open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

Справа № 916/92/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.- (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Атаманюк Г.В. (у порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2021 (суддя Малярчук І.А.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (головуючий суддя: Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.)

у справі № 916/92/21

за позовом Барскова Артема Вікторовича (далі - Барсков А.В. )

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року Барсков А.В. звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 01.12.2020 №65/18-р/к (далі - Рішення АМК).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час здійснення своєї професійної діяльності нотаріус керується нормами Закону України «Про нотаріат», у якому закріплено виключний перелік органів, відповіді на запити яких не вважаються розголошенням нотаріальної таємниці, серед яких немає органів Антимонопольного комітету України. Окрім того, позивач наголошував на тому, що, діючи як приватний, нотаріус на практиці надання послуг здійснює за усним правочином, будь-які документи з клієнтами в письмовій формі не складаються та не зберігаються; вчинювані ним нотаріальні дії не мають цінової визначеності, він не має будь-яких списків визначених цін на послуги, в кожному випадку, згідно з абзацом третім статті 4 та статтею 51 Закону України "Про нотаріат", розмір плати визначається за домовленістю з клієнтом з урахуванням специфіки відповідного запиту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, позовні вимоги Барскова А.В. задоволено повністю. Стягнуто з Відділення на користь Барскова А.В. 2 270,00 грн судового збору.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що нотаріальна діяльність не підпадає під ознаки господарської, а тому вона не може бути піддана перевірці чи контролю в розрізі положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у зв`язку з чим твердження відповідача щодо вчинення позивачем порушення пункту 13 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не відповідає дійсності, таким чином, Відділенням неправильно застосовано норми матеріального права та прийнято неправомірне рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відділення звернулося з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 зі справи № 916/92/21, в якій просить суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Барскова А.В.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Як підставу для звернення з касаційною скаргою Відділення зазначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначило про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 1, 3, 5, 19, 23 Закону України "Про антимонопольний комітет", статті 40 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у контексті права органів Антимонопольного комітету України вимагати у нотаріуса інформацію, необхідну для реалізації владних повноважень, передбачених Законом України "Про Антимонопольний комітет України", та, відповідно, обов`язку нотаріуса надавати витребувану інформацію.

Також Відділення посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/23000/17, від 15.07.2021 зі справи № 916/2586/20 стосовно розмежування компетенції суду та органів Комітету та неможливості перебирання повноважень Відділення іншими органами влади, зокрема судами; висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №924/381/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи №916/3214/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20 щодо істотного порушення норм статей 86, 210, 236 ГПК України стосовно ухилення судів від встановлення фактичних обставин справи

Окрім того, Відділення зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, суди не дослідили зібрані у справі докази, у тому числі доводи та докази Відділення, що мають суттєве значення для вирішення справи.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій застосували норму, яка не підлягала застосуванню при вирішенні даного судового спору, а саме, при вирішенні спору застосовано Закон України "Про нотаріат" замість Закону України "Про захист економічної конкуренції", з огляду на що судами не надавалась оцінка доказам Відділення та доводам, які стали підставою для ухвалення Рішення АМК.

Доводи інших учасників справи

Барсков А.В. у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи Відділення не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства та просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Окрім того, Барсков А.В. наголошує на тому, що нотаріус не є суб`єктом господарювання, а виконує виключно делеговані державою функції, а тому не підпадає під сферу застосування Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист економічної конкуренції".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відділенням 09.12.2019 направлялась Барскову А.В. вимога №64-02/2205/2 (далі - Вимога), у якій зазначалось про те, що Миколаївським обласним територіальним відділенням АМКУ вивчається та досліджується згідно із встановленою законодавством компетенцією, низка питань, пов`язаних із здійсненням приватними нотаріусами нотаріальної діяльності у територіальних межах Миколаївської області, з реалізацією прав фізичних і юридичних осіб, які мають потребу у вчиненні відповідних нотаріальних дій.

У ході цього дослідження Відділенням було виявлено та встановлено вчинення у 2019 році приватними нотаріусами Миколаївської області дій, які не відповідають нормам конкурентного законодавства та можуть призвести до порушень, передбачених Законом України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, пункту 1 статті 50, пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються встановлення цін. З огляду на викладене, у зв`язку із здійсненням контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, керуючись статтями 3, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пунктами 3 та 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482, Відділення просило позивача надати йому протягом 2 календарних днів з дня отримання цієї Вимоги інформацію на питання пункту 16 даної вимоги, а також інформацію (пояснення та копії документів, належно завірені, з усіма їх невід`ємними частинами, на усі питання: по пунктах 1 - 5 даної вимоги - протягом 10 календарних днів з дня її отримання, по пунктах 6 - 9.1 даної вимоги - протягом 12 календарних днів з дня її отримання, по пунктах 10 - 15 даної вимоги - протягом 15 календарних днів з дня її отримання.).

Відділення у пункті 1 Вимоги просило позивача надати пояснення, яким чином він, діючи як приватний нотаріус, оформлює на практиці домовленості про надання нотаріальних послуг та додаткові послуги правового характеру - усно/ письмово (договір, угода). Пояснення мають бути підтверджені відповідними копіями документів (пункт 1 вимоги). Також у пункті 2 Вимоги Відділення запитало у нотаріуса, чи мають вартісний характер, тобто цінову визначеність, його послуги із вчинення нотаріальних дій та додаткові послуги правового характеру, що не належать до вчинюваної нотаріальної дії і надаються ним.

Питання 3 Вимоги було викладено таким чином: «У яких первинних та інших документах фіксується справляння замовниками на Вашу користь оплати за надані (реалізовані Вами) послуги: за вчинені Вами нотаріальні дії та за додаткові послуги правового характеру, що надані Вами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії (чеки, квитанції, ін.). Зазначте правову підставу оформлення цих документів. Надайте для прикладу по три різні примірники такого роду документів, що свідчать про: здійснення оплати за послуги із вчинення Вами різних нотаріальних дій, за період з 01.01.2019 до 31.08.2019 та, цих же нотаріальних дій, за період з 01.09.2019 до 30.11.2019, здійснення оплати за додаткові послуги правового характеру, що надані Вами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії за період з 01.01.2019 до 31.08.2019 та, цих же додаткових послуг, за період з 01.09.2019 до 30.11.2019».

У пунктах 4-8 Вимоги Відділення запитало таку інформацію у позивача: «Вкажіть, чи звітуєте Ви про одержані Вами як приватним нотаріусом доходи за надані (реалізовані) послуги до органів Державної фіскальної служби України. Зазначте правову підставу з посиланням на конкретні норми (стаття, пункт, частина) чинних нормативно-правових актів. Надайте копію Вашої податкової декларації про майновий стан і доходи приватного нотаріуса за 2018 рік з відміткою про отримання її відповідним органом Державної фіскальної служби України. Вкажіть, чи зазнаєте Ви, як приватний нотаріус, конкуренції з боку інших нотаріусів, які діють у Вашому нотаріальному окрузі. Чи є, на Ваш погляд, така конкуренція значною і в чому це виражається. Обґрунтуйте свої пояснення, наведіть приклади, надайте підтверджуючі матеріали. Зазначте, чи є вартість оплати за запропоновані Вами послуги із вчинення нотаріальних дій та додаткові послуги правового характеру, що надаються Вами, як приватним нотаріусом, тим чинником, який впливає на формування попиту на ці послуги. Чи є, на Ваш погляд, розмір (вартість) вказаних плат у того чи іншого приватного нотаріуса вирішальним або ж суттєвим фактором для замовника при зверненні за вчиненням нотаріальних дій та одержанням додаткових послуг правового характеру. Обґрунтуйте свої пояснення. Зазначте, чи зазнавав змін, протягом останніх двох років, попит на Ваші послуги із вчинення нотаріальних дій та додаткові послуги правового характеру, що надаються Вами, як приватним нотаріусом. При цьому також вкажіть загальну кількість осіб (фізичних та юридичних), яким Ви надали вказані послуги: окремо за весь 2018 рік, окремо за період 01.01.2019 - 31.08.2019, окремо за період 01.09.2019 - 30.11.2019».

