ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2022

м. Суми

Справа № 920/838/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Осокіна А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/838/21 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228),

до відповідача: Приватної фірми «Астра» (40002, м. Суми, вул. Роменська, 16, ідентифікаційний код 30133959),

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватного виконавця Закорка Вадима Вікторовича (40000, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3),

2) Приватного виконавця Савенка Юрія Олександровича (40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 30, 1-й поверх, офіс 2, 2-а),

3) Приватного виконавця Слесарєвої Ольги Валеріївни (40000, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, офіс А-ІІ),

4) Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40000, м. Суми, вул. Гамалія, буд. 31-А),

5) Головне управління Державної податкової служби України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 43144399),

про звільнення майна з під арешту,

за участю представників учасників справи:

позивача – адвокат Суховерко О.В. згідно посвідчення від 23.03.2018 № 6499/10 та ордеру від 11.10.2021 Серії КС № 657790 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,

відповідача – не з`явився,

третіх осіб - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, в якій просить суд скасувати арешт, накладений: постановою про арешт майна боржника, № 62156133, виданою 21.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною; постановою про арешт майна № 63522789, виданою 06.11.2020 приватним виконавцем Закорко Вадимом Вікторовичем; постановою про арешт майна боржника, ЗВД № 63049302, виданою 10.11.2020 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми); постановою про арешт майна боржника, № 65762576, виданою 16.06.2021 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми); постановою про арешт майна боржника № 62817943, виданою 13.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною; постановою про арешт майна боржника, № АСВП 631000403 виданою 22.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенко Юрієм Олександровичем; актом опису майна № 41 від 25.06.2020 виданим Головним управлінням ДПС у Сумській області на майно Приватної фірми «Астра»:

- нежитлове приміщення, аптека загальною площею 170,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Роменська, будинок 61 (шістдесят один) реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1315007559101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що наявність зазначених обтяжень обмежують права позивача як іпотекодержателя за договором іпотеки від 04.12.2019 за № 2262 щодо можливості реалізації своїх прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У позовні заяві позивач зазначає, що ним понесено витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою від 09.08.2021 постановлено позовну заяву від 16.07.2021 № 16/07/22 (вх. № 2948 від 02.08.2021) Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228) залишити без руху; встановити Спільному українсько-естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в сумі 13 620,00 грн у встановленому законодавством порядку; а також копію акту опису майна № 41 від 25.06.2020 виданого Головним управлінням ДПС у Сумській області, на якій він посилається у резолютивній частині позову, оскільки посилання на відповідне обтяження (арешт) відсутнє у наданому позивачем Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або уточнити позовні вимоги з урахуванням обтяжень відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26.08.2021 від представника позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків відповідно до якої позивачем виконано вимоги судової ухвали від 09.08.2021.

Ухвалою від 27.08.2021 у справі № 920/838/21 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/838/21 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 12.10.2021, 11:00 з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою від 12.10.2021 у справі № 920/838/21 судом постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/838/21 на тридцять днів з 27 жовтня 2021 року до 25 листопада 2021 року; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватного виконавця Закорка Вадима Вікторовича (40000, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3); 2) Приватного виконавця Савенка Юрія Олександровича (40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 30, 1-й поверх, офіс 2, 2-а); 3) Приватного виконавця Слесарєву Ольгу Валеріївну (40000, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, офіс А-ІІ); 4) Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40000, м. Суми, вул. Гамалія, буд. 31-А); 5) Головне управління Державної податкової служби України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 43144399); запропонувати третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подати до суду письмові пояснення по суті позовних вимог; зобов`язати позивача - Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228) надіслати копію позовної заяви разом із доданими до неї документами на актуальну адресу (згідно інформації з ЄДР) відповідача - Приватної фірми «Астра» (40002, м. Суми, вул. Роменська, 16, ідентифікаційний код 30133959), докази надсилання надати суду; відкласти підготовче засідання на 16.11.2021, 12:00; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України - до 02.11.2021; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України - до 05.11.2021.

28.10.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 23.10.2021 № 75 (вх. № 9054) про долучення доказів, разом з яким представником позивача подано суду докази надсилання копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на адреси третіх осіб.

Надані представником позивача докази долучено судом до матеріалів цієї справи.

09.11.2021 до суду від представника позивача надійшла заява від 09.11.2021 № 09/11/21/1 (вх. № 4010/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі «EasyCon» на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

Ухвалою від 11.11.2021 у справі № 920/838/21 постановлено заяву представника позивача від 09.11.2021 № 09/11/21 (вх. № 4010/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити. Провести підготовче засідання у справі № 920/838/21, призначене на 16.11.2021, 11:30 за участі представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі «EasyCon».

Відповідно до вимог частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд ухвалою від 16.11.2021 постановив закрити підготовче провадження у справі № 920/838/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.01.2022, 12:00 за участі представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі «EasyCon».

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні по суті 12.01.2022 адвокат Суховерко О.В. згідно посвідчення від 23.03.2018 № 6499/10 та ордеру від 11.10.2021 Серії КС № 657790 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог статті 197 ГПК України, позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника для участі у судовому засіданні по суті 12.01.2022 не направив, відзиву на позов не подав.

Копію ухвал від 12.10.2021 та від 16.11.2021 у справі № 920/838/21 надіслано судом на адресу відповідача, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 40002, м. Суми, вул. Роменська, 16, повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Представники третіх осіб у судове засідання по суті не з`явилися, письмових пояснень по суті позовних вимог не подали, про дату, час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу суду.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання для розгляду даної справи по суті та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 12.01.2022 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 грудня 2019 року між Спільним українсько естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» та Приватною фірмою «Астра» укладено договір іпотеки без випуску заставної, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та зареєстровано в реєстрі за № 2262 (далі - договір).

Відповідно до цього договору іпотекодавець, який виступає як «Майновий поручитель» по зобов`язанням боржника/боржників виконати умови основного договору, передає в іпотеку іпотекодержателю, а іпотекодержатель приймає від іпотекодавця в іпотеку на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно: нежитлове приміщення, аптека: загальною площею 170,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Роменська, будинок 61 (шістдесят один) строком до 09 січня 2021 року (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору загальна узгоджена сторонами заставна вартість предмету іпотеки становить 897 720,00 грн.

Після укладення договору нотаріусом інформація про обтяження була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.

Договір укладено на виконання зобов`язань за основними договорами:

- договір поставки № 6127 від 16 вересня 2016 року, укладений між СП «Оптіма- Фарм, ЛТД» та Приватною фірмою «Астра»;

- договір поставки № 6112 від 03 вересня 2014 року укладений між СП «Оптіма- Фарм, ЛТД» та Приватним підприємством «Наша Аптека»;

- договір поставки № 8187 від 10 січня 2017 року, укладений між СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП-Сервер»;

- договір поставки № 36634 від 15 грудня 2018 року, укладений між СП «Оптіма- Фарм, ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЖА ФАРМ «НОВА АПТЕКА».

Відповідно до положень пункту 4.1.1 договору сторони погодили, що при порушенні боржником/боржниками умов зобов`язання основного договору щодо оплати товару, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та у випадках, установлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за зобов`язаннями боржника/боржниками за основним договором, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку.

Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів іпотекодавцем не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного боржником/боржниками зобов`язання основного договору.

Іпотекодержатель має право на свій розсуд:

застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволенні вимог іпотекодержателя (пункт 4.2 договору), шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса;

звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Спосіб звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно зазначається іпотекодержателем у офіційному листі (вимозі) (пункти 4.1.2-4.1.4 договору).

В зв`язку із порушенням оплати за основними договорами: за договором поставки № 6127 від 16.09.2016 на суму 1 772 555,47 грн, за договором поставки № 6112 від 03.09.2014 на суму 4 894 440,66 грн, за договором поставки № 8187 від 10.01.2017 на суму 60 797,08 грн, за договором поставки № 36634 від 15.12.2018 на суму 697 457,89 грн.

08.07.2020 позивач звернувся із вимогою № 13 до відповідача про необхідність виконання зобов`язань за основними договорами та оплати заборгованості, виконання зобов`язань згідно договору іпотеки без випуску заставної, посвідченого Басенко К.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2260.

Відповідно до зазначеної вимоги позивач просив відповідача оплатити заборгованість за основними договорами в сумі 7 425 251,10 грн (сім мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят одна гривня 10 копійок), та попереджав що у випадку невиконання вимог по оплаті заборгованості, буде змушене звернути стягнення на майно.

З огляду на ту обставину, що у строк, встановлений у договорі зобов`язання по оплаті за товар відповідачем виконані не були, на виконання договору позивач 25.03.2021 за вих. № 25/03 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. із заявою про нотаріальне посвідчення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом визнання права власності на майно, визначене в пункті 1.2 договору.

22.04.2021 позивачем отримало відповідь вих. №48/01-16 щодо неможливості вчинення нотаріальних дій, оскільки на предмети іпотеки було накладено інші обтяження: постановами приватного виконавця Закорка Вадима Вікторовича, приватного виконавця Савенка Юрія Олександровича, приватного виконавця Слесарєвої Ольги Валеріївни, Ковпаківським відділом державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - арешт на все майно, а Головним управлінням Державної податкової служби України у Сумській області - податкову заставу.

Так, зокрема відповідно до Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було встановлено, що окрім, зареєстрованих 04 грудня 2019 року іпотек, іпотекодержателем за якими є позивач, у нерухомого майна, визначеного пунктом 1.2 договору на момент звернення до приватного нотаріуса існують інші обтяження:

- постанова про арешт майна боржника № 62156133, видана 21.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною;

- постанова про арешт майна № 63522789, видана 06.11.2020 приватним виконавцем Закорком Вадимом Вікторовичем;

- постанова про арешт майна боржника ЗВД № 63049302, видана 10.11.2020 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми);

- постанова про арешт майна боржника № 65762576, видана 16.06.2021 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми)

- постанова про арешт майна боржника № 62817943, видана 13.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною;

- постанова про арешт майна боржника № АСВП 631000403 видана 22.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Юрієм Олександровичем;

- акт опису майна № 41 від 25.06.2020 виданий Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов?язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Іпотека має похідний характер від основного зобов?язання і є дійсною до припинення основного зобов?язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого інше пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Відтак, за наявності декількох зареєстрованих обтяжень одного і того самого рухомого майна пріоритет має те обтяження, яке зареєстроване раніше. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню також згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07.02.2019 у справі № 813/4551/17 та від 05.02.2019 у справі № 813/1662/13.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону (частина друга статті 39 Закону України «Про іпотеку»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 813/4672/16.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено поняття застави, а саме в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами першою, другою статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частин першої - третьої статті 588 ЦК України наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставо держателя.

Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 Закону України «Про іпотеку»:

- у разі порушення боржником основного зобов?язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Іпотекодержатель нерухомого майна, право якого зареєстроване в установленому законом порядку, має право на звернення з позовом про скасування заборони на нерухоме майно, якщо вважає, що такими діями порушені його права, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 338/1118/16-ц.

Забороною відчуження нерухомого майна, на користь особи, що не є іпотекодержателем, порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки накладення на майно податкової застави має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту (інших обтяжень) для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17, від 19.06.2019 у справі № 825/1764/16 та від 17.10.2019 у справі № 822/1426/16.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Положення наведеного пункту узгоджуються з Розділом II «Опис майна, на яке поширюється право податкової застави» Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів» № 572, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 (далі - Порядок № 572).

Відповідно до пункту 87.2 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ПК України визначено коло майна, яке не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків. Не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1 Податкового кодексу України).

Положеннями частини першої статті 29 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина друга статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а також доведено обставини, з якими чинне законодавство пов`язує необхідність вчинення судом дії щодо зняття обтяжень з предмету іпотеки, відповідно і правомірне звернення позивача із даним позовом до суду, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 15 890,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати арешти, накладені:

- постановою про арешт майна боржника, № 62156133, виданою 21.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною;

- постановою про арешт майна № 63522789, виданою 06.11.2020 приватним виконавцем Закорко Вадимом Вікторовичем;

- постановою про арешт майна боржника, ЗВД № 63049302, виданою 10.11.2020 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми);

- постановою про арешт майна боржника, № 65762576, виданою 16.06.2021 Ковпаківським ВДВС (у м. Суми);

- постановою про арешт майна боржника № 62817943, виданою 13.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною;

- постановою про арешт майна боржника, № АСВП 631000403 виданою 22.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенко Юрієм Олександровичем;

- актом опису майна № 41 від 25.06.2020 виданим Головним управлінням ДПС у Сумській області на майно Приватної фірми «Астра» (40002, м. Суми, вул. Роменська, 16, ідентифікаційний код 30133959) нежитлове приміщення, аптека загальною площею 170,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Роменська, будинок 61 (шістдесят один) реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1315007559101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; судові витрати покласти на відповідача.

3. Стягнути з Приватної фірми «Астра» (40002, м. Суми, вул. Роменська, 16, ідентифікаційний код 30133959) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 15 890,00 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31 січня 2022 року у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. з 24.01.2022 по 28.01.2022.

Суддя

Ю.А. Джепа