ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 року м. Дніпро Справа № 904/5104/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,секретар судового засідання Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021р. у справі № 904/5104/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 382 673,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021р. (повний текст складено 30.09.2021р., суддя - Колісник І.І., м. Дніпро) у справі № 904/5104/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 368 226,60 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 14 446,92 грн., судовий збір в сумі 5 740,10 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що за результатом перевірки виконаного позивачем розрахунку спірних сум порушень встановлено не було. Наявність тимчасово вільних колій на станції це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць. Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій, що визначається технічно-розпорядчим актом станції та не спростовує вини відповідача, якщо він допустив скупчення вагонів на станції призначення внаслідок бездіяльності у їх забиранні. Наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами відповідачем не доведена.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021р. в повному обсязі, відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, стягнути з позивача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за накладними №№ 34277566, 41021668, 45483237, 45514890, 4552839, 45524964, 45528445, 45594181, 45617545, 45617586, 45576824, 45587953, 45592508, 45587227, 45552676, 45569902, 45572070, 45531738, 45548534, 45548518, 45528486, 45528494, 45531712, 45539707, 45528478, 45528452, 45528379, 45524949, 45528437, 45524980, 45528403, 45528411, 45528429, 45524972, 45524931, 45528387, 45514908, 45519958, 45514890, 44229441, 41021676, 41021684, 41021650, 40933855, 40933921, 40933939, 40933913, 40949851, 40949877, 40949893, 40949919, 34277574, 34293498, 34291906, 34277541, які долучені до матеріалів справи АТ "Укрзалізниця" безпідставно перевищила термін доставки вантажу. Внаслідок того, що вагони не були доставлені у встановлений строк, виникла ситуація, коли на адресу відповідача одночасно прямували вагони, які перевозились з порушенням термінів доставки, а також вагони, що перевозились без порушення термінів. Тобто, фактично одночасно на адресу відповідача в певний проміжок часу прямувало більше вагонів, ніж відповідач фактично планував та мав можливість прийняти, через що і сталась затримка вагонів на шляху прямування. Виною в цьому є виключно несвоєчасна доставка вагонів з боку позивача. Саме порушення позивачем терміну доставки порожніх вагонів на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" і стало причиною їх неприйняття у встановлений строк. Це підтверджується накладними, що містяться в матеріалах справи. ПрАТ "Північний ГЗК" відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами підписало із запереченням, а саме: "С начисленной суммой по акту Формы ГУ-23а не согласны, вагоны направлены в адрес ЧАС "СЕВГОК" сверх суточных заявок отгрузки готовой продукции".

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021р. - без змін. Посилається на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Залізниця є лише перевізником. На думку позивача, є безпідставними доводи скаржника щодо відсутності в період дії спірних наказів на коліях станції Терни, затриманих за актами загальної форми вагонів, оскільки на коліях станції призначення знаходилися вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, про що свідчать акти загальної форми ГУ-23. Відповідач не посилається на жодний доказ в обґрунтування підстав незабирання вагонів з колії станції та не враховує, що всі колії станції Терни не можуть бути зайнятими вагонами, які вчасно не забираються на під`їзну колію. Акт затримки спірних вагонів на шляху прямування до станції Терни свідчить про збільшення строків доставки вантажу за весь період дії кожного із вищевказаних наказів. Таким чином, строків доставки порушено не було. При цьому, наявність або відсутність прострочення в доставці вантажу не є предметом спору в даній справі.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021р. для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

У зв`язку із відпусткою судді Білецької Л.М. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.12.2021р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатом якої визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. вказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.02.2022р.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 01.02.2022р. після виходу на роботу судді Білецької Л.М. для розгляду даної справи призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатом якої визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

В судовому засіданні 02.02.2022р. представник позивача надав пояснення по апеляційній скарзі, проти її доводів заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 02.02.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (надалі залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - власник колії, комбінат, відповідач) укладено договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017р. про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" (надалі договір).

Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:

- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни;

- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;

- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;

- по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони на під`їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 (п. 8 договору).

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п.12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).

Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України.

Пунктом 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017р. до 23.12.2022р. включно.

