрів (параметричних значень), за якими буде проводитися їх дослідження (випробування).

Відібрані зразки об`єктів перевозяться (пересилаються) до уповноважених лабораторій у спосіб, що гарантує аналогічну температуру зберігання об`єктів та строки з моменту відбору зразків: об`єкти, що швидко псуються,- не більше 2 годин; об`єкти зі строком реалізації більше 72 годин, температурний режим зберігання яких становить від 0 до 8 °С,- не більше 6 годин; об`єкти, що не вимагають спеціального температурного або іншого режиму зберігання з довготривалим терміном зберігання,- не більше 24 годин.

Слід зазначити, що вилучена 17.12.2019 року сметана, згідно складеного акту була доставлена в лабораторію тільки 19.12.2019 року, про що зазначено в експертному висновку.

Судова колегія звертає увагу на те, що в експертному висновку не зазначено її місця знаходження та температури зберігання протягом двох днів, відтак, дані обставини ставлять під сумнів незмінність параметрів продукту.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом від 28.12.2019 адресованому позивачу, відповідач-1 повідомив позивача про те, що сметана «Селянська» 15% за жирно-кислотним складом не відповідає жирно-кислотному складу молочного жиру.

Суд звертає увагу на те, що термін придатності відповідної партії продукції закінчувався 29.12.2019, тобто за день відповідач-1 повідомив позивача про невідповідність жирно-кислотному складу молочного жиру сметани «Селянська» 15% за жирно-кислотним складом, що порушує права позивача, як оператора ринку, який має право у разі незгоди з результатами основного лабораторного дослідження (випробування) подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик).

Так, у відповідності до змісту ст.1 Закону № 2042-VIII та Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР (далі - Закон № 771/97-ВР) операторами ринку харчових продуктів однозначно є їх виробники.

Згідно з ст.15 Закону № 2042-VIII та ст.19 Закону № 771/97-ВР, а також п.4 Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №648 від 22.08.2018 (далі Порядок) оператори ринку харчових продуктів мають право замовляти та використовувати як докази - результати арбітражних досліджень (випробувань), в яких використовуються спеціально відібрані арбітражні зразки продукції.

Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) - лабораторне дослідження (випробування), що проводиться уповноваженою референс-лабораторією з використанням підтверджувальних (референс) методів на вимогу особи, яка оскаржує результати основного лабораторного дослідження (випробування) ст.1 Закону № 2042-VIII.

Відповідно до ч.11 ст.21 Закону № 2042-VIII про результати основного лабораторного дослідження (випробування) оператор ринку повідомляється не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом.

У Частині 12 статті 21 Закону № 2042-VIII зазначено, що оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик).

За загальним правилом, встановленим ч.13 ст.21 цього Закону та п.7 Порядку компетентний орган не може відмовити у проведенні арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

В силу ч.10, 12 ст. 21 Закону № 2042-VIII основне лабораторне дослідження (випробування) є остаточним лише у разі: втрати оператором ринку переданого йому арбітражного зразка чи не надання його у визначені строки для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) або якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку.

Як уже було зазначено вище, у адресованому Монастириському районному управлінню відповідача-1 листі б/н від 28.12.2019 директор Коропецького дитячого ясла-садка повідомимв що сметани селянської 15% фірми «Люстдорф» немає в наявності у закладі, сметана використана для харчування дітей, у т.ч. і арбітражний зразок.

Відтак, відсутність арбітражного зразка, не з вини позивача, унеможливило проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), право на яке гарантовано виробнику продукції за законом і є одним з принципів здійснення державного контролю у цій сфері.

Разом з тим, позивач, одразу після отримання (10.01.2020) зазначеного повідомлення від відповідача-1, своїми листами від 11.01, 2020 та 13.01.2020 року клопотав про арбітражне лабораторне дослідження (випробування) сметани та просив надіслати йому для цього арбітражний зразок, вказавши (референс) метод та лабораторію для проведення такого дослідження і гарантував оплату його вартості.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що проведені лабораторні дослідження без проведеного основного лабораторного дослідження, яке не з вини позивача не могло бути проведеним, ставлять під сумнів наведені в експертному висновку результати.

Слід зазначити, що у експертному висновку №003786 д.к./19 від 27.12.2019 в графі примітки чітко зазначено: методику випробування не внесено в сферу акредитації відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2006.

Зі змісту доданого до матеріалів справи листа № 17-32/35 від 11.06.2021 Державного Підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» на лист позивача № 829 від 26.05.2021 вбачається, що для визначення в молочних продуктах немолочних жирів не можливе через відсутність в Україні вимог до жирно кислотного складу молочного жиру.

Крім того, скаржник також не заперечує того, що вищезазначений експертний висновок містив ряд неточностей.

Крім того, дії відповідачів, які полягають у несвоєчасному повідомленні позивача, позбавили останнього своєчасно реалізувати вказаний припис Закону для захисту своєї ділової репутації виключно через відсутність арбітражного зразка в дитячих яслах-садку.

Отже, за умови задоволення відповідачем-1 звернень позивача саме результати арбітражного лабораторного дослідження (випробування), а не основного лабораторного дослідження (випробування), проведеного третьою особою у справі були би остаточними - ч.16 ст.21 Закону № 2042-VIII та п.19 Порядку.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем-1 п.15 Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та несвоєчасним повідомленням позивача про результати дослідження.

Окрім наведеного, слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи додано результати дослідження, які здійснені Випробовувальним центром ДП «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» та отримано протоколи випробувань № 74, 75 від 16.01.2020, в яких зазначено, що жирно-кислотний склад продукту не порушено. Дослідження були проведені сметани 15% тієї ж партії, що і відібраний зразок відповідача-1.

Окрім того, за результатами випробувань зразка сметани позивача «Селянська» 15 % жиру тієї ж самої дати виробництва, що і у Експертному дослідженні третьої особи у справі - 08.12.2019 за ДСТУ 4418:2005 в Науково-дослідному центрі випробувань продукції ДП УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ м. Київ не виявлено немолочних жирів (протокол №0415/20-х від 23.01.2020 міститься в матеріалах справи).

З долученого до матеріалів справи акту № 92 від 14.01.2020, який складений посадовими особами Іллінецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) ТОВ «Люстдорф» стосовно додержання вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, за результатами проведення також встановлено відсутність порушень приписів названого законодавства.

Відтак, неоднозначне (множинне) трактування стандартів (методик) щодо визначення в молочних продуктах немолочних жирів, ставить під сумнів проведення експертного висновку, яке було оприлюднено відповідачем-1 у мережі Інтернет на уоu-tubе каналі (https://www.youtube.com/watch?v=m-zF0d4hgv0) через ПП підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа» та в подальшому було поширено на інших Інтернет ресурсах інформацію про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили у виробника Люстдорф Вінницька область.

Як уже було зазначено вище, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1).

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків є юридична особа, в якій вона працює. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є також автор відповідного інформаційного матеріалу чи власник веб-сайту (п.10-12 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1).

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем-1 спростовано інформацію про те, що серед відібраних зразків сметани фальсифіковану виявили у виробника Люстдорф Вінницька область, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.

Щодо тверджень скаржника, що позивачем не оскаржено у встановленому законом порядку акти, експертний висновок та припис щодо усунення порушень, тобто, юридичний факт був зафіксований в правочинах., судова колегія вважає надуманим, оскільки, акти органів державної влади не є правочинами в розумінні цивільного законодавства України.

Також не заслуговують на увагу суду доводи скаржника, що судом не було дотримано п. 2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2021 № 6 «Про судове рішення».

Разом з тим, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що юридична особа так само, як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Слід також зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2021 у справі № 921/108/21 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2022.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.