номер провадження справи 5/176/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2022 Справа № 908/3285/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (фактична адреса: вул. Запорізька, буд. 1-В, м. Запоріжжя, 69002; юридична адреса: вул. Берковецька, буд. 6-К, м. Київ, 04128; код ЄДРПОУ 32490244)

До відповідача: Казенного підприємства Науково-виробничій комплекс Іскра (вул. Магістральна, буд. 84, м. Запоріжжя, 69071; код ЄДРПОУ 14313866)

про стягнення 240 665,24 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К № 110 від 10.11.2021 (вх. № 3517/08-07/21 від 11.11.2021) до Казенного підприємства Науково-виробничій комплекс Іскра про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 у розмірі 240 665,24 грн.

11.11.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3285/21 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 09.12.2021, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

07.12.2021 від Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н, б/д (вх. № 25421/08-08/21 від 07.12.2021), в якому відповідач заперечив проти позову в частині суми простроченої заборгованості.

13.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К до суду надійшла відповідь на відзив № 02 від 13.01.2022 (вх. № 741/08-08/22 від 13.01.2022), згідно якої позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 14.01.2022 судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» та Казенним підприємством Науково-виробничій комплекс Іскра укладено договір поставки № 01/13/07/17/658-юр, за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язався поставити та передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість. За умовами договору, покупець проводить розрахунки з постачальником за товар на умовах відтермінування. На підставі вказаного договору, у період з 01.03.2021 по 09.04.2021 включно відповідач отримав товар на загальну суму 219 422,59 грн. У зв`язку з простроченням оплати за отриманий товар, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії з вимогою здійснити оплату за отриманий товар, які залишені відповідачем без задоволення. Станом на 10.11.2021 загальна сума простроченої заборгованості відповідача складає 219 422,59 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань, на підставі п. 5.3 договору позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 17875,54 грн. та 3 % річних за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно на суму 3 367,11 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 218 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву КП «НВК «Іскра» заперечило проти позову в частині суми простроченої заборгованості та вказало, що сума заборгованості за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 складає 213 425,50 грн. Також відповідач зазначив, що на адресу позивача направлено акт звірки взаємних розрахунків. Для проведення остаточних розрахунків, надання до суду платіжних доручень, потребується певний час, тому докази не можуть бути подані разом із відзивом на позовну заяву.

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що наданий акт звірки відповідачем є загальним актом, який включає заборгованість відповідача, яка є предметом спору по справі № 908/3285/21, так і заборгованість ТОВ «Епіцентр К» перед КП «НВК «Іскра», але сума заборгованості позивача не пов`язана з виконанням зобов`язань за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 та предметом спору по справі № 908/3285/21. Станом на 13.01.2022 року, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за видатковими накладними доданими до позовної заяви не змінилась та становить 219 422,59 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Станом на 14.01.2022 заперечень на відповідь на відзив від КП «НВК «Іскра» до суду не надійшло.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (постачальник) та Казенним підприємством Науково-виробничій комплекс Іскра (покупець) укладено договір поставки № 01/13/07/17/658-юр, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець (представники покупця) зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість. Договір укладено у відповідності з меморандумом про партнерство від 19.06.2020, укладеним між Державним концерном «Укроборонпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість товару, а також номенклатура, асортимент, ціна та вартість товару зазначається сторонами у Специфікації (-ях), яка (-і) є невід`ємною (-ми) частиною (-ми) даного договору та/або видаткових накладних на товар.

Згідно п. 2.1. договору, покупець оплачує товар за ціною, передбаченою у Специфікації (-ях), яка (-і) є невід`ємною (-ми) частиною (-ми) даного договору та/або у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 19.10.2020, покупець проводить розрахунки з постачальником за товар на умовах відтермінування платежу до 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки такої партії товару шляхом прямого безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточних рахунок відповідного невідокремленого структурного підрозділу ТОВ Епіцентр К, що вказується у наданому постачальником покупцю рахунку-фактурі, якщо інші форми та умови оплати, що не суперечать чинному законодавству не вказані у специфікації до договору.

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору та вказаних у накладних (п. 2.5. договору).

Постачальник повинен не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати отримання заявки покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунок-фактури на проведення оплати) засобами факсимільного зв`язку на телефон/факс покупця, в якому постачальник вказує реквізити підтвердженої заявки покупця, дату поставки та вартість партії товару. Сторони взаємно домовились, що ненадходження від постачальника підтвердження заявки прирівнюється до не підтвердження заявки постачальником та не тягне за собою обов`язків поставляти товар покупцю (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.8. договору визначено, що приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною, яка складається постачальником в 2 (двох) оригінальних примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін в момент фактичної передачі товару, в тому числі один примірник повертається постачальнику, а другий примірник залишається у покупця. Приймання-передача товару здійснюється в місті поставки, визначеному п. 1.3. договору.

Згідно п. 3.11. договору, зобов`язання постачальника щодо поставки товару за цим договором вважаються виконаними з моменту передачі товару у власність покупця в місці поставки.

Розділом 5 договору передбачено відповідальність сторін.

Сторона, яка порушила зобов`язання, визначені цим договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані таким порушенням збитки стороні, права або законні інтереси якої порушено (п. 5.1).

Склад та розмір відшкодування збитків визначається сторонами за правилами, встановленими чинним законодавством України та цим договором (п. 5.2).

У випадку порушення покупцем строків оплати за товар відповідно до п. 2.4. даного договору покупець виплачує постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми, що підлягає оплаті (п. 5.3).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе за даним договором зобов`язань (п. 5.5).

Сторони залишають за собою право не застосувати штрафні санкції, передбачені даним договором (п. 5.6).

Згідно п. 8.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 29.12.2020, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині гарантійних зобов`язань та здійснення розрахунків за поставлений товар до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено судом, у період з 01.03.2021 по 09.04.2021 включно ТОВ «Епіцентр К» поставлено а КП НВК Іскра прийнято товар на загальну суму 219 422,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (а.с. 33-79).

Однак, в порушення умов договору поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

24.05.2021 позивачем на адресу відповідача надіслані претензії № 50 та № 28 з вимогами здійснити оплати прострочених заборгованостей за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 на суму 186 690,20 грн. та на суму 32 732,39 грн. відповідно, а загалом 219 422,59 грн. (а.с. 20-23, 30-31).

У відповідь на вищевказані претензії гарантійними листами № 21/104-юр від 03.06.2021 та № 21/105-юр від 03.06.2021 відповідач зазначив, що зобов`язання з оплати заборгованостей виникли в результаті отримання товарів за період з 01.02.2021 по 30.04.2021 та з 23.03.2021 по 09.04.2021 відповідно в рамках договору будуть виконані у строк до 30.06.2021 року (а.с. 24, 32).

28.07.2021 позивачем на адресу відповідача надіслано повторну претензію № 67 з вимогою терміново, у строк до 15.08.2021 здійснити оплату простроченої заборгованості у розмірі 187 536,80 грн. (а.с. 25-28).

У відповідь на претензію № 67 від 28.07.2021, листом № 21/155-юр від 05.08.2021 відповідач повідомив позивача про вжиття усіх залежних заходів з боку КП НВК Іскра.

Однак, в порушення умов договору поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого станом на 07.05.2021 сума основної заборгованості відповідача (адреса: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 1-В) становить 186 690,20 грн. та станом на 09.05.2021 сума основної заборгованості відповідача (адреса: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 27) становить 32 732,39 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати за отриманий товар, позивачем нараховано пеню на суму заборгованості 186 690,20 грн. за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 15 231,86 грн., 3 % річних за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 на суму 2 869,40 грн. та пеню на суму заборгованості 32 732,39 грн. за період з 10.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 2 643,68 грн., 3 % річних за період з 10.05.2021 по 10.11.2021 на суму 497,71 грн. відповідно.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання п. 1.1. договору за період з 01.03.2021 по 09.04.2021 включно поставив відповідачу товар на загальну суму 219 422,59 грн.

Вказаний товар без жодних зауважень щодо кількості та якості прийнятий відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товару та видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін. (а.с. 33-79)

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати за отриманий товар у передбачений договором строк, отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 на загальну суму 219 422,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на суму заборгованості КП НВК Іскра перед ТОВ «Епіцентр К» у розмірі 213 425,50 грн., тобто на 5 996,88 грн. менше заявленої суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 1797 від 07.05.2021 КП НВК Іскра перераховано на користь ТОВ «Епіцентр К» грошові кошти у розмірі 5 996,88 грн. (призначення платежу: Счт№ Z1-0321625 від 06.04.2021, пилосмоки, договір № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 (не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», в т.ч. ПДВ 999,48 грн.)

Згідно видаткової накладної Рнк/ Z1-0000624 від 11.01.2022, ТОВ «Епіцентр К» передано, а КП НВК Іскра прийнято товар пилосмок б/м Rowenta RO2913EA у кількості 3 шт. на загальну суму 5 996,88 грн., в т.ч. ПДВ 999,48 грн. Цопою Валентиною Миколаївною на підставі довіреності № 2 від 10.01.2022, тобто позивачем здійснено поставку товару сплаченого КП НВК Іскра платіжним дорученням № 1797 від 07.05.2021 на суму 5 996,88 грн., у зв`язку з чим заперечення відповідача до уваги судом не приймаються.

Доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено пеню на суму заборгованості 186 690,20 грн. за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 15 231,86 грн. та пеню на суму заборгованості 32 732,39 грн. за період з 10.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 2 643,68 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 розділу 4 договору «Відповідальність сторін», сторони договору передбачили, що у випадку порушення строків остаточного розрахунку, замовник сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від частини платежу, що залишилася несплаченою, за кожний день такого прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на суму заборгованості 186 690,20 грн. за період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 15 231,86 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення пені за період з 08.05.2021 по 04.11.2021 включно на суму 12 035,12 грн. з відмовою у стягненні 3 196,74 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на суму заборгованості 32 732,39 грн. за період з 10.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 2 643,68 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення пені за період з 10.05.2021 по 06.11.2021 включно на суму 2 110,12 грн. з відмовою у стягненні 533,56 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних за загальний період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 3 367,11 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказана сума розрахована вірно, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 3 554,05 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства Науково-виробничій комплекс Іскра (вул. Магістральна, буд. 84, м. Запоріжжя, 69071; код ЄДРПОУ 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (фактична адреса: вул. Запорізька, буд. 1-В, м. Запоріжжя, 69002; юридична адреса: вул. Берковецька, буд. 6-К, м. Київ, 04128; код ЄДРПОУ 32490244) основну заборгованість за договором поставки № 01/13/07/17/658-юр від 13.07.2020 у розмірі 219 422 (двісті дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 59 грн., пеню за загальний період з 08.05.2021 по 06.11.2021 включно на суму 14 145 (чотирнадцять тисяч сто сорок п`ять) грн. 24 коп., 3 % річних за загальний період з 08.05.2021 по 10.11.2021 включно у розмірі 3 367 (три тисячі триста шістдесят сім) грн. 11 коп. та судовий збір на суму 3 554 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 05 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2022.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.