У грудні 2020р. за накладними №№ 93370, 93368, 93369, 93356, 93358, 93357, 20459, 20457, 20458, 20460, 20461, 34324558, 34324491, 34324574, 34277566, 41021668, 45483237, 45514890, 44278646, 45521580, 45528395, 45524964, 45528445, 45630647, 45632585, 45641164, 45641180, 45641198, 45641644, 45648789, 45641222, 456451255, 45641206, 45641933, 45649977, 45641958, 45641925, 45641339, 45641263, 45641628, 45648953, 45641214, 45630779, 45632593, 45594181, 45617545, 45617586, 45629748, 45676824, 45587953, 45592508, 45587227, 45552676, 45569134, 45569902, 45572070, 45531738, 45548534, 45548518, 45550621, 45528486, 45628494, 45531712, 45639707, 45528478, 45528452, 45528379, 45524949, 45528437, 45524980, 45528403, 45528411, 45528429, 45524972, 45524931, 45528387, 45514908, 45521598, 45519956, 45514890, 44278612, 44278620, 44278604, 44229441, 44278372, 44278596, 44278604, 41021676, 41021684, 41032996, 41021635, 41021650, 41001637, 41001629, 41001652, 41001645, 451011297, 41001660, 41011305, 41011313, 41021643, 40933855, 40933921, 40933939, 40933913, 40933939, 40949851, 40949877, 40949893, 40949919, 40984296, 40984361, 40984387, 40993834, 40993917, 40997793, 40997801, 41001611, 34324574, 34293498, 34277574, 34293498, 34291906, 34324517, 34277541 залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача - ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони (далі спірні вагони) (т. 1, а. с. 101-181, 235-250; т. 2, а. с. 1 - 69). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.

На шляху прямування, відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані на підставі: наказу № 2247 від 01.12.2020р. у кількості 55 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2443, наказу № 2253 від 03.12.2020р. у кількості 57 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2001, наказу № 2256 від 04.12.2020р. у кількості 56 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 3001, наказу № 793 від 04.12.2020р. у кількості 58 вагонів (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 3103, наказу № 794 від 04.12.2020р. у кількості 57 вагонів (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2001, наказу № 795 від 04.12.2020р. у кількості 58 вагонів (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2307, у зв`язку зі скупченням вагонів на станції Терни через їх неприйняття одержувачем на свою під`їзну колію (т. 1, а. с. 190, 194, 198, 202, 207, 211).

Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №№ 3889, 3890, 3895, 3898, 3899, 3902, 3904, 3905, 3909, 3910, 3911, 3914, 3915, 3920, 3926, 3927, 3928, 3933, 3937, 3938, 3944, 3945, 3946, 3947, 3948, 3950, 3955, 3957, 3960, 3961, 3962, підписаними відповідачем без заперечень (т. 1, а. с. 83 - 101). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами (з 06:25 год. 01.12.2020р. по 01:30 год. 08.12.2020р.) охоплює час затримки вагонів за наказами № 2247 від 01.12.2020р., № 2253 від 03.12.2020р., № 2256 від 04.12.2020р., № 793 від 04.12.2020р., № 794 від 04.12.2020р., № 795 від 04.12.2020р., що підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а № 49 від 04.12.2020р., № 47 від 05.12.2020р., № 153 від 04.12.2020р., № 153 від 06.12.2020р., № 154 від 04.12.2020р., № 154 від 07.12.2020р., № 33 від 01.12.2020р., № 32 від 05.12.2020р., № 63 від 03.12.2020р., № 64 від 04.12.2020р., №34 від 04.12.2020р., № 34 від 07.12.2020р. (т. 1, а. с. 191-192, 195-196, 199-200, 203-204, 208-209, 212-213) та актами загальної форми ГУ 23 № 49 від 04.12.2020р., № 153 від 04.12.2020р., № 154 від 04.12.2020р., № 5124 від 01.12.2020р.. № 5133 від 05.12.2020р., № 29657 від 03.12.2020р., № 5132 від 04.12.2020р., № 5143 від 04.12.2020р. (т. 1, а. с. 193, 197, 201, 205, 206, 210, 214, 215).

По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (т. 1, а. с. 217 - 234).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 793 від 04.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 04.12.2020р. об 11:20 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 396 (т. 1, а. с. 190-1).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 794 від 04.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 04.12.2020р. о 14:20 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 397 (т. 1, а. с. 194-1).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 795 від 04.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 04.12.2020р. о 18:20 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 398 (т. 1, а. с. 198-1).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 2247 від 01.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 01.12.2020р. о 10:30 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 388 (т. 1, а.с. 202-1).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 2253 від 03.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 03.12.2020р. о 04:10 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 393 (т. 1, а. с. 207-1).

Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 2256 від 04.12.2020р. станцією призначення передано представникам Комбінату 04.12.2020р. о 02:50 год., тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 395 (т. 1, а. с. 211-1).

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 08129596, 08129597, 08129600, 07129487, 08129488, 09129490, 07129595, 10129601, 09129602, 10129603, 10129605, 11129607, 13129615, 18129631, 08129489, 10129495, 11129498, 1129504 на суму 368226,60 грн. (т. 1, а. с.35 - 77) та збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 09129152, 09129155, 09129151, 09129162, 09129163 на суму 14446,92 грн. (т. 1, а. с. 78 - 82).

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ- 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням щодо відсутності його вини у затримці спірних вагонів, оскільки вагони прийняті до перевезення понад добову переробну здатність фронтів вивантаження.

Відповідач плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу не сплатив, що й стало причиною спору у даній справі.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно з положеннями ст. ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.1996р. законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі по тексту Статут залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах.

Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Матеріалами справи підтверджується укладення між АТ "Укрзалізниця" та ПрАТ "Північний ГЗК" договору про експлуатацію під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (зі змінами та доповненнями).

Приписами ст. 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Відповідно до положень ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:

- п.3: "Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами ф.ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами ф.ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23... ";

- п.4: "Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами";

- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника";

- п.8: "У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери";

- п.9: "Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ";

- п.10: "Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом...) ";

- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. При цьому, час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин і більше враховується як повна година".

Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 866/5087.

Пунктом 4 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за № 864/5085 (далі Правила) встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Як вбачається з матеріалів справи, за залізничними накладними (т. 1, а. с. 101-181, 235-250; т. 2, а. с. 1-69) у грудні 2020 року на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.

В перевізних документах станцією призначення визначено станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Пунктом 9 Правил встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

У зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення Терни, що призвело до зайнятості колій, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 2247 від 01.12.2020р. у кількості 55 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились в поїзді № 2443, № 2253 від 03.12.2020р. у кількості 57 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2443, №2256 від 04.12.2020р. у кількості 56 вагонів з вантажем (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 3001, № 793 від 04.12.2020р. у кількості 58 вагонів (на своїх вісях), що перевозились в поїзді № 3103, № 794 від 04.12.2020р. у кількості 56 вагонів (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2001, № 795 від 04.12.2020р. у кількості 58 вагонів (на своїх вісях), що перевозились у поїзді № 2307. Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №№ 3889, 3890, 3895, 3898, 3899, 3902, 3904, 3905, 3909, 3910, 3911, 3914, 3915, 3920, 3926, 3927, 3928, 3933, 3937, 3938, 3944, 3945, 3946, 3947, 3948, 3950, 3955, 3957, 3960, 3961, 3962, підписаними відповідачем без заперечень (т. 1, а. с. 83 - 101). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами (з 06:25 год. 01.12.2020р. по 01:30 год. 08.12.2020р.) охоплює час затримки вагонів за наказами № 2247 від 01.12.2020р., № 2253 від 03.12.2020р., № 2256 від 04.12.2020р., № 793 від 04.12.2020р., № 794 від 04.12.2020р., № 795 від 04.12.2020р., що підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а № 49 від 04.12.2020р., № 47 від 05.12.2020р., № 153 від 04.12.2020р., № 153 від 06.12.2020р., № 154 від 04.12.2020р., № 154 від 07.12.2020р., № 33 від 01.12.2020р., № 32 від 05.12.2020р., № 63 від 03.12.2020р., № 64 від 04.12.2020р., №34 від 04.12.2020р., № 34 від 07.12.2020р. (т. 1, а. с. 191-192, 195-196, 199-200, 203-204, 208-209, 212-213) та актами загальної форми ГУ 23 № 49 від 04.12.2020р., № 153 від 04.12.2020р., № 154 від 04.12.2020р., № 5124 від 01.12.2020р., № 5133 від 05.12.2020р., № 29657 від 03.12.2020р., № 5132 від 04.12.2020р., № 5143 від 04.12.2020р. (т. 1, а. с. 193, 197, 201, 205, 206, 210, 214, 215).

Весь час затримки поїзда на підходах до станції призначення та на станції Терни спірні вагони перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано плату за користування вагонами на суму 368 226,60 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 14 446,92 грн.

Доказів сплати відповідачем нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу матеріали справи не містять.

Несвоєчасне вивільнення відповідачем приймально-відправних колій станції Терни від власного вантажу, що прибув на його адресу унеможливило виконання залізницею своїх зобов`язань за договором, а також доставки власних вагонів на станцію призначення його одержувачу ПрАТ "Північний ГЗК".

Внаслідок затримки вагонів, на станції призначення Терни і на підході до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезень та руху інших поїздів.

Колегія суддів зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (пп. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005р. № 507).

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій, що визначається технічно-розпорядчим актом станції, разом з цим, зазначене не спростовує вини відповідача, якщо він допустив скупчення вагонів на станції призначення внаслідок бездіяльності у їх забиранні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018р. у справі № 904/7535/17 та колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020р. у справі № 908/1925/19, від 23.06.2020р. у справі № 908/1746/19, від 06.04.2020р. у справі № 908/1417/19.

Приписами п. 46 Статуту залізниць України на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Таким чином, враховуючи наведені положення п. 46 Статуту залізниць України терміни "безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці" та "безоплатного користування місцем загального користування на залізниці" охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000р. № 644 визначено порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору.

Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (п. п. 4, 5 Правил зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000р. № 644).

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним у Тарифному керівництві № 1, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317.

Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд зазначає, що обов`язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (п. 5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (п. 8 Правил зберігання вантажів).

При цьому, нарахування одержувачу збору за зберігання вантажу у вагонах незалежно від місця їх затримки за весь період затримки понад термін безоплатного користування здійснюється залізницею за регульованим тарифом за фактом затримки вагонів, що слідують за адресою одержувача, якщо така затримка сталася з вини одержувача.

Водночас, загальні норми п. 46 Статуту залізниць України та п. 8 Правил зберігання вантажів, що передбачають право залізниці на нарахування одержувачу збору за зберігання вантажу за регульованим тарифом, застосовуються незалежно від місця затримки вантажу, за умов доведення вини одержувача у такій затримці.

Актами загальної форми ГУ-23 та ГУ-23а підтверджується факт скупчення вагонів на станції Терни під час видачі залізницею наказів №№ 19, 49, 62, 68 про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПрАТ "Північний ГЗК".

Матеріали справи свідчать про те, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію.

Обов`язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Змістом Договору такого обов`язку також не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний господарський суд зазначає, що по прибутті вагонів на станцію Терни відповідача було повідомлено про прибуття та готовність подання вагонів залізницею. Крім того, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 підписані ПрАТ "Північний ГЗК" з запереченнями, однак в жодному запереченні не зазначено, що останній не був повідомлений про прибуття спірних вагонів на його адресу.

Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що при розрахунках порушень не встановлено, вони є обґрунтованими та арифметично вірними.

Доводи скаржника, щодо фактичного та одночасного прямування на адресу відповідача в певний проміжок часу більшої кількості вагонів, ніж відповідач фактично планував та мав можливість прийняти, через що і сталась затримка вагонів на шляху прямування відхиляються колегію суддів апеляційної інстанції, оскільки місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезення у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. В даних правовідносинах залізниця лише надає послуги з перевезення.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції з`ясував істотні обставини із застосуванням передбачених ст. 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо та в їх сукупності в цілому, забезпечив дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог ст. 86 ГПК України свідчить про прийняття законного та обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог ст. 236 ГПК України, а незгода відповідача з рішенням суду за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони не спростовують висновку суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування судового рішення.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021р. у справі № 904/5104/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 03.02.2022р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяЮ.Б. Парусніков