СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22898/20

пр. № 2/759/2528/21

22 грудня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретарів судових засідань Грень О.О., Скиданенко Г.В., Кушнірчук А.Р.

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила: 1) змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання неповнолітніх дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, на тверду грошову суму; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 грн щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 грн щомісячно, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття; 3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання двох дітей у розмірі 109 756,00 грн; 4) стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі.

Свої вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що 15.07.2005 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З весни 2017 року вона припинила шлюбні відносини з відповідачем, а рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 року з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.01.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

10.10.2019 року вона уклала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька при чому обов`язком особистим, індивідуальним, але відповідач байдуже ставиться до дітей, не цікавиться їх життям та потребами не надає достатнього утримання. Аліменти, стягнуті рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 року, відповідач сплачує нерегулярно, на 01.06.2020 року мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 18 263,99 грн. До батьківських обов`язків ставиться безвідповідально, станом здоров`я та потребами дітей не цікавиться, у додаткових витратах участі не приймає, при цьому відповідач має у власності рухоме та нерухоме майно, сталий та значний дохід від здійснення підприємницької діяльності, та господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаст» (далі - ТОВ «Джаст»).

Відповідач має наступне майно: 1) транспортний засіб BMW 320, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований 25.09.2009 року на ім`я ОСОБА_2 . Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 18.04.2019 року, виданого суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 , ринкова вартість автомобіля складає 150 000,00 грн, без ПДВ. 2) транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , зареєстрований 31.12.2014 року на ім`я ОСОБА_2 . Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 18.04.2019 року , виданого суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 , ринкова вартість автомобіля складає 289 900,00 грн, без ПДВ. 3) квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 74,7 кв.м., житлова площа 41,3 кв.м., зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 26.11.2014 року. Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 09.01.2019 року, виданого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «БП ЕКСПЕРТ» ринкова вартість вказаної квартири становить 2 520 000,00 грн. 4) Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 43,80 кв.м., житлова площа 17,00 кв.м., зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності від 26.03.2007 року. Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 09.01.2019 року, виданого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «БП експерт» ринкова вартість квартири становить 891 200,00 грн, ринкова вартість Ѕ частини квартири становить 445 600,00 грн. 5) об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 450,00 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221286801:01:058:0524, за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 09.01.2019 року, виданого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «БП ЕКСПЕРТ» ринкова вартість будинку становить 5 600 000,00 грн. 6) Земельна ділянка площею 0,121 га, кадастровий номер 3221286801:058:0524, розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, Пухівська сільська рада, СТ «Хвиля».

Також Відповідач має Ѕ частину квартири в Іспанії, відповідно до реєстраційної інформації (додається до матеріалів справи) від 23 травня 2018 року, єдиний реєстраційний код: 03048000629354, об`єкт нерухомості : 101057, квартира на шостому поверсі ІІ фази Третього блоку Житлового комплексу під назвою «РЕЗИДЕНЦИЯ ЛОС АЛЬТОС ДЕ КАМПОАМОР», розташованого у містечку Дееса де Кампоамор муніципального району Оріуели.

Відповідач має кошти у банківських установах, зокрема у Польському акціонерному банку «Загальна ощадна каса», філія 6 у м. Краків, у сумі 51 250,10 євро.

Крім того, під час отримання візи до Іспанії, відповідачем подано до консульства Іспанії в місті Києві власноруч підписану ним заяву, у якій стверджує що має нерухоме майно в Іспанії, придбане в кредит, довів наявність коштів у сумі 35 328,96 Євро в іспанському банку «Каха Руаль»,код IBAN: НОМЕР_5 , в іспанському банку «Садабель» 3 111,34 Євро. Протягом 6 місяців 2018 року надходження від здійснення господарської діяльності Товариства склали 650 000,00 грн, у 2017 році задекларовано 980 000,00 грн. Також в заяві стверджував що здає в оренду рухоме та нерухоме майно, що перебуває у його власності та отримує прибуток, загальний пасивний дохід від здачі в аренду складав 3 357 доларів США на місяць.

Відповідач здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа підприємець зареєстрований у ДПІ Святошинського району м. Києва, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.09.2020 року, також відповідач є засновником та керівником ТОВ «ДЖАСТ» (ЄДРПОУ 33399089) зареєстрованого у Деснянському районі м. Києва, юридична адреса: АДРЕСА_4 , відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.09.2020 року.

Відповідно до п. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Головним критерієм присудження аліментів на утримання дітей саме у твердій грошовій формі є необхідність підтримання позивачем достатнього рівня життя дітей, який забезпечуватиме їх гармонійний розвиток: фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний, але коштів, які сплачує відповідач не вистачає для гармонійного розвитку дітей, крім того розвиваючи здібності дітей вона несе додаткові витрати на їх розвиток та підтримку.

Вона зі свого боку докладає усіх зусиль для належного забезпечення дочки та сина. Купує одяг, взуття, канцтовари, продукти харчування, організовує відпочинок, сплачує за додаткові заняття та курси з розвитку, здійснює лікування (планові огляди, позапланове-екстрене лікування).

З вересня 2019 року дочка відвідувала школу моделей «Kostromichova model school», за курси позивачем було сплачено 6 300,00 грн.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є слухачами курсів англійської та німецької мови. За консультативні послуги дочки з англійської мови позивачем сплачено 24 508,58 грн, за послуги з вивчення англійської мови дітьми у 2018 році позивачем сплачено 17 200,00 грн, у 2019 році за надання послуг з вивчення дітьми німецької мови, позивач сплатила 10 080,00 грн, за підготовку дочки до вступу до школи у Австрії позивачем сплачено 4 080,00 грн, загалом у 2019 році за додаткові навчання та курси для дітей позивачем сплачено 50 680,00 грн, у 2020 році - 43 396,00 грн.

02.09.2020 року позивачем сплачено за консультаційні послуги з вивчення англійської мови за вересень - лютий 2020 року суму у розмірі 20 113,00 грн, відповідно до рахунку фактури № А-37611 від 28.08.2020 року.

12.09.2020 року позивачем сплачено за послуги з вивчення німецької мови 2 830,00 грн.

З 30.08.2019 року по 06.12.2019 року діти сторін по справі навчалися в «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня «Ліцей Преміум», відповідно до договору № 27/19-20 від 28.08.2019 року, за навчання позивачем було сплачено 72 864,38 грн.

З 17.08.2019 року по 27.08.2019 року вона організувала та сплатила відпочинок дітей в Греції.

На даний час позивач створила усі необхідні умови для навчання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у НВК «Школа І-ІІ ступенів-Ліцей № 38 ім. В.М. Молчанова».

Загалом, додаткові витрати на обох дітей за 2018, 2019, 2020 роки склали 219 512,00 грн.

03.09.2020 року дочці сторін у справі ОСОБА_6 була зроблена операція - лапароскопічна герніорафія праворуч методом PIRS у Національній дитячий спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ». Позивач повністю забезпечила проходження дочкою обстеження, сплатила за необхідні аналізи та післяопераційну реабілітацію. Відповідач матеріальної допомоги на лікування дочки не надавав.

Додатково, зазначала, що їх дочка має захворювання - астигматизм та потребує корекції зору. Вона намагається забезпечити доньці потрібні обстеження, лікування та купує необхідні окуляри та лінзи, але коштів на все не вистачає тому позивачка звертається за допомогою до батьків, бо відповідач відмовляється добровільно надавати належне забезпечення.

Відповідач не тільки не виконує батьківських обов`язків відносно спільних дітей а навпаки погіршує своїми діями становище позивачки і дітей.

03.12.2019 року відповідач виселив її з дітьми та змінив замки у квартирі АДРЕСА_5 , придбаної за спільні кошти. З даного приводу позивач зверталася до поліції з відповідною заявою зареєстрованою за № 86899.

У зв`язку з даними обставинами позивач з дітьми вимушена орендувати квартиру для проживання та нести додаткові витрати.

