Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 588/1949/21
Провадження № 2/588/87/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2022 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОгієнкаО.О., за участю: секретаря судових засідань Лободи Т.С., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області до ОСОБА_1 про стягненнякоштів у рахуноквідшкодування шкоди,заподіяної адміністративнимправопорушенням,
У С Т А Н О В И В:
Державне агентство меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області у листопаді 2021 року звернулося до суду із указаним позовом, який мотивувало тим, що 13.08.2020 ОСОБА_1 вчинив грубе порушення правил рибальства, що є адміністративним правопорушенням, яке передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме ловив раків ручним збиранням у період заборони на вилов раків під час другої ліньки. При вчиненні даного правопорушення відповідачем було добуто 102 раки, чим заподіяно шкоду рибному господарству України на суму 2601,00 грн. Розмір відшкодування шкоди обчислено відповідно до чинних на момент вчинення правопорушення Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 за № 1209.
18.09.2020 Тростянецьким районним судом Сумської області у справі № 588/1403/20 було ухвалено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення зі звільненням його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого. Зазначена постанова набрала законної сили.
У порядку вжиття заходів досудового врегулювання спору 23.09.2021 відповідачеві було направлено претензію із вимогою у місячний строк погасити заборгованість у виді нанесеної шкоди рибному господарству України у розмірі 2601,00 грн у добровільному порядку. Відповідач заподіяну шкоду у добровільному порядку не відшкодував та не надав відповіді на претензію.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2601,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, зазначеним у постанові Тростянецького районного суду Сумської області від 18.09.2020 по справі №588/1403/20; 2) відшкодувати Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області за рахунок ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 10.12.2021 було відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, але подав заяву в якій просить суд справу розглянути без його участі.
Відповідач у судовому засіданні до початку судового розгляду справи по суті, заявлений позов визнав повністю.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Судом установлено, що 18.09.2020 Тростянецьким районним судом Сумської області було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка набрала законної сили 29.09.2020. Зазначеною постановою ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрито. Під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 суд установив, що останній 13.08.2020 близько 15 години 00 хвилин на ставку, що біля с.Лучка Тростянецького району Сумської області в період заборони на вилов раків під час другої линьки проводив ручне збирання раків, назбирав 102 штуки, загальною вагою 1,5 кг, порушивши про цьому п. 4.5 Правил любительського та спортивного рибальства та заподіяв збитки рибному господарству України на суму 2601 грн. Раки у кількості 102 штуки в живому виді випущені у природне середовище згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, факт скоєння правопорушення не заперечував, вказав, що виловлених ним раків він випустив у воду (а.с.5).
Згідно вимог ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вказана постанова підтверджує факт незаконного добування ОСОБА_1 біоресурсів (раків), внаслідок чого рибному господарству України заподіяно шкоду.
Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, незаконним добуванням ОСОБА_1 водних біоресурсів (раків у кількості 102 штуки), завдано шкоду рибному господарству України в розмірі 2601 грн (а.с. 6).
Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він проведений відповідно до чинних на момент вчинення правопорушення Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011р., та не спростований відповідачем.
У порядку вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем 23.09.2021 було направлено відповідачу письмову претензію за № 2-16-17/1220-21 із вимогою у місячний строк погасити існуючу заборгованість у виді нанесеної шкоди рибному господарству України у розмірі 2601,00 грн, у добровільному порядку (а.с. 7, 19).
Відповідно до положень ст. 324 ЦК Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 56ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Відповідност. 59 Закону України «Про тваринний світ», ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку має право пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу (водних біоресурсів).
Згідно Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №895, Державне агентство меліорації та рибного господарства України (далі - Держрибагенство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
В п.1 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Сумській області в редакції наказу Державного агентства рибного господарства України від 27.07.2019 року № 504, визначено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагенства), діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділі йому підпорядковується. Повноваження Сумського рибоохоронного патруля поширюються на Сумську область.
Згідно п.п. 7.4 п. 7 Положення про Управління Державного агентстварибного господарствау Сумській області в редакції наказу Державного агентства рибного господарства України від 27.07.2019 року № 504, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до ч. 1, 2ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, обов`язок по спростуванню якої покладається на відповідача.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону мають право на загальне і спеціальне використання об`єктів тваринного світу й зобов`язані використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно зі ст.27 вказаного вище Закону в порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
В п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за №269/3562, встановлено заборону лову раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
За приписами ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.63 Закону України «Про тваринний світ» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, підлягає компенсації в повному обсязі. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6.2, 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011р. №1209. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Відповідно ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.
Отже, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем заподіяння шкоди.
Враховуючи установлені судом обставини, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства, суд вважає доведеною в діях відповідача наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправність дій, вина, завдання шкоди та безпосередній причинний зв`язок між його діями та збитками, що узгоджується з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за спричинені ними водним біоресурсам збитки.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №541/307/17 для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення, чи повернуті незаконно вилучені (добуті) водні біоресурси у середовище свого перебування, чи ні.
Отже, повернення відповідачем незаконно вилучених (добутих) раків у середовище свого перебування, не звільняє останнього від обов`язку відшкодування завданої шкоди.
Відповідно доч.1,4ст.206ЦПК Українивідповідачможе визнатипозов набудь-якійстадії провадженняу справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання ОСОБА_1 заявленого до нього позову, не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Ураховуючи,що позовпідлягає задоволеннюу повномуобсязі,суд вважаєза необхідне повернутипозивачу іздержавного бюджету50%сплаченого судовогозбору,що становить1135,00грн,так яквідповідач визнавпозов допочатку розглядусправи посуті,а інші50%судового збору,що становить1135,00грн,необхідно стягнутиіз відповідачана користьпозивача. На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області до ОСОБА_1 про стягненнякоштів у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави кошти на відшкодування шкоди в розмірі 2601 грн., завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення вимог природоохоронного законодавства України, зарахувавши кошти на рахунок UA178999980333119331000018518 ГУК Сум.обл/Тростянецька МТГ/24062100, код отримувача 37970404, Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області Державного агентства меліорації та рибного господарства України кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.
Повернути Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області Державного агентства меліорації та рибного господарства України з державного бюджету 50% судового збору, що підлягає відшкодуванню, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 195 від 16листопада2021року у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач Державне агентство меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області адреса місцезнаходження: вул.Першотравнева,29,м.Суми,40009, код ЄДРПОУ 41340490;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 17.01.2022.
Суддя О.О. Огієнко