Крім того, у пунктах 9, 9.1, 10, 11, 12 Вимоги зазначено таке: "Вкажіть розміри (вартість) плати, яка застосовувалася Вами протягом 2019 року, за: надання послуг із вчинення Вами як приватним нотаріусом кожної із нотаріальних дій, додаткові послуги правового характеру, що надаються Вами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії. Зазначені відомості необхідно надати за такі періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019 та 01.09.2019 - 30.11.2019, окремо, за переліком усіх вчинюваних Вами нотаріальних дій та усіх додаткових послуг правового характеру, що надаються Вами. Інформація за даним пунктом вимоги має бути сформована Вами згідно приведеної таблиці 1. У разі, якщо вказані у пункті 9 цієї вимоги розміри (вартість) плати були затверджені Вами окремим документом (чи кількома документами) - надайте копію цього документу (документів), з усіма додатками до нього (до них). Надайте економічні розрахунки: розмірів плати (вартості) за послуги із вчинення Вами як приватним нотаріусом нотаріальних дій, які застосовуються Вами протягом 2019 року, за такі періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019 та 01.09.2019 - 30.11.2019, розмірів плати за додаткові послуги правового характеру, які надаються Вами протягом 2019 року, за такі періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019 та 01.09.2019 - 30.11.2019. Надайте вичерпну розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, які Ви, як приватний нотаріус, включили до: розрахунку (калькуляції) вартості плати за послуги із вчинення Вами нотаріальних дій, за такі періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019, 01.09.2019 - 30.11.2019; до розрахунків вартості плати за додаткові послуги правового характеру, за такі періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019, 01.09.2019 - 30.11.2019. Зазначену інформацію необхідно надати по кожній вчинюваній Вами нотаріальній дії та кожній додатковій послузі правового характеру. Надайте деталізовану розшифровку кожної відповідної витрати та інших складових окремо з вичерпними обґрунтуваннями та поясненнями, а також з усіма підтверджуючими доказами, з аналізу яких буде зрозуміла кожна витрата та складова, які у своєї сукупності визначають розмір кожної окремої відповідної витрати та складової розмірів плати за послуги із вчинення Вами нотаріальних дій та розмірів плати за надання додаткових послуг правового характеру, що застосовувалися Вами за періоди часу: 01.01.2019 - 31.08.2019, 01.09.2019 - 30.11.2019".

У пунктах 13, 14, 15, 16 Відділення запитувало у позивача інформацію такого змісту: "Надайте інформацію щодо обставин укладення у поточному році Меморандуму про взаєморозуміння між приватними нотаріусами Миколаївської області та Миколаївським обласним відділенням Нотаріальної палати України (далі - Меморандум): - де (у якому місці, за якою адресою, на якому заході) відбувалось підписання цього Меморандуму; хто саме був ініціатором розроблення, укладення та підписання Меморандуму; хто саме вніс Вам та іншим приватним нотаріусам пропозицію укласти/підписати Меморандум. Надати відповідне листування з цього приводу. Якщо пропозиція була усною - вкажіть, коли і від кого вона до Вас надійшла; від кого саме Ви одержали для підписання примірник Меморандуму та тарифи, які будуть діяти з 01.09.2019 (мовою тексту) - Розмір плати за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами (назва документу). У тексті Меморандуму вказується про глибоку стурбованість зростаючими масштабами порушень професійної етики нотаріусів, таких як демпінгування розміру плати за вчинені нотаріальні дії. Зазначте, чи стикалися Ви особисто, діючи як приватний нотаріус, з такого роду демпінгуванням. Конкретизуйте свої пояснення, з наведенням усіх обставин таких подій та явищ, при цьому також обґрунтуйте, з посиланням на конкретні норми законодавства, чи вважаєте Ви такі дії (демпінгування розміру плати за вчинені нотаріальні дії) порушеннями, передбаченими чинним законодавством, і якими саме порушеннями. Надайте до Відділення примірник Меморандуму про взаємопорозуміння між приватними нотаріусами Миколаївської області та Миколаївським обласним відділенням Нотаріальної палати України, з усіма додатками до нього та усіма іншими документами (матеріалами), розробленими у зв`язку з його підписанням (укладенням). Зазначте дату одержання Вами даної вимоги голови територіального відділення".

Відділенням 23.12.2019 отримано відповідь Барскова А.В від 19.12.2019 №221/01-16 на вимогу від 09.12.2019 №64-02/2205/2, де вказано, що інформація не може бути надана, оскільки позивач не є суб`єктом господарювання та не здійснює підприємницьку діяльність, а Антимонопольний комітет України не відноситься до суб`єктів, яким нотаріус може надавати будь-яку інформацію стосовно нотаріальної діяльності.

Позивач надав відповідь, де зазначив, що під час здійснення своєї професійної діяльності керується нормами спеціального Закону України «Про нотаріат», запитувана відповідачем інформація може складати нотаріальну таємницю, за розголошення якої нотаріус може бути позбавлений свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Також нотаріус у відповіді вказав, що за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, що позивач оформлює усно, з підстав чого надати письмові документи не може. Також нотаріус повідомив Антимонопольний комітет України про те, що ним не надаються додаткові послуги правового характеру окремо від вчинення нотаріальних дій, з огляду на що розмір плати за такі послуги включаються до плати за вчинювані нотаріальні дії або клієнтам надається безкоштовна консультація. Поряд із цим нотаріус вказав на те, що він не є суб`єктом господарювання та не здійснює господарську діяльність в розумінні статті 3 Господарського кодексу України. Решту інформації, що не становить нотаріальної таємниці, позивач навів відповідачу у відповіді від 20.03.2020 №22/01-16.

Відповідач надіслав позивачу подання про попередні висновки від 24.02.2020 №64-03-/16-пв, де запропонував визнати дії приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В. з неподання інформації на питання Вимоги у встановлений Відділенням строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накласти штраф.

Відділенням 01.12.2020 прийнято рішення №65/18-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК), яким: визнано дії приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В. з неподання інформації на питання пунктів 1-5 вимоги Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 19.12.2019 №64-02/2205/2 у встановлений головою відділення строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»; за вчинення порушення, вказаного у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В. штраф відповідно до абзацу третього частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у розмірі 2 219,00 грн; визнано дії приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В. з неподання інформації на питання пунктів 6-9.1 вимоги Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 09.12.2019 №64-02/2205/2 у встановлений головою відділення строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за вчинення порушення, вказаного у пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на приватного нотаріуса Миколаївського Нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В. штраф відповідно до абзацу третього частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 2 219,00 грн; визнано дії приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Барскова А.В з неподання інформації на питання пунктів 10 - 15 вимоги Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 09.12.2019 №64-02/2205/2 у встановлений головою відділення строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за вчинення порушення, вказаного у пункті 5 резолютивної рішення, накладено на приватного нотаріуса Миколаївської області Барскова А.В. штраф відповідно до абзацу третього частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 2 219,00 грн.

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Відповідно до статей 1 і 2 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України «Про захист економічної конкуренції», іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, визначених розділом VII Закону України „Про захист економічної конкуренції» та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911.

Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

За приписами частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Перелік повноважень Антимонопольного комітету України, зокрема, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції визначений у статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуване у даній господарській справі рішення прийняте Відділенням з посиланням на Закон України "Про захист економічної конкуренції".

Як визначено у частинах першій і другій статті 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції", цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання. Водночас товаром, за приписами цієї статті є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери).

При цьому для визначення того, чи підпадає приватний нотаріус під поняття суб`єкт господарювання необхідно врахувати, що правовий статус приватного нотаріуса в Україні визначено спеціальним Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 N3425-XII, зокрема, статтею 3 цього Закону (у редакції до 14.07.2020) визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Отже, приватний нотаріус це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності та не може займатися підприємницькою діяльністю.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Отже, приватний нотаріус є самозайнятою особою.

Таким чином, навіть за умови більш широкого тлумачення поняття суб`єкта господарювання у Законі України "Про захист економічної конкуренції", враховуючи наявність спеціального закону який визначає статус приватного нотаріуса, Суд погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що приватний нотаріус не є суб`єктом господарювання та учасником на ринку товарів і виконує виключно делеговані державою функції, керуючись Конституцією України та Законом України «Про нотаріат», а тому діяльність приватних нотаріусів не підпадає під сферу застосування Законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції".

Водночас Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить окремих випадків, коли приватний нотаріус може визнаватися суб`єктом господарювання, а відтак і притягуватися до відповідальності за порушення.

Що ж до доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/23000/17, від 15.07.2021 зі справи № 916/2586/20 стосовно розмежування компетенції суду та органів Комітету та неможливості перебирання повноважень Відділення іншими органами влади, зокрема судами, необхідно зазначити таке.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.07.2021 зі справи № 916/2586/20, перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з`ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення АМК.

Господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але зобов`язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 № 910/23000/17).

Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Суди, дослідивши Рішення АМК та норми матеріального та процесуального права, дійшли висновку про те, що в даному випадку діяльність нотаріуса не може бути піддана перевірці чи контролю в розрізі положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а тому і виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, які обмежуються наданими їм повноваженнями, щодо такої діяльності не є обов`язковими для приватного нотаріуса, а ненадання відповіді на такий запит не є порушенням приписів статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України". Таким чином, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для притягнення Барскова А.В. до відповідальності за порушення останнім пункту 13 частини першої статті 50 вказаного Закону.

Отже, суди попередніх інстанцій перевірили дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України та визнали наявними підстави для визнання недійсним рішення АМК. Водночас підстави вважати, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Водночас Судом приймаються доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що касаційна скарга залишається без задоволення, судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 916/92/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко

Джерело: ЄДРСР 102940997
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку