Справа №521/130/22

Номер провадження 3/521/1700/22

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого Поліщук І.О.

при секретарі Шудрі Г.С.

за участі:

представника Одеської митниці

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Гульчак Олени Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративні матеріали за №5946/50000/21, що надійшли від Одеської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , керівника компанії TOMAX TECHNOLOGY CO LIMITED (Гонконг), за ознаками порушення митних правил, передбачених ч 1. ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний матеріал про порушення митних правил громадянином ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч 1. ст. 483 МК України.

У адміністративних матеріалах зазначено, що 23 листопада 2021 року до пункту пропуску Кучурган Первомайськ відділу митного оформлення №1 митного поста Кучурган Одеської митниці прибув транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1 , який на підставі документу контролю доставки книжки МДП МХ80010751 та інших товаросупровідних документів (митні декларації №UA10040/2021/340893, №UA10040/2021/340894, №UA10040/2021/340895, CMR від 27.11.2021 №№820105, 820106, 820107, інвойси №00120210929А8 від 12.11.2021, №211011MD-APB-3 від 11.10.2021, №PIZ-21019 від 18.11.2021), переміщує товар блоки оброблення інформації, твердотільні енергонезалежні пристрої для зберігання інформації, незаписані; пристрій памяті, перетворюючі статичні, адаптор/блок живлення та інше.

Відповідно до товаросупровідних документів продавцями відправниками товару та їх одержувачі є:

- за МД №UA10040/2021/340893 компанія продавець TOMAX TECHNOLOGY CO LIMITED (Гонконг), одержувач компанія OJSC TECHNOPARK (Молдова, м. Тирасполь);

- за МД №UA10040/2021/340894, компанія продавець HANGZHOU TONGCAN TECHNOLOGY CO LTD (Китай), одержувач компанія JSC INTERDNESTRCOM (Молдова, м. Тирасполь);

- за МД №UA10040/2021/340895, компанія продавець CENTURY LOGMAN TECHNOLODGY CO. LTD C/O GLOBALCARE LOGISTICS LTD (Гонконг), одержувач компанія SHERIFF LTD (Молдова, м. Тирасполь, вул. Шевченко, буд.81/11)

Так, в період з 30.11.2021 року по 05.11.2021 року посадовими особами митного органу проведено повний огляд товарів в транспортному засобі з р.н. НОМЕР_1 , з метою перевірки відповідно товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.

За результатом проведення митного огляду товарів встановлено, що найменування, кількість, заводські номери товару та їх артикули відповідають заявленому у МД та інших товаросупровідних документів, однак, на товарі обчислювальні сервери Computational server Antminer S19J pro Model: 240Cb виявлені розбіжності щодо країни походження товару, а саме: у інвойсі компанії TOMAX TECHNOLODGY CO LIMITED від 12.11.2021 року №00120210929А8 зазначено країну походження товару Китай (made in China), в той час як на товарі вказано країна походження Малайзія (made in Malasya).

Окрім наведеного, митним органом зазначено, що 07.12.2021 року за вх.№14625/8.6 до Одеської митниці надійшов лист Управління Служби безпеки України в Одеській області від 06.12.2021 №65/4-9299 з інформацією про порушення митного законодаства під час здійснення митного оформлення товару за МД №UA10040/2021/340893.

Таким чином, співробіник митної служби прийшов до висновку, що у МД №UA10040/2021/340893 та інвойсі компанії TOMAX TECHNOLODGY CO LIMITED (Гонконг) від 12.11.2021 №00120210929А8, вказано країну походження товару Китай, тоді як країною походження серверів ANTMINERS19J PRO є Малайзія.

Враховуючи наведене, головний державний інспектор оператовного відділу №3 управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Одеської митниці ОСОБА_2 прийшов до висновку, що у керівника компанії TOMAX TECHNOLODGY CO LIMITED гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 подала до суду письмові пояснення, у яких просить закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУаАП у звязку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Посилається на те, що відповідно до наданих документів вбачається, що товар блоки оброблення інформації, незаписані; прийстрій памяті, перетворюючі статичні, адаптор/блок живлення, та інше переміщується територією України у режимі транзит.

Відповідно до частини 1 статті 90 МК України зазначено, що транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 94 МК України зазначено, що для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація)

Так, компанією TOMAX TECHNOLOGY CO LIMITED подано електронну митну декларацію №UA100040/2021/340893 напрямок переміщення транзит (лінейний код напрямку переміщення ТР) тип декларації АА митна декларація заповнена у звичайному режимі.

Вважає, що зазначеною вище компанією виконані всі вимоги, які передбачені для проходження товару у режимі транзиту, відповідно до норм МК України.

Крім того, посилається на те, що відповідно до п.4 ч. 4 ст. 43 МК України встановлено, що документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо: товари переміщуються митною територією України у режимі транзит.

Документ, який підтверджує країну походження є сертифікат про походження товару або декларація про походження товару, а рахунок фактура (інвойс) це лише міжнародний комерційний документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, послуг, їх кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Просить звернути увагу суду, на те, що відповідно до Постанови КМУ від 23 травня 2012 року за №467 Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитися огляд товарів та не містить такої підстави, як автоматизована система АСАУР та інформаційний лист правоохоронних органів.

Крім вищенаведеного, представником зазначено, що відповідно до п.206.6 ст. 206 розділу V Податкового кодексу України, операції із ввезенням товарів у митному режимі транзиту застосовуються умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, а відтак бюджет України не втратив обов`язкових митних платежів, у вигляді мита та податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, просить закрити провадження у справі.

Представник митного органу в судовому засідання підтримав позицію Одеської митниці та просив притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на подані письмові докази.

Суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважає, що вина гр. ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1. ст. 483 МК України, судом не встановлені, а тому провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.489 МК України,ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до наданих документів вбачається, що товар блоки оброблення інформації, незаписані; пристрій памяті, перетворюючі статичні, адаптор/блок живлення, та інше переміщується територією України у режимі транзит.

Відповідно до частини 1 статті 90 МК України зазначено, що транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 94 МК України зазначено, що для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація)

Так, компанією TOMAX TECHNOLOGY CO LIMITED подано електронну митну декларацію №UA100040/2021/340893 напрямок переміщення транзит (лінейний код напрямку переміщення ТР) тип декларації АА митна декларація заповнена у звичайному режимі.

Отже, зазначеною вище компанією виконані всі вимоги, які передбачені для проходження товару у режимі транзиту, відповідно до норм МК України.

Щодо виявлення розбіжності щодо країни походження товару Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 2 цієїж статті зазначено, що країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Частиною 1 статті 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачений законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Разом з цим, пунктом 4 частиною 4 ціє ж статті встановлено, що документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо: товари переміщуються митною територією України в режимі транзину.

Враховуючи вище наведене, у митного органу не виникає права вимагати, перевіряти або встановлювати правильність заповнення рахунку фактури (інвойс) стосовно країни походження на переміщенний товар через митний кордон України у режимі транзиту.

Крім того, документом, який підтверджує країну походження є сертифікат про походження товару або декларація про походження товару, а рахунок фактура (інвойс) це лише міжнародний комерційний документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Так, митним органом з 30.11.2021 року по 05.12.2021 року проведено повний митний огляд з розкриттям до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації. Відповідно до зазначеного, підставою для проведення повного огляду стало АСАУР 203-1. (п.4 Акта)

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року за №467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України» встановленний вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспорних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України.

Зазначений перелік не містить такої підстави для прийняття рішення про проведення повного митного огляду товару, що переміщується у режимі транзиту, як застосування автоматизованої системи ризиків АСАУР.

Таким чином, зазначене рішення митного органу про проведення повного огляду товару, що переміщується територією України у режимі «транзиту» прийняте поза межами законів України.

Як, вбачається із протоколу про порушення митних правил №5946/50000/21 07.12.2021 року до Одеської митниці надійшов лист Управління безпеки України в Одеській області від 06.12.2021 року №65/4-9299 з інформацією про порушення митного законодавства під час здійснення митного оформлення товару за МД №UA10040/2021/340893.

Отже, зазначений інформативний лист від СБУ в Одеській області надійшов після проведення повного огляду товару, а тому не може бути підставою для його проведення.

Крім того, вичерпнм переліком підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходвв і зборів України, затвердженому постановою КМУ від 23.05.2012р. №467, чітко встановлено, а саме в пункті 14 - одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження.

Такі доручення обовязково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідно провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний орган.

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил, СБУ в Одеській області звернулось до митного органу із інформаційним листом, а не з дорученням із внесенням всіх реквізитів та інформації, що також не є підставою для проведення повного огляду товарів.

Відповідно до рекомендацій, наданих в узагальненні судової практики, зроблених Верховним судом України від 11.06.2008 року під назвою «Практика застосування законодавства про контрабанду та порушення митних правил»: «у постановах про правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 352 МК (зараз ст. 483 у Митному кодексі від 13.03.2012 року), судді мають зазначати, в чому конкретно полягало приховування особою товарів від митного контролю, які засоби вона для цього використовувала». Тому вказання на часткову невідповідність товару товаросупровідним документам не є тим засобом, за допомогою якого приховувався товар з урахуванням того, що ця обставина не приховувалась від працівників митниці. Отже такі обставини не можуть свідчити про намір (умисел) гр. ОСОБА_1 порушити митні правила України і приховати товар.

Зазначений товар переміщувався по книжці МДП МХ80010751, тому на дану поставку розповсюджується дія Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14.11.1975 (Україна приєднадася з 11.1-.1994)

Відповідно до ст.5 даної Конвенції, вантажі, перевезені з дотриманням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерів, як правило, звільняються від митного огляду в проміжних митницях.

Статтею 23 Конвенції передбачено, що «митні органи можуть тільки у виняткових випадках: провадити у дорозі перевірку й огляд вантажу дорожніх транспортних засобів, составів транспортних засобів або контейнерів».

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду 03.06.2005 N 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»,«не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.»

Характеризуючи протиправність дій при контрабанді, слід виходити з того, що у диспозиції ст.201 КК України, яка діяла до 17.01.2012 року, передбачені лише два види незаконного переміщення предметів і речовин через митний кордон України: із приховуванням від митного контролю та поза митним контролем, але не визначені конкретні способи, типові для кожного з них. Тому диспозицію цієї статті КК України відносно способів вчинення контрабанди належить розглядати як бланкетну та застосування пов`язувати, відповідно, зі ст.483 МК України («Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю»).

Таким чином товари, які були предметом контрабанди товарів, зараз стали предметом правопорушення, передбаченого ст.483 МК України, інші ознаки, як складу злочину, так і складу правопорушення залишились однаковими.

Крім того, п.206.6 ст. 206 розділу V Податкового кодексу України передбачає, що до операцій із ввезенням товарів у митному режимі транзиту застосовуються умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, бюджет України не втратив обов`язкових митних платежів у вигляді мита та податку на додану вартість.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів Митним кодексом чи іншими законами України, і за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Отже, підставою для складання протоколу про порушення митних правил є наявність усіх елементів складу правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак свідчить про відсутність складу в цілому.

Відповідно до ст. 483 МК України відповідальність наступає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною цього правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що гр. ОСОБА_1 вчинив будь-які дії, що утворюють об`єктивну сторону цього порушення митних правил.

Суд вважає, що наявність у діях гр. ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України митними органами не доведена, оскільки зібраними доказами не доведений факт усвідомлення гр. ОСОБА_1 , протиправності своїх дій при переміщенні товарів через митний кордон України.

Таким чином указані обставини вказують на відсутність в діях гр. ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, обставини, встановлені під час складення протоколу про порушення митних правил №5946/50000/21 від 08 грудня 2021 року, в якому містяться обставини вчинення гр. ОСОБА_1 порушення митних правил не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Згідно ст.10 КУпАП правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством. У разі браку чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку, суперечить принципу «ніякого покарання без закону», що закріплений у ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності дост. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним порушення митних правил, визначеного ч. 1 ст. 483 МК України під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що провадження відносно гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст. ст. 251-252,280,283,284,287,294 КпАП України, 487, 495 527, 528, 529 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, відносно гр. ОСОБА_1 , керівника компанії TOMAX TECHNOLOGY CO LIMITED (Гонконг) - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. На цю постанову також може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.О. Поліщук