Справа № 438/1935/21

Провадження № 2/438/153/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

02 лютого 2022 року Бориславський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Слиша А.Т.

за участю секретаря судового засідання Гадубяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся 17.12.2021 до суду з позовом до санаторію «Нафтуся Прикарпаття», в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з січня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 81 231,14 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що в період з 18.09.2012 по 01.06.2021 він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Під час його перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 81 231,14 грн. 01 червня 2021 року він звільнений з роботи відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, угода сторін, згідно наказу № 14 від 01 червня 2021 року. Керівництво санаторію в день його звільнення письмово не надало йому офіційної інформації про заборговану заробітну плату та не здійснило оплату йому належних при звільненні коштів, відтак він звертався на Урядову гарячу лінію щодо невиплати відповідачем заробітної плати. Листом з Головного управління Держпраці у Львівській області від 16.11.2021 надано інформацію, що вказане управління проводило інспекційне відвідування на предмет дотримання законодавства про працю. У ході цієї перевірки виявлено, що відповідач не виплачує заробітну плату працівникам, а заборгованість по заробітній платі позивачу становить 81 231,14 грн з березня 2020 року по 01 червня 2021 року. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 11.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, на підставі п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що стверджується відміткою пошти (на повернутому суду конверту з копією позовної заяви та повісткою) про відсутність адресата за адресою його місцезнаходження. Причин своєї неявки відповідач не повідомив, правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 у період з 18 вересня 2012 року по 01 червня 2021 року перебував у трудових відносинах з санаторієм «Нафтуся Прикарпаття» (код ЄДРПОУ 20795071), що підтверджується наданою суду копією трудової книжки позивача.

01 червня 2021 року позивач звільнений з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, угода сторін, згідно з наказом № 14 від 01 червня 2021 року.

Як вбачається з копії листа Головного управління Держпраці у Львівській області від 25.10.2021 №14820/4/14-04: 25.08.2021 управлінням проведено у Санаторії позаплановий захід державного контролю в частині виконання вимог припису, у ході якого встановлено, що у Санаторії надалі має місце порушення вимог ст.115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», що призвело до формування заборгованості із виплати заробітної плати, яка і надалі зростає та становить 3170.9 тис. грн, у т.ч. перед ОСОБА_1 у сумі 81 231,14 грн з березня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 2, глави XV КЗпП України працівник має право звернутися до суду для вирішення трудового спору, захисту свого порушеного права.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» регламентовано, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормою ст. 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 47 КЗпП України передбачений обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

У свою чергу, нормою ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, в день звільнення (01 червня 2021 року) відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог (ч.1 ст.13 ЦПК України), вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати підлягає задоволенню, відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з березня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 81 231,14 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн у дохід держави.

Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» в користь ОСОБА_1 81 231,14 грн (вісімдесят одну тисячу двісті тридцять одну гривню 14 копійок) заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» 992,40 грн судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Санаторій «Нафтуся Прикарпаття», місцезнаходження юридичної особи: 82186, Львівська область, Дрогобицький р-н, село Модричі, вул.Курортна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20795071.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.Т.Слиш