Відповідач приховує справжній дохід, позивачка не одноразово викривала відповідача у передачі останнім в оренду майна (як рухомого так і не рухомого), придбаного за спільні кошти подружжя, отримані від оренди кошти відповідач витрачає виключно на особисті цілі.

Так, 16.04.2020 року вона виявила сторонніх осіб у будинку АДРЕСА_3 , побудованому за спільні кошти подружжя. Сторонні особи пояснили, що орендували даний будинок на три місяця.

З даного приводу вона зверталась до поліції з відповідною заявою (копія протоколу від 16.04.2020 року та пояснення додаються до позовної заяви).

Але на даний час відповідач продовжує заробляти на оренді будинку, доказом цього є об`ява розміщена на сайті olx.ua від 24.04.2020 року, де є фото будинку з описом та вказана сума оренди у розмірі 45 000,00 грн за один місяць оренди.

На її думку, розмір аліментів, які сплачує відповідач є занадто низьким, оскільки вона витрачає набагато більше на утримання дочки та сина, на їх розвиток, харчування, лікування, забезпечення навчання, відпочинок, у той час коли відповідач витрачає значні кошти на обслуговування свого майна та власний відпочинок за кордоном.

Відповідач є працездатною особою, має сталий та значний дохід від підприємницької діяльності та від діяльності ТОВ «Джаст», також отримує дохід від оренди майна, інших осіб на утриманні не має, відтак може надавати матеріальну допомогу у розмірі необхідному для достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дітей.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

З урахуванням викладеного, посилаючись на ст.ст. 184, 192 СК України та ст. 3, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, просила позов задовольнити.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.127).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову надавши при цьому письмовий відзив, у якому вказав про недоведеність позивачем обставин викладених у позові та відсутність необхідності змінювати розмір та спосіб стягуваних аліментів. Вважає достатнім та необхідним суму сплачуваних ним аліментів на утримання їх дітей, заборгованості по аліментам на час розгляду справи немає, позивач в період з 2017 року до розірвання шлюбу з ним не працювала, зараз працює і також має забезпечувати дітей, а тому просить відмовити у задоволенні позову. Вказував, що додаткові витрати не повинні перевищувати розмір сплачуваних ним аліментів, визнав лише в частині навчання дітей у ліцеї. Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав думку свого довірителя, та зазначив, що також визнають додаткові витрати, що стосуються стану здоров`я дітей. Інші докази у справі, подані позивачем вважає недопустимими, оскільки невідоме їх походження.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

У відповідності до статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положення частин першої та другої статті 155 Сімейного кодексу України (далі - СК України), здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.59 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в статті 7 СК України.

Судом встановлено, що 15.07.2005 року, між сторонами укладено шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний запис №852 та підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 .

Сторони у справі мають спільних дітей: дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 10.01.2006 р., актовий запис № 47), та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 09.11.2007 року).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.16 т.1).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх доньки та сина, в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.01.2019 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11 т.1).

10.10.2019 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_8 , про що Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний запис № 19. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » (а.с.15 т.1).

Як убачається з відповіді Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України від 21.09.2021 року за 2019 рік задекларована сума доходу ФОП ОСОБА_2 995 000,00 грн (декларація № 9224468 від 04.02.2020), а за 2020 рік - 720 000,00 грн (декларація № 7049345 від 03.02.2021) (а.с. 138 - 142 т.2).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданому Дарницьким відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),аліменти нараховуються від середньомісячної заробітної плати, станом на 30.09.2021 року заборгованість відсутня (а.с.144 т.2).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Олссон проти Швеції" (№2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про охорону дитинства" всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За змістом положень частини 3 статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є повне забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а отже, позивач наділена правом на звернення до суду з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів: з частки від заробітку (доходу) відповідача на стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

В даному випадку позивач ОСОБА_4 є саме одержувачем аліментів, з якою постійно проживають неповнолітні діти, і саме вона має право на звернення до суду з таким позовом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила змінити розмір аліментів стягнутих за рішенням суду з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дітей, посилаючись на погіршення, зміну її майнового стану, а саме необхідність винаймати житло, хвороби дітей, що зумовлює понесення додаткових витрат на повноцінне утримання обох дітей, ухилення відповідача від вчасної сплати аліментів у розмірі, визначеному судом, та приховування ним доходів, а тому позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошові сумі.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на теперішній час здійснює підприємницьку діяльність та зареєстрований як фізична особа-підприємець, має дохід, є особою працездатного віку, інших осіб яких за законом зобов`язаний утримувати не має.

Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6- 143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положенням ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі на навпаки)

Правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 134/192/17 у справі № 134/192/17 (провадження № 61-21739св18), постанова від 18 вересня 2019 року у справі №12/12177/17.

Разом з тим, при ухваленні рішення про стягнення аліментів, суд керується інтересами дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення, а факт відсутності у одного з батьків можливості надавати певний розмір утримання своїй дитині не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при встановленні розміру аліментів.

Оскільки на батьків покладено однаковий обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, при цьому добровільної згоди між сторонами щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для збільшення розміру аліментів.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд прагне не до зрівняльного становища платника та одержувача аліментів, а й до того, щоб одержувач у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

При цьому, враховуючи знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей, постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, стан здоров`я дітей, при цьому потреби на дітей зросли, відтак збільшилися видатки на проживання, сплата аліментів від середнього заробітку, де 1/3 на місяць становить від 6 168,00 до 6 985,33 грн, а не від фактично отриманого доходу: 2019 рік - 1/3 = 27 638,89 грн (995 000,00/3/12), 2020 рік - 1/3 = 20 000,00 грн (720 000,00/3/12), що виключає можливість забезпечувати належне та повноцінне утримання дітей з розміру аліментів, визначеному у рішенні суду від 26.02.2019 року.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не додано доказів того, що він не в змозі сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі.

Навпаки, відповідач зазначав, що ним були відкриті рахунки «Джуніор», на які зараховувались кошти у розмірі 10 500,00 грн кожній дитині, доступ до яких обмежений, з метою використання цих коштів в подальшому на освіту, проте перестав поповнювати рахунки дітей через неприязні стосунки з ОСОБА_4 .

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене та враховуючи найкращі інтереси дітей та їх потреби, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, беручи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дітей, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: зміни способу стягнення аліментів, визначеним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 року у справі №753/521/19, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн на кожну дитину, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до вимог закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття кожної дитини.

Суд зазначає, що при вирішення даного спору щодо стягнення додаткових витрат на дітей, в першу чергу, повинні бути враховані інтереси дітей, оскільки дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі "Хант проти України").

З матеріалів справи вбачається, що додаткові витрати, понесені позивачем складаються з разових - медичне забезпечення, а також навчання у ліцеї (необхідність переведення у зв`язку з переїздом, визнається відповідачем), гуртках, курсах з вивчення іноземних мов.

Однак, частина вказаних витрат не є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України, а є витратами на утримання дитини (аліментами).

Таким чином, вивчивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, стосовно додаткових витрат, суд враховуючи рівність та обов`язок обох батьків щодо забезпечення неповнолітніх дочки та сина, оскільки позивачем в підтвердження позовних вимог надано належні докази (дублікати квитанцій, копії фіскальних чеків), які підтверджують додаткові витрати на загальну суму 88 753,38 грн, а саме: аналізи - 1 730,00 грн та 715,00 грн, окуляри - 5 000,00 грн, лінзи 638, 00 грн, навчання в ліцеї - 7 806,00 грн та 72 864,38 грн, а тому з відповідача підлягає стягненню Ѕ частина цієї суми, тобто 44 376,69 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 4, 10,12,13, 19, 76, 81, 89, 259, 264-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст. 141, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на утримання дітей задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що утримуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 року, шляхом зміни способу стягнення аліментів з 1/3 частини заробітку (доходу) на тверду грошову суму у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до вимог закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття кожної дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 та до 05.11.2025 року відповідно.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 частину понесених додаткових витрат на дітей у розмірі 44 376 (сорок чотири тисячі триста сімдесят шість) гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1 538 (одна тисяча п`ятсот тридцять вісім) гривень 61 копійка.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Києва, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Суддя Твердохліб Ю.О.