open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 161/20488/21

Провадження № 2/161/1339/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Черняка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Жаловаги І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та стягнення компенсації за порушення строків її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 03 червня 1997 року відповідно до наказу № 64 була прийнята на роботу відповідачем в Луцький протезно-ортопедичний цех на посаду учень взуттєвика, згодом переведена на посаду прибиральника виробничих приміщень (наказ №65 від 01 квітня 2013 року), де працює по даний час. Щомісячно відповідач здійснював нарахування та виплату заробітної плати, однак, починаючи з березня 2020 року така виплата частково не здійснювалась. Загальний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року складає 27959,44 грн., компенсація за порушення строків її виплати складає 2087,59 грн.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить: стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування 30047,03 грн. нарахованої але не виплаченої заробітної плати (в тому числі компенсацію за порушення строків її виплати), а також судові витрати у справі; розгляд справи здійснювати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Правом подачі відзиву на позов не скористався.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу № 64 від 03 червня 1997 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування на посаду учень вуттєвика, згодом переведена на посаду прибиральника виробничих приміщень (Наказ №65 від 01 квітня 2013року) (а.с. 6,8).

Згідно довідки Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування № 510 від 28.10.2021 року, загальний розмір заборгованості відповідача по заробітній платі за період з березня 2020 року по вересень 2021 року становить 27959,44 грн. (а.с. 7).

Факту наявності заборгованості заробітної плати відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем, станом на день винесення рішення суду не подано.

Відповідно до ст. 7 ч. 4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник маж право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 141 КЗпП встановлено, що обов`язок неухильного додержання законодавства про працю лежить на власнику або уповноваженому ним органі.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення заробітної плати в розмірі 27959,44 гривень є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).

Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Пунктами 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, від 14 грудня 2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

За змістом цих нормативних актів підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Таким чином право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, у постанові від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16).

Відповідно до розрахунку, який додається ОСОБА_1 до її позовної заяви сума компенсації за порушення строків виплати заробітної плати становить 2087,59 грн. (а.с. 9-10). (Розрахунок: період з березня 2020 року по липень 2020 року сума компенсації (до оподаткування) 1937,09 грн.; період з березня 2021 року по серпень 2021 року сума компенсації (до оподаткування) 150,50 грн.).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.

Таким чином, з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування i протезування на користь позивача слід стягнути компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 2087,59 гривень. Зазначена компенсація є частиною заробітної плати і не обмежується позовною давністю.

З огляду на наведене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави слід стягнути 908 грн. судового збору.

На підставі ст. ст. 115, 141, 233 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 27959 (двадцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 44 коп.

Стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування i протезування на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 2087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн. 59 коп.

Стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (адреса місцезнаходження: 79052, м. Львів, вул. Рудненська, 10, код ЄДРПОУ: 03187714).

Повний текст рішення суду складено 02 лютого 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк

Джерело: ЄДРСР 102927671
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку