печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27563/13-ц

пр. 4-с-54/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року суддя Печерького районного суду м. Києва

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Проскурні А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкової Л.О. від 07.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №43980756,-

В С Т А Н О В И В :

27.06.2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкової Л.О. від 07.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №43980756.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що оскаржувана постанова про накладення арешту на кошти боржника винесена в порушення вимог ст.ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки залишок боргу божника складає 3263402,94 грн та 20643,00 грн судового збору а державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було порушено порядок накладення арешту, оскільки державним виконавцем було накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 1728700, 98 грн. Таким чином, вважає вказану постанову протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Скаржник у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. До суду направив заперечення проти задоволення скарги, та зазначає, що скаргу вважає безпідставною та необгрунтованою, з огляду на те, що заборгованість боржником по виконавчому листу № 757/27563/13-ц від 15.05.2014 року у виконавчому провадженні № 43980756 не виконано, а тому відсутні правові підстави для зняття арешту з коштів боржника, накладеного оскаржуваною постановою. Посилання боржника на наявність підстав для зняття арешту у зв`язку частковим погашенням заборгованості є безпідставними, оскільки по суті ці посилання не можуть слугувати підставою відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження» для зняття арешту.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Судом встановлено, що 14.07.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сищуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43980756 з примусового виконання виконавчого листа №757/27563/13-ц, виданого 15.05.2014 Печерським районним судом м.Києва про стягнення з ТОВ "Єврогольф" та ОСОБА_1 , солідарно, на користь АТ "Балик Інтернешнл Банк" основну суму позики 1 323 488 доларів США, що згідно офіційно встановленого курсу НБУ станом на 26.03.2014 року складає 13 996 944,39 гривень, відсотки за використання позики за період з ЗО вересня 2010 року до 1 червня 2011 року 162 494,92 доларів США (сто шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто чотири долари СІЛА 92 центи), що згідно офіційно встановленого курсу НБУ станом на 26.03.2014 року складає 1 718 513,78 гривень; разом 1 485 982,92 долари США, що згідно офіційно встановленого курсу НБУ станом на 26.06.2014 року складає 15 715 458,17 гривень; стягнути з ТОВ "Єврогольф" на користь АТ "Балтік Інтернешнл Банк" судові витрати за сплачене державне мито в розмірі 1 312,07 латів, що згідно офіційно встановленого курсу НБУ станом на 26.03.2014 року складає 20 643,00 гривень з кожного, та витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 2,75 лати, що згідно офіційно встановленого курсу НБУ станом на 26.03.2014 року складає 43,27 гривень з кожного; встановити АТ "Балтік Інтернешнл Банк право на отримання відсотків за використання кредиту за період до виконання рішення (для проведення торгів) від ТОВ "Єврогольф" солідарно, у розмірі 10% від суми основного боргу 1 323 488 доларів США, що станом на 26.03.2014 року складає 13 996 944,39 гривень.

07.03.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору - 17287000 грн. 98 коп.

Згідно ч. 6 ст. 48 Закону, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 59 Закону передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту державним виконавцем.

Так, відповідно до ч.4 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Посилання боржника ОСОБА_1 та його предствника про часткове погашення заборгованості, що на їх думку, свідчить про наявність підстав для зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця від 07.03.2018 є безпідставними, оскільки базуються на власний розсуд і не грунтуються на вимогах ст.59 Закону «Про виконавче провадження».

Таким чином, відсутні підстави для скасування накладеного державним виконавцем арешту, адже боржником заборгованість повністю не погашена, рішення суду боржником самостійно не виконано, доказів для спростування вказаного боржником суду не надано.

Виконавчий лист від 15.15.2014 року боржником не оскаржувався та не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає випадків зменшення суми стягнення за виконавчим документом у випадку часткового виконання рішень боржником, а тому у державного виконавця відсутні повноваження при здійсненні виконавчого провадження накладати арешт у межах інших сум.

Враховуючи встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 07.03.2018 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", направлені на примусове виконання рішення суду та здійсненні останньою в межах покладених на державного виконавця обов`язків, а тому оскаржувана постанова є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законами України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкової Л.О. від 07.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №43980756 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Соколов О.М.