Постанова
Іменем України
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 756/9372/19
провадження № 61-8254св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року під головуванням судді Яценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Машевського О. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія», про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому просила: визнати недійсним протокол № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16 травня 2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» (далі - ТОВ «УК «Затишна оселя») та співвласниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та повернути відповідні повноваження по управлінню багатоквартирним будинком ТОВ «Експлуатаційна компанія».
Позов мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 .
Вказувала, що ініціативною групою співвласників, які є відповідачами, було скликано і проведено 05 квітня 2019 року загальні збори співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , на яких прийнято рішення про зміну управляючої компанії з обслуговування будинку з ТОВ «Експлуатаційна компанія» на ТОВ «УК «Затишна оселя».
На підставі вказаного рішення, оформленого протоколом № 1, між ТОВ «УК «Затишна оселя» та уповноваженими співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 16 травня 2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Посилалась на численні порушення під час підготовки та проведення загальних зборів, зокрема на те, що ініціативна група, яка скликала збори, створена не була, попередньо збори по її обранню не проводились, а план роботи не затвердили.
Допущені порушення, пов`язані з направленням повідомлення про проведення установчих зборів співвласникам квартир та нежитлових приміщень, а також пов`язані із невинесенням на розгляд питань порядку денного зборів, які мають обов`язково розглядатися на загальних зборах мешканців багатоквартирного будинку, порушення порядку проведення зборів та відсутності достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень.
Допущені порушення порядку передання на реєстрацію та зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку до виконавчого комітету міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 16 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при проведенні 05 квітня 2019 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 та прийнятті рішення про зміну управляючої компанії з обслуговування будинку були дотримані вимоги Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», які регламентують проведення зборів співвласників.
Також, суд керувався тим, що позивач особисто приймала участь у голосуванні в рамках проведеного опитування, а тому її права на участь в загальних зборах співвласників не було порушено.
Окрім того, суд керувався тим, що посилання позивача на недодержання строків направлення повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, та неприйняття на зберігання Департаментом житлово-комунальної інфраструктури протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , не можуть мати наслідком недійсність вказаного протоколу, як і не можуть мати наслідком недійсності оспорюваного нею договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16 травня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів.
Вказує на ту обставину, що у матеріалах справи відсутній протокол про створення ініціативної групи та затвердження плану її роботи, який є підставою для отримання даних про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення і площу таких квартир та приміщень. Отже даних про суб`єктів права власності отримано не було, а тому збори власників, які відбулись 05 квітня 2019 року були проведені з порушенням норм законодавства.
Аргументом касаційної скарги є також те, що на зборах, що відбулись 05 квітня 2019 року не було розглянуто обов`язкові питання, які стосуються істотних умов договору, без з`ясування яких неможливо укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «УК «Затишна оселя» від 16 травня 2019 року.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачі у справі, які ініціювали проведення зборів, є власниками приміщень у багатоквартирному будинку, а тому вчиняти дії з ініціювання проведення зборів вони не могли.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року представник ТОВ «УК «Затишна оселя» - адвокат Маркович В. О. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 в якому у задоволенні касаційної скарги просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Вказує, що під час проведення зборів, вирішення питання № 2, директор ТОВ «УК «Затишна оселя» зазначала умови договору з управляючою компанією, що відображено в тексті протоколу.
Зі змісту протоколу № 1, судами встановлено, що останній містить всі відомості, передбачені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Оболонського районного суду міста Києва.
03 серпня 2021 року цивільна справа № 756/9372/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку в кількості шести осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скликано збори співвласників на 05 квітня 2019 року.
Про проведення зборів ініціативна група повідомила усіх співвласників багатоквартирного будинку, направивши їм 23 березня 2019 року відповідні повідомлення рекомендованими листами за підписами членів ініціативної групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується текстом повідомлення та реєстром згрупованих поштових відправлень.
Таке ж повідомлення про проведення зборів направлено позивачу 23 березня 2019 року рекомендованим листом.
05 квітня 2019 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 1, на яких співвласниками прийнято ряд рішень.
Серед іншого загальними зборами прийнято рішення (питання № 5) про відмову з 01 липня 2019 року від отримання послуг ТОВ «Експлуатаційна компанія» з утримання багатоквартирного будинку та зміну управляючої компанії на ТОВ «УК «Затишна оселя».
Судом першої інстанції встановлено, що позивач особисто приймала участь у голосуванні в рамках проведеного опитування, що підтверджується копією протоколу загальних зборів.
Також, судом встановлено, що протокол № 1 викладено в письмовій формі, він містить всі відомості, предбачені частинами сьомою та восьмою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» необхідні для встановлення волевиявлення співвласників.
На підставі вказаного рішення між ТОВ «УК «Затишна оселя» та уповноваженими співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 16 травня 2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який визначає правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (частина друга статті 10 Закону).
Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону (частина третя статті 10 Закону).
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 10 цього Закону повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (частина шоста статті 10 Закону).
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (частина сьома статті 10 Закону).
Форма протоколу, вказаного у зазначеній нормі права, була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку».
Частина восьма статті 10 цього Закону передбачає, якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням і може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 10 Закону).
Судами встановлено, що ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку в кількості шести осіб скликано збори співвласників на 05 квітня 2019 року про проведення яких ініціативна група повідомила усіх співвласників багатоквартирного будинку, направивши їм 23 березня 2019 року повідомлення.
05 квітня 2019 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, оформлені протоколом № 1, на яких співвласниками прийнято ряд рішень. Серед іншого загальними зборами прийнято рішення (питання № 5) про відмову з 01 липня 2019 року від отримання послуг ТОВ «Експлуатаційна компанія» з утримання багатоквартирного будинку та зміну управляючої компанії на ТОВ «УК «Затишна оселя».
Позивач особисто приймала участь у голосуванні в рамках проведеного опитування, що підтверджується копією протоколу загальних зборів.
Місцевим судом також встановлено, що протокол № 1 викладено в письмовій формі, він містить всі відомості, передбачені частинами сьомою та восьмою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та необхідні для встановлення волевиявлення співвласників.
На підставі вказаного рішення між ТОВ «УК «Затишна оселя» та уповноваженими співвласниками 16 травня 2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
При цьому суди правильно вказували на те, що позивач реалізувала свої права як співвласник багатоквартирного будинку на участь в управлінні будинком, прийнявши участь у зборах співвласників.
Аргументи касаційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутній протокол про створення ініціативної групи та затвердження плану її роботи, який є підставою для отримання даних про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення і площу таких квартир та приміщень колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Як правильно вказував суд апеляційної інстанції, стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не містить вимог щодо необхідності складання протоколу про створення ініціативної групи співвласників та затвердження плану її роботи, як помилково вважає позивач. У частині третій 10 зазначено лише про те, що ініціативна група, яка скликає збори, має бути у складі не менше трьох співвласників.
Колегія суддів також зазначає, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору (частини перша - четверта статті 11 Закону).
Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), згідно зі статтею 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору (частина перша статті 1, 9, пункт 1 частини другої статті 21 Закону № 2189-VIII).
За змістом частини першої статті 15 Закону № 2189-VIII договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
Тобто надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов`язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.
Таким чином законодавчо обумовлено лише визначення вартості послуг з управління багатоквартирним будинком, яка визначається за рішенням зборів співвласників, а тому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що на зборах, що відбулись 05 квітня 2019 року не було розглянуто обов`язкові питання, які стосуються істотних умов договору, без з`ясування яких не можливо укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «УК «Затишна оселя» від 16 травня 2019 року.
Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.
Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров
