Справа № 712/116/21

Провадження № 2/712/156/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.,

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради, зацікавлені особи: КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування усиновлення, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокатом Кучер Юлією Вікторівною в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано позовну заяву до Служби у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради, зацікавлені особи: КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування усиновлення, посилаючись на те, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/8784/16-ц малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 915 від 12.08.2011 по Соснівському районному у м. Черкаси відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усиновлено громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Внесено зміни в актовий запис про реєстрацію народження, записано батьком дитини - ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 ; змінено усиновленій прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 ; по-батькові ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , ім`я, місце та дату народження дитини залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення суду, дитині було видано нове свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , де прізвище її вказано як - « ОСОБА_3 », ім`я - « ОСОБА_3 », по-батькові - « ОСОБА_3 ». Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначені - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Бажання позивачів прийняти у свою сім`ю ОСОБА_3 було мотивоване тим, що вона є біологічною донькою брата позивачки.

Адміністрація КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради надала 19.07.2016 згоду на усиновлення дитини.

Позивачі забезпечили ОСОБА_3 всім необхідним для нормального проживання та навчання дитини, їздили з дитиною на море для оздоровлення, сприяли розвитку її математичних та творчих здібностей.

Вже після двох місяців проживання у сім`ї ОСОБА_3 почала поводити себе зухвало, проявляти агресію, на зауваження батьків не реагувала. Розумовий розвиток дитини та її емоційний стан змушував батьків звертатись до спеціалістів, а саме до психологів та неврологів, батьки багато часу займались розвитком побутових навичок дитини. До першого класу батькам вдалося не тільки розвинути звичайні навички дітей, такі як говорити, читати, відповідати на запитання, а й відкрили математичні здібності дитини. Проте зі плином часу, по мірі того як дитина дорослішала, агресія по відношенню до батьків та в цілому до інших людей зростала.

ОСОБА_3 у школі вчиняла суперечки, виражалась нецензурними словами, вдавалась до крадіжок. На розмови виховного характеру реагувала агресивно, в обличчя сміялась.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, виданої Черкаською приватною загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. Перлина, дитина за характером різка, емоційна, нестримана.

Так, через неприязні стосунки з однокласниками, частим створенням конфліктних ситуацій в школі, після закінчення 1-го класу дівчинку переведено на навчання до іншого навчального закладу: КЗ «Черкаська санаторна школа Черкаської обласної ради».

Навчаючись в даному закладі, ОСОБА_3 виявила бажання залишатись там з ночівлею. За рекомендацією психолога, позивачі не заперечували, маючи надію що таким чином дитина відчує цінність дому та сім`ї, проте ОСОБА_3 не відчуває ніякого дискомфорту перебуваючи там та проводити більше часу вдома не хоче.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , виданої КЗ «Черкаська санаторна школа Черкаської обласної ради», де дівчинка навчається з другого класу, ОСОБА_3 має складний характер, неврівноважену нервову систему, часто проявляє аутоагресію. Дитина неохайно відноситься до себе та своїх речей, часто дозволяла собі брати чужі речі без дозволу. У спілкуванні з дорослими дозволяє собі грубості, часто буває нетактовною, може дозволити ненормативну лексику, крик та непристойні жести.

Позивачі зробили все можливе, щоб допомогти ОСОБА_3 з її проблемами та адаптувати останню до життя в новій родині, однак жодні методи не працюють.

ОСОБА_3 продовжує свідомо ігнорувати вимоги своїх батьків, говорить що ненавидить їх, погрожує фізичною розправою. На розмови про те, чого вона хоче, чому так себе поводить, відповідає що всіх ненавидить.

Таким чином, між усиновлювачами та дитиною склалися, незалежно від волі позивачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання ними своїх батьківських обов`язків.

ОСОБА_3 до усиновлення з 03.09.2015 року перебувала у КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, та від 12.07.2016 р., згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 833, як дитина позбавлена батьківського піклування взята на місцевий облік дітей, які підлягають усиновленню.

У разі скасування усиновлення для вирішення подальшої долі дитини малолітня ОСОБА_3 підлягає передачі службі у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, оскільки дитина проявляє неадекватну психічну поведінку, враховуючи намагання позивача адаптувати дитину до родини шляхом надання їй любові та турботи, що не дало жодних результатів, прийнявши до уваги неможливість подальшого перебування дитини у сім`ї ОСОБА_1 , оскільки це суперечить інтересам дитини, адже дівчинка сама проявляє та висловлює бажання покинути дану родину, вказане потягне за собою подальше посилення напруження, конфліктів та формування дисфункціональної сімейної системи, скасування усиновлення в даній ситуації є єдиними правильним рішенням.

Просять скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після усиновлення ОСОБА_3 ).

Малолітня ОСОБА_3 (після усиновлення ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 передати на опікування Служби у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Зобов`язати Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 від 12.08.2011 року № 915, змінивши прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », по - батькові « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », в графі батько « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_11 », в графі мати « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_12 ».

В судовому засіданні заявники та їх представник повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представник КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЧОР в судове засідання не з`явився, скерував до суду клопотання, в якому просить суд позовну заяву про скасування усиновлення розглянути без участі представника закладу.

В клопотанні зазначено, що КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» за законом не може бути зацікавленою стороною у даній справі.

Згідно п. 1 Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року № 87 Центр соціально-психологічної реабілітації дітей є закладом соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Аналогічна норма закріплена в п. 1 Положення про Комунальний заклад «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», нова редакція якого затверджена розпорядженням голови Черкаської обласної ради» від 21.12.20116 року № 343-р.

Діти, які перебувають у Центрі отримують комплексну соціальну, психологічну, педагогічну, медичну правову та інші види допомоги.

Крім того статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установвами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Психолог Центру так само як і будь-який інший працівник закладу не може представляти інтереси ОСОБА_3 , оскільки вона не є вихованкою Центру.

Представник Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника. При розгляді заяви покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

У відповідності з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2016 року, у справі № 712/8784/16-ц, малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 915 від 12.08.2011 по Соснівському районному у м. Черкаси відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усиновлено громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Внесено зміни в актовий запис про реєстрацію народження, записано батьком дитини - ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 ; змінено усиновленій прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 ; по-батькові ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , ім`я, місце та дату народження дитини залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення суду, дитині було видано нове свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , де прізвище її вказано як - « ОСОБА_3 », ім`я - « ОСОБА_3 », по-батькові - « ОСОБА_3 ». Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначені - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається із ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Конвенцією ООН про права дитини встановлено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Нормами ст. 232 СК України визначено, що з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до частин першої-четвертої, шостої, сьомої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Бажання позивачів прийняти у свою сім`ю ОСОБА_3 було мотивоване тим, що вона є біологічною донькою брата позивачки.

Адміністрація КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради надала 19.07.2016 згоду на усиновлення дитини.

ОСОБА_3 до усиновлення з 03.09.2015 року перебувала у КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, та від 12.07.2016 р., згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 833, як дитина позбавлена батьківського піклування взята на місцевий облік дітей, які підлягають усиновленню.

Позивачі забезпечили ОСОБА_3 всім необхідним для нормального проживання та навчання дитини, сприяли розвитку її математичних та творчих здібностей.

Вже після двох місяців проживання у сім`ї ОСОБА_3 почала поводити себе зухвало, проявляти агресію, на зауваження батьків не реагувала. Розумовий розвиток дитини та її емоційний стан змушував батьків звертатись до спеціалістів, а саме до психологів та неврологів, батьки багато часу займались розвитком побутових навичок дитини. До першого класу батькам вдалося не тільки розвинути звичайні навички дітей, такі як говорити, читати, відповідати на запитання, а й відкрили математичні здібності дитини. Проте зі плином часу, по мірі того як дитина дорослішала, агресія по відношенню до батьків та в цілому до інших людей зростала.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , виданої КЗ «Черкаська санаторна школа Черкаської обласної ради», де дівчинка навчається з другого класу, ОСОБА_3 має складний характер, неврівноважену нервову систему, часто проявляє аутоагресію. Дитина неохайно відноситься до себе та своїх речей, часто дозволяла собі брати чужі речі без дозволу. У спілкуванні з дорослими дозволяє собі грубості, часто буває нетактовною, може дозволити ненормативну лексику, крик та непристойні жести.

Позивачі зробили все можливе, щоб допомогти ОСОБА_3 з її проблемами та адаптувати останню до життя в новій родині, однак жодні методи не працюють.

ОСОБА_3 продовжує свідомо ігнорувати вимоги своїх батьків, говорить що ненавидить їх, погрожує фізичною розправою. На розмови про те, чого вона хоче, чому так себе поводить, відповідає що всіх ненавидить.

Таким чином, між усиновлювачами та дитиною склалися, незалежно від волі позивачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання ними своїх батьківських обов`язків.

Згідно епікриза виписного з медичної карти стаціонарної хворої № 2347 ОСОБА_3 перебувала на лікування в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної лікарні з 20.09.2021 року по 27.10.2021 рік. Клінічний діагноз: параноїдна шизофренія, галюцинаторно-маячний синдром із вираженою психопатоподібною поведінкою, ауто агресивними та агресивними діями з неповнісю редукованою психотичною симптоматикою, розлад експресивної мови ЗНМ ІІІ рівня, дислексія, дисграфія, специфічний розлад читання, специвічний розлад спеллингування.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2021 року доручено Черкаському міському центру для сім`ї дітей і молоді Черкаської міської ради скласти висновок щодо психічного стану неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після усиновлення ОСОБА_3 ) та її особистої прихильності до кожного з батьків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . При складанні висновку за даними питаннями психологу користуватись відповідними методами та методиками.

Доручено Службі у справах дітей Черкаської міської ради надати висновок про доцільність скасування усиновлення щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після усиновлення ОСОБА_3 ).

Відповідно до інформації щодо проведеного психологічного дослідження Черкаського міського центру соціальних служб від 15.12.2021 року № 810, на підставі ухвали Соснівського районного суду від 13.08.21 р. по справі №712/116/21 провадження 2/712/1054/21 та згідно договору про надання соціальної послуги консультування психологом Черкаського міського центру соціальних служб, в межах повноважень, було проведено психологічні консультації з ОСОБА_3 (після усиновлення ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Консультації проводилися індивідуально.

Завданням дослідження було визначити психоемоційний стан дитини, з`ясувати характер стосунків в родині та особистої прихильності до кожного з батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Для проведення психологічного дослідження були використані наступні психодіагностичні методи: спостереження; бесіда; психомалюнок; кольоровий тест М. Люшера - проективна методика дослідження особистості; методика «Кольорова соціометрія», яка направлена на дослідження емоційних міжособистісних відносин дитини з оточуючими; діагностика сімейних стосунків за допомогою метафоричних асоціативних карток «Childhood» («Дитинство» ОСОБА_13 ).

Результати дослідження свідчать про наступне: під час індивідуальних консультацій з ОСОБА_3 був виявлений стан загальної загальмованості, сплутаності думок, імпульсивності, прихованої агресії, тривожності.

Дівчинка схильна до викривлень у сприйнятті дійсності, надмірних фантазувань, що межують з маренням. Висловлює стійке переконання в існуванні духів, потойбічних сил, бажає зустрітися з ними.

Спостерігаються труднощі в адаптації в шкільному колективі, вибудовування дружніх відносин та прив`язаностей. Дівчинка вдається до образ однокласників, принижень, завдає фізичних ушкоджень. Має особливий інтерес до споглядання страждань, про що розповідає.

Наявні регресивні тенденції: ОСОБА_3 мріє у майбутньому стати знову маленькою дитиною. Зі слів матері, помічає за дівчинкою зниження активності пізнавальних процесів (пам`яті, уваги, мислення, мовлення).

Перераховані вище ознаки не відповідають характеристикам розвитку нормотипічної дитини даного віку та можуть вказувати на патологічний розвиток особистості. Психоемоційний стан дитини незадовільний.

За аналізом психомалюнків та проективних методик, застосованих для визначення міжособистісних стосунків в сім`ї, можна підсумувати, що ОСОБА_3 до батьків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) виявляє амбівалентне ставлення: відносить їх до людей, які є близькими (вказує на сумісно проведений час, відпочинок, покупки бажаних речей), людей, з якими хоче спілкуватися (більше проводити час, гратися) та одночасно людей, які не подобаються (сварять, є вимогливими). Прояв такої невизначеності є результатом внутрішньоособистісного конфлікту, який дитина не здатна самотужки подолати. Дівчинка проявляє не системність, а ситуативність вибору, незадоволення цими відносинами.

Виявлено, що дівчинка має складну соціальну історію, яка чинить значний вплив на сприйняття ситуації «тут і зараз». У дитини збереглися в пам`яті фрагменти взаємодії з біологічною родиною та момент, коли вона була ними залишена. Незважаючи на те, що ОСОБА_3 в той час була маленькою дитиною і вже пройшло достатньо часу, який зазвичай стирає ранні дитячі спогади - дівчинка чітко описує, як біологічна мама її покинула. Це свідчить про наявність психологічної травми, яка негативно вплинула на процес переприв`язаності (вибудовування емоційних зв`язків, відчуття довіри, безпеки з усиновителями, як новими значимими дорослими). Попри зовнішні вияви прихильності, у дівчинки так і не сформувалося відчуття приналежності до родини ОСОБА_1 . Оточена піклуванням та достатком в цій сім`ї дівчинка не змогла прийняти, оскільки, гіпотетично, не мала такого досвіду від народження. Травма покинутої, ображеної дитини породжує невмотивовану агресію, що спрямована ззовні (на батьків, однолітків) або внутрішньо (на себе, у вигляді заподіяння собі шкоди).

Зі слів ОСОБА_2 , в останні декілька місяців загострилися проблеми з емоційною регуляцією та поведінковими проявами у дитини. Почастішали емоційні спалахи, невмотивована агресія по відношенню до батьків або демонстративне їх ігнорування (пасивна агресія). Висловлюється про небажання спільно проживати. Дівчинка в голос веде з собою діалоги, активно жестикулюючи, звертаючись у порожнечу. Впадає в афективні стани, при цьому нищить майно, рве одяг, псує речі, хапає гості предмети, схильна до самоушкоджуючої поведінки.

Відповідно до висновку про доцільність скасування усиновлення та відповідність його інтересам дитини від 13.12.2021 року № 810/30-02-21 орган опіки та піклування м. Черкаси вважає за доцільне скасування усиновлення щодо малолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до усиновлення, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , - після усиновлення.

Вказаним висновком встановлено, що з моменту усиновлення ОСОБА_3 весь час проявляла емоційно-вольові розлади, страхи, спалахи агресії, страждала на енурез, ушкоджувала себе (рвала волосся, шкрябала тіло, била себе). Усиновителі приклали багато зусиль для виведення ОСОБА_3 з цього стану, зверталися до лікарів, психологів та психіатрів. Дитина відвідувала приватний дитячий садочок, потім приватну школу «Перлина», потім санаторну школу-інтернат. В усіх закладах були проблеми з однолітками, вчителями та вихователями. З вересня 2021 року навчається в школі мистецтв м. Сміла, за цей час двічі лікувалася в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» ЧОР. ОСОБА_3 встановлений діагноз - параноїдна шизофренія, галюцинаторно-маячний синдром із вираженням психопатоподібною поведінкою, аутоагресивними та агресивними діями з неповністю редукованою психотичною симптоматикою та інші супутні захворювання, надані рекомендації оформити дитині інвалідність.

ОСОБА_3 неадекватно реагує на усиновителів, проявляє до них агресію, некеровану поведінку, або висловлює страх та небажання спільно проживати з батьками.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прикладали багато зусиль для налагодження стосунків з дитиною, лікували її, розвивали та забезпечували усім необхідним, але оскільки між ними склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання ними своїх батьківських обов`язків та у зв`язку з тим, що дитина страждає психічними захворюваннями і на час усиновлення даний діагноз не був відомий для них.

В судовому засіданні за участі соціального психолога, була допитана малолітня ОСОБА_3 , яка пояснила, що не бажає спільно проживати з батьками, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 неадекватно реагує на батьків (усиновителів), проявляє до них агресію, висловлює небажання спільно проживати з батьками. ОСОБА_3 агресивна, сама себе кусає, б`є, шкрябає тіло, рве волосся. Позивачі приклали багато зусиль для виведення ОСОБА_3 з даного стану, зверталися до лікарів, психологів та психіатрів.

ОСОБА_17 , в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 прийшла до школи підготовлена, вміла читати, писати. ОСОБА_3 була охайно одягнена, мала змінний одяг. ОСОБА_3 проявляла агресивну поведінку по відношенню до однокласників та педагогів, постійно ображає та грубо ставиться до дітей.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що Держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втручання у право на повагу до сімейного життя становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не має однієї або кількох законних цілей, зазначених у пункті 2 цієї статті, а також не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення такої цілі чи цілей. Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 травня 2010 року у справі «Курочкін проти України»).

Словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції вимагає передусім, щоб відповідний захід був певним чином передбачений національним законодавством; він також стосується якості відповідного закону і вимагає його відповідності принципу верховенства права та допустимості відповідній особі, яка, зокрема, має бути здатною передбачити його наслідки для себе.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Із аналізу наведених вище норм як міжнародного так і чинного законодавства України вбачається, що останнє в першу чергу захищає права та інтереси дитини, в тому числі і право дитини на проживання в сім`ї, її матеріальне та духовне забезпечення.

Усиновлення дитини породжує за собою відповідні наслідки у вигляді взаємних прав та обов`язків, які виникають між усиновлювачем та усиновленим. Держава може втручатися у вказані відносини, лише в рамках та межах визначених законом та тільки з метою захисту прав в першу чергу дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута) від 27 листопада 2008 року, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Пунктом п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, визначено, що усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 239 СК України, у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. У разі сканування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

Статтею 241 СК України визначено, що після набрання чинності рішенням суду, про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Відповідно до п.18 Порядку провадження діяльності з усиновленням та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905,у разі скасування усиновлення дитина поновлюється на місцевому, регіональному та централізованому обліку.

ОСОБА_3 до усиновлення з 03.09.2015 року перебувала у КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, та від 12.07.2016р., згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №833, як дитина позбавлена батьківського піклування взята на місцевий облік дітей, які підлягають усиновленню.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачамим своїх батьківських обов`язків, оскільки дитина проявляє неадекватну психічну поведінку, враховуючи намагання позивачів адаптувати дитину до родини шляхом надання їй любові та турботи, що не дало жодних позитивних результатів, прийнявши до уваги неможливість подальшого перебування дитини у сім`ї ОСОБА_1 , оскільки це суперечить інтересам дитини, адже дівчинка сама проявляє та висловлює бажання покинути дану родину, вказане потягне за собою подальше посилення напруження, конфліктів та формування дисфункціональної сімейної системи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Для вирішення подальшої долі дитини, малолітня ОСОБА_3 підлягає передачі службі у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 150, 232, 238, 239, 241 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради, зацікавлені особи: КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Черкаської обласної ради, Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування усиновлення, задовольнити.

Скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після усиновлення ОСОБА_3 ).

Малолітню ОСОБА_3 (після усиновлення ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 передати Службі у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради для подальшого влаштування.

Черкаському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2011 року № 915, змінивши прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », по батькові « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », в графі батько « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_11 , громадянин України», в графі мати « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_12 , громадянка України ». Дату та місце народження залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/sud2316/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий: