ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Справа № 906/125/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Манжаюк Д.Л.;

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року (повний текст складено 05.10.2021) у справі №906/125/21 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції Поліського округу

2) Курненської сільської ради

до Селянського (фермерського) господарства "Аліна"

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року у справі №906/125/21 в позові Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Курненської сільської ради до Селянського (фермерського) господарства "Аліна" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №906/125/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року у справі №906/125/21. Призначено справу №906/125/21 до розгляду на 24 січня 2022 року об 11:00 год.

Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В судове засідання представники позивачів та відповідача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваного ухвалою апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивачів та відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задоволити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2018 року Пулинським відділенням поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області було виявлено факт незаконної порубки гр. ОСОБА_1 , який є головою СФГ "Аліна", 64 сироростучих дерева породи береза в полезахисній лісосмузі на землях, наданих йому у постійне користування поблизу с.Веселе Пулинського району Житомирської області, без дозвільних на те документів. Зазначене відображено в Довідці за результатами розгляду матеріалів зареєстрованих в ЄО №2563 від 05.11.2018 ст. інспектора-чергового СРПП №1 Пулинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції І.А. Кислицького (т.1, а.с.10).

В подальшому, матеріали перевірки по факту незаконної вирізки дерев гр. ОСОБА_1 були направлені до Державної екологічної інспекції Поліського округу для притягнення до адміністративної відповідальності (т.1, а.с.11).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу встановлено, гр. ОСОБА_1 здійснив знищення полезахисних смуг, а саме незаконно зрізав 64 дерева породи береза в лісосмузі поблизу села Веселе Пулинського району Житомирської області без спеціального на те дозволу, що є порушенням вимог ст.10 Закону України "Пр рослинний світ", ст.ст. 19,69 Лісового кодексу України.

За результатами перевірки відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №002156 від 03.01.2019 (т.1, а.с.12).

Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу №243-2.5 від 03.01.2019 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.65 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. (т.1, а.с.13).

На виконання вказаної постанови ОСОБА_1 сплачено штраф в розмірі 170,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1232048324.1 від 08.01.2019 (т.1, а.с.14).

Внаслідок незаконної порубки дерев, вчиненої гр. ОСОБА_1 у полезахисній смузі поблизу с. Веселе Пулинського району державі спричинено шкоду у розмірі 295 557,59 грн, яка розрахована відповідно до Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та підтверджується обґрунтованим розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев гр. ОСОБА_1 на землях, наданих йому в постійне користування, поблизу с.Веселе Пулинського району Житомирської області, без дозвільних на те документів, складеним державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу (т.1, а.с.18).

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією Поліського округу на адресу ОСОБА_1 28.08.2019 направлено претензію про добровільне відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 295 557,59 грн.

Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодував шкоду, заподіяну ним навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев, керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області звернувся до Червоноармійського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року у справі №292/556/20, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки предметом спору є відшкодування збитків, завданих посадовою особою фермерського господарства, а розгляд справ, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, відноситься до компетенції господарських судів.

Враховуючи викладене, керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Аліна" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що прокурором не доведено, що знищені відповідачем дерева відносяться до лісових насаджень, за знищення яких передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди з підстав та у розмірі, зазначених у позові, а також не доведено ні час завдання шкоди, ні розмір цієї шкоди.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно - соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовищ.

У ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги) відносяться до категорії захисних лісів.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Селянського (фермерського) господарства "Аліна" в листопаді 2018 року здійснив знищення дерев на земельній ділянці, яка йому надана в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується наявним в матеріалах справи Державним актом на право постійного користування землею Серії ЖТ 22-08 №000075, виданим 27.04.2000 (т.1, а.с. 26,60). В акті зазначено, що до складу наданої земельної ділянки входить "лісосмуга" площею 0,5га (т.1, а.с. 63).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.06.2020 вбачається, що до складу земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні відповідача згідно вказаного акту на землю входить "лісова смуга" площею 0,5га (т.1, а.с.99)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1813685402020 від 24.07.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 1825482600:12:000: 0238, розташована на території Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області, площею 26,7200 га належить на праві власності Курненській сільській раді Пулинського району Житомирської області. З кадастрового плану земельної ділянки вбачається, що до складу ділянки, яка надана відповідачу в користування, входить ділянка - "лісові насадження лінійного типу" (т.2, а.с. 33-34).

Відповідно до довідки відділу у Пулинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 12.02.2019 №40-а, що містить узагальнюючу інформацію про землі (території), земельна ділянка надається СФГ "Аліна" на території Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області для ведення фермерського господарства, загальна площа земельної ділянки 26,7200 га, в тому числі по угіддях: рілля - 23,5900 га, болота - 1,3800 га, лісові насадження лінійного типу (лісова смуга) - 0,5000 га (т.1, а.с. 91 на звороті).

Викладене в свою чергу свідчить про те, що лісові насадження лінійного типу (лісова смуга) в розмірі 0,5000 га, які входять до земельної ділянки, яка надана СФГ "Аліна" в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, відносяться до категорії захисних лісів, тобто до лісових насаджень, за знищення яких передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

На підставі ст.10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи; винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні обєктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Поряд з цим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, зокрема, що не погоджується з нарахованою позивачем-1 кількістю зрізаних дерев.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що кількість видалених дерев визначена за наслідками складання згадуваного вище протоколу огляду місця події від 05.11.2018, в якому міститься перелік зрізаних пнів із зазначенням їх розміру (т.1, а.с. 118-119). У перелік включено 64 пні розмірів, що повністю відповідають переліковій відомості незаконно зрізаних дерев в полезахисній лісосмузі поблизу с. Веселе Пулинського району без дозвільних на те документів, складеній 03.01.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу (т.1, а.с. 15).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт безпідставного (без отримання передбаченого законодавством дозволу) видалення 64 дерев породи береза, що зафіксовано протоколом огляду від 05.11.2018, а відповідачем, у свою чергу, не надано належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності підстав для їх вирубки без отримання відповідного дозволу.

Слід зазначити, що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей, специфічного розташування лісової смуги вздовж поля постійний землекористувач не міг не знати про спеціальне природоохоронне призначення насаджень. Проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом чинного законодавства і за необхідності отримавши правову допомогу, відповідач міг та повинен був знати про заборону знищення та пошкодження полезахисних лісових смуг.

Отже, апеляційним судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, останньому було заподіяно шкоду у вигляді вирубки дерев без відповідного дозволу, яка підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок, а відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди останнім не доведено.

Постановою КМУ від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", додаток №1 (далі - Постанова №665), затверджено Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами за яким індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться. Під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008 року, а для нововведених такс - на 31 грудня року їх введення (п.п. 2,3 Порядку).

Згідно розрахунку, складеним державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу (т.1, а.с.18), розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки дерев гр. ОСОБА_1 на землях, наданих йому в постійне користування, поблизу с.Веселе Пулинського району Житомирської області, без дозвільних на те документів, становить 295 557,59 грн.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок розміру заподіяної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок виконано у відповідності до Постанови №665 і він є арифметично вірним, протилежного відповідачем не доведено.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу №243-2.5 від 03.01.2019 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.65 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. (т.1, а.с.13).

За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення №243-2.5 від 03.01.2019 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як керівника фермерського господарства. Вказана постанова набрали законної сили. На виконання вказаної постанови ОСОБА_1 сплачено штраф в розмірі 170,00 грн.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що матеріалами справи доведено, що відповідачем внаслідок незаконної порубки дерев було завдану навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 295 557,59 грн, при цьому доказів на спростування вини та, як наслідок, спростування заподіяння шкоди на заявлену суму відповідачем суду надано не було, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки шкода, заподіяна відповідачем державі, останнім до теперішнього часу у добровільному порядку не відшкодована.

При цьому, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев на території Курненської сільської ради Пулинського району Житомирсьь області, у відповідності зі ст.47 Закону України "Про охорону навколишньо природного середовища", п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року у справі №906/125/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

"Позов задоволити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аліна" (12000, вул. Садова, буд. 4 смт. Пулини, Житомирська область, код ЄДРПОУ 30102978) на користь Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 37968385, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), УК у Пулин. р-н/отг. Курне/24061600, рахунок - UА278999980314171968000006769) шкоду завдану навколишньому природному середовищу в сумі 295 557,59 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аліна" (12000, вул. Садова, буд. 4 смт. Пулини, Житомирська область, код ЄДРПОУ 30102978) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, р/р UA598201720343110001000011049 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 4 433,36 грн.

Видати накази."

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аліна" (12000, вул. Садова, буд. 4 смт. Пулини, Житомирська область, код ЄДРПОУ 30102978) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, р/р UA598201720343110001000011049 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172) 6650,06 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

6. Справу №906/125/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "01" лютого 2022 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.