-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
12 січня 2022 року
Київ
справа №280/5333/20
адміністративне провадження №К/990/580/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року
у справі №280/5333/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
про стягнення з держаного бюджету заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "ЗТМК" заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 28666789,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ЗТМК" пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 22 серпня 2018 року по 6 серпня 2020 року у розмірі 2952274,90 грн., за період з 28 серпня 2018 року по 6 серпня 2020 року у розмірі 6944033,32 грн., всього на загальну суму 9896308 грн. 22 коп.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі у розмірі 28 666 789,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 28 666 789,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
05 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Податковий орган підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
При цьому касаційна скарга не містить обґрунтування застосування судами попередніх інстанцій пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року, всупереч висновкам викладеним в постановах Верховного Суду.
Скарга містить посилання на статті 102 Податкового кодексу України та 122 КАС України, з посиланням на строки звернення з вимогами про стягнення бюджетної заборгованості, проте скарга не містить обґрунтування щодо порушення судами попередніх інстанцій статті 102 Податкового кодексу України у відповідності до частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені пунктом першим частини четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про стягнення з держаного бюджету заборгованості повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова
скопійовано
-
скопійовано
